Cіпласпластик
Про айті та дотичні теми загалом, ну й трохи про C++.
Мої емоджі:
https://t.me/addemoji/AdaptiveDevIcons
https://t.me/addemoji/VehicleBrands
🇺🇦
Зворотний звʼязок: @gooro0
Мої емоджі:
https://t.me/addemoji/AdaptiveDevIcons
https://t.me/addemoji/VehicleBrands
🇺🇦
Зворотний звʼязок: @gooro0
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuv
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaOct 18, 2022
TGlist-ga qo'shildi
Sep 17, 2024Muxrlangan guruh
Ураження сіпласпластиком
8
Rekordlar
16.04.202523:59
402Obunachilar16.12.202400:44
400Iqtiboslar indeksi22.02.202513:58
232Bitta post qamrovi16.12.202400:44
168Reklama posti qamrovi12.09.202423:59
42.86%ER18.02.202521:45
59.64%ERR
26.03.202510:17
Дослухав днями книжку «The Culture Map» (слухав англійською в Audible, але у «Нашого Формату» є переклад українською — «Культурна карта»). Раніше вже стикався з темою культурних барʼєрів, що можуть виникати при розширенні бізнесу на інші країни, коли читав книжку «No Rules Rules» про корпоративну культуру Netflix. Воно й не дивно, адже Ерін Меєр була їхньою консультанткою саме з цих питань, а потім власне стала соавторкою книги разом з нетфліксовським CEO.
Загалом отримав задоволення. Основна думка там полягає в тому, що ми (та й решта) як носії власної культури не надто звертаємо увагу на її особливості: для нас це норма, яку ми несвідомо намагаємося застосувати до будь-кого, з ким контактуємо. Але насправді всі геть різні 🙂
Ерін виокремила 8 основних аспектів, за якими порівнює різні культури: спілкування (наскільки багато інформації передається неявно «через контекст»), надання негативного відгуку (прямо чи непрямо), переконання (починаючи з деталей і до узагальнення чи навпаки від загальних концептів до прикладів), лідерство (егалітарне чи ієрархічне), прийняття рішень (зверху вниз чи консенсусне), довіра («за дії» чи через взаємини), вираження незгоди (з конфронтацією чи навпаки уникаючи її) і планування (з лінійним сприйняттям часу чи «гнучким» гг). Певен, що в українському перекладі якось краще все це назвали, ніж я щойно переклав.
Важливий момент, що давати оцінку для кожного з цих параметрів «у вакуумі» доволі без понту. Кажуть, нібито німці доволі прямолінійні, але я як українець не дуже це на собі відчуваю, бо ми теж не промах, а от японцю буде важкувато. Іншими словами, треба саме порівнювати культури: тоді можна буде сказати, що «оті прямолінійніші за інших». Ну й звісно, що кожна з характеристик — це не точка, а діапазон.
Очевидно, що культурні особливості зумовлені історично, але цікаво розуміти, як саме. Наприклад, у японців при спілкуванні багато інфи йде між рядків — ну, бо вони на островах більш-менш відокремлено живуть, і навчилися розуміти один одного з півслова. А ті ж американці навпаки мають майже нульовий контекст, бо туди понаїхали аби хто, і в разі непорозуміння могли підстрелити. У них того й гумор такий буквальний, навіть після жарту додають «I'm kidding» 😑, щоб уже сумнівів не лишилося.
Або інший приклад. Ось в Україні, особливо в державних установах, треба писати свої ПІБ — прізвище, імʼя та по-батькові. Нам ще в школі вчителька казала, що це росіянська хуйня, яка для українців не була характерна. Тут прикол у тому, що «прізвище» aka family name — на першому місці. Ну й імʼя батька ще нахуя-то додають. І це прям дуже азійська тема, бо це в них там суспільство вельми ієрархічне, а родина завжди важливіша за особистість. У західній культурі зазвичай навпаки: спочатку імʼя (особистість), а далі прізвище (належність до групи). Отож я щось не пригадую, щоб казали «Хмельницький Богдан Михайлович». Мазепа Іван? Сковорода Григорій? Ну, ви зрозуміли )
Інше кумедне спостережння: ставлення до часу впливає на формування черги в магазинах, установах тощо. Культури з лінійним сприйняттям формують нормальну прям у чергу, а культури з гнучким (як наша) — це тупо абишо 😅, бо починається з однієї людини, але швидко йде вшир.
