Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
[♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭ avatar

[♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭

📖Гетьманський історично-політичний канал. Наша ціль поширювати історичні факти📖
📢Зв'язок - @Gwardiec_bot
👥Чат - t.me/+4vFgYVnSxsQ3MDky
📱Тік ток - www.tiktok.com/@gwardiistwo.ua
⚡️Буст - t.me/boost/Gwardiec
📽Ютуб - youtube.com/@Gwardiec
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
Tekshirilmagan
Ishonchnoma
Shubhali
Joylashuv
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaТрав 02, 2024
TGlist-ga qo'shildi
Бер 12, 2025
Muxrlangan guruh

Rekordlar

15.04.202523:59
551Obunachilar
29.03.202523:59
200Iqtiboslar indeksi
28.02.202516:01
233Bitta post qamrovi
28.03.202518:22
212Reklama posti qamrovi
16.03.202523:59
36.17%ER
23.03.202508:31
41.51%ERR

Rivojlanish

Obunachilar
Iqtibos indeksi
1 ta post qamrovi
Reklama posti qamrovi
ER
ERR
ЖОВТ '24СІЧ '25КВІТ '25

[♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭ mashhur postlari

11.04.202516:25
Б
O'chirildi31.03.202509:04
🪽LEO RUTHENORUM | МАНІФЕСТ

Lᴇᴏ Ruᴛhᴇnᴏruʍ ᴀбᴏ ж Лᴇʙ Руᴛᴇнᴄьᴋий — цᴇ ʍᴏнᴀᴩхічний чᴀᴄᴏᴨиᴄ і ідᴇйний цᴇнᴛᴩ, ᴨᴩиᴄʙячᴇний уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏʍу Відᴩᴏджᴇнню, яᴋ нᴏʙᴏї ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄьᴋᴏї дᴇᴩжᴀʙи – Руᴛᴇнії. Ми є ᴋᴧᴇᴩиᴋᴀᴧіᴄᴛᴀʍи, ᴄᴇбᴛᴏ нᴏᴄіяʍи ідᴇї Бᴏжᴏᴦᴏ ᴨᴏᴩядᴋу, щᴏ ʍᴀє ᴨᴀнуʙᴀᴛи нᴀ ɜᴇʍᴧі чᴇᴩᴇɜ ʍᴏнᴀᴩхію, ʙіᴩу ᴛᴀ ᴧицᴀᴩᴄᴛʙᴏ. Нᴀɯᴀ ʍіᴄія — ᴨᴏʙᴇᴩнуᴛи Руᴛᴇнії її іᴄᴛᴏᴩичну ᴩᴏᴧь яᴋ ᴨᴩᴇᴄᴛᴏᴧу Бᴏжᴏᴦᴏ ᴄᴇᴩᴇд нᴀᴩᴏдіʙ, ʙідᴩᴏдиᴛи її ʙ ᴨᴏдᴏбії Сʙящᴇннᴏᴦᴏ Кᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ, ᴀ Киїʙ ʍᴀє ᴨᴏᴄᴛᴀᴛи Нᴏʙиʍ Єᴩуᴄᴀᴧиʍᴏʍ. 

Уᴋᴩᴀїнᴀ-Руᴛᴇнія будᴇ Кᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴏʍ, інᴀᴋɯᴇ її нᴇ будᴇ ʙɜᴀᴦᴀᴧі. Сьᴏᴦᴏдніɯня ʙᴧᴀдᴀ, яᴋ і буᴧᴀ ᴏᴧіᴦᴀᴩхᴀᴛᴏʍ, ᴛᴀᴋ і ɜᴀᴧиɯиᴧᴀᴄя. Ми нᴇ хᴏчᴇʍᴏ "ᴋᴩᴀщᴏї ᴩᴇᴄᴨубᴧіᴋи", ʍи нᴇ хᴏчᴇʍᴏ "біᴧьɯ ᴨᴩᴀʙиᴧьнᴏї дᴇʍᴏᴋᴩᴀᴛії". Нᴀᴄ нᴇ ціᴋᴀʙᴧяᴛь жᴏдні ᴨᴏᴧᴏʙинчᴀᴄᴛі ідᴇї. Тіᴧьᴋи ʍᴏнᴀᴩхія, ᴛіᴧьᴋи ʙіᴩᴀ, ᴛіᴧьᴋи ᴧицᴀᴩᴄᴛʙᴏ. 


📖 ЧИТАТИ МАНІФЕСТ
🗡 ДОЛУЧИТИСЯ ДО АДМІНІСТРАЦІЇ
01.04.202519:34
видалив(-ла) Вас з каналу
🇺🇦 | Вірш про Павла Скоропадського

🫥 🤍🤍🤍🤍📰🤍🤍🤍🤍
Народна приповідка з радянської України, яку можно було почути від старих людей, привезена новими еміґрантами. Занотована в українськім таборі в Австрії:
Як був Гетьман Павло то було й добро; Були коні, корова, ще й повна стодола


📎| #Мемуар #Еміграція #ПавлоСкоропадський
🌐| Джерело: "З гетьманських часів спогади самовидавця з року 1918" О.Войнаренко [🔗]

👍 [♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
🇺🇦 | Олександр Удовиченко про владу Павла Скоропадського

