Трудовик UA | Дудін про трудові права
КЗпП: Канал заміток про працю
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuv
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaFeb 10, 2025
TGlist-ga qo'shildi
May 23, 2024Muxrlangan guruh![Трудовик UA [Обговорення]](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fda1b354b28a3cd215fbc5731e8fd06cb%2F4cae7b09-a4a3-4945-9120-fbdd5e189d91.jpg%3Fw%3D48%26h%3D48&w=96&q=75)
Трудовик UA [Обговорення]
17
"Трудовик UA | Дудін про трудові права" guruhidagi so'nggi postlar
Repost qilingan:
Соціальний рух
05.02.202517:54
🎥 Яка політика зайнятості врятує Україну?
😮 Гідні зарплати, захист працюючих інспекціями, визначальний вплив робітництва на умови праці — це нагальна необхідність, щоб подолати кризу!
Незахищеність працівників лишається ключовою проблемою, яка знеохочує мільйони чоловіків і жінок йти на роботу. Поки роботодавці користуватимуться широкою владою над персоналом, до тих пір зарплати будуть мізерними. Неоліберальна політика, де «кожен сам за себе», не дозволить Україні розкрити наявний трудовий потенціал населення, тому час розглянути інші підходи.
❓Які факти свідчать про кризу ліберальної моделі зайнятості? Як змусити роботодавців підвищувати оплату праці? Що дозволить спонукати до зайнятості українських жінок?
📢 Своїм баченням ділиться Віталій Дудін, експерт із трудового права та активіст «Соціального руху».
🔗 Дивіться повний запис цієї лекції, яка відбулася в Кривому Розі, та долучайтесь до обговорення!
😮 Гідні зарплати, захист працюючих інспекціями, визначальний вплив робітництва на умови праці — це нагальна необхідність, щоб подолати кризу!
Незахищеність працівників лишається ключовою проблемою, яка знеохочує мільйони чоловіків і жінок йти на роботу. Поки роботодавці користуватимуться широкою владою над персоналом, до тих пір зарплати будуть мізерними. Неоліберальна політика, де «кожен сам за себе», не дозволить Україні розкрити наявний трудовий потенціал населення, тому час розглянути інші підходи.
❓Які факти свідчать про кризу ліберальної моделі зайнятості? Як змусити роботодавців підвищувати оплату праці? Що дозволить спонукати до зайнятості українських жінок?
📢 Своїм баченням ділиться Віталій Дудін, експерт із трудового права та активіст «Соціального руху».
🔗 Дивіться повний запис цієї лекції, яка відбулася в Кривому Розі, та долучайтесь до обговорення!
05.02.202502:58
🏥 МЕДИКИ. Постановою КМУ від 13.01.2023 № 28 встановлено у вигляді фіксованих сум розмір мінімального розміру оплати праці на прифронтових територіях в залежності від займаної посади. Скажімо, для медичних сестер мінімальний розмір оплати праці має становити 18 000 грн у зоні АБД та 15 500 грн у зоні МБД.
В одній зі справ адміністрація лікарні на Донеччині обгрунтовувала необхідність зміни істотних умов праці (переведення на 0,5 ставки) тим, що внаслідок встановлення підвищених розмірів оплати праці збільшилися видатки на персонал, які не були підкріплені фінансами. Разом з тим виникають і курйозні ситуації: іноді керівників лікарень звинувачували у вчиненні корупційних правопорушень у зв’язку з призначенням собі премії на виконання постанови. Вони змушені доводити, що встановлення додаткових виплат було обов’язком, а не правом.
📍 ВИСНОВКИ
Аналіз тенденцій судових спорів свідчить, що найчастіше з позовами зверталися співробітники Пенсійного фонду України, управління соціального захисту і навіть судів з Сумщини та Донеччини у зв’язку з ненарахуванням виплат за постановою КМУ № 391. Їх відносно невисока кількість не дозволяє казати про масове порушення цих прав. Подекуди нездійснення виплат на прифронтових територіях пояснюється об’єктивними причинами як-от нестачею бюджетного фінансування. Проте досить часто це є результатом бюрократизму – яскравим прикладом є зволікання з включенням персоналу до списку працівників, які удостоїлися виплат. Тому лише постійний громадський контроль за чиновниками дозволить реалізувати закладені положення. Якнайповніше виконання вищеназваних актів – це запорука того, що населення в уражених війною місцевостях зможе реалізувати належні їм права на доступ до соціального захисту або правосуддя
В одній зі справ адміністрація лікарні на Донеччині обгрунтовувала необхідність зміни істотних умов праці (переведення на 0,5 ставки) тим, що внаслідок встановлення підвищених розмірів оплати праці збільшилися видатки на персонал, які не були підкріплені фінансами. Разом з тим виникають і курйозні ситуації: іноді керівників лікарень звинувачували у вчиненні корупційних правопорушень у зв’язку з призначенням собі премії на виконання постанови. Вони змушені доводити, що встановлення додаткових виплат було обов’язком, а не правом.
