Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Ko'rish
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Ko'rish
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Ko'rish
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Ko'rish
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Ko'rish
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Ko'rish
канал мистецького призначення avatar

канал мистецького призначення

San’at
Книги, виставки, соціалізація 👇
Мистецькі походеньки:
https://t.me/+PMDiFSPV-TEwZDky
Книжковий клуб:
https://t.me/+pDq4i2hnwDU3YTZi
Підтримка:
https://base.monobank.ua/iD6Q4DAw3XnW2
(не) мистецьке:
https://t.me/nemystezke
Зв'язок з адмінкою @avknka
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
Tekshirilmagan
Ishonchnoma
Shubhali
JoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaAug 03, 2020
TGlist-ga qo'shildi
Jul 26, 2023
Men kanal egasiman
O'zgartirishlar tarixi
Muxrlangan guruh
КМ
Discussion
58
San’at

Rekordlar

27.04.202523:59
1.6KObunachilar
03.08.202023:59
0Iqtiboslar indeksi
28.08.202323:59
5.3KBitta post qamrovi
15.02.202523:59
324Reklama posti qamrovi
18.05.202423:59
157.14%ER
28.08.202323:59
2481.22%ERR

канал мистецького призначення mashhur postlari

Barcha postlar
02.04.202508:32
Хочу зменшити дистанцію.

Я прагну, аби цей блог асоціювався у вас з певною особистістю. Для цього вона має хоч іноді оприявнюватися. Уже кілька місяців я думаю, як потроху писати про себе. Та певно, банально, варто просто почати.

Під кінець першого кварталу 2025 року я знову повірила у мрії стати культурною журналісткою. Спочатку року замовлень майже не було, аж раптом розпочався курс літосвіти (читайте далі, це не рекламна інтеграція). Передусім я йшла туди не за знаннями, а цінними контактами: лекторки — це зокрема редакторки медіа, де б я радо працювала. Мету я виконала, мої тексти вже є в Українській Правді. І, маю надію, що це довгострокова співпраця (:

Доки я сиділа без роботи, та не без діла, вже почала думати, що певно журналістика — то не моє. Щойно повернулася, одразу ж збагнула: мені цього бракувало. Відчуваю себе настільки наповненою у момент, коли входжу у стан концентрації і пишу! Станом на зараз — це робота моєї мрії.

Також вже давно хочу поспілкуватися з вами про те, що б ви хотіли бачити на цьому каналі. Мені справді цікаво створювати щось нове: підвищити свій рівень обізнаності й робити щось корисне для вас. Чекатиму на ваш фідбек у коментарях (:

#моє
25.04.202508:58
Сьогодні в рубриці #знайомство_з_митцем сучасний український художник Ярослав Леонець.

З якими матеріалами та у яких техніках ви переважно працюєте?

Усе, що я роблю, називаю реалізмом. Переважно працюю з жанровою композицією, пейзажем і якоюсь мірою з натюрмортом та портретом. Створюю живопис, графіку та скульптури.

На яких темах зосереджена ваша творчість?

Мене цікавлять багато різних тем і аспектів життя. З одного боку, я прагну передати красу природи та висвітлити екологічні проблеми. Цікавлюсь взаємозв’язком людини з природою та питаннями ідентифікації. З іншого — працюю над соціальними темами й темою