🫥 🤍🤍🤍🤍📰🤍🤍🤍🤍
Олександр Удовиченко в своїх мемуарах згадував таке:
Дᴇᴩжᴀʙний ᴨᴇᴩᴇʙᴏᴩᴏᴛ, яᴋий ᴄᴋінчиʙᴄя ᴨᴩᴏᴦᴏᴧᴏɯᴇнняʍ ᴦᴇн. П. Сᴋᴏᴩᴏᴨᴀдᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴏʍ Уᴋᴩᴀїни, ɜуᴄᴛᴩінуᴛᴏ буᴧᴏ ʙ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих чᴀᴄᴛинᴀх ʍᴀйжᴇ ᴄᴨᴏᴋійнᴏ. Дᴧя уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї ʍᴏᴧᴏді, ʙихᴏʙᴀнᴏї нᴀ іᴄᴛᴏᴩичних ᴛᴩᴀдиціях ʍинуᴧᴏᴦᴏ ᴛᴏї, щᴏ ᴄᴋᴧᴀдᴀᴧᴀ ʙ ᴛᴏй чᴀᴄ ʍᴏᴧᴏду Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋу Аᴩʍію, нᴏʙᴀ ɸᴏᴩʍᴀ ʙᴧᴀди нᴀ чᴏᴧі ɜ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴏʍ нᴀʙіᴛь іʍᴨᴏнуʙᴀᴧᴀ. Бᴀᴦᴀᴛᴏ нᴀдій ᴨᴏᴋᴧᴀдᴀᴧᴏᴄь нᴀ ᴛᴇ, щᴏ нᴏʙᴀ ʙᴧᴀдᴀ ᴄᴋᴏᴩіɯᴇ і ᴩіɯучіɯᴇ ᴨᴩиᴨиниᴛь ᴩᴇʙᴏᴧюційну ᴩᴏɜᴩуху ᴛᴀ бᴇɜᴧᴀддя, яᴋі ᴨᴀнуʙᴀᴧи ʙ Уᴋᴩᴀїні. Пᴏᴨᴇᴩᴇдній Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋий Уᴩяд, ʙ ᴄᴋᴧᴀд яᴋᴏᴦᴏ уʙійɯᴧи ʙиᴋᴧючнᴏ ᴧіʙі ᴄᴏціяᴧіᴄᴛи, ʙ ᴨиᴛᴀнні ɸᴏᴩʍуʙᴀння ᴀᴩʍії, нᴇ ᴄᴨᴩᴏʍіᴦᴄя ᴨᴩийняᴛи яᴄнᴏᴦᴏ і ᴋᴏнᴋᴩᴇᴛнᴏᴦᴏ ᴩіɯᴇння.

Війᴄьᴋᴏʙᴇ ʍініᴄᴛᴇᴩᴄᴛʙᴏ ᴦᴀᴩячᴋᴏʙᴏ ᴨᴩᴀцюʙᴀᴧᴏ. Вᴏнᴏ ᴩᴏɜᴩᴏбиᴧᴏ ɯᴛᴀᴛи ʍᴀйбуᴛніх 8-ʍи ᴀᴩʍійᴄьᴋих ᴋᴏᴩᴨуᴄіʙ. Вᴏнᴏ ᴨідᴦᴏᴛᴏʙᴧяᴧᴏ ᴋᴀдᴩи дᴧя ᴨᴩийняᴛᴛя ʍᴏбіᴧіɜᴏʙᴀних. Пᴩᴏʙᴀдиᴧᴀᴄя ᴨідᴦᴏᴛᴏʙᴋᴀ дᴏ ʙідᴋᴩиᴛᴛя ᴀᴋᴀдᴇʍії Гᴇнɯᴛᴀбу. Зᴀᴄнᴏʙᴀнᴏ буᴧᴏ ʙ Києʙі ᴄᴨᴇціяᴧьну Інᴄᴛᴩуᴋᴛᴏᴩᴄьᴋу Шᴋᴏᴧу ᴄᴛᴀᴩɯин ɜ ʍᴇᴛᴏю ʙіднᴏʙᴧᴇння їхніх ɜнᴀнь ᴛᴀ уᴋᴩᴀїніɜᴀції їх. Зᴀᴋᴧᴀдᴇнᴏ буᴧᴏ ᴋᴀдᴩи ᴋᴏᴩᴨуᴄу ᴋᴏᴩдᴏннᴏї ᴏхᴏᴩᴏни і ᴋᴏᴩᴨуᴄу дᴧя ᴏхᴏᴩᴏни ɜᴀᴧіɜниць. Вɜᴀᴦᴀᴧі, ᴨᴧᴀн ʙідбудᴏʙи Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Аᴩʍії буᴧᴏ ɯиᴩᴏᴋᴏ ᴏᴨᴩᴀцьᴏʙᴀнᴏ, і йᴏᴦᴏ ᴨᴏʙᴏᴧі ᴨᴇᴩᴇʙᴏдиᴧи ʙ жиᴛᴛя. Ніʍᴇцьᴋᴇ ᴋᴏʍᴀндуʙᴀння ніби ᴨᴩихиᴧьнᴏ ᴄᴛᴀʙиᴧᴏᴄь дᴏ ɸᴏᴩʍуʙᴀння Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Аᴩʍії, ᴏднᴀчᴇ, ʙᴏнᴏ ᴏднᴏчᴀᴄнᴏ нᴇ дᴀʙᴀᴧᴏ ɜʍᴏᴦи ᴨᴩиᴄᴛуᴨиᴛи дᴏ ᴩᴇᴀᴧіɜᴀції ᴏᴨᴩᴀцьᴏʙᴀних ᴨᴧᴀніʙ Війᴄьᴋᴏʙᴏᴦᴏ Мініᴄᴛᴇᴩᴄᴛʙᴀ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи. Очᴇʙиднᴏ ніʍці ᴨᴩᴇᴋᴩᴀᴄнᴏ ᴩᴏɜуʍіᴧи, щᴏ ᴩᴇᴀᴧіɜᴀція ɜᴀᴨᴧянᴏʙᴀних ᴋᴏᴩᴨуᴄіʙ ɜᴀᴦᴩᴏжуʙᴀᴛиʍᴇ їхньᴏʍу ᴨᴇᴩᴇбуʙᴀнню ʙ Уᴋᴩᴀїні. Тᴏʍу, хᴏч ᴋᴀдᴩи Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Аᴩʍії буᴧᴏ і ᴄᴛʙᴏᴩᴇнᴏ, ᴨᴩᴏᴛᴇ ніʍᴇцьᴋᴇ ᴋᴏʍᴀндуʙᴀння ᴨᴏᴄᴛᴀʙиᴧᴏᴄя ᴨᴩᴏᴛи ᴨᴇᴩᴇʙᴇдᴇння ʍᴏбіᴧіɜᴀції. Єдинᴇ, чᴏᴦᴏ ʙдᴀᴧᴏᴄя дᴏбиᴛиᴄь ᴦᴇᴛьʍᴀнᴏʙі цᴇ дᴏɜʙіᴧ нᴀ ᴄɸᴏᴩʍуʙᴀння ᴏднієї ᴨіɯᴏї ᴛ. ɜʙᴀнᴏї "Сᴇᴩдюцьᴋᴏї диʙіɜії" ʙ ᴄᴋᴧᴀді дᴏ 10.000 бᴀᴦнᴇᴛіʙ, яᴋᴀ ʍᴀᴧᴀ буᴛи ґʙᴀᴩдійᴄьᴋᴏю диʙіɜією.