📍 ВИСНОВКИ
Аналіз тенденцій судових спорів свідчить, що найчастіше з позовами зверталися співробітники Пенсійного фонду України, управління соціального захисту і навіть судів з Сумщини та Донеччини у зв’язку з ненарахуванням виплат за постановою КМУ № 391. Їх відносно невисока кількість не дозволяє казати про масове порушення цих прав. Подекуди нездійснення виплат на прифронтових територіях пояснюється об’єктивними причинами як-от нестачею бюджетного фінансування. Проте досить часто це є результатом бюрократизму – яскравим прикладом є зволікання з включенням персоналу до списку працівників, які удостоїлися виплат. Тому лише постійний громадський контроль за чиновниками дозволить реалізувати закладені положення. Якнайповніше виконання вищеназваних актів – це запорука того, що населення в уражених війною місцевостях зможе реалізувати належні їм права на доступ до соціального захисту або правосуддя
24.01.202520:12
🟢🔴 Мав унікальну можливість донести до громади Кривого Рогу своє бачення прогресивної політики у сфері зайнятості та соціального захисту, спрямованої на підтримку працівників, а не вижимання короткострокових вигод.
❗️Спойлер: люди будуть підтримувати економіку, коли побачать що їх справді цінують та долучають до ухвалення рішень!
✊ Держава повинна підлаштовуватися під потреби змученого тривогами і втратами народу, а під час війни говорити про соціальне ще важливіше, бо ризики для добробуту величезні.
✊ Лише робітнича влада і соціалізована економіка дадуть нам всім те, що нам належить по справедливості.
❗️Проте найцінніше - це не мої мрії вголос, а репліки доведених до відчаю людей, яких ви почуєте у другій половині відеозапису
❗️Спойлер: люди будуть підтримувати економіку, коли побачать що їх справді цінують та долучають до ухвалення рішень!
✊ Держава повинна підлаштовуватися під потреби змученого тривогами і втратами народу, а під час війни говорити про соціальне ще важливіше, бо ризики для добробуту величезні.
✊ Лише робітнича влада і соціалізована економіка дадуть нам всім те, що нам належить по справедливості.
❗️Проте найцінніше - це не мої мрії вголос, а репліки доведених до відчаю людей, яких ви почуєте у другій половині відеозапису
24.01.202520:12
З ухваленням Закону № 3939 влада зробила крок до розбудови ліберального капіталізму без етичної легітимації та регуляторних рамок. У сфері праці це означає перетворення трудового колективу з суб’єкта ухвалення рішень на робочу силу, тобто об’єкт управління. Закладений в ГК потенціал вироблення політики сталого розвитку так і не став орієнтиром для жодної правлячої команди. Але без узгодження інтересів ринку із потребою в згуртованості суспільства Україна не зможе прийти до європейського рівня життя
24.01.202520:12
ПРО ПЕРЕМОГУ КАПІТАЛУ НАД ГОСПОДАРСЬКИМ КОДЕКСОМ
Рада скасувала Господарський кодекс України (ГК), вважаючи, що його положення не мають регулятивного ефекту, є декларативними, а також суперечать іншим нормативно-правовим актам та загальним засадам цивільного законодавства. Саме така мотивація наводилася у пояснювальній записці до Закону № 3939-IX від 09.01.2025 (законопроект № 6013). Примітка: під цим соусом можна скасувати багато чого. Інтереси бізнесу зрозуміти можна – йому б все спростити і усунути будь-які бар’єри для збагачення. А чи вплине ця реформа на працюючих?
У ст. 4 ГК сказано, що трудові відносини не є предметом його регулювання. Проте ГК визначав засади економічної системи, в рамках якої трудові відносини розвиваються. На думку експертів, нове законодавство дозволить скупити олігархії нові підприємства при мінімальних видатках. Проте, на мою думку, цей крок ознаменує й більш далекоглядні зміни, а саме зсув у площині правової ідеології.
📌 Ціннісний поворот
Економіка для людей – це гасло, яким хоча б для виду маскували хиже нутро українського капіталізму. Тепер панівному класу кортить прибрати гуманістичну надбудову, залишивши товарно-грошовий базис в оголеному вигляді. Хоча здавалося би в умовах повномасштабної війни і економіка, і держава мають служити лише суспільним інтересам.
Не випадково у преамбулі ГК йдеться про мету забезпечити соціальну спрямованість суспільного виробництва. Тоді як предмет Цивільного кодексу України обмежується особистими немайновими й майновими відносинами, ігноруючи соціальне тло.
Цей кодекс став чи не єдиним актом, який окреслював феномен корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Ці норми могли видатися декларативними, але як часто все, що потребує додаткових витрат власників капіталу, оголошується декларативним!
📌 Двигун розвитку
Визначаючи функції держави у соціально-економічній сфері, ГК визнавав її відповідальною за здійснення соціальної політики захисту прав споживачів, заробітної плати і доходів населення, зайнятості, соціального захисту та соціального забезпечення (ст. 10).
