Киево-Печерская Лавра

Официальный сайт Киево-Печерской Лавры lavra.ua
Просмотреть видео можно на Youtube канале обители https://youtube.com/@KCLavra />Наша медийная Фейсбук страничка https://www.facebook.com/KyivPecherskLavra

TGlist reytingi

TuriOmmaviy

Tekshirish

Tekshirilmagan

Ishonchnoma

Shubhali

Joylashuv

TilBoshqa

Kanal yaratilgan sanaТрав 20, 2016

TGlist-ga qo'shildi

Вер 25, 2023

Men kanal egasiman

O'zgartirishlar tarixi

Telegram kanali Киево-Печерская Лавра statistikasi

Batafsil

Obunachilar

5 902

24 soat

40.1%Hafta

200.3%Oy

90.2%

Iqtiboslar indeksi

0

Eslatmalar1Kanallardagi repostlar0Kanallardagi eslatmalar1

Bitta postning o'rtacha qamrovi

204

12 soat1970%24 soat204

16.7%48 soat245

75.1%

Ishtirok (ER)

22.13%

Repostlar0Izohlar0Reaksiyalar54

Qamrov bo'yicha ishtirok (ERR)

4.14%

24 soat0%Hafta

2.71%Oy

1.15%

Bitta reklama postining qamrovi

348

1 soat9427.01%1 – 4 soat14942.82%4 - 24 soat102.87%

Batafsil

Botimizni kanalingizga ulang va ushbu kanal auditoriyasining jinsini bilib oling.

24 soat ichidagi barcha postlar

1

Dinamika

"Киево-Печерская Лавра" guruhidagi so'nggi postlar

Barcha postlar

24.02.202514:30

https://www.youtube.com/live/2IYsxzOXCBU?si=d2RyQ_JO5mfbVp0Z

23.02.202515:00

https://www.youtube.com/live/_mkH_-39zy4?si=_24WYvQaR1HFy2GX

23.02.202508:35

Недільне богослужіння у домовому храмі очолив Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел

23.02.202508:12

Неділя м'ясопусна. Про Страшний Суд.
Ранню Літургію в храмі на честь ікони Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних Радість» очолив блюститель Ближніх печер архімандрит Іоанн у співслужінні духовенства монастиря.

23.02.202506:33

https://www.youtube.com/live/6YHQu_a5vPg?feature=share

23.02.202504:43

Воскресное Утро в Лавре

23.02.202503:59

Проповідь Намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла

У Святому Письмі Господь вказує нам, яким шляхом ми повинні йти до тихої пристані Царства Небесного. І ми знаємо, що кожному з нас потрібно буде дати відповідь за наше земне життя.

Дорогі брати і сестри, задумайтеся, чи є у нас що-небудь, крім наших гріхів? Наше життя – дар Божий, наше здоров’я – милість Божа, наше багатство – це велич Божа, яка нам дана, щоб ми послужили ближнім. Ми не маємо нічого свого. Але через найбільшу любов Отець Небесний створив людину і привів її в цей світ як царя творіння. Перш ніж ми побачимо Бога, ми побачимо ту людину, яку ми по життю не хотіли б бачити. Але Господь терпить і грішника, і праведника. Він дає нам можливість у кожній людині побачити свого брата, тому що ми єдинокровні, але розділені гріхом: хтось пішов Авелевим смиренним шляхом, а хтось Каїновим – гордим і людиноненависним. Ми не знаємо, скільки ще мине часу до Страшного суду, який буде благодатним для праведників і страшним для грішників. Але поки що в нас є можливість озирнутися навколо себе і розібратися в собі: на який бік стану я? Не потрібно обманюватися і думати, що хтось кудись нас поставить. Потрібно відповісти собі: чи виконую я Заповіді Господні, чи люблю ближнього, чи допомагаю тим, хто потребує моєї допомоги, чи жену від себе, щоб не паплюжили мене?