В книзі повно інших історій, прикладів і порад. Мені сподобалася, тому й вам раджу ✍️
Загалом отримав задоволення. Основна думка там полягає в тому, що ми (та й решта) як носії власної культури не надто звертаємо увагу на її особливості: для нас це норма, яку ми несвідомо намагаємося застосувати до будь-кого, з ким контактуємо. Але насправді всі геть різні 🙂
Ерін виокремила 8 основних аспектів, за якими порівнює різні культури: спілкування (наскільки багато інформації передається неявно «через контекст»), надання негативного відгуку (прямо чи непрямо), переконання (починаючи з деталей і до узагальнення чи навпаки від загальних концептів до прикладів), лідерство (егалітарне чи ієрархічне), прийняття рішень (зверху вниз чи консенсусне), довіра («за дії» чи через взаємини), вираження незгоди (з конфронтацією чи навпаки уникаючи її) і планування (з лінійним сприйняттям часу чи «гнучким» гг). Певен, що в українському перекладі якось краще все це назвали, ніж я щойно переклав.
Важливий момент, що давати оцінку для кожного з цих параметрів «у вакуумі» доволі без понту. Кажуть, нібито німці доволі прямолінійні, але я як українець не дуже це на собі відчуваю, бо ми теж не промах, а от японцю буде важкувато. Іншими словами, треба саме порівнювати культури: тоді можна буде сказати, що «оті прямолінійніші за інших». Ну й звісно, що кожна з характеристик — це не точка, а діапазон.
Очевидно, що культурні особливості зумовлені історично, але цікаво розуміти, як саме. Наприклад, у японців при спілкуванні багато інфи йде між рядків — ну, бо вони на островах більш-менш відокремлено живуть, і навчилися розуміти один одного з півслова. А ті ж американці навпаки мають майже нульовий контекст, бо туди понаїхали аби хто, і в разі непорозуміння могли підстрелити. У них того й гумор такий буквальний, навіть після жарту додають «I'm kidding» 😑, щоб уже сумнівів не лишилося.
Або інший приклад. Ось в Україні, особливо в державних установах, треба писати свої ПІБ — прізвище, імʼя та по-батькові. Нам ще в школі вчителька казала, що це росіянська хуйня, яка для українців не була характерна. Тут прикол у тому, що «прізвище» aka family name — на першому місці. Ну й імʼя батька ще нахуя-то додають. І це прям дуже азійська тема, бо це в них там суспільство вельми ієрархічне, а родина завжди важливіша за особистість. У західній культурі зазвичай навпаки: спочатку імʼя (особистість), а далі прізвище (належність до групи). Отож я щось не пригадую, щоб казали «Хмельницький Богдан Михайлович». Мазепа Іван? Сковорода Григорій? Ну, ви зрозуміли )
Інше кумедне спостережння: ставлення до часу впливає на формування черги в магазинах, установах тощо. Культури з лінійним сприйняттям формують нормальну прям у чергу, а культури з гнучким (як наша) — це тупо абишо 😅, бо починається з однієї людини, але швидко йде вшир.
В книзі повно інших історій, прикладів і порад. Мені сподобалася, тому й вам раджу ✍️
25.03.202512:22
Не дивно, що Adobe програла битву за найкращий інструмент для дизайну інтерфейсів. Спочатку Sketch показав, що багато речей можна зробити значно зручніше, ніж у Photoshop. І Adobe навіть якийсь час це ігнорувала, аж поки не зробила власний (вже мертвий) XD. Ну а Figma 💻 той результат ще закріпила, правда, в процесі ледь не продалася.