Також держава мала виробляти стимули для компаній діяти згідно суспільних інтересів. Згідно ст. 11 ГК, суб'єктам господарювання, які не враховують суспільні інтереси, відображені в програмних документах економічного і соціального розвитку, не можуть надаватися передбачені законом пільги та переваги у здійсненні господарської діяльності. Судячи по наданню податкових пільг різним корпораціям сфери АПК та ІТ, ці положення владою системно ігнорувалися.
📌 Гудбай, виробнича демократія?
Слід згадати норми ГК, присвячені питанням найманої праці: як-от про обов’язкове укладення на підприємствах, які використовують найману працю, колективного договору (ст. 65) або створення на підприємствах зі шкідливими умовами праці цехів з більш легкою роботою (ст. 69).
Разом із ГК було втрачено положення, покликані побудувати гармонійні відносини між власником підприємства та трудовим колективом:
⚜ рішення з соціально-економічних питань виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів (ст. 65);
⚜ питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров'я, страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участі власника або уповноваженого ним органу (ст. 69).
Норми, що підкреслюють цінність людей праці для підприємницького успіху, можна знайти і в іноземних актах, що регулюють господарську діяльність:
✅ Комерційний кодекс Чехії регулює вибори членів наглядової ради, в організації яких бере участь профспілка (ст. 200);
✅ Кодекс торговельних товариств Польщі регламентує роль представників працівників у процесі злиття й поглинання підприємств (ст. 516-7);
✅ розділ 289b Торгового кодексу Німеччини вимагає від фірм, орієнтованих на ринок капіталу, зі штатом понад 500 осіб, включати нефінансову інформацію про КСВ у звіти.
📌 Висновки
Рада скасувала Господарський кодекс України (ГК), вважаючи, що його положення не мають регулятивного ефекту, є декларативними, а також суперечать іншим нормативно-правовим актам та загальним засадам цивільного законодавства. Саме така мотивація наводилася у пояснювальній записці до Закону № 3939-IX від 09.01.2025 (законопроект № 6013). Примітка: під цим соусом можна скасувати багато чого. Інтереси бізнесу зрозуміти можна – йому б все спростити і усунути будь-які бар’єри для збагачення. А чи вплине ця реформа на працюючих?
У ст. 4 ГК сказано, що трудові відносини не є предметом його регулювання. Проте ГК визначав засади економічної системи, в рамках якої трудові відносини розвиваються. На думку експертів, нове законодавство дозволить скупити олігархії нові підприємства при мінімальних видатках. Проте, на мою думку, цей крок ознаменує й більш далекоглядні зміни, а саме зсув у площині правової ідеології.
📌 Ціннісний поворот
Економіка для людей – це гасло, яким хоча б для виду маскували хиже нутро українського капіталізму. Тепер панівному класу кортить прибрати гуманістичну надбудову, залишивши товарно-грошовий базис в оголеному вигляді. Хоча здавалося би в умовах повномасштабної війни і економіка, і держава мають служити лише суспільним інтересам.
Не випадково у преамбулі ГК йдеться про мету забезпечити соціальну спрямованість суспільного виробництва. Тоді як предмет Цивільного кодексу України обмежується особистими немайновими й майновими відносинами, ігноруючи соціальне тло.
Цей кодекс став чи не єдиним актом, який окреслював феномен корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Ці норми могли видатися декларативними, але як часто все, що потребує додаткових витрат власників капіталу, оголошується декларативним!
📌 Двигун розвитку
Визначаючи функції держави у соціально-економічній сфері, ГК визнавав її відповідальною за здійснення соціальної політики захисту прав споживачів, заробітної плати і доходів населення, зайнятості, соціального захисту та соціального забезпечення (ст. 10).
Також держава мала виробляти стимули для компаній діяти згідно суспільних інтересів. Згідно ст. 11 ГК, суб'єктам господарювання, які не враховують суспільні інтереси, відображені в програмних документах економічного і соціального розвитку, не можуть надаватися передбачені законом пільги та переваги у здійсненні господарської діяльності. Судячи по наданню податкових пільг різним корпораціям сфери АПК та ІТ, ці положення владою системно ігнорувалися.
📌 Гудбай, виробнича демократія?
Слід згадати норми ГК, присвячені питанням найманої праці: як-от про обов’язкове укладення на підприємствах, які використовують найману працю, колективного договору (ст. 65) або створення на підприємствах зі шкідливими умовами праці цехів з більш легкою роботою (ст. 69).
Разом із ГК було втрачено положення, покликані побудувати гармонійні відносини між власником підприємства та трудовим колективом:
⚜ рішення з соціально-економічних питань виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів (ст. 65);
⚜ питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров'я, страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участі власника або уповноваженого ним органу (ст. 69).
Норми, що підкреслюють цінність людей праці для підприємницького успіху, можна знайти і в іноземних актах, що регулюють господарську діяльність:
✅ Комерційний кодекс Чехії регулює вибори членів наглядової ради, в організації яких бере участь профспілка (ст. 200);
✅ Кодекс торговельних товариств Польщі регламентує роль представників працівників у процесі злиття й поглинання підприємств (ст. 516-7);
✅ розділ 289b Торгового кодексу Німеччини вимагає від фірм, орієнтованих на ринок капіталу, зі штатом понад 500 осіб, включати нефінансову інформацію про КСВ у звіти.