Кожен отримає воздаяння за прожите життя. Але ми не повинні забувати, що ми – Божі, ми – Христові, незважаючи на те, що взяті із землі. Але ж земля – це теж творіння Боже. Ми створені за образом Божим, а подобу, дорогі брати і сестри, повинні обробляти в собі самі. Ми подібні до Бога, Який прийшов у цей світ по плоті й творив діла милосердя: зцілював кульгавих, незрячих, воскрешав померлих… І ми нічим не применшені, бо з житій святих угодників Божих відомо, що вони також робили дива: зцілювали незрячих, воскрешали померлих, пророкували майбутнє, посилали дощ із неба… Господь посилає нам дива, щоб ми зміцнювалися у вірі та не позбулися Царства Небесного.

https://lavra.ua/gospod-terpit-i-greshnika-i-pravednika/

21.02.202515:48

Парастас напередодні Вселенської батьківської суботи.

Богослужіння у домовому храмі очолив Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел.

21.02.202515:41

https://www.youtube.com/live/qtspVXjFd2s?si=_PDG4QhCsfBktdDG

21.02.202514:35

Прп. Панкратій ієромонах (XIII)
Дальні печери

Пам’ять 22 лютого

Даних про життя преподобного досить мало.

На карті Дальніх печер 1638 року вказаний як «св. отець Панкратій чудовий», в 1661 році як «Панкратій чудотворець», в 1703 році як «Панкратій священик», на більш пізній карті, імовірно 1744 року, як «преп. Панкратій затвірник», в 1769-1789 рр. як «св. Панкратій», в 1795 році як «преподобний Панкратій, що спочиває в затворі».

Видане владикою Модестом старовинне монастирське рукописне сказання говорить: «Преподобний Панкратій, священик і чудотворець, молитвою і постом, і помазанням єлею зціляв недужих, і натхненно трудився в справі свого спасіння, угоджая Господу, за що удостоївся вічної радості зі святими, а його тіло чудотворно спочиває тут».

https://lavra.ua/svyatie/pankratij-ieromonah-xiii/

21.02.202507:07

https://www.youtube.com/live/p_bDffQp-qQ?si=DvWahGH0jXdja5HT

21.02.202505:31

Лавра утром

21.02.202505:26

Прп. Прохор Лободник (1107)
Ближні печери

Пам’ять 23 лютого

Святий Прохор прийшов до Печерського монастиря зі Смоленська до ігумена Іоана і прийняв від нього святий ангельський образ. Став він подвизатися старанно в доброчесностях і привчив себе до великої помірності, так що позбавив себе і звичайного хліба, але збирав він траву лободу і, протираючи її своїми руками, робив собі хліб і ним харчувався. У літню пору він заготовляв його на весь рік і, коли знову наставало літо, робив те ж для наступного року, так що за все життя він не потребував звичайного хліба, і прозваний він був «лободник», тому що крім проскури в церкві, в келії не їв ніколи навіть овочів, але тільки лободу, і не пив нічого, крім води.

Бог, побачивши терпіння святого в такій помірності, створив для нього ту гіркоту хліба, зробленого із лободи, в солодкість. І була йому замість печалі радість. Ніколи не сумував цей блаженний, але в радості працював Богу. Не боявся він ніколи набігів ворогів, бо жив, як птах, не маючи нічого, крім лободи, так що не міг він зрівнятися з євангельським багачем, який говорив: «І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» (Лк. 12:19). Але і за траву ту, заготовлену на рік, картав себе, кажучи: «Прохор, в цю ніч зажадають від тебе душу твою, а що приготував ти — кому буде?» На ділі виконав цей блаженний слово Господнє: «Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?» (Мф. 6:26).

