COMICSODA

Оповідь «Днів полювання» розповідає про практики, що виникла під час війни в колишній Югославії. У Сербії групи чоловіків, які офіційно вирушали на вихідні на полювання на півдні країни, у Боснію насправді брали участь у війні разом з бандами воєнізованих формувань або місцевими арміями. Використовуючи терор, як привід для «превентивної війни», метою було визначити етнічно чисту територію, вигнати боснійських мусульман, «звільнити» сербів, які там проживають, і встановити кордон між ними та сербами. Таким чином, націоналістичний дискурс, який поступово нарощувався після смерті комуністичного диктатора Тіто, добігав кінця, розриваючи югославське псевдо братерство та удавану спільну ідентичність. Ці групи чоловіків, які їздили на «полювання», поверталися додому в неділю ввечері, продовжуючи жити своїм життям, і ніхто з оточуючих не знав, що вони насправді робили на тих«полюваннях».
Чи, можливо, залишатися безучасним у країні, яка перебуває в стані війни? Чи нагнітання страху для інших, поступове занурення їх у терор війни є передумовою для нацизму й початку війни? Чи буде війна більш жахливою, якщо раніше узи «братерства» були такими «міцними»?

Озираючись на війну, яка розірвала Боснію в середині 1990-х років, Крістоф Дабіч і Хорхе Гонсалес написали історію, яка провіщає події, що ми переживаємо сьогодні.