Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Ko'rish

Николаевский Ванёк

Ko'rish

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Ko'rish

Труха⚡️Україна

Ko'rish

Николаевский Ванёк

Ko'rish

Джессі Галлівел

TGlist reytingi

TuriOmmaviy

Tekshirish

Tekshirilmagan

Ishonchnoma

Shubhali

Joylashuv

TilBoshqa

Kanal yaratilgan sanaDec 19, 2024

TGlist-ga qo'shildi

Mar 29, 2025

Men kanal egasiman

O'zgartirishlar tarixi

Muxrlangan guruh

Теревеньки

Telegram kanali Джессі Галлівел statistikasi

Batafsil

Obunachilar

47

24 soat00%Hafta

24.4%Oy

614.6%

Iqtiboslar indeksi

0

Eslatmalar0Kanallardagi repostlar0Kanallardagi eslatmalar0

Bitta postning o'rtacha qamrovi

20

12 soat270%24 soat200%48 soat110%

Ishtirok (ER)

80%

Repostlar0Izohlar0Reaksiyalar16

Qamrov bo'yicha ishtirok (ERR)

0%

24 soat0%Hafta

1.89%Oy0%

Bitta reklama postining qamrovi

20

1 soat1155%1 – 4 soat00%4 - 24 soat315%

Batafsil

Botimizni kanalingizga ulang va ushbu kanal auditoriyasining jinsini bilib oling.

24 soat ichidagi barcha postlar

0

Dinamika

"Джессі Галлівел" guruhidagi so'nggi postlar

Barcha postlar

21.04.202506:32

Авторство:
Джессі Галлівелл (@uapoets)
Назва вірша:
Генерація двохтисячних
Обрана тема:
Покоління (Океан Ельзи — Мукачево)
Елемент з кліпу: підліток, зорі, друзі

Генерація двохтисячних
Камінням по голові
З вершини з розбігу у воду.
На ранок у ліжко ховатись від сонця, ніби я Едвард чи ще якась кровосіся.
У сутінки в місто збиралася зграя,
під винні пари з наливайки,
димом чорничного вінстону відкривали себе.
На балконах радянських новобуд зорі найкраще тоді, ще світили та не згасали, в рутині, в роботі, в численних кредитах.
Та найкраще було на даху, коли місто розплавлене золото, ніби паща Драгона, Етна, Везувій палало ніби мрії дитячі із покоління двохтисячних можуть відбутись, колись там у прийдешньому часі.
А поки підлога найкраща постіль, холодом вабить розжарене тіло, у танці заломлюють скроні, шлунок у гору у низ.
Та попре все ти щасливий, ще трохи полежу і буду все добре.
Тролейбус привітно вітає вушком антени.
Сьогодні ніби не має жодної пари,
а отже не треба поспіхом в душ і — наплічник на плечі,
я можу поспати до шостої, а потім щось вигадаю,
ніби не зняли з прокату Еру Альтрону.

Джессі Галлівел

#плейлист

Repost qilingan:

Нотатки від Татки💙💛

20.04.202502:53

Моєму другу Колібрі та його побратимам потрібно поставити декілька тачок на колеса

Медичний підрозділ морської піхоти на Покровському напрямку дуже потребує наших гривнів для ремонту евакуаційної техніки
Це саме ті люди, які везуть хлопців та дівчат на стабіки. І чи доїдуть вони живими дуже залежить від техніки
Колібрі міг би спокійнесенько сидіти вдома, адже на початку повномасштабного вторгнення отримав поранення й ледь не залишився без ноги. Але вирішив, що так не може й захищає наші з вами (посил цивільним) попи від агресора. Він з колегами рятують життя. І в цьому питанні швидкість та комфорт пересування пораненого грає величезну роль
Зараз їх тачки: дві Т4 та одна швидка зламані. Одна Т4 не заводиться, чорт його зна, що з нею взагалі. Інша така ж тачка потребує ремонту коробки. А в спрінтері треба під заміну гідропідсилювач керма
Зазвичай хлопці це все діло ремонтують власним коштом, але в поточний момент потребують нашого з вами підсилення
Тому хлопчики та дівчатка, я думаю, що ви вже зрозуміли: я прийшла за вашими грошима:

На ремонт евак.машин

🎯Ціль: 50 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3a3K16tXyY

💳Номер картки банки
4441 1111 2366 9362

Давайте як можна швидше закриємо це питання бо на кону життя наших захисників.

PS: я розумію, що в підготовці до Великодня ваші гаманці спорожніли на кругленьку суму бо перше тепло, свято й т.д. Але треба памʼятати, що якщо ми тут можемо святкувати, то це лише через те, що нас дуже добре захищають наші ЗСУ

PS2: всі чеки та звіти обовʼязково будуть тут же

Подякувала

#Таткавіщає

Repost qilingan:

Ju Li Ya

18.04.202514:28

Пристрасті по ключицях ❤️‍🔥
(за мотивами натхненних зітхань @jessihalliwell )

Це ж треба на світ цей такою вродитись,
Мов витвір мистецтва, шедевр, ідеал!
Частішає подих і ширше зіниці:
Копицю волосся, відкривши ключиці,
Він подумки з пліч її тихо прибрав…

Repost qilingan:

OWL HUB channel

16.04.202519:23

Добірка!