Під час цих подвигів святого почався в Руській землі від постійних війн великий голод, так що смерть загрожувала людям. Бог же, бажаючи прославити угодника Свого і помилувати людей своїх, помножив тоді виростання лободи більш ніж в інші роки; і тому блаженний Прохор все більше трудився, безперестанку збираючи цю траву, розтираючи її руками і роблячи із неї калачі, які роздавав бідним і гинучим від голоду. Деякі, побачив, як він збирав лободу, почали також збирати, щоб прохарчуватися під час голоду, але не могли їсти від гіркоти. Тоді всі нужденні звернулися до святого, і він не відмовляв нікому в своєму хлібові із лободи. І всім смак цього хліба здавався солодким, як ніби він був змішаний з медом, так що охочіше хліба печеного із пшениці брали цей хліб, спечений із трави руками блаженного Прохора. Але чудово і те, що хліб цей, тільки якщо давався блаженним з благословенням, здавався світлим, чистим і був солодкий на смак; а якщо хто брав його таємно, він ставав чорний, як земля, і гіркий, як полин. Один із братії взяв у блаженного хліб таємно, без благословення, і почав їсти. І він виявився в руці його як земля, а в роті гірким надміру, так що він не міг його їсти. Так траплялося кілька разів. Він соромився відкрити блаженному цей гріх і просити у нього хліб з благословенням. Але, будучи дуже голодний, і не в змозі виносити позовів голоду, бачачи смерть перед очима своїми, прийшов до ігумена Іоана і розповів йому про те, що сталося, просячи прощення. Ігумен, не повіривши розповіді, наказав іншому братові взяти таємно хліб у святого, щоб бачити істину, чи це так. Коли хліб був принесений, виявилось те ж, що говорив перший брат: ніхто не міг їсти його від гіркоти. Цей хліб був ще в руках їх, коли ігумен знову послав до святого попросити хліба від його благословення. «Йдучи від нього, — сказав ігумен, — візьміть таємно і інший хліб». Коли ці хліби були принесені, хліб, взятий таємно, змінився перед ними і став чорним, як земля, і гіркий, як полин, як і перший хліб; а хліб, взятий з рук його, здавався чистим і був солодкий, як мед. Після цього чуда прославився Прохор всюди і, наситивши голодних, надав користь багатьом.

https://lavra.ua/svyatie/prohor-lobodnik-1107/

19.02.202515:58

З другого підготовчого недільного дня в православних храмах під час полієлею починається спів псалма «На річках Вавилонських», нагадуючи про гріховний полон, від якого звільняє Господь.

Пропонуємо нашим читачам ознайомитись із фрагментами книги проф. І. М. Нікодімова «Спогад про Києво-Печерську Лавру», де у розділі «Лаврські богослужіння» докладно описуються лаврські дореволюційні традиції співу, зокрема хорове виконання знаменитого псалма.

«Лаврські богослужіння доставляли найбільшу релігійну та естетичну насолоду. Звершувалися вони за особливим чином в обстановці стародавнього монастиря в величних храмах. Чудовими були і звук лаврських дзвонів, що кличуть на молитву, і дивовижні, художні вбрання на духовенстві, і гігантські свічки, що таємниче висвітлювали старовинні склепіння, стародавні ікони, позолоту іконостасів і, нарешті, своєрідний чарівний спів лаврських хорів.<…>

Лаврський церковний спів добре відомий любителям духовної музики. Мелодії, які лежать в основі цих наспівів, налічують не одну сотню років. Вони створювалися поступово протягом усієї історії Лаври.

