Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Тубус трембіти 🪈 avatar
Тубус трембіти 🪈
Тубус трембіти 🪈 avatar
Тубус трембіти 🪈
17.04.202514:41
Львів буду у вас 26-28 квітня

ловіть обійматися
07.03.202522:16
З днем боротьби за права жінок 🔥
24.02.202519:32
Мій блокнотик записує
на олівчик дію, яку
вчиняю без роздумів.
І сміюся, що стою на колінах
лишень за бузок.

Крадькома ліхтарі
рисують обриси тіл
на околиці.
Дві руки, мов магніт,
йдуть на зближення полюсів.

Ти шепочеш: «колір кохання бузковий».
Я протягую руку
Ріжу...
Дарую...
Не досконалим, не гоєним,
перев'язаним нитками цілісности,
пучок гілок зі скосами.

У розмові стискаю його
і виплескую в речення:
«Мій улюблений колір червоний,
а бузковий — його різновид
без заперечень».
Шия вкрита рефлексами
цвіту гріховного.
Поки той потерпає навколішки.
Засоромлений.

І якщо ці коліна у церкві,
то наврядчи вони там
з власної волі,
ймовірно замолюють
гріхи, вчинені навесні.
Цвітіння — лиш привід зустрітися
на обмін кількома сотнями пелюслів

Опадаючи, вони
залишають теорії змов
наших доторків рук.
Тепло. Пошук. Комфорт.
З'єднання. Рух.
Люблю червоний —
різновид бузкового.
Сьогодні, завтра,
в наступному році,
проте, тобі фіолетово.
На те, що червоний
різновид бузкового.
Амінь.
Repost qilingan:
Lilium's swamp avatar
Lilium's swamp
27.01.202520:55
21.01.202521:45
Вона не хотіла готувати деруни,
навіть якщо обожнювала.
А він не любив деруни — просто
пробив окропом у склянці подвоєне дно.
Її улюблений колір — прозорий.
Коли усе прямо, розписано прописом.
Її чашка розбита —
час додати до суміші борошно.
Її злість, мов холодний вокзал:
обездощена лавка, сніжно і вітряно.
Ніби зниклий турист шукає Голгофу посеред людного Рівного.
У нас усе рівноманітно!
Додам спецій, щоб не було надто солодко й легко.
Циганкам ставити ставки на моє пенсійне майбутнє,
в якому я збираю квіти із Лего.

А як починалося все загадково:
і злети й падіння, ніби в кіно.

Я проведу тебе до зупинки
після вечірнього рандеву.
Люблю емоції, романтику, фішки
Цокати, гопати бризками
бруду на одяг, ніжки.
Ми промокли наскрізно.
То чого боятися вогкости?

Я проведу тебе до будинку,
можливо, зайду.
Проте я не подобаюся твоєму коту.
Так, у нас все за згодою.
Він на колінах, я сиджу рівно, тримаю дупу за ГОСТом.

Та кіт не простак:
прострілює поглядом
мої термоядерні синтези думки.
Ти кричиш: "Гірко! Гірко!".
Та я не хотів би із ним поцілунку.

Люблю твої спонтанні
припливи енергії,
твої рухи, відпливи, обійми.
Ти скажеш: мої жарти дибільні,
а я відповім:
Сковороду сьогодні накрило,
як і мене..

І ось на світанку,
коли животи надулися від кисло-солодкого,
я на останок запитую:
твої вуста на смак кислі, солодкі з присмаком лобстера?

Вона мені:
спробуй!
Якось те і ставалося —
зсуви кордонів губ.
А тепер моя губернаторка
потребує
гірко-солоний смачний дерун.
30.11.202417:49
Я не зміг підібрати потрібних слів
ну ті — що на подушках пальців
вислизають із рук.
Боявся почути твій ре твіт.
Пізно. тривоги у ньому були озвучені.
Мої дії —
незграбне прибирання між речень,
пошук схованки в емоціях.
Сховаю на хвильку острах між горами
та в третє підписую договір..
договір в якому рушаю у подорож

Агов! Ти чуєш?
ми може не побачимось більше
н-і-к-о-л-и.