📌 Висновки
24.01.202520:12
🕯 8 січня вчинено черговий злочин проти осердя української міцності – промислового робітництва. Удар російської авіабомби по «Мотор Січі» вбив 13 людей і 123 поранив. Це сталося під час перезмінки, коли на прохідній було людно.
🙏 Щоб запобігти новим трагедіям, нам треба зброя і захисні укриття. Слід молити світ про це. Але є ще один вимір безпеки – соціальний.
❗ Як повідомили мені рідні загиблих, «Мотор Січ» досі не в Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури, а без цього їм не виплатять 1 млн грн за Законом 2980. Курувати це питання має Мінстратегпром, екс-очільник якого закликає повертатися в Україну та працювати в ОПК. Чи будуть ці слова почуті, коли влада нехтує інтересами тих, хто кує перемогу?
❗ Запорізька обл. серед лідерів за відхиленням органом ПФУ заяв (17) про виплати за Законом 2980 через відсутність статусу ОКІ в атакованих об’єктів. Левова частка справ – про цей завод, який окупанти ненавидять особливо.
Робітники віддають все на благо держави. А коли держава зміниться в їх інтересах?
🙏 Щоб запобігти новим трагедіям, нам треба зброя і захисні укриття. Слід молити світ про це. Але є ще один вимір безпеки – соціальний.
❗ Як повідомили мені рідні загиблих, «Мотор Січ» досі не в Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури, а без цього їм не виплатять 1 млн грн за Законом 2980. Курувати це питання має Мінстратегпром, екс-очільник якого закликає повертатися в Україну та працювати в ОПК. Чи будуть ці слова почуті, коли влада нехтує інтересами тих, хто кує перемогу?
❗ Запорізька обл. серед лідерів за відхиленням органом ПФУ заяв (17) про виплати за Законом 2980 через відсутність статусу ОКІ в атакованих об’єктів. Левова частка справ – про цей завод, який окупанти ненавидять особливо.
Робітники віддають все на благо держави. А коли держава зміниться в їх інтересах?
24.01.202520:12
👆👆👆 Минулий рік для багатьох був невимовно важчим за попередні - він став буквально роком виходу російського терору проти працюючого населення на новий рівень.
📌 На це вказують тенденції виробничого травматизму в умовах триваючої російської агресії: за рік 228 людей загинули на виробництві від ракет і дронів, що перевищує показники попередніх двох років.
📌 Підкреслю, що мова лише про обліковані органами Дежпраці нещасні випадки на виробництві. Реальні втрати можуть бути вищими, якщо рахувати людей, ніяк не оформлених на роботі.
📌 Російська воєнщина обрала тактику винищення тих людей, які забезпечують гуманітарні потреби. Показовими є серійні атаки БПЛА на фельдшерів та водіїв швидкої на прифронтових територіях.
📌 Якщо наша держава дбає про майбутнє, то повинна кардинально переглянути політику в сфері охорони праці, пріоритетизувавши захист людей від ризиків та соціальну підтримку в разі лиха.
😔 На жаль, користуючись тяжкою ситуацією на фронті, уряд поставив на перше місце просування нового Трудового кодексу...
📌 На це вказують тенденції виробничого травматизму в умовах триваючої російської агресії: за рік 228 людей загинули на виробництві від ракет і дронів, що перевищує показники попередніх двох років.
📌 Підкреслю, що мова лише про обліковані органами Дежпраці нещасні випадки на виробництві. Реальні втрати можуть бути вищими, якщо рахувати людей, ніяк не оформлених на роботі.
📌 Російська воєнщина обрала тактику винищення тих людей, які забезпечують гуманітарні потреби. Показовими є серійні атаки БПЛА на фельдшерів та водіїв швидкої на прифронтових територіях.
📌 Якщо наша держава дбає про майбутнє, то повинна кардинально переглянути політику в сфері охорони праці, пріоритетизувавши захист людей від ризиків та соціальну підтримку в разі лиха.
😔 На жаль, користуючись тяжкою ситуацією на фронті, уряд поставив на перше місце просування нового Трудового кодексу...
24.01.202520:12
👉 🛑 Працівників вже відстороняють без збереження зарплати на час службової перевірки, попри недосконале законодавство. Про це стало відомо з рішення Вінницького міського суду.
❌ Вінницький нац. мед. університет ім.М.І.Пирогова скористався зміненою Законом 3768 редакцією ст. 46 КЗпП щойно вона почала діяти (27.09.2024). Було видано наказ про створення комісії з проведення службової перевірки та відсторонення від роботи посадовця, який потім оскаржив цей наказ.
✔ Як встановив суд, відповідач не мав доказів, що слугували би підставою для службової перевірки. Працівнику присудили заробіток за місяць відсторонення.
