Мова має значення.
росія використала тезу про “захист російськомовних” як один із приводів для вторгнення у 2014 році. Насправді ж проблема утисків російськомовних в Україні ніколи не існувала. Українці завжди вільно говорили тією мовою, якою хотіли. Ніхто не забороняв російську – навпаки, українську доводилося відстоювати. Це не про “утиски”, це про колоніальну політику росії, яка століттями знищувала все українське, включно з мовою.
Знищення української мови – це давня політика росії. Від Валуєвського циркуляру до русифікації в радянські часи – завжди діяли за однією схемою: спочатку витісняли мову, а потім заперечували існування самого народу.
Подивіться на Білорусь. Там дві офіційні мови, але чи часто можна почути білоруську на вулицях Мінська? Чи звучить вона у державних установах, у медіа, у повсякденному житті? Білоруси фактично втратили свою мову, а з нею — і частину своєї ідентичності.
Так відбувалося не раз. Ірландці втратили свою рідну мову – і хоча ірландська офіційно залишається державною, нею говорить дуже мало людей. Те саме сталося з багатьма іншими народами, яких асимілювали, позбавивши їхнього голосу.
Українська мова — це не просто слова. Це пам’ять поколінь, це наш код, це те, що робить нас особливими. Коли ти далеко від дому й раптом чуєш українську, це ніби зустріти когось рідного.
Мова — це незалежність.