У кожного своя стежка випробувань,
моя — 100 літрів на лямках
і декілька перевалів.
Для тяжкого тягару — беру затяжку
метелик в легенях поріже на шмаття
кожну секунду моєї залежності
від плинного щастя.
— складно?
твоя ліпша колискова — замовкнути.
На коліна! І мовчки!
На межі, знову кричу
у лоні зародження нової системи збою,
в управлінні собою,
загрався тональністю голосу
та не зміг зупинити допит тіла за ґратами розколу думки.
— Осте, стій!
День у жалобі. Вбивця часу у розшуку.

Двійко днів для нового контракту.
Згадай кожен свій шрам
і більше не торкайся.
не торкайся..
ме.не.. там.
прошу..
не прощу..
твої доторки губ
твої руки
й провину що оживає на розстріл від погляду.
Лиш опущені вії віють пилинками сорому

Хоч тактильність розриває на клапті
обладунки латунні
хочу рвучко долонями стиснути
внутрішній спокій.
Та від спроби зробити це сам
лиш зашиваю тіло у дурні.
А на погонах не закритий гештальт
негативно пережитого досвіду
моя псяча вірність крізь підпис
читає маленькими літерами
друга спроба довіритися кожному.

* — Апорт *

*сцена бою*

Розірваний договір.
І я довіряю як вперше новому знайомому.
Та чи надовго?
бо знову..
Repost qilingan:
дім культури. avatar
дім культури.
Отже, починаємо етап ліги!

На 1 тур учасникам було дано завдання написати вірш, обравши в якості теми будь-яку географічну локацію України. Право вибору підтеми надається першому в парі поету.

Дедлайн: 00:00, 19 квітня (субота)

Матчі 1 туру:

1️⃣ Реал Мадрид : васек духновський

2️⃣ Олександра Дорога : онофріюк

3️⃣ Хотин з голим торсом : 12 гравець

4️⃣ Андрій Мальва : Уявний друг Стаса Шишлевського

5️⃣ Яна Мороз : Ось вам Дудка

6️⃣ Олеся Репа : Кошмар колишнього

7️⃣ Вувузела : сахар землі

8️⃣ Оксана Мовчан : Skilldun4ik

9️⃣ Химерна Утопія : N.Litvinova
Ми знаємо, що ви скучили за цим! 🤩

Кам'янське, вітайте та приходьте, незабаром у місті знову відбудеться неймовірний ЛІТЕРАТУРНИЙ СЛЕМ!

Вже скоро ми опублікуємо правила цього формату💚

А ще ми підготуємо для вас музичні виступи від місцевих крутих виконавців:
Street Gang🎧
Гурт "Алгоритми"🎤
Анна Іва (Puzzlebox)🎸
RANRAWI🎼

А за кейтеринг подбають наші неймовірні партнери з Zahid2Day!

Також буде благодійний аукціон, гроші з якого підуть на підтримку 108-ї бригади ТрО, де несе службу наш давній товариш Той Самий Письменний!

А знаєте, що найкрутіше? Якщо ви пишете вірші та хочете виступити, то матимете таку можливість! Необхідно лише зареєструватися та прийти отримати свої промені поетичної слави!✨

Де: м. Кам'янське, бульв. Героїв 1г

Коли: 15.02, 17:00

Вартість: мінімальний донат від 300 гривень

Все буде СЛЕМ х Сад Деформацій!

Придбати квитки: @MaraJade_Sky @DefIrton_Unleashed
21.01.202521:48
31.12.202422:00
З новим роком!
Repost qilingan:
Храм поезії avatar
Храм поезії
Маніфест*

Дякую тобі, сестро, що подарувала мені право
говорити про власні права
вільно пересуватись світом та пізнавати його
бути вченою і володіти не тільки секретами зваблення

Дякую тобі, сестро, що відстоювала для мене
право бути матір’ю стільки разів, скільки я захочу
або не бути нею взагалі
натомість стати собою, а не тільки берегинею примарного вогнища

Дякую, тобі, сестро, за повернення мого тіла мені
мого прекрасного голосу і гучного сміху
право отримувати задоволення та проявляти злість —
навчитись слухати себе, а не всіх навколо

Дякую, тобі сестро, що подбала про мене
ціною власного життя, тіла і становища
в суспільстві, що не було добрим до жінок,
та не здалася в моменти слабкості

Дякую тобі, сестро, хоч я й не знаю твого імені
за вибір, який ти не мала
за безстрашність, хоч ти й боялась
за віру в мене та майбутнє кожної,
яка камінь за каменем
переверне цей усталений світ

(с)

*присвячується кожній жінці з минулого, яка боролась

Ольга Новак

#новакаїн
#оля_новак
Львів зустрінемося!
27.01.202521:04
21.01.202521:47
— Принце, ти маєш доглядати
за тими, кого цінуєш.