В ᴧиᴄᴛᴏᴨᴀді 1918 ᴩ. Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴀ ᴀᴩʍія ɜᴀ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ, ʙᴩᴀɜ іɜ ᴋᴀдᴩᴀʍи нᴏʙᴏ-уᴛʙᴏᴩᴇних чᴀᴄᴛин нᴀчиᴄᴧяᴧᴀ ᴋᴏᴧᴏ 65 ᴛиᴄяч ᴧюдᴇй.

Зᴏʙніɯнє ᴄᴛᴀнᴏʙищᴇ Уᴋᴩᴀїни ᴛᴀᴋᴏж нᴇ буᴧᴏ бᴧиᴄᴋучиʍ. В Уᴋᴩᴀїні ᴛᴏді ɸᴀᴋᴛичнᴏ іᴄнуʙᴀᴧᴏ дʙі ʙᴧᴀди ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴀ і ніʍᴇцьᴋᴀ, ᴨᴩи чᴏʍу ᴨᴇᴩɯᴀ буᴧᴀ ʙ ᴨᴏʙній ɜᴀᴧᴇжнᴏᴄᴛі ʙід дᴩуᴦᴏї. Вᴄя ɜᴏʙніɯня ᴨᴏᴧіᴛиᴋᴀ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ уʙійɯᴧᴀ ʙ ᴩуᴄᴧᴏ Цᴇнᴛᴩᴀᴧьних Дᴇᴩжᴀʙ. Нᴀɜᴏʙні ʙиᴦᴧядᴀᴧᴏ ᴛᴀᴋ, ніби Цᴇнᴛᴩᴀᴧьні Дᴇᴩжᴀʙи ᴄᴨᴩᴀʙді ᴄᴛᴏяᴧи ɜᴀ ᴄᴀʍᴏᴄᴛійну Уᴋᴩᴀїну, ᴀᴧᴇ ɸᴀᴋᴛичнᴏ інᴛᴇᴩᴇᴄи їхні ɜʙᴏдиᴧиᴄь дᴏ ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴀння ᴨᴩиᴩᴏдніх уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих бᴀᴦᴀᴛᴄᴛʙ, ᴨᴏчинᴀючи ʙід хᴧібᴀ і ᴋінчᴀючи ʍᴇᴛᴀᴧᴏʍ, ᴨᴏᴛᴩібниʍ дᴧя ʙиᴩᴏбᴧᴇння ɜбᴩᴏї. Тᴏй ɸᴀᴋᴛ, щᴏ ніʍᴇцьᴋᴇ ᴋᴏʍᴀндуʙᴀння нᴇ дᴀʙᴀᴧᴏ дᴏɜʙᴏᴧу нᴀ ᴏᴦᴏᴧᴏɯᴇння ʍᴏбіᴧіɜᴀції дᴧя уᴋᴏᴨᴧᴇᴋᴛуʙᴀння Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Аᴩʍії, ᴄʙідчиᴛь, щᴏ інᴛᴇᴩᴇᴄи Цᴇнᴛᴩᴀᴧьних Дᴇᴩжᴀʙ нᴇ йɯᴧи ʙ ᴨᴀᴩі ɜ інᴛᴇᴩᴇᴄᴀʍи уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏᴦᴏ нᴀᴩᴏду.