Але суд проігнорував важливі нюанси:
❗визнаний «критично важливим для функціонування економіки» університет було прирівняно до об’єкта критичної інфраструктури, а лише такий статус роботодавця дозволяв відстороняти на період перевірки згідно статті 46;
❗власник ототожнив службову перевірку й розслідування (жоден нормативний акт не регулює порядку службової перевірки у трудових відносинах)
❌ Вінницький нац. мед. університет ім.М.І.Пирогова скористався зміненою Законом 3768 редакцією ст. 46 КЗпП щойно вона почала діяти (27.09.2024). Було видано наказ про створення комісії з проведення службової перевірки та відсторонення від роботи посадовця, який потім оскаржив цей наказ.
✔ Як встановив суд, відповідач не мав доказів, що слугували би підставою для службової перевірки. Працівнику присудили заробіток за місяць відсторонення.
Але суд проігнорував важливі нюанси:
❗визнаний «критично важливим для функціонування економіки» університет було прирівняно до об’єкта критичної інфраструктури, а лише такий статус роботодавця дозволяв відстороняти на період перевірки згідно статті 46;
❗власник ототожнив службову перевірку й розслідування (жоден нормативний акт не регулює порядку службової перевірки у трудових відносинах)
Repost qilingan:
Соціальний Рух - Львів
23.01.202506:39
«Фрілансер чи працівник? Особливості роботи дистанційно і за викликом» (ТРУДОБОРОНА 2.0)
🚩 ЛЕКТОРКА — кандидатка юридичних наук, доцентка, експертка з трудового права Світлана Кожушко.
📝 Гнучкість пропагується чинним неоліберальним урядом Дениса Шмигаля та його міністеркою економіки Юлією Свириденко, як спроба звільнити працівників від зайвої бюрократії Кодексу законів про працю України (КЗпП), заміна якого вкотре на порядку денному попри повномасштабну війну з імперіалістичною Російською Федерацією. Ба більше, в березні 2022 року, в розпал найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни тишком-нишком було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який ще більше пропонує гнучкості ціною прав та соціальних гарантій для знедолених через війну працівників.
👩🏫 Про всі ці підводні камені розповість лекторка курсу "ТРУДОБОРОНА 2.0", кандидатка юридичних наук та доцентка Світлана Кожушко. Зокрема, буде йти мова за дистанційних працівників (стаття 60-2 КЗпП), трудові договори з нефіксованим робочим часом (стаття 21-1 КЗпП), гіг-працівників (Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») фрілансерів, що працюють за цивільно-правовими договорами (Цивільний кодекс України) та міжнародні тренди в регулюванні дистанційної, платформної та цифрової зайнятості на підставі директив ЄС.
🔸 Коли: 1 лютого 2025 року
🔸 О котрій: 16:00
🔸 Де: Офіс ГО "Соціальний Рух" у місті Львів + онлайн
Зареєструватися
🚩 ЛЕКТОРКА — кандидатка юридичних наук, доцентка, експертка з трудового права Світлана Кожушко.
📝 Гнучкість пропагується чинним неоліберальним урядом Дениса Шмигаля та його міністеркою економіки Юлією Свириденко, як спроба звільнити працівників від зайвої бюрократії Кодексу законів про працю України (КЗпП), заміна якого вкотре на порядку денному попри повномасштабну війну з імперіалістичною Російською Федерацією. Ба більше, в березні 2022 року, в розпал найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни тишком-нишком було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який ще більше пропонує гнучкості ціною прав та соціальних гарантій для знедолених через війну працівників.
👩🏫 Про всі ці підводні камені розповість лекторка курсу "ТРУДОБОРОНА 2.0", кандидатка юридичних наук та доцентка Світлана Кожушко. Зокрема, буде йти мова за дистанційних працівників (стаття 60-2 КЗпП), трудові договори з нефіксованим робочим часом (стаття 21-1 КЗпП), гіг-працівників (Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») фрілансерів, що працюють за цивільно-правовими договорами (Цивільний кодекс України) та міжнародні тренди в регулюванні дистанційної, платформної та цифрової зайнятості на підставі директив ЄС.
🔸 Коли: 1 лютого 2025 року
🔸 О котрій: 16:00
🔸 Де: Офіс ГО "Соціальний Рух" у місті Львів + онлайн
Зареєструватися
Repost qilingan:Соціальний рух
21.01.202517:34
Даремно страждають?
Віталій Дудін, к.ю.н. із трудового права та активіст «Соціального руху» підняв у своєму виступі тему маніпуляцій визначенням працівників критичної інфраструктури:
🔹 Які категорії працюючих стикнулися під час війни зі зростанням навантаження без підвищення соціальних гарантій?
🔹 Чому зайнятих на залізниці й обленерго не визнають працівниками об'єктів критичної інфраструктури, коли мова про виплати за Законом 2980?
🔹 Коли держава почне повноцінно захищати постраждалих від рашистів робітників та їх родини?