https://lavra.ua/o-lavrskom-penii-psalma-na-rekah-vavilonskih-v-nachale-xx-veka/

19.02.202515:53

На задньому плані проглядається лаврська дзвіниця. Фото не пізніше 1940-х

Barcha postlar

Reklama qilingan0 sekund

2

22.02.202511:01МИРЯНИ

9.5K

Reklama qilingan20 oy

1

19.02.202509:33Перший Козацький

11.3K

Yangiliklar va OAV

Reklama qilingan0 sekund

1

12.02.202507:10ФОРТЕЦЯ ЛАВРА ☦️

1.3K

Reklama qilingan0 sekund

0

06.02.202513:46МИРЯНИ

9.5K

Reklama qilingan0 sekund

1

01.02.202517:58ФОРТЕЦЯ ЛАВРА ☦️

1.3K

Reklama qilingan0 sekund

0

24.02.202523:59

5.9K

Obunachilar

10.12.202423:59

200

Iqtiboslar indeksi

03.10.202423:59

2K

Bitta post qamrovi

03.10.202423:59

1.2K

Reklama posti qamrovi

15.02.202523:59

253.49%

25.12.202423:59

31.83%

ERR

Rivojlanish

Batafsil

Obunachilar

Iqtibos indeksi

1 ta post qamrovi

Reklama posti qamrovi

ERR

Batafsil

Киево-Печерская Лавра mashhur postlari

Barcha postlar

24.02.202514:30

https://www.youtube.com/live/2IYsxzOXCBU?si=d2RyQ_JO5mfbVp0Z

11.02.202511:44

Творчість братії Лаври

05.02.202509:18

Зимнее Лаврское утро

21.02.202505:26

Прп. Прохор Лободник (1107)
Ближні печери

Пам’ять 23 лютого

Святий Прохор прийшов до Печерського монастиря зі Смоленська до ігумена Іоана і прийняв від нього святий ангельський образ. Став він подвизатися старанно в доброчесностях і привчив себе до великої помірності, так що позбавив себе і звичайного хліба, але збирав він траву лободу і, протираючи її своїми руками, робив собі хліб і ним харчувався. У літню пору він заготовляв його на весь рік і, коли знову наставало літо, робив те ж для наступного року, так що за все життя він не потребував звичайного хліба, і прозваний він був «лободник», тому що крім проскури в церкві, в келії не їв ніколи навіть овочів, але тільки лободу, і не пив нічого, крім води.

Бог, побачивши терпіння святого в такій помірності, створив для нього ту гіркоту хліба, зробленого із лободи, в солодкість. І була йому замість печалі радість. Ніколи не сумував цей блаженний, але в радості працював Богу. Не боявся він ніколи набігів ворогів, бо жив, як птах, не маючи нічого, крім лободи, так що не міг він зрівнятися з євангельським багачем, який говорив: «І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» (Лк. 12:19). Але і за траву ту, заготовлену на рік, картав себе, кажучи: «Прохор, в цю ніч зажадають від тебе душу твою, а що приготував ти — кому буде?» На ділі виконав цей блаженний слово Господнє: «Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?» (Мф. 6:26).

Під час цих подвигів святого почався в Руській землі від постійних війн великий голод, так що смерть загрожувала людям. Бог же, бажаючи прославити угодника Свого і помилувати людей своїх, помножив тоді виростання лободи більш ніж в інші роки; і тому блаженний Прохор все більше трудився, безперестанку збираючи цю траву, розтираючи її руками і роблячи із неї калачі, які роздавав бідним і гинучим від голоду. Деякі, побачив, як він збирав лободу, почали також збирати, щоб прохарчуватися під час голоду, але не могли їсти від гіркоти. Тоді всі нужденні звернулися до святого, і він не відмовляв нікому в своєму хлібові із лободи. І всім смак цього хліба здавався солодким, як ніби він був змішаний з медом, так що охочіше хліба печеного із пшениці брали цей хліб, спечений із трави руками блаженного Прохора. Але чудово і те, що хліб цей, тільки якщо давався блаженним з благословенням, здавався світлим, чистим і був солодкий на смак; а якщо хто брав його таємно, він ставав чорний, як земля, і гіркий, як полин. Один із братії взяв у блаженного хліб таємно, без благословення, і почав їсти. І він виявився в руці його як земля, а в роті гірким надміру, так що він не міг його їсти. Так траплялося кілька разів. Він соромився відкрити блаженному цей гріх і просити у нього хліб з благословенням. Але, будучи дуже голодний, і не в змозі виносити позовів голоду, бачачи смерть перед очима своїми, прийшов до ігумена Іоана і розповів йому про те, що сталося, просячи прощення. Ігумен, не повіривши розповіді, наказав іншому братові взяти таємно хліб у святого, щоб бачити істину, чи це так. Коли хліб був принесений, виявилось те ж, що говорив перший брат: ніхто не міг їсти його від гіркоти. Цей хліб був ще в руках їх, коли ігумен знову послав до святого попросити хліба від його благословення. «Йдучи від нього, — сказав ігумен, — візьміть таємно і інший хліб». Коли ці хліби були принесені, хліб, взятий таємно, змінився перед ними і став чорним, як земля, і гіркий, як полин, як і перший хліб; а хліб, взятий з рук його, здавався чистим і був солодкий, як мед. Після цього чуда прославився Прохор всюди і, наситивши голодних, надав користь багатьом.