Цими вихідними посидів у фотошопі короч. Мало хто знає, але там є підтримка змінних — навіть у фігмі їх ще десь рік тому не було. Стає в пригоді, якщо треба нагенерити пачку схожих зображень по шаблону: візитівки, листівки зі всратими цуценятами, запрошення на весілля або, як у моєму випадку, купа однотипних обкладинок для статей у блог (не собі).
Робиться це таким чином: спочатку встановлюєте звʼязок між шарами й змінними, а потім підставляєте туди різні значення з набору даних. Наприклад, можна текст міняти, підставляти інші зображення під масочку, вмикати/вимикати видимість чогось тощо. Набивати набір даних руками в самому фотошопі не надто зручно — краще імпортнути з CSV.
Краще ж?
Відкрив Excel, накидав швидесенько, експортнув — і ПОТРАПИВ У ПЕКЛО!!! Я не жартую 😫 Фотошоп просто висирає помилку й відмовляється імпортувати дані.
1. Excel при збереженні в CSV покладається на регіональний формат системи. В Європі десятковий роздільник зазвичай — це кома, тому стовпчики ексель розділяє крапкою з комою. Важко в це повірити, але так: фотошоп це не схавав. Довелося фіксити вручну.
2. Microsoft хоч і використовує UTF-8 давно, але полюбляє бахнути на початок файлу BOM. Вгадайте шо? Правильно, фотошоп не зміг вдуплити. Перезберіг руками без BOM.
3. Якщо стовпчиків більше, ніж змінних, які ви визначили, то фотошоп проігнорувати їх не може — кидає помилку. Але не каже, що саме не так, а пише геть неадекватну маячню. Багаторічний досвід порпання в лайні (aka інтуїція) підказав мені спробувати прибрати зайві — і це допомогло.
4. Кодування. Так, ви все правильно прочитали. Проблеми з кодуванням у 2k25. Так, у UTF-8! 🤕 Ми-то з вами звикли давно взагалі на це увагу не звертати, бо нині будь-який нормальний текстовий редактор одразу детектить без проблем. Але не суперсофт від Adobe! Якщо залишити «автоматичне» визначення кодування, то деякі не-ASCII символи поїбало. Потім ще щось не виходило. Врешті перезберіг взагалі в UTF-16 і вказав вручну при імпорті.
5. Лапки. Тут взагалі якийсь треш, який мені важко пояснити. Короч, у мене був текст на кшталт
6. У мене насправді два шаблони з двома датасетами були. У перший я так і не зміг імпортувати CSV. А знаєте, що зміг? Tab-delimeted plain text! Нє, ну а шо, хоч якось.
Фу-у-ух, це було важко. Ну далі-то вже як пісня литиметься, мабуть.
Просто береш і генеруєш з того набору даних по шаблону пачку зображень… у форматі PSD 🤦♂️ Що з ними робити? Ну, у фотошопі є процесор зображень, який вміє переганяти PSD у JPEG або TIFF. Як щодо PNG або WebP? Нє, не чули. Зберіг все в TIFF, а потім тупо вже у маківському файндері конвертнув у PNG. Спочатку намагався зробити це через ImageMagick, але виявилося, що в мене там шари різного розміру, і воно їх не кліпало, а робило зображення більше.
А тепер тримайте правильний спосіб виконання подібної роботи:
• Робите у фотошопі всю складну роботу з растром. Зберігаєте це як зображення.
• Імпортуєте його у фігму, а там вже додаєте текст, кліпінг-масочки, тіні, лейаут, робите купу інстансів, як вам треба, експортуєте однією кнопкою без хєрні. Все.
Цими вихідними посидів у фотошопі короч. Мало хто знає, але там є підтримка змінних — навіть у фігмі їх ще десь рік тому не було. Стає в пригоді, якщо треба нагенерити пачку схожих зображень по шаблону: візитівки, листівки зі всратими цуценятами, запрошення на весілля або, як у моєму випадку, купа однотипних обкладинок для статей у блог (не собі).
Робиться це таким чином: спочатку встановлюєте звʼязок між шарами й змінними, а потім підставляєте туди різні значення з набору даних. Наприклад, можна текст міняти, підставляти інші зображення під масочку, вмикати/вимикати видимість чогось тощо. Набивати набір даних руками в самому фотошопі не надто зручно — краще імпортнути з CSV.
Краще ж?
Відкрив Excel, накидав швидесенько, експортнув — і ПОТРАПИВ У ПЕКЛО!!! Я не жартую 😫 Фотошоп просто висирає помилку й відмовляється імпортувати дані.
1. Excel при збереженні в CSV покладається на регіональний формат системи. В Європі десятковий роздільник зазвичай — це кома, тому стовпчики ексель розділяє крапкою з комою. Важко в це повірити, але так: фотошоп це не схавав. Довелося фіксити вручну.
2. Microsoft хоч і використовує UTF-8 давно, але полюбляє бахнути на початок файлу BOM. Вгадайте шо? Правильно, фотошоп не зміг вдуплити. Перезберіг руками без BOM.
3. Якщо стовпчиків більше, ніж змінних, які ви визначили, то фотошоп проігнорувати їх не може — кидає помилку. Але не каже, що саме не так, а пише геть неадекватну маячню. Багаторічний досвід порпання в лайні (aka інтуїція) підказав мені спробувати прибрати зайві — і це допомогло.
4. Кодування. Так, ви все правильно прочитали. Проблеми з кодуванням у 2k25. Так, у UTF-8! 🤕 Ми-то з вами звикли давно взагалі на це увагу не звертати, бо нині будь-який нормальний текстовий редактор одразу детектить без проблем. Але не суперсофт від Adobe! Якщо залишити «автоматичне» визначення кодування, то деякі не-ASCII символи поїбало. Потім ще щось не виходило. Врешті перезберіг взагалі в UTF-16 і вказав вручну при імпорті.
5. Лапки. Тут взагалі якийсь треш, який мені важко пояснити. Короч, у мене був текст на кшталт
“some text” з правильними типографськими лапками, але при імпорті вони чомусь зʼїдалися, і у фотошопі їх не було. Вирішив загорнути всі стовпчики в програмерські лапки. Вийшло отак: "“some text”". Вгадайте, в якому вигляді це потрапило у фотошопівський датасет? Хуяк: "some text” — зліва пряма програмерська, справа нормальна типографська. Виправив руками в самому фотошопі (датасет на 30 елементів).6. У мене насправді два шаблони з двома датасетами були. У перший я так і не зміг імпортувати CSV. А знаєте, що зміг? Tab-delimeted plain text! Нє, ну а шо, хоч якось.
Фу-у-ух, це було важко. Ну далі-то вже як пісня литиметься, мабуть.
Просто береш і генеруєш з того набору даних по шаблону пачку зображень… у форматі PSD 🤦♂️ Що з ними робити? Ну, у фотошопі є процесор зображень, який вміє переганяти PSD у JPEG або TIFF. Як щодо PNG або WebP? Нє, не чули. Зберіг все в TIFF, а потім тупо вже у маківському файндері конвертнув у PNG. Спочатку намагався зробити це через ImageMagick, але виявилося, що в мене там шари різного розміру, і воно їх не кліпало, а робило зображення більше.
А тепер тримайте правильний спосіб виконання подібної роботи:
• Робите у фотошопі всю складну роботу з растром. Зберігаєте це як зображення.
• Імпортуєте його у фігму, а там вже додаєте текст, кліпінг-масочки, тіні, лейаут, робите купу інстансів, як вам треба, експортуєте однією кнопкою без хєрні. Все.
25.03.202512:49
Тупня, до речі, що якщо робиш реплай на допис в межах якогось короткого проміжку часу, то Телеграм не додає до нього можливість коментувати. Але й в коменти до попередного воно не потрапляє.
Я б очікував принаймні, що обидва дописи в один ланцюжок потрапляють, як на скріні нижче. А ще краще просто зняти обмеження на довжину повідомлення )
Я б очікував принаймні, що обидва дописи в один ланцюжок потрапляють, як на скріні нижче. А ще краще просто зняти обмеження на довжину повідомлення )
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.