З дᴩуᴦᴏᴦᴏ бᴏᴋу ʙіднᴏɯᴇння дᴇᴩжᴀʙ Анᴛᴀнᴛи дᴏ Уᴋᴩᴀїни буᴧᴏ нᴇʙиᴩᴀɜниʍ. Пᴩиᴄуᴛніᴄᴛь ᴀʙᴄᴛᴩᴏ-ніʍᴇцьᴋᴏї ᴀᴩʍії ʙ Уᴋᴩᴀїні ᴨᴇᴩᴇɯᴋᴏджᴀᴧᴀ Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏʍу Уᴩядᴏʙі нᴀᴧᴀᴦᴏдиᴛи ᴨᴏᴧіᴛичні ᴄᴛᴏᴄунᴋи ɜ дᴇᴩжᴀʙᴀʍи Анᴛᴀнᴛи. Піɜніɯᴇ ᴨᴏᴧіᴛиᴋᴀ Анᴛᴀнᴛи ᴨᴩийняᴧᴀ ціᴧᴋᴏʍ ʙᴏᴩᴏжі ɸᴏᴩʍи щᴏ дᴏ Уᴋᴩᴀїни. Сиʍᴨᴀᴛії Фᴩᴀнції й Анᴦᴧії буᴧи ᴄᴋᴇᴩᴏʙᴀні ʙ біᴋ ʙіднᴏʙᴧᴇння ʙᴇᴧиᴋᴏї нᴇдіᴧиʍᴏї Рᴏᴄії, ᴛᴏʍу ᴩᴏᴄійᴄьᴋᴀ Дᴏбᴩᴏʙᴏᴧьчᴀ Аᴩʍія ᴨᴏчᴀᴧᴀ ᴏдᴇᴩжуʙᴀᴛи ʙід цих дᴇᴩжᴀʙ дᴏᴨᴏʍᴏᴦу ɜбᴩᴏєю, ᴏбʍунцуᴩуʙᴀнняʍ ᴛᴀ інɯиʍ ʙійᴄьᴋᴏʙиʍ ʍᴀᴛᴇᴩіяᴧᴏʍ.


📎| #Допис #УкраїнськаДержава #ПавлоСкоропадський #АрміяУД
🌐| Джерело: "Україна у війні за державність : історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921 рр." Удовиченко, Олександр[🔗]

👍 [♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
🇷🇺 | Антон Денікін про Українську Державу та гетьманат

🫥 🤍🤍🤍🤍ℹ🤍🤍🤍🤍
В 1937 р. Е. фон Валь видає в Таллінні чергову свою книгу, в якій розмірковує над причинами поразки білих в громадянській війні в Росії 1918–1922 рр. Він стверджував, що якби національна Україна збереглася і весь південь колишньої Російської імперії складав би незалежну державу, то СРСР давно був би ліквідований. На думку Е. фон Валя, переломним моментом тут могла бути підтримка керівництвом Добровольчої армії Української Держави, очолюваної гетьманом П. Скоропадським. За умов, коли в листопаді 1918 р. німецькі війська почали готуватися до виходу з України, П. Скоропадський був змушений звернутися за допомогою до дипломатичних представництв держав Антанти в Яссах. Вони в свою чергу ніяких мір по захисту України не вжили, а підтримали місцеві революційні сили та стали вимагати від гетьмана оголошення федерації з Росією. В кінці-кінців гетьман під тиском обставин зрікся влади, а боротьба за українську державність вже незабаром потерпіла фіаско. Водночас програли свою війну і білогвардійці.

🫥 🤍🤍🤍🤍📰🤍🤍🤍🤍
Причину останнього Е. фон Валь бачив в нерозумінні лідерами Добровольчої армії «українського питання». Яскравим прикладом цього стала
позиція А. Денікіна, для якого безкомпромісним «символом віри» являлись єдина російська державність та союзницька орієнтація на Антанту. Цей керівник білих аж ніяк не пов’язував народні маси України з українським сепаратизмом, вбачаючи в жовто-блакитному прапорі «національний символ» лише української соціалістичної інтелігенції. Вважаючи Українську Державу штучним утворенням, він звинувачував гетьмана в провадженні національного шовінізму та насильницькій українізації, із-за якої змушували «ламати російську мову на галіційську». Водночас, за словами А. Денікіна, засуджуючи українську безпринципну політику Добровольча армія не вдавалася ні до яких конкретних заходів, ворожих гетьманському уряду. Оскільки штаб Добровольчої армії не вмів та не хотів вести політичної інтриги, а сам факт гетьманства не здавався загрозливим для російської національної ідеї. Проте з такою позицією А. Денікіна та його послідовників Е. фон Валь аж ніяк не погоджується. На його думку, дії Добровольчої армії носили цілком агресивний характер по відношенню до гетьмана та української державності. Аналізуючи мемуари А. Денікіна, він наводить, що російські офіцери сприяли організації антиурядових банд в Україні, тоді як допущені в Київ російські політичні організації, підтримувані вождями Білого руху, боролися проти української влади. Водночас спроби української сторони налагодити відносини з Білим рухом рішуче відкидалися. Врешті-решт саме лідери білих зіграли вирішальну роль в долі Української Держави. Підбурені ними представники Антанти, які мали в Яссах вирішити майбутнє України, заставили гетьмана зробити фатальний крок – відмовитись від самостійної України. При цьому цілком зараннє було зрозуміло для вождів Білого руху, що реалізація цієї вимоги гетьманом приведе до падіння його режиму, а заразом і до ліквідації української державності. Як результат, Україна опинилася неозброєною та відкритою для більшовицького наступу, тоді як Антанта не лише не стала на захист України, а й сприяла знищенню її державності.