Я мав зрозуміти раніше..
Я мав зрозуміти..
Я мав..
Я..
Не..
Мов-чи..

В поштовхах оксамитових зміноднів.
Хлопчик, вичищаючи кратери,
Баобаби присікав до коріння.
Вловити хоч висушену примітку
розкиданих слів.
Вслухатись і почути щось більше за..

Ходять чутки, що у вакуумі
потяг опуститься
водночас із пелюстками.
Проте мій потяг прямує зібрати їх
зі станції «ніжности»
до кінцевої «разом».
Навіть якщо твої пелюстки — квіти павучої лілії,
навіть якщо захворію на смертельне почервоніння.
Поцілунки торкають лиш мить,
яка з часом збереться у віршоцвітіння емоцій,
що розіллється сплавом
у досконалу «мрійливу» форму.


— Навіщо мені літак?
Кола добре справляється з іржею на крилах.
Вона за собою приховує потерті стальні артерії тіла,
а щоб літати достатньо
бути для тебе соняхом, зорею, видихом вуглекисню.
Я з часом потухну,
вигорю, висушусь, охолону, зникну.
А ти..
Залишишся,
Висіченим графітопелюстковим спомином
у закутку совиного дому.

— Тож навіщо мені літак?
Коли в моєму капелюсі достатньо місця
для
мрії,
сонливости,
дихання,
життєписання,
втрати,
адже те, що нас поєднує — це
літери, слова, звуки, бажання, травми,
наше словесне марення,
наше збережене,
наше втрачене.
31.12.202421:23
Підсумки Дикої Дудки за рік

Лісове:
1. Був Оргом проєкту (ейчаром) Фрі-табору АртКемп 2024 на 60 людей (той для митців що був кризовий)
2. Був Оргом проєкту (Ейчаром) Фрі-табору Мольфар 2024 на 100 людей (командоутворення)
3. Був оргом (медійником) проєкту Фрі-табору Крок до лідерства на 90 людей (лідерство)
і відвідав ще секс едукейшн табір та табір Лідер де ми підіймалися на Говерлу
за рік долучився співорганізатором до багатьох проєктів в Породі 🎄
зібрався на 5 гірських вершин
Прожив у лісі більше 45 днів
губився в лісі
найдовший піший похід без привалів майже тривав 10 годин )
вчився більше тижня знімати документальний фільм спойлер (ми його зняли) - був проєкт який цьому всьому навчав

Літературне:
Пройшов у Фінал на першому у житті слемі
Приїхав на Слем Алл Старс! у Харкові
Записав 3 відеодекламації і більше 5 аудіо
потрапив до Калейдоскопу
Був надрукований у поетичному журналі ЛЕГІТ
Мав першу в житті виставку візуальної поезії у місті Кам'янське на Саді Деформацій
брав участь у МТБ)
Виступав у багатьох містах і не одноразово
познайомився з багатьма поетами поетками
почитав багато віршів на поетичних ватрах

Дизайнерське:
Зробив 3 власні авторські стікерпаки
Багато дизайну та декілька брендбуків
оформив гарненько свою кімнату

Особисте
Дослідив свою сексуальність та свої вподобання
Вперше в житті відсвяткував день народження
Сходив на 0 побачень
подарував більше 150 поцілунків
Був у обіймах більше 1000 разів
Знайшов купу нових друзів
Відвідав більше 10 нових міст
Почав вчитися грати на гітарі
Навіть загряв Мяу Мяу Мяу Мяв
хостив у себе друзів більше 6 разів
захостився у інших людей більше 10 разів
закінчив 3,4 курс Акторської
подарував купу позитивних емоцій
сотні годин глибинних розмов
десятки закритих гештальтів

майбутнє..

Далі буде..