https://lavra.ua/svyatie/prohor-lobodnik-1107/

12.02.202505:01

Творчество братии Лавры

09.02.202503:59

Про митаря і фарисея
святитель Миколай Сербський
Безжально засуджуючи інших, ми наївно думаємо, що підносимо себе. Ми наївно думаємо, що покажемо себе чесними й шляхетними людьми тільки тому, що не станемо їсти й пити з грішниками, якщо цуратимемось так званих скомпрометованих людей, якщо покажемо до них якнайбільше презирства й будемо ганьбити їх.

Христос не боявся скомпрометованих людей, а ми боїмося, Він не боявся, що порок грішників спаплюжить Його чесноту, а ми боїмося. Його чеснота була збудована на непорушній скелі, а наша – на піску, тому Він не боявся, а ми боїмося. Христос на ринкових площах і на перехрестях доріг зустрічався зі зганьбленими людьми, знехтуваними грішниками і зневаженими грішницями, на велику спокусу фарисеям. Фарисеї боялися зустрічі з грішниками, а Христос ішов їм назустріч. Фарисеї не хотіли переступити поріг будинку митаря, а Христос їв і пив із митарями. Фарисеї були готові будь-якого грішника побити камінням, а Христос був готовий зупинити кожен кинутий камінь, відвернути його від голови грішника. Фарисеї попирали ногами всякого, хто впав у багно, щоб ще більше очорнити його, а Христос простягав йому руку, піднімав із багна, ставив на ноги, кажучи: «Встань і йди!» Фарисеї вважали нижче своєї гідності ходити до простих людей, цікавитися їхньою долею, а Христос вважав це своїм скарбом. Ось у чому різниця між Христом і фарисеєм.

https://lavra.ua/o-mytare-i-farisee/

19.02.202509:55

Страх визнати людську гріховність абсолютно чужий людинолюбству нашої Церкви. У Церкві, в сім’ї Бога Отця, об’єднуються люди, які, замість того, щоб засуджувати грішника, самі себе відчувають найбільшими грішниками, ще більш приниженими гріхами, ніж інші.

Давайте заглянемо в Житія святих. Угодники Божі просять Господа, щоб Він прийняв їх не як святих, а як грішників: «Прийми і мене як блудницю, як розбійника, як митаря, і як блудного». Вони не виправдовуються, не перераховують своїх доброчесностей і достоїнств, подібно до нас. Єдине, що вони показують, так це свої рани, і просять милості Божої. Святитель Андрій Критський виголошує у Великому каноні: «Не бысть в житии греха, ни деяния, ни злобы, еяже аз, Спасе, не согреших умом, и словом, и произволением, и предложением, и мыслию, и деянием согрешив, яко ин никтоже когда». Тобто: «У житті немає ні гріха, ні діяння, ні зла, в яких я не згрішив би, Спасителю, розумом, словом або наміром; я – як ніхто інший, згрішив і наміром, і думкою, і ділом».

Сповіді святих часто бувають приголомшливими. Преподобний Симеон Новий Богослов зізнається: «Послухайте всі: я став убивцею… На жаль мені, я став перелюбником у своєму серці і вчинив содомський гріх у своєму намірі та побажанні. Клятвопорушником, відступником і користолюбцем. Злодієм, брехуном, безсоромним, грабіжником – на жаль мені! Кривдником, братоненависником і дуже заздрісним. І сріблолюбцем, зухвалим і зробив одночасно всяке зло. Повірте мені, я правду кажу. Це не породження моєї фантазії або навіювання».