📎| #Допис #УкраїнськаДержава #БілаАрмія
🌐| Джерело: "Павло Скоропадський та Українська держава в уявленнях Ернеста фон Валя" В. Солощенко, Ю. Капелюх Стр:25-26 [🔗]

👍 [☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
🫥🤍🤍| Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий Віᴄᴛниᴋ |🤍🤍

🫥🫥 🫥🤍🤍🤍🤍{|🇺🇦|}🤍🤍🤍🤍

Вимушений тактичний крок задля порятунку Української Держави чи завбачлива стратегія для відновлення єдиної Росії? Федеративна грамота Павла Скоропадського.

✍️ | Фᴇдᴇᴩᴀᴛиʙнᴀ ᴦᴩᴀʍᴏᴛᴀ Пᴀʙᴧᴀ Сᴋᴏᴩᴏᴨᴀдᴄьᴋᴏᴦᴏ – дᴏᴋуʍᴇнᴛ, щᴏ ᴄᴛᴀʙ чи нᴇ нᴀйᴄуᴨᴇᴩᴇчᴧиʙіɯиʍ ᴋᴩᴏᴋᴏʍ Гᴇᴛьʍᴀнᴀ у ʙиᴩі ᴨᴏᴧіᴛичнᴏї ᴋᴀᴛᴀᴄᴛᴩᴏɸи 1918 ᴩᴏᴋу. Чи буᴧᴀ ця ɜᴀяʙᴀ ᴨᴩᴏ "ʍᴀйбуᴛнє ɜᴧиᴛᴛя ɜ Рᴏᴄією" ɜᴩᴀдᴏю ідᴇї нᴇɜᴀᴧᴇжнᴏᴄᴛі ᴛᴀ дᴇᴩжᴀʙнᴏᴦᴏ ᴄуʙᴇᴩніᴛᴇᴛу, чи нᴀʙᴨᴀᴋи – хиᴛᴩᴏю ᴄᴨᴩᴏбᴏю ʙиᴦᴩᴀᴛи чᴀᴄ дᴧя ɜбᴇᴩᴇжᴇння Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи ᴨᴇᴩᴇд ᴏбᴧиччяʍ ᴋᴩᴀху Цᴇнᴛᴩᴀᴧьних дᴇᴩжᴀʙ і нᴀᴄᴛуᴨᴏʍ біᴧьɯᴏʙиᴋіʙ?

Сьᴏᴦᴏдні ʍи ᴩᴏɜбᴇᴩᴇʍᴏ, щᴏ ᴄᴛᴏяᴧᴏ ɜᴀ циʍ дᴏᴋуʍᴇнᴛᴏʍ, щᴏ дᴏ ньᴏᴦᴏ ᴨᴩиɜʙᴇᴧᴏ ᴛᴀ чᴏʍу ʙін буʙ ᴧиɯᴇ ᴨᴏᴧіᴛичниʍ ʍᴀнᴇʙᴩᴏʍ ɜᴀдᴧя ɜбᴇᴩᴇжᴇння дᴇᴩжᴀʙнᴏᴄᴛі, ᴄᴨиᴩᴀючиᴄь нᴀ ᴄᴧᴏʙᴀ ʙідᴏʍих іᴄᴛᴏᴩичних ᴨᴏᴄᴛᴀᴛᴛᴇй ᴛᴏᴦᴏ чᴀᴄу.

[👁] Читати статтю

🫥🫥🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍

🌟 | [♚] Гетьманський вістник

🌟 | Записки Рояліста

🌟 | Гетьманське Полотно

🌟 | Про федерацію на форумі
🇺🇦 | Реформи гетьмана Скоропадського з польської газети "Godzina Polski"

🫥 🤍🤍🤍🤍📰🤍🤍🤍🤍
Гетьман Скоропадський серед іншого розповів Київському кореспонденту "Allgemeen Handelsblad":

Українська армія поки що повністю не існує,
але я сподіваюся, що її буде організовано найближчим часом. Найближчими тижнями буде створено школу для підготовки офіцерів та старшин. Незабаром також буде скликано український парламент.

Ми прагнемо створення окремої Української Церкви, повністю незалежної від митрополита в Москві. Богослужіння відбуватиметься українською мовою.

Щодо аграрних реформ, то ми б хотіли, щоб кожен селянин мав ділянку землі. Це буде досягнуто за рахунок того, що власники великих маєтків заявили про готовність продати 40 відсотків своїх земель державі.

📎| #Газета #УкраїнськаДержава #ПавлоСкоропадський #УкраїнствоУД #Релегійнепитання #СелянськеПитання
🌐| Джерело: "Godzina Polski : dziennik polityczny, społeczny i literacki. 1918-07-23 R. 3 nr 199" [🔗]

👍 [♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
🇺🇦 | Діяльність міністерства шляхів в період Гетьманування Скоропадського

🫥 🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
В результаті праці Міністерства вже в половині 1918 року українські залізниці почали функціонувати майже зовсім нормально: по головних лініях відновлено рух скорих потягів, рухомий склад було підремонтовано, пасажирський і товарний рух відбувався зовсім правильно.
Ця нормальна праця залізниць являлась найкращим доказом відновлення і наладження нормального життя в краю взагалі.