✅ Дивіться повну лекцію та дізнайтеся, як слід підтримати тих, хто своює героїчною працею підтримує обороноздатність і стійкість України.
💡 Критично важливо чути та діяти!
Віталій Дудін, к.ю.н. із трудового права та активіст «Соціального руху» підняв у своєму виступі тему маніпуляцій визначенням працівників критичної інфраструктури:
🔹 Які категорії працюючих стикнулися під час війни зі зростанням навантаження без підвищення соціальних гарантій?
🔹 Чому зайнятих на залізниці й обленерго не визнають працівниками об'єктів критичної інфраструктури, коли мова про виплати за Законом 2980?
🔹 Коли держава почне повноцінно захищати постраждалих від рашистів робітників та їх родини?
✅ Дивіться повну лекцію та дізнайтеся, як слід підтримати тих, хто своює героїчною працею підтримує обороноздатність і стійкість України.
💡 Критично важливо чути та діяти!
Repost qilingan:
✊Криворізький «Соціальний рух»
16.01.202516:57
📢 Запрошуємо на лекцію: «Яка політика зайнятості та соціального захисту врятує Україну?»
Спікер: Віталій Дудін — активіст громадської організації «Соціальний рух», автор каналу ТрудовикUA
https://t.me/trudovikua , кандидат юридичних наук.
🔎Серед питань, що будуть розглянуті:
1️⃣Як забезпечити гідну оплату праці в умовах економічної нестабільності?
2️⃣Роль держави у захисті прав найманих працівників.
3️⃣Перспективи нової соціально-економічної моделі для України.
Запрошуємо всіх, хто цікавиться соціальною політикою, правами працівників та економічним майбутнім України.
Віталій поділиться практичними ідеями та шляхами виходу з кризи.
🗓 Дата: 18 січня (субота)
⏰ Час: 14.00 - 16.00
📍 Формат: онлайн та офлайн.
📌 Зареєструватися
Спікер: Віталій Дудін — активіст громадської організації «Соціальний рух», автор каналу ТрудовикUA
https://t.me/trudovikua , кандидат юридичних наук.
🔎Серед питань, що будуть розглянуті:
1️⃣Як забезпечити гідну оплату праці в умовах економічної нестабільності?
2️⃣Роль держави у захисті прав найманих працівників.
3️⃣Перспективи нової соціально-економічної моделі для України.
Запрошуємо всіх, хто цікавиться соціальною політикою, правами працівників та економічним майбутнім України.
Віталій поділиться практичними ідеями та шляхами виходу з кризи.
🗓 Дата: 18 січня (субота)
⏰ Час: 14.00 - 16.00
📍 Формат: онлайн та офлайн.
📌 Зареєструватися
Repost qilingan:Соціальний рух
07.01.202516:17
Спецоперація проти трудящих: у 2024 році РФ вбила більше робітників, аніж у минулих роках
Щонайменше 228 смертей від нещасних випадків на виробництві були спричинені в 2024 році російською агресією, що на 33 смерті вище показника 2023 року і на 10 смертей вище показника 2022 року. Рекордна за час вторгнення трагічна статистика є результатом, зокрема:
▪️Полювання дронами за каретами швидких на Херсонщині;
▪️Ударів ракетами по промисловості Донецької, Миколаївської та Харківської областей;
▪️Знищення лікарень у Києві та Запоріжжі;
▪️Авіаударів по комунальникам та енергетикам Сумщини.
😕 За оцінками експертів з охорони праці, приблизно 50% летальних випадків на роботі викликані російським мілітаризмом.
😢 Ще 734 робітники отримали поранення від рашистів. Таким чином, загалом через збройну агресію тільки за минулий рік постраждали майже тисяча людей, які просто виконували свою роботу. Ціна, яку платить українське робітництво за незалежність України, є колосальною.
❌ Оприлюднені цифри свідчать про системність терору проти українського народу з боку московських імперіалістів, які не рахуються з втратами серед цивільного населення. Будучи нездатними одержати вирішальну перемогу на полі бою, рашисти хочуть зламати хребет України, розстрілюючи машиністів потягів, електромонтерів та медсестер. У переважній більшості потерпілих можна віднести до працівників об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ). Методичні атаки за своїми наслідками призводять до посилення деіндустріалізації України та неможливості задовольняти нагальні суспільні потреби.
👎 Проте засуджуючи безжальність путінських нелюдів, ми не повинні замовчувати неспроможність неоліберальної держави реагувати на виклики часу. По-перше, інспекції праці через законодавчий мораторій майже не контролюють стан охорони праці, тоді як в умовах війни вони мали би тотально перевіряти забезпечення підприємств укриттями та дотримання роботодавцями режиму повітряних тривог. По-друге, допомога постраждалим та їхнім сім’ям залишається недієвою. Мінсоц та ПФУ саботували виконання Закону №2980 про виплати ушкодженим працівникам ОКІ: за три роки обіцяну одноразову грошову допомогу отримали у кращому разі десятки родин, хоча лише в 2024 році постраждали сотні критично важливих працівників!
