Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
снотворний avatar
снотворний
снотворний avatar
снотворний
04.04.202515:05
Згадав раптом, що мені вже більше, аніж пів року 25.
І про це я 4 роки тому писав дурні тексти і знімав відео на них з Мариною.

А тексти хоч і дурні були в 21, зате він щось знав...
14.01.202519:34
О 4 ранку прокидаюсь від того, що щось цапнуло мою ногу уві сні. Потім намацав цією ж ногою щось шерстяне та живе.
То був цей рижий.
Вночі ми замикаємо хату, отже він пролізає через якусь щілину в кімнатах, куди ми не ходимо
Другу ніч спить у мене в ногах. Згриз ковбасу. Не проти, коли його чухають–сприймає це за наш статутний обов'язок. Щоправда, за виконання його сильно не бориться.
04.06.202413:29
Немає часу описувати детальніше (пізніше (не знаю коли) обов'язково цим займуся).
Але якщо коротко, я створив ще одну банку збору на авто . Попередню залишаю відкритою, оскільки кошти з неї ідуть на обладнання для відділення. (Вдалося зібрати більше аніж потрібно було на ретранслятор, тож запас там є).


"На авто"

...щоб катати нас та обладнання на завдання поганими дорогами

🎯 Ціль: 200 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/QiDywrZ9w

💳Номер картки банки
5375 4112 1904 4406
14.04.202409:32
Чорне моє сонце

Нема тобі віри,
чорний галасе ночі
Вʼюнкий твій стан печальний мій стан

Нема тобі віри
тихий голосе сумнівів,
Легкий твій дотик важка моя душа
Нема тобі віри

Нема тобі віри, нема,
чорне моє сонце
Нема тобі правди,
нема, є тюрма
Нема тобі кігтів стесувати по спині
Нема

Є тобі чиста перлина
Сяє
Є тобі чиста перина
Лягаєш

Є тобі крапля роси
Неси
Мені свої слова як дива

Скоро жнива
Бачу вістря коси
03.03.202419:46
світ. танок.


ластишся небу
просиш у неба сонця
натомість приходить ніч
зі синім культяпом ката

приходить туманом
іржою
і болем фантомним
вампірячим зубом
лишає по тобі струпи
висмоктує з тебе душу
сочитись навчитись
мусиш
у дні навідріз забуті
і жити навчитись мусиш
у цьому китовому череві

приходить бо ніч
до тебе

приходить навиріст листами
чи будеш ти їх читати
чи будеш ти кликати маму

молитись
чи плакати варто

чи варто тобі згадати
про вартість останніх значень
монети
закриєш очі
а ніч не відступить далі

повіки тяжіють металом
холоне і стигне магма
в зіницях
зо страху сталих

!!!це пекло ж не так писали!!!

це пекло
на грані ватри
це голем на вістрі плачу
це діти незрячі
їхня пропаща мати

і батько давно
пропалий
покладе на гріб причастя
(лиш нíкому д'нього братись)

***

виходьмо за межі зараз
твій сон– невелика зграя
безпритульних світів
і повітря
перегноєне тяглістю задуму
танучим снігом
тягнеться
тілом донизу

палячи дерму
виплачи
википлу
краплю
крови

замішай з чебрецем і медом
(де нам сховати серце
де нам сховати серце
де нам сховати
серце)

вистачить варива цього
на схóдини
втрьох
із Богом

***

говорити з тобою
про марність життя
поза межами болю
чи може не втримати
віри
накласти на себе руки
оніміти
здуріти
стухнути
чи вилиці мазати сажею
ставати у ніч
ставати
примарою

***

завбачливо бути присутнім
бути вартим
цієї присутності
як цокання стрілки дзиґара
тихо тобі зилишу спомин про себе
а пам'ять
тихо тебе питатиме
що ж тобі буде коїтись
коли світ цей
назовсім зчорніє
передсвітанням хижим
буде тобі за страту

як тиша одягне
січену голову ката
марити будеш смертю
і смерть нажене на вікна
мух почорнілі зграї
я
марою стану у стінах
дам тобі кусень хліба
дам я вина і плоті
дам тобі сонця трохи
дай тільки віри
і голос
дай мені бути поруч
Repost qilingan:
✙DeepState✙🇺🇦 avatar
✙DeepState✙🇺🇦
21.03.202520:50
🖋 Всесвітній день поезії

👤 Багато українських поетів зустрінуть цей день на своїх бойових позиціях. Але служба не означає паузу в їх творчості, адже для них дуже часто саме вона є тим ковтком повітря, який допомагає витримувати щоденні випробовування.