🫥 🤍🤍🤍🤍🏳️🤍🤍🤍🤍
Поруч з відновленням звичайної праці залізниць
ішла не тільки відбудова поруйнованих революцією мостів і частин шляху (наприклад, на відбудову великого мосту через Припять було асигновано законом 29. червня 1918 року 914.000 карбованців), але продовжено будування нових залізниць, перепинене революцією: 16. липня Рада Міністрів ухвалила кредит в 8,600,375 карб. на добудову лінії Гришино - Рівне 1). Міністерство Шляхів розробило крім того проєкт будівлі таких шляхів : 1. Цвітково-Погребище, 2. Миколо-Козельск — Підгорна, 3. Миколаїв- Умань, 4. Херсон-Джанкой, 5. Олександровськ — Мушкетово, 6. Кічкас- П'ятихатка, 7. Царево-Костянтинівка — Маріуполь, 8. Чаплино-Крама- торська, 9. Новоград Волинський - Жмеринка, 10. Ворожба- Нижне- Дніпровськ, 11. Федорівка-Хорли — Скадовськ. Всі ці лінії мали своєю метою або звязати найближчим шляхом великі центри, або розгрузити лінії, які мають велике промислове значіння. Крім того розроблено проєкт перешивки південних залізниць на широку колію маґістрального типу. Звернуто було увагу також на водні шляхи і вже 20. травня 1918 року, Рада Міністрів постановила приступити до шлюзовання Дніпровських порогів, призначивши 8 мілійонів карбованців на підготовчі роботи.

🫥 🤍🤍🤍🤍🏠🤍🤍🤍🤍
Міністерству Шляхів доручено було й справу забудови столиці Української Держави, міста Київа: в цілях кращого розпланування й забудування міста Київа було встановлено пост «головноуповноваженого по забудуванню земель м. Київа» і призначено на цей пост товариша міністра шляхів інженера П. П. Чубинського.
На потреби справи було асигновано 10,940.000 карбованців. Малося на увазі перш за все забудувати порожні простори Печерська і Звіринця, перенісши туди міністерства і взагалі вищі урядові інституції.

🫥 🤍🤍🤍🤍💬🤍🤍🤍🤍
Також є реакція суспільства: Газета «Кіевская мысль», яка дуже неприхильно ставилася до українського національного руху, дорікала міністру Бутенкові, що
в його відомстві украинизація проводилась съ исключительной стремительностью (див. No 193, 22. жовтня 1918 р.). З другого боку А. Н-кий в Книгарі писав: «Найактивнішим в своїй українізаторській діяльності за весь час української державности було Міністерство Шляхів, воно навіть за гетьмана Скоропадського уперто провадило свою лінію, котру в принципі, виключаючи деталі й ексцеси українізації, треба прийняти нашому громадянству з задоволенням« (»Книгарь «, 1919 No 19, ст. 1209). Автор цієї тиради, похваляючи Міністерство і згадуючи навіть ексцеси «українізації, змовчує чомусь, що така діяльність велася не навіть за гетьмана Скоропадського, а тільки за гетьмана Скоропадського, бо тільки за Гетьмана Міністерство й мало в своїх руках об'єкт самої діяльности залізниці. До Гетьмана воно не встигло приступити до якоїсь реальної діяльности, а після Гетьмана вже не було, біля чого працювати.

📎| #Допис #УкраїнськаДержава #УкраїнствоУД
🌐| Джерело: " ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 1917-1923. pp. TOM II." Д.ДОРОШЕНКО Стр:312-314 [🔗]

👍 [♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
🇺🇦 | Зі спогадів герцога Г. Н. Лейхтенберзького про Павла Скоропадського.

🫥 🤍🤍🤍🤍📰🤍🤍🤍🤍
Нащадок одного з гетьманів малоросійських, великий землевласник Малоросії, гвардійський офіцер і світський генерал, організатор першого корпусу українізованої армії, він був людиною суто російської культури,
хоча й вірив, відверто чи ні, не знаю, в якусь окрему, українську культуру й офіційно визнав суверенну незалежність України.

«Щирі українці» не бачили в ньому своєї людини, незважаючи на те, що він залишив «українську мову» державною мовою (він розмовляє нею досить погано, хоч з дитинства знає малоросійський діалект). З іншого боку, саме введення цієї мови в адміністрацію й проголошення незалежності України нашкодили йому в опінії росіян, котрі інколи називали його зрадником Росії. Але що ж інше він мав робити, коли це було неминучою умовою німецької підтримки, тобто, іншими словами, самого існування держави, адже тільки в них одних і була збройна сила?

Скоропадський лавирував як тільки міг межи всіма цими течіями, щоб якось довести свого човна до надійного порту, працював по вісімнадцять годин на добу й, людина мужня, ніскільки не турбувався про свою власну безпеку, котра часто перебувала під загрозою.

📎| #Мемуар #УкраїнськаДержава #УкраїнствоУД
🌐| Джерело: "Лейхтенбергский. Воспоминания об «Украине» 1917-1918." Г. Н. Герцог Стр:112 [🔗]

👍 [☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
Запрошуємо вас на лекцію, організовану нашими товаришами з культурного проекту «Ukraine_Monarchy» 🇺🇦

Ми зануримось у надзвичайно важливу тему: "Гетьманство та сучасність у збройних силах". Під час лекції ми детально розглянемо, як розвивався гетьманський рух у військовій сфері, починаючи з 1917 року і до наших днів.