😡 Ця війна — не лише про боротьбу за незалежну державу, але й за гідне життя кожного, хто працює на благо українського суспільства. Щоб повернути віру в Україну як соціальну державу, слід невідкладно:
🔺 Забезпечити виплати допомоги за Законом № 2980 всім зайнятим у секторах критичної інфраструктури, а у разі смерті — їх родинам.
🔺 Відновити перевірки інспекцій праці за дотриманням права на безпечні умови праці, передусім на ОКІ та прифронтових територіях.
🔺 Спрямовувати прибутки підприємств на оснащення підприємств засобами безпеки, які дозволять мінімізувати смертність.
✊ «Соціальний рух» безкомпромісно стоятиме на боці людей праці, оскільки саме вони масово несуть перемогу Україні.
Вічна шана загиблим! Кара окупантам! Ганьба зрадницькій політиці!
Щонайменше 228 смертей від нещасних випадків на виробництві були спричинені в 2024 році російською агресією, що на 33 смерті вище показника 2023 року і на 10 смертей вище показника 2022 року. Рекордна за час вторгнення трагічна статистика є результатом, зокрема:
▪️Полювання дронами за каретами швидких на Херсонщині;
▪️Ударів ракетами по промисловості Донецької, Миколаївської та Харківської областей;
▪️Знищення лікарень у Києві та Запоріжжі;
▪️Авіаударів по комунальникам та енергетикам Сумщини.
😕 За оцінками експертів з охорони праці, приблизно 50% летальних випадків на роботі викликані російським мілітаризмом.
😢 Ще 734 робітники отримали поранення від рашистів. Таким чином, загалом через збройну агресію тільки за минулий рік постраждали майже тисяча людей, які просто виконували свою роботу. Ціна, яку платить українське робітництво за незалежність України, є колосальною.
❌ Оприлюднені цифри свідчать про системність терору проти українського народу з боку московських імперіалістів, які не рахуються з втратами серед цивільного населення. Будучи нездатними одержати вирішальну перемогу на полі бою, рашисти хочуть зламати хребет України, розстрілюючи машиністів потягів, електромонтерів та медсестер. У переважній більшості потерпілих можна віднести до працівників об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ). Методичні атаки за своїми наслідками призводять до посилення деіндустріалізації України та неможливості задовольняти нагальні суспільні потреби.
👎 Проте засуджуючи безжальність путінських нелюдів, ми не повинні замовчувати неспроможність неоліберальної держави реагувати на виклики часу. По-перше, інспекції праці через законодавчий мораторій майже не контролюють стан охорони праці, тоді як в умовах війни вони мали би тотально перевіряти забезпечення підприємств укриттями та дотримання роботодавцями режиму повітряних тривог. По-друге, допомога постраждалим та їхнім сім’ям залишається недієвою. Мінсоц та ПФУ саботували виконання Закону №2980 про виплати ушкодженим працівникам ОКІ: за три роки обіцяну одноразову грошову допомогу отримали у кращому разі десятки родин, хоча лише в 2024 році постраждали сотні критично важливих працівників!
😡 Ця війна — не лише про боротьбу за незалежну державу, але й за гідне життя кожного, хто працює на благо українського суспільства. Щоб повернути віру в Україну як соціальну державу, слід невідкладно:
🔺 Забезпечити виплати допомоги за Законом № 2980 всім зайнятим у секторах критичної інфраструктури, а у разі смерті — їх родинам.
🔺 Відновити перевірки інспекцій праці за дотриманням права на безпечні умови праці, передусім на ОКІ та прифронтових територіях.
🔺 Спрямовувати прибутки підприємств на оснащення підприємств засобами безпеки, які дозволять мінімізувати смертність.
✊ «Соціальний рух» безкомпромісно стоятиме на боці людей праці, оскільки саме вони масово несуть перемогу Україні.
Вічна шана загиблим! Кара окупантам! Ганьба зрадницькій політиці!
30.12.202413:18
НОВИЙ ТК З’ЇСТЬ ТРУДОВІ ПРАВА
І знову бізнес-лобі хоче капітально зачистити рештки трудових прав. Для мене не було жодного року, починаючи з 2008-го, коли би держава не підіймала болісне питання про потребу в новому Трудовому кодексі, який має замінити КЗпП України.
Аргументи за майже незмінні. Відмінність лише у тому, що у нас зараз повномасштабна війна, яка мала би змусити роботодавців відсунути свій егоїзм на другий план.
👉 НОВИЙ ПРОЕКТ ТУТ 👈
Його мета: спростити звільнення, урізання зарплат та витрат на охорону праці. Автори мріють про те, як на безстроковій основі покласти на лопатки профспілки, а не про європейське майбутнє України.
Куди правильніше зосередитися на таких питаннях, як інспекції праці та безпека на виробництві, бо від цього безпосередньо залежить збереження людського потенціалу. Бо проводити масштабну ре-кодифікацію в умовах, коли падають бомби, буде злочином перед працюючим населенням.