Святий Косма Етолійський сповідається: «Нехай пробачить вам Господь ваші гріхи, якщо їх у вас стільки, скільки у мене, а якщо ні, нехай збереже вас, щоб ви в них не впадали. Я зазнав певного обману, браття мої, і, коли був молодим, говорив: «Грішитиму, де можу і де є можливість, а коли постарію, у мене буде час для того, щоб творити добро і спастися». Тепер я постарів, а мої гріхи пустили коріння, і я не можу творити ніяке добро. Коли я почав навчати, мені прийшла думка: тут, де я мешкаю, прагну взяти гроші, тому що я був сріблолюбним і любив гроші та золоті монети».

Які б богослужбові тексти нашої Церкви ми не прочитали, скрізь виявимо, що писали їх для митарів, блудників, розбійників. Жоден із них не написаний для доброчесних і чистих людей.

З іншого боку, реальна гріховність – це не тільки зовнішня поведінка, а й внутрішня прихильність, і пристрасть до гріховного. Звичайно, часто зовнішні прояви стану людини не збігаються з внутрішнім негараздами і обманюють нас. Наприклад, у людини може бути рак, і вона на якійсь стадії нічого не відчуває, а інша від зубного болю відчуває нестерпні страждання. Але хворого зуба людина позбувається дуже легко, а в разі раку найчастіше буває смертельний наслідок.

https://lavra.ua/bludnyj-syn-v-pritche-ispytyval-ne-otchayanie-a-raskayanie/

09.02.202514:59

https://www.youtube.com/live/n853KCsMYNU?si=NEYDSGZeArrTPGWd

08.02.202520:07

У підготовчу до Великого посту Неділю про митаря і фарисея цього року звершується пам’ять новомучеників і сповідників. Першим священнослужителем у дні гоніння безбожного за віру Христову постраждалим є священномученик Володимир. Митрополита Київського і Галицького було вбито біля воріт Києво-Печерської обителі в 1918 році, а його нетлінні мощі й дотепер почивають у Дальніх печерах Лаври.

Всенічне бдіння напередодні ввечері у храмі в ім'я прп. Агапіта Печерського у співслужінні священнослужителів Печерської обителі очолив керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

Особливістю богослужінь підготовчих тижнів до Великого посту є те, що за всенічним бдінням починає читатися Тріодь Пісна, спів якої завершиться у Велику Суботу.

23.02.202515:00

https://www.youtube.com/live/_mkH_-39zy4?si=_24WYvQaR1HFy2GX

30.01.202507:12

https://www.youtube.com/live/VnWu_Q233fA?si=DiTFI6ak34haVY5L

05.02.202505:53

https://www.youtube.com/live/GUNPZW70Rck?si=fDvPPYsyi6S9SqYt

07.02.202509:31

К лику преподобных отцов Печерских относятся угодники Божии самых разных периодов истории Православной Церкви.

Священномученик Митрополит Владимир (Богоявленский) совершил подвиг исповедничества веры во Христа относительно недавно, около ста лет назад, канонизирован уже в наше время и почивает своими нетленными мощами среди первых преподобных отцов Киевской Руси. Как и древние отцы Печерские, свои последние дни земной жизни он провел в Святой Успенской Киево-Печерской Лавре, где принес Богу в дар свою подвижническую жизнь, оставшись верным до самой мученической смерти.

Накануне дня, в который воспоминается мученическая кончина святителя Киевского Владимира (Богоявленского), в лаврском храме во имя прп. Агапита Печерского было совершено братское соборное всенощное бдение с праздничной литией. Богослужение возглавили управляющий делами УПЦ митрополит Бориспольский и Броварской Антоний и епископ Гостомельский Аркадий в сослужении братии и гостей обители в священном сане.

В сам день праздника Божественную Литургию в этом же храме совершил владыка Аркадий в сослужении священнослужителей во главе с благочинным архимандритом Иларионом.