бринь бринь
кря кря
07.03.202522:19
Не можу захостити хлопця: боюся.
— Постріл.
Вибач, мені не комфортно бути із хлопцем.
— Постріл.
Не можу ходити по вулиці без балончика.
— Постріл.
Не можу вдягти гарну сукню, бо...
— Постріл.
Вони знецінюють мій травматичний досвід.
— Постріл.
Ти не зрозумієш, бо народжений хлопцем.
— Постріл.
Постріл. Постріл. Постріл. Постріл. Постріл.
Крути барабан в українській рулетці.

Погляди, висновки швидші за постріл.
Кулі ХУ хромосом будують замість мене мій образ.
У дірах від куль лише недопалки образливих слів.
Що ж ви так тиснете переліком рис серійного вбивці.
Хочу наблизитися до стану «Чоловік — не ґвалтівник»
Хоча чим далі у ліс — тим зі мною страшніше.

Когнітивні хиби насичують сітку контенту.
Жарти про мою формацію статі руйнують
шанси жінці відчути себе у безпеці.
А ТЦ насичують одягом — чорним та сірим.
Рожевий — це по жіночному, а ти не жінка.
Ніби колір обирає собі гендер
перед початком гри.
Обирай все без вирізу, не носи сукні.
«Ти настільки нікчема, що не відрізниш
навіть вагіну від вульви.»
Говорить мені відсутність секс-освіти,
замість якої в нас — порно.

Хоч бери й ріж собі горло,
бо народився у світі,
де жертва — це кривдник.
Вислів, що діагностує
Трампізм* головного мозку,
який стікає образом жіночих віршів
про ґвалтування та досвід зцілення.

А що мені залишається...
Я лиш можу парувати
тривогу своїми діями,
словами та реченнями.
Доводити місяцями
кожній знайомій,
що зі мною безпечно.
Лиш одне питання залишилося
не завершеним:
коли перевірки
врешті завершаться?

Вона сховала свій перцовий балончик...
Та сказала: «привіт».
Ефектне знайомство без заперечень
проте, це рулетка, в якій я — безпека.
А десь в барабані чекають 9 мм.
І вже й звикаєш до перевірок,
контрольним пуском у скроні.

Додатки:
Трампізм* — звинувачення жертви яка захищалася від кривдника у тому, що жертва є агресором.
06.03.202500:24
Згадую події сьогодні
цитатою свого віршу

росія не має права на існування

«..Я живу у тотальній лічбі
зруйнованих поверхівок.
На уроці з водіння
вивчаю щоразу новий маршрут.
Бо пейзажі щоденно змінюються.
І так буде в наступному місяці,
допоки око не злиє у фоновий шум
розкидані балки та мідні труби.
А потім нейронне оновлення.
Наслідки вибуху знову стали на облік
рогівкових притулків у мозку..»
Repost qilingan:
Lilium's swamp avatar
Lilium's swamp
27.01.202520:55
21.01.202521:46
25.12.202416:17
Першим Вагнером, що пришвартував «Летючий Голландець» в Донецьку, був Ріхард
Підняти Завісу
1 акт
Мізансцена
Моряки ступають на борт лиш тоді,
коли судно отримає власне ім’я,
бо інакше воно блукатиме морем у пошуках порту
Лови момент, поки бриз торкається паруса п'ят!
Ми вирушаємо!

2 акт
Проходять десятки років..
Думки про майбутнє, карти скарбів
вкриваються мохом рутинних «треба» й «перехотів»

*ууууУУУУУуууу*
З часом все докучає,
поки кракен не пофарбує в оксамит
околиці флоту
О капітане! Мій капітане!
Ядрами квітне рішучість зустріти потвору
проте щупальце доторкнулось до палуби
й знищило все до останнього друзку

3 акт
Хто вони?
Затонулі істоти, що втратили дім.
Залишають стрілку,
що вказує напрям на розбитому компасі наслідків та причин

Деяким з них не почути 603700 несказанних слів,
вони блукатимуть морем, мов журавлі,
що змінять зимові крайнощі теплим краєм.
Більше їм нікуди попливти.
В них. Нічого. Немає.

У вільному морі, де знищені всі порти,
екіпаж рушає зі сходу на захід,
та йому ніколи не знайти відчуття,
в якому відлунює зруйнований
.
Д
І
М
.
це
їх нє
п
р
о
к
л
я
т
т
я
їх та р
н і й — я к і
Ko'rsatilgan 1 - 21 dan 21
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.