🖋 Вони продовжують писати про кохання, життя, але рядки віршів наповнює і найбільш наболіле — війна. Через їх слова можна відчути емоції, спогади та переживання тих моментів, які пережив кожен з них.

📖 До Дня поезії проект "Культурні Сили" підготував низку поезій від бійців Сил Оборони. Прочитайте ці вірші, та вдивіться в місця на карті, де вони були написані. Так ви значно краще відчуєте і вірші, і авторів, і біль прифронтових містечок.

📚 Більше поезій ви можете прочитати — за посиланням.
24.12.202419:35
Це, напевно, єдиний запис голосу тата, який в мене залишився.
Він завжди колядував найдзвінкіше з усієї його голосної родини.

Тексту цієї коляди я так і не завчив, не можу її знайти в Інтернеті в такій інтерпретації і вона так і залишається тією, яку співають в моїй родині, а тато серед усіх найгучніше.
зроблю колись окремим альбомом
десь в якійсь соцмережі

а поки порційно
аби не губилось
коли я заб'ю на першу ідею
25.05.202420:08
Звідки нам знати що таке темних могил ґрунти.

Звідки у нас
скажи
всі ці трави ростуть
З якого неба на нас
моросять дощі
З якого повітря конденсується ця роса
Чого тобі пташе лякатись у цих лісах
Звірі давно погинули

тут звіра давно нема

що нам розкаже земля
коли по землі стечуть
наша з тобою сіль:
піт
сльози
й сеча

Так кажуть світ чувся в Криму
а зараз маємо все таке ж
тільки тут:

Такі ж пекучого сонця на шкірі сліди
і така ж сіллю на смак верхня губа
І трава тут здається така ж спрагла як ми
скільки їй бути (боже!) на цій землі
ми якось вистоїм– нам війна
(слава тобі!) не вперше на смак
нам у війні народжуватись і рости

а поля (ми це знаєм зі школи)
суцільний шлях
і загублені в небі дими
погорілих племен
і полишені ними шпангоути
мертвих китів
і червивих голів голіатових
мертві боги

То скажи чи земля нам ця буде за шлях
Чи вестиме вона нас далі на схід
бо врешті зі сходу нам шляху нема

і буде нам небо глибоким й парким
і будуть нам домом степи
і Крим

бо врешті зі шляху нам сходу нема.

І буде земля ця родюча й гірка

і будемо ми
10.04.202419:15
***
прийди і вповіш їм благу вість
що в серці моєму розцвіла черешня
і
і бджоли мої зі глибокого сну
пробудили траву
і зовсім скоро почнуть
медоносити

розгорлань дзвíнким гірським вітром
верхи на лісові це
як по клавішах дитячого піяніно
бий
усю відому тобі музику

ставай вищим за сонце
гучнішим за
сонце

грубе їхнє обличчя хай стане за милість тобі
бо не скаже ніхто що світу цього
не варті дерева

і тільки одне з них
хай тільки половина часу
одного з них
буде щемким як доторки до місяця

вийди на високий черепичний
дах
хай почує увесь Єрусалим
хай пересмішниця йому передасть
що на чорному ґрунті
нашому
нектаром
розіллялось життя
27.02.202420:30
^^^
іде на вéсну
тіла
зовсім скоро почнуть

розкладатися

і собаки вовки
гієни
їх не захочуть тягати
в свої лігва

більше нікому їх пожирати
окрім як
землі
що народилася з таких же
тіл
минулоріч

– більше нікому їх пожирати –
будуть ставати скверною
аж потім
коли все вляжеться
розмінується
і забудеться
стануть
родючим ґрунтом

– а поки –
прямує на весну
треба іти разом
аби не спізнитись
Repost qilingan:
снотворний avatar
снотворний
29.01.202514:21
28.01.2022 (13.01.2024)