По завершении торжеств собор священнослужителей пропел величание перед праздничной иконой, после чего священномученику Владимиру была прочитана молитва.

https://lavra.ua/uk/u-lavri-vshanuvali-pam-yat-svyashhennomuchenika-volodimira-2/

23.02.202503:59

Проповідь Намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла

У Святому Письмі Господь вказує нам, яким шляхом ми повинні йти до тихої пристані Царства Небесного. І ми знаємо, що кожному з нас потрібно буде дати відповідь за наше земне життя.

Дорогі брати і сестри, задумайтеся, чи є у нас що-небудь, крім наших гріхів? Наше життя – дар Божий, наше здоров’я – милість Божа, наше багатство – це велич Божа, яка нам дана, щоб ми послужили ближнім. Ми не маємо нічого свого. Але через найбільшу любов Отець Небесний створив людину і привів її в цей світ як царя творіння. Перш ніж ми побачимо Бога, ми побачимо ту людину, яку ми по життю не хотіли б бачити. Але Господь терпить і грішника, і праведника. Він дає нам можливість у кожній людині побачити свого брата, тому що ми єдинокровні, але розділені гріхом: хтось пішов Авелевим смиренним шляхом, а хтось Каїновим – гордим і людиноненависним. Ми не знаємо, скільки ще мине часу до Страшного суду, який буде благодатним для праведників і страшним для грішників. Але поки що в нас є можливість озирнутися навколо себе і розібратися в собі: на який бік стану я? Не потрібно обманюватися і думати, що хтось кудись нас поставить. Потрібно відповісти собі: чи виконую я Заповіді Господні, чи люблю ближнього, чи допомагаю тим, хто потребує моєї допомоги, чи жену від себе, щоб не паплюжили мене?

Кожен отримає воздаяння за прожите життя. Але ми не повинні забувати, що ми – Божі, ми – Христові, незважаючи на те, що взяті із землі. Але ж земля – це теж творіння Боже. Ми створені за образом Божим, а подобу, дорогі брати і сестри, повинні обробляти в собі самі. Ми подібні до Бога, Який прийшов у цей світ по плоті й творив діла милосердя: зцілював кульгавих, незрячих, воскрешав померлих… І ми нічим не применшені, бо з житій святих угодників Божих відомо, що вони також робили дива: зцілювали незрячих, воскрешали померлих, пророкували майбутнє, посилали дощ із неба… Господь посилає нам дива, щоб ми зміцнювалися у вірі та не позбулися Царства Небесного.

https://lavra.ua/gospod-terpit-i-greshnika-i-pravednika/

18.02.202510:05

В день памяти святителя Феодосия, архиепископа Черниговского Наместник Киево-Печерской Лавры митрополит Вышгородский и Чернобыльский Павел совершил Божественную Литургию в домовом храме.

За богослужением возносились особые прошения о даровании мира и тишины в земле нашей украинской и избавлении от всякого врага и супостата, а также о благословении Божием для принимающих у себя тех, кто был вынужден оставить свои родные дома.

Святитель Феодосий родился в начале двадцатых годов XVII столетия, был дворянского происхождения. Образование получил в Киево-Братской коллегии при Киевском Богоявленском монастыре города Киева. По окончании обучения будущий святитель принял монашество в Киево-Печерской обители с именем Феодосий в честь преподобного Феодосия Печерского, был назначен архидиаконом Киево-Софийского собора, а затем стал наместником митрополичьего кафедрального дома, далее по благословению он поселяется в Крупицком монастыре Черниговской епархии, возле Батурина, который славился своим строгим уставом. Там он был рукоположен в сан иеромонаха. В 1662 году назначен игуменом Корсунского монастыря в Каневском районе Киевской епархии, а в 1664 году святителя назначили настоятелем Выдубицкого монастыря города Киева.

українською: https://lavra.ua/uk/mitropolit-pavel-vshanuvav-pam-yat-svt-feodosiya-chernigivskogo-3/

Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.