Моя думка щодо попередньої версії проекту за посиланням
(фото з Першотравня-2017)
І знову бізнес-лобі хоче капітально зачистити рештки трудових прав. Для мене не було жодного року, починаючи з 2008-го, коли би держава не підіймала болісне питання про потребу в новому Трудовому кодексі, який має замінити КЗпП України.
Аргументи за майже незмінні. Відмінність лише у тому, що у нас зараз повномасштабна війна, яка мала би змусити роботодавців відсунути свій егоїзм на другий план.
👉 НОВИЙ ПРОЕКТ ТУТ 👈
Його мета: спростити звільнення, урізання зарплат та витрат на охорону праці. Автори мріють про те, як на безстроковій основі покласти на лопатки профспілки, а не про європейське майбутнє України.
Куди правильніше зосередитися на таких питаннях, як інспекції праці та безпека на виробництві, бо від цього безпосередньо залежить збереження людського потенціалу. Бо проводити масштабну ре-кодифікацію в умовах, коли падають бомби, буде злочином перед працюючим населенням.
Моя думка щодо попередньої версії проекту за посиланням
(фото з Першотравня-2017)
29.12.202412:13
📣 Дякуємо всім, хто долучилися до події 28.12.2024 на тему прав працівників критичної інфраструктури. У ході лекції та обговорення було розкритиковані підходи влади, виражені у звуженні трудових прав зайнятих на КІ за Законом № 2136 та у перешкоджанні здійсненню виплат за Законом № 2980 у разі російських атак.
📌 Окрема повага залізничникам, енергетикам та членам їх сімей, що поділилися своїм баченням подолання проблем!
👉 Презентація
👉 Відеотрансляція
✅ Ми повинні змусити владу усвідомити цінність життів простих робітників і забезпечити для них справедливість!
📌 Окрема повага залізничникам, енергетикам та членам їх сімей, що поділилися своїм баченням подолання проблем!
👉 Презентація
👉 Відеотрансляція
✅ Ми повинні змусити владу усвідомити цінність життів простих робітників і забезпечити для них справедливість!
27.12.202418:26
❓Як кинули на виплати працівників критичної інфраструктури? Хто винен в цій історії? І що змусило обуритися навіть Галину Третьякову?
🔸 Пропоную вам подивитися, як моя стаття навколо проблем із Законом 2980 викликала гостру суперечку в парламенті.
🔸 Вже скоро, 28.12, ми поговоримо на лекції в Києві, що можна зробити в інтересах цивільних героїв війни
🔸 Пропоную вам подивитися, як моя стаття навколо проблем із Законом 2980 викликала гостру суперечку в парламенті.
🔸 Вже скоро, 28.12, ми поговоримо на лекції в Києві, що можна зробити в інтересах цивільних героїв війни
Rekordlar
24.01.202523:59
531
Obunachilar27.12.202423:59
300
Iqtiboslar indeksi25.01.202523:59
324
Bitta post qamrovi30.11.202423:59
136
Reklama posti qamrovi08.02.202523:59
13.86%
ER25.01.202523:59
61.02%
ERRRepost qilingan:Соціальний рух
05.02.202517:54
🎥 Яка політика зайнятості врятує Україну?
😮 Гідні зарплати, захист працюючих інспекціями, визначальний вплив робітництва на умови праці — це нагальна необхідність, щоб подолати кризу!
Незахищеність працівників лишається ключовою проблемою, яка знеохочує мільйони чоловіків і жінок йти на роботу. Поки роботодавці користуватимуться широкою владою над персоналом, до тих пір зарплати будуть мізерними. Неоліберальна політика, де «кожен сам за себе», не дозволить Україні розкрити наявний трудовий потенціал населення, тому час розглянути інші підходи.
❓Які факти свідчать про кризу ліберальної моделі зайнятості? Як змусити роботодавців підвищувати оплату праці? Що дозволить спонукати до зайнятості українських жінок?
📢 Своїм баченням ділиться Віталій Дудін, експерт із трудового права та активіст «Соціального руху».
🔗 Дивіться повний запис цієї лекції, яка відбулася в Кривому Розі, та долучайтесь до обговорення!
😮 Гідні зарплати, захист працюючих інспекціями, визначальний вплив робітництва на умови праці — це нагальна необхідність, щоб подолати кризу!
Незахищеність працівників лишається ключовою проблемою, яка знеохочує мільйони чоловіків і жінок йти на роботу. Поки роботодавці користуватимуться широкою владою над персоналом, до тих пір зарплати будуть мізерними. Неоліберальна політика, де «кожен сам за себе», не дозволить Україні розкрити наявний трудовий потенціал населення, тому час розглянути інші підходи.
❓Які факти свідчать про кризу ліберальної моделі зайнятості? Як змусити роботодавців підвищувати оплату праці? Що дозволить спонукати до зайнятості українських жінок?
📢 Своїм баченням ділиться Віталій Дудін, експерт із трудового права та активіст «Соціального руху».
🔗 Дивіться повний запис цієї лекції, яка відбулася в Кривому Розі, та долучайтесь до обговорення!
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.