я кидаюсь у тебе каменем
(об стіну затиньковану)
венами стелишся
ллєшся кров'ю
й покроково
й правильно
алгоритмом якимось знаним
тільки стінам
(як треба сипатись)
силою каменя що у тобі вселена
ти говориш про крихкість твердости
я ж кричу про практику вічности

ти корчами-судомами гнешся
мене просиш не гнівати камінь
я корчами порослими давністю
на дорозі до твої' юності
сойкою причусь
невидимлю правди
заколисую п'яного фірмана
й старожилого злого бога
сурогатом мелодій кіфари

проникаю у дім твій
як сволок
і стаюся каноном
лжебогом
кітчем
фріком
бісом
іконою
покаїтом простору стін
твоїх
хоч і є чужорідним тілом
паразитом
фурункулом
цвіллю

тільки нам би то що до того

вічність-лінія сталася линвою
світ безпритомний
сенси– ілюзії
людськість із небом у парі– летарг лиш

позасинало все
сплять і не чують
як сиплеться шурхно
зі стін штукатурка по тихих доторках
то наша фантомність
вишіптує мітами перекроєних образів
нами плюндрованих

все ж що прописано
вигадка й вимисел
десь між археєм й великим вибухом

стара Персефона в те не йме віри
і без жодних умов фатумний світ
їй
здається дитячим
смішним і наївним–
не вічним

Е-хо ж підземне її оніміло
Врі-зані в нутрощі звуки поглухли
Ді-онісів діагноз цироз печінки
Ка-шлем
делірієм
закінченим мітом
я вляжуся каменем в передгір'ї олімпу
я вляжусь собою
в підніжжі стін
твоїх
хочу бути антеною радіоелектронної розвідки, аби стояти на териконі
хочу бути спостережним пунктом, аби бачити весь донбас

весь донбас
серед білого дня
в суботу
06.06.202415:57
До чого я це все.

Отой нижній перелік далеко не все, що варто придбати ще, не чекаючи, що видадуть як державне, або хоча б на розподіл волонтерської допомоги, яка іде на батальйон.
Це, в разі чого, я не жаліюсь, бо помалу воно назбирується, а теперішнього набору вистачає, як необхідного мінімуму (або дотягує до нього).

Того зараз на порядку денному в нашого відділення купити хорошого корча, щоб з дня на день, коли нам скажуть виходити на позицію– ми не пішли на неї з усім обладнанням на плечах.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/QiDywrZ9w

💳Номер картки банки
5375 4112 1904 4406
25.05.202407:17
*
Отак живу: як мавпа серед мавп
чолом прогрішним із тавром зажури
все б'юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.

X. 1968
04.04.202419:39
Діво Маріє і Господи Милосердний
полишіть нас на сам із собою
у цю вирвиоку самітну ніч

віра наша як тріщина на стіні–
з низу до верху– стійка
нам не треба більше дощів
аби повнити ринви водою
цей будинок без того
давно вже стоїть лише на кістках
в цей будинок колись знову ітимуть листи боржникам по кредитах
що колись тут жили
і за тепло що нами тут зараз
спожите
і (по)вірте
це все колись буде для когось
і братимуть в руки листи
читатимуть і
по опівночі їх віддаватимуть
сміттєвозам
щоб доля їх була надійно прописана 
бо будуть тут люди
і все як колись
кожен нарешті прибуде на свої місця
і буде потреба у вас
Діво Пречиста

І Господи Боже
бережи свою волю для тих
кому буде волі твоєї доста'

а нам залишайте тріщини
ніч
цю стіну і грибок на ній
і всю оцю скаламучену тишу
аби тільки вода
що її ми полишимо тут
стала новим життям
19.02.202418:08
Олег Лишега
ПІСНЯ 2