Це унікальна можливість ознайомитися з історичними етапами, які вплинули на формування сучасних збройних сил України, а також зрозуміти, як традиції минулого продовжують впливати на нашу армію сьогодні.

Місто: Київ
Адреса: Дарницький Бульвар 23
Дата: 04.04.2024 (П'ятниця)
Час: 17:00

☨ Ꮁарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримати
🇺🇦 | Коліризована листівка з міста Катеринослав, підписана австро-угорським солдатом, під час перебування у місті в 1918 році.

Оригінал листівки з обратною стороною наддам в коментарях до фото

📎| #Фото #УкраїнськаДержава
🌐| Джерело: "Гарна людина з істфака :)" [🔗]

👍 [☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
Repost qilingan:
Regnum Aeternum avatar
Regnum Aeternum
БАТЬКО УКРАЇНСЬКОГО МОНАРХІЗМУ — 143-я річниця дня народження В'ячеслава Липинського

Сьогодні день народження В'ячеслава Липинського — історика, політика і теоретика українського монархізму, що намагався його систематизувати в «Листах до братів-хліборобів» — чтиво, на хвилинку, на 600 сторінок, де зачіпляється безліч питань: від критики націоналізму донцовського зразка до національності власників великих капіталів, положення шляхти на українських землях і засад української монархії.

Слід визнати, В.К.Л з обʼємом ідеологічних праць перемудрив настільки, що згодилось би на створення наукового напрямку «липиністика», але враховуючи відсутність альтернатив, для гетьманців це буквально рятівне коло, що повʼязує стару і нову генерацію руху.

Усе життя провів в ізоляції, як в суспільно-політичній через свої монархічні та консервативні погляди, так і в особистій — Липинський помер на самоті від туберкульозу в санаторії в Вінер-Нойштадті, неподалік Відня.

Класократична ідея перейняла ізольованість від свого автора й стоїть «особняком» в українській правиці й понині, хоча вшанування памʼяті й дослідження спадку Липинського дає концепції надію на майбутнє.

Regnum Aeternum
🇺🇦 | Ернест фон Валь про положення Української держави

🫥 🤍🤍🤍🤍ℹ🤍🤍🤍🤍
Е. фон Валь наводить статтю П. Рорбаха, в якій цей відомий німецький публіцист показував цілковите нерозуміння німецькою політичною та військовою елітою «українського питання». П. Рорбах відмічав несприйняття німцями важливості звільнення України з-під московського ярма, навіть, під час укладення миру в Брест-Литовську. Німецький публіцист писав: «Ніхто не розумів антагонізму українців і великоросів; а навпаки всі вважали возз’єднання України та Росії нормальним». Виходячи з цього, Е. фон Валь наголошує, що таким чином німці, яких Добровольча армія зараховувала до ворогів, робили прямо протилежне від них очікуваному. А саме допомагали А. Денікіну в руйнуванні української державності, а це, на думку Е. фон Валя, лише шкодило інтересам Білого руху. Оскільки замість того, щоб захопити Москву, більшість своїх зусиль вожді білих, очікуючи приходу союзницьких військ, направили на боротьбу з самостійницькими прагненнями місцевих жителів на окраїнах бувшої імперії Романових. Втім саме останнім, а не Білому руху допомогли держави Згоди. І лише Україна, скомпрометована в Яссах, не була підтримана своєчасно Європою як Польща, Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія. Е. фон Валь безапеляційно констатував, що лише ці помилки білих, зроблені в 1918–1919 рр., а не сила більшовизму, призвели до їхньої поразки. Історик нагадував, що гетьман відновив земельну власність, свободу віросповідання і законний суд, оголосив про намір дати ліберальну конституцію та розробити аграрну реформу. Однак він не мав армії із-за попередніх домовленостей Центральної Ради та Німеччини, а тому власними силами не міг протистояти ні більшовицькому вторгненню, ні повстанцям, підбурюваним українськими соціалістами.

🫥 🤍🤍🤍🤍📰🤍🤍🤍🤍
Аналізуючи погляди Е. фон Валя, ми відзначаємо значну еволюцію його суспільнополітичних поглядів по відношенню до «українського питання». Так, в своїх спогадах російський генерал не багатослівний про Україну та українців. Він згадував свою подорож по Україні, окупованій німцями в 1918 р. Зокрема, перебуваючи в Києві, він вирішив зайти до П. Скоропадського, але не як до гетьмана, а як до бувшого командира полку. Але потрапивши в палац, він побачив метушню і таких сумнівних постатей, що змінив наміри та пішов. Тоді враження у нього залишилось дуже негативне, оскільки в такій атмосфері, здавалось, нічого доброго з Гетьманату не могло вийти, а влада спиралася тільки на авторитет німців. Втім, як бачимо,
в еміграції Е. фон Валь став більш позитивно думати про П. Скоропадського. Він почав схвально говорити про гетьманських рух, не ворожий Росії і побудований на прагненнях та інтересах аграрних мас України. На відміну від більшості російських дослідників, він не сумнівався в існуванні окремого українського народу з власною самобутньою мовою. А тому справедливо зазначав, що лише необізнані іноземці, люди, котрі ведуть певну політичну гру, та росіяни, які знають історію із праць Д. Іловайського, могли заявляти, що Україну придумали австрійці чи німці. Вова? Тоді як мільйони українців ще до революції не бажали, щоб їх змішували з росіянами, не дивлячись на царську політику в цьому напрямі протягом 125 років. В 1938 р. під впливом нових польських джерел в ще одній своїй праці російський генерал дещо відкоригував свою позицію щодо України. Він переконував, що коли в Польщі при владі опинився Ю. Пілсудський, а в Україні – С. Петлюра, то «біла справа» в принципі була програна. Оскільки до появи їх на чолі своїх держав, в очільників білих існував шанс заручитися союзником в особі правої влади гетьмана, з допомогою якого та німців можна було швидко знищити Червону армію. А потім білі влаштовувались би в Москві, в той час як гетьманська Україна стримувала б агресивну Польщу, яка ставала головною загрозою для російської та української державності.