1 місце !

@vikna_poetry – Гралися з тобою

2 місце !

@Mur_Kametov – Бога малюють формули

3 місце !

@kaptsya – Заповідь перша

Варті уваги!

@jessihalliwell – Темна вежа

@m1chn3k – Горить

@Serguss82 – Джмелине

@tumofia_bagranytska – Пелюстки

Добірку судили:

Немаксим
Небажана
Неборис
Netuteshniy
Ксенія Нестеренко
Ірен Нокс
Kildun4ik

Коментарі суддів

#вірші #тижнева_добірка

Repost qilingan:

КОТОЛИСИ

14.04.202506:29

Тема: Сніг на голову

Зимно і темно, як і кожного року не вірю, що сонце повернеться в місто.
Та якось збираєш себе до ладу.
Теплі светри, обов'язково термошкарпетки, бо ноги найважливіше.
Не забуваймо про шалик та рукавички.
Скласти список подарунків близьким.
Список справ до кінця поточного року.
Список справ на свята.
Список справ на наступний рік.
Потім січень і лютий у танці провадять тебе до весни.

Repost qilingan:

КОТОЛИСИ

07.04.202506:15

12

Тема: Та, що танцює з вітром

Вона любить ніжно кусати за шийку, зверху, коли домінує над ним.
Її руки мисткині вбирають красу у творах мистецтва.
Поночі ніжність чи грубощі,
у підсумку перемога любові.
Зима буде близько, під скрегіт шахедів зустріне весну.
Можливо колись річковими степами, гіркими солончаками, териконами шахт, ми повернем своє.
Відбудуємо дім, зберемося вцілілі.
Більше під ранок наші будинки, наче солому, не зірве у танці війна.

04.04.202512:25

джерело: @Mr_James_Bond

24.03.202507:23

це гуркіт стурбованих вулиць,
а сутінки креслять контури неба нічного над містом.
вдома улітку не всидіти,
нам відкривати цілі світи,
під ліхтарями, що світять розпеченим оловом,
під співи клаксонів, свисту гумових шин.
ці ночі дзвінкі та лункі, від вересків друзів над містом.
розігріті вином та дитячою вірою,
що не існує крайчасся для нашої дружби.
лийся ця ніч дурманом у вічність, легітом п'яного братства,
нам повертати під ранок додому гоміном міста.

Джессі Галлівел

#owl

Repost qilingan:

ВіРшоMETРія

17.03.202507:14

Сонячний гриб

Ми – заховані діти на порозі нашої юності,
ще розгублені, знічені
перед грозою та буревіями,
у пошуках дому.
Кожного літа: наплічник на спину, сісти бажано біля вікна.
Сонце зі шляхом, як брат і сестра, в танку за обрій.
Поля розтікаються жовтим з зеленим: від кукурудзи, пшениці, гороху.
Осінні дими ще далеко,
а ми — юні безсмертні безбожники,
наче з Олімпу втекли, щоб пізнати цей світ.
Наша юність палала яскраво — місток у дорослість.
А ми такі світлоокі, рум'яні, невинні.
Наші села здавались чимось правічним,
омитими росами, сонцем в зеніті, а ночі – духмяними травами прокрадались у хвіртку.
Мандрагора манила у танці.
Скільки тут стоптано стопами пилу і трав.
Сміх та голоси розтікались рікою в понадвечір'я.
Та зрештою нас чекає дорога назад.
Ранковий автобус, що віз нас уперше малими, поцупить тебе, немов Прометей жаринку багаття, і востаннє поринемо в вирій.

я повернусь сюди лиш за років десять, коли хата від суму похилить стріху в знемозі, а трави, як трави – собі проростуть крізь подвір'я.
лише пам'ять непевна залишить на згадку те, що колись тут жило.

14.03.202513:25

джерело: @Mr_James_Bond

Repost qilingan:

Храм поезії

13.03.202506:22

якщо, сподобається, то залиште реакцію за посиланням

10.03.202508:44

@virshoplitkarka

#олена_галунець

10.03.202508:43

сутінки у містах на порозі у вічність.
напівпорожні майданчики, площі, провулки, діти заховані у домівках,
коли сонце падає обрієм.
фарби зотліють і - це час шукати себе.
поки віряни стирають коліна у вечірніх молитвах.
все що я знаю про вічність,
я знаю про літо.
падають сутінки, падає ніч на розтерзане місто.
чорний міцелій ріс тут за цими кварталами,
ще за юності наших праматерів.
спори залишені для нащадків.
поки ще юність зоріє, серце палає драконом та б'ється, наче живе,
будь собі Магелланом, Колумбом, Васком да Гамою чи Френсісом Дрейком.
щоби кордони твої не мали межі,
а чайки портові співали пісень.
поки світ не згорів в годину Судного дня.
платівка одна і по колу ніжка пластинки, гра в Уроборос, мир і війна, старість і юність.
поки ще літо пливе ранковими росами,
це ще коли горобці не втекли від Оленки в далекі Карпати,
поки світ не розірваний кабами.
коли втома правічна скроні здавила і не рятують чужі поцілунки.
віддай своє кожне серцебиття нашій праведній юності, хлопче.

Джессі Галлівел

#вм

Barcha postlar