Це містечко вночі по мені
Заграє на губній гармоніці..
Мене тут не буде..
Я знаю, коли сплю, перекривлює в гримасах
Мої слова, мою покручену ходу..
По площі кінь тягне будку з хлібом: цок, цок..
Ця застигла лава під ногами
Змушує тверезіше дивитись вперед,
Роздирає повіки..
Я відчуваю, десь під ногами
Вночі щось сталось, може, вчора..
Глибинний, неясний гул..
Щоб почути його,
Щоб розбудити в серці
Голос далекого пробудження,
Мусиш заснути,
Вдати глибоку втому..
Кінь з дощаною будкою
Вперто бореться з часом:
Цок, цок — сьогодні білий хліб, гарячий..
Колись і я змагався з часом..
Він підхоплював мене смерчем,
І крутив як хотів високо над дахами..
Тепер я знаю, він замкнутий, темний,
Тісний, як хліб у будці,
Дощанім серці..
22.01.202512:20
ми несемо
ховаючи вас
у жменях
за пазухами
У кишенях

з цим дивним напередчуттям смерті
доводиться засинати
і прокидатись

у равликах вух постійно щось чешеться
хоче сказати
не знаю що бо голос цей нерозбірливий
як сотні голосів зімнуті в один
так чується вирва від кабу
посередині грудної клітки
ПОДИХ
Коли після глибокого вдиху
тамуєш його

наші легені віднині пульсують водночас
Тіло переляканий горобець
сивий світанок
роздмуханий
тиском
космос

пробач мене атоме
за всі наші неправильні
рухи
зайві світанки
за всі наші
чужі світи

Розчеши мене
одягни мене
в чорне
і напоум на дорогу
до спа...
28.08.202421:59
У мене на Монобанку відкриті 3 банки.
Як бачите, "на старість" поки найменше зібрано. До неї ж ще дожити треба.

А от авто треба трішки раніше...

У нас є деякий набір обладнання, частина з якого придбана з першої банки, частина державне, частина волонтерка, яка прийшла на роту.
(А далі буде більше)

А для того, щоб транспортувати це все обладнання + 3-5 людей – потрібне авто, на яке відкрита остання банка.


P.S.
З першої банки, до речі, була придбана виносна антена, ретранслятор, запасні запчастини для дронів (пропеллери (багато), Піг-тейли (багато), мотори (не багато), антени (не багато)), акумулятори, зарядний хаб для них, сумка для FPV.
Починалося все з базового набору на перші 50к– ноутбука, вупчика, FPV-окуляр, пульта керування.

Окрім цього було придбано амуніцію, на яку, як мені пояснили колись, не прийнято відкривати збори: сумка-органайзер Kombat tactical для ноутбука та іншої дрібноти, зимовий костюм, каску (напевно, найкраще що можна було купити взамін виданому).
08.05.202416:31
Крик

aàaàaàaàaà
aà-aà-aà-aà-aà-aà
AÀ AÀ AÀ AÀ AÀ AÀ
aàaàaàaàaàaàaàaà

Aa
Repost qilingan:
Жилкос avatar
Жилкос
ми з @dadisart відкриваємо спільний ЗБІР на 6 DJI Matrice 30T для 123 бригади ТРО!

ці дрони допоможуть нашим захисникам:

👀 вести розвідку!
тепловізійні камери дозволяють бачити вночі та крізь дим, що робить їх ідеальними для виявлення ворожих сил.

🔥 коригувати артилерійський вогонь!
дрони можуть передавати дані про розташування ворога в режимі реального часу, що покращує точність та ефективність стрільби.

🧮 оцінювати збитки: Після бою дрони можуть використовуватися для оцінки збитків та моніторингу ситуації.

наша подруга @elle_113 розпочала збір коштів на 6 DJI Matrice 30T загальною сумою у 1500000 гривень. 

ми беремо на себе частину збору і хочемо зібрати 60000 гривень.

як ви можете допомогти:

⭐ зробіть будь-яку посильну пожертву. кожна гривня має значення!

⭐ поширте інформацію про збір у своїх соціальних мережах та серед друзів.

збір коштів потрібно закрити якнайшвидше, адже дрони потрібні нашим захисникам ще на вчора! разом ми можемо допомогти нашим захисникам.

банка: https://send.monobank.ua/jar/8GM9SYDRAP

номер карти банки: 5375411215256657 

PayPal: vlada.demianchuk@gmail.com

дякуємо за вашу підтримку!

разом до перемоги!
Ko'rsatilgan 1 - 24 dan 27
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.