📎| #Допис #УкраїнськаДержава #БілаАрмія #ПольскаДержава #Антанта
🌐| Джерело: "Павло Скоропадський та Українська держава в уявленнях Ернеста фон Валя" В. Солощенко, Ю. Капелюх Стр:27-28 [🔗]

👍 [☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
🇺🇦 | Гомель під владою Павла Скоропадського

🫥 🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
18 лютого 1918 року німецька армія розпочала фронтальний наступ на схід. Одним із напрямків наступу була лінія Поліських залізниць від Пінська до Гомеля. Виконком Гомельської ради робітничих депутатів вже ввечері 21 лютого терміново покинув місто. Але тільки 1 березня його зайняли корпуси німецької армії під командуванням майора Вагнера.

🫥 🤍🤍🤍🤍🏳️🤍🤍🤍🤍
2 травня 1918 року гомельська преса опублікувала маніфест про скасування Української Народної Республіки і проголошення Української Держави. На початку червня Річицький, Пінський та Мозирський повіти обʼєднано в Поліську губернію. Гомельський повіт передано до складу Чернігівської губернії. Для України було важливо контролювати Поліську залізницю з огляду на її стратегічне значення. Гомель був великою вузловою станцією на шляху з Петрограду і Москви в Київ. Саме через Гомель більшовикам було найзручніше вирушати в Україну. Гомельським повітовим старостою став колишній предводитель місцевого дворянства Євген Стош. Правий ухил нової київської влади не сподобався Гомельській міській думі. Там більшість становили соціалісти.
Дума офіційно не засудила повалення Української Центральної Ради. Але, як свідчив Євген Стош:
"Представники місцевого Міського Самоврядування і земських управ, як ставленики революційного періоду, налаштовують населення опозиційно, особисто агітуючи і допускаючи на зборах виступи ораторів, які по-суті закликають до невизнання нової влади".

Гомельська повітова земська управа також відмовилася співпрацювати з новою українською адміністрацією.

У відповідь повітовий староста діяв рішуче: голові міської думи Петру Богданову і очільнику повітового земства Дмитру Коваленку було запропоновано добровільно "залишити межі України". Незабаром Петро Богданов опинився в Москві. Там почалася його стрімка кар'єра більшовицького економіста і соратника Леніна. За підтримки Києва Євген Стош домігся розпуску обраної влітку 1917 року Думи. Гласний земського зібрання Жуков, який відкрито закликав до непокори гетьманській владі, був заарештований і переданий до німецької комендатури. Думу відновлено у дореволюційному складі.
Місцева громадськість сприйняла дії повітового старости як "реставраційний крок, який перекреслює демократичні завоювання революції". Гетьманська влада почала створення на приєднаних територіях відділів Державної варти, тобто поліції. Контингент варти, включаючи молодший командний склад, формувався на місцях під контролем повітових старост. Євген Стош доповідав до Києва:
"варта мною організована з людей вірних, зі здоровими переконаннями, готових вірою і правдою послужить справі зміцнення нової влади в Українській Державі і ствердженню порядку у ввіреному мені повіті"

Крім Державної варти формувалися також повітові резервні кінні сотні. Можна припустити, що до Державної варти пішли колишні офіцери 80-ї артилерійської бригади, яка опинилася в Гомелі після ліквідації в грудні 1917-1918 р. Південно-Західного фронту. Її командир, генерал-майор Антон Товянський, отримав в Гомелі українське громадянство "як вихідець з України, який провів сорок років військової служби на Україні". Варта спільно з німецьким конвоєм патрулювала залізниці, гомельський порт, охороняли маєтки від погромів, брала участь в діях проти більшовицьких загонів, що масово переходили російсько-український кордон і тероризували місцеве населення. На початку літа 1918 року в Гомелі з'явилася українська митниця з призначеним "комісаром з вивезення за кордон, контролю та реєстрації товарів". Цей комісар підпорядковувався Департаменту зовнішньої торгівлі Міністерства торгівлі і промисловості Української Держави. Приватники-комерсанти здійснювали через Гомель масштабні і прибуткові операції. Так, мінські торговці Арон Гутнер і Лейзер Біргер за одну операцію відправляли до Києва по 2 вагона сірників.

📎| #Допис #УкраїнськаДержава
🌐| Джерело: "Контрабанда, страйки, більшовики… Десять місяців української влади на Поліссі" [🔗]

👍 [☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭
👍 Зв'язок з каналом
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.