✨ Цінність та історія
Двоповерховий будинок на Мазепи, 13 – добре збережений зразок кременчуцької архітектури у стилі історизм з елементами неоренесансу та неоготики.
Відкрита кладка, вишукані деталі головного фасаду, загальна об’ємно-просторова композиція багато розповідають нам про особливості кременчуцького житлового будівництва початку ХХ століття.
Одна з останніх мешканок будинку — Євдокія Старушко — розповідала, що будинок було зведено у 1910 році за проєктом німецького архітектора.
💔 У часи нацистської окупації саме тут (у квартирі Ганни Кирилівни Бойправ) розгорнулося кременчуцьке підпілля. У будівлі діяв таємний штаб, на базі якого містяни чинили опір окупаційному режиму: звільняли військовополонених, збирали дані про німецькі війська, планували диверсії. Учасників підпільної групи (Ганну Бойправ, Миколу Ромашкіна, Івана Лісненко та інших містян) закатували та вбили 3 березня 1943.
У повоєнні роки, за даними краєзнавця Євгена Бергера, тут розміщувалася в’язниця. У другій половині ХХ століття будинку знову повернули житлову функцію.
🏗 Що чекає на будівлю?
Влада не приховує запланований демонтаж. З відкритих джерел відомо, що у 2013 Кременчуцька міськрада передала землю в оренду «Укртранснафті» для будівництва. Тут планують звести багатоповерхівку з паркінгом та адміністративними приміщеннями.
🙅♀️ Чому це рішення шкодить місту?
Довоєнний Кременчук був майже повністю зруйнований під час Другої світової. Місто втратило безліч архітектурних памʼяток і історичних будівель. Нині поодинокі вцілілі споруди тих часів є свідченням кількасотрічної історії міста, його колишньої краси і архітектурного розмаїття. Всі вони заслуговують на збереження і дбайливу реновацію.
Історична забудова – осередок колективної пам'яті громади, матеріальне втілення минулих епох. Демонтаж будинку на Мазепи, 13 – це злочин проти історії Кременчука, проти культурної спадщини міста та його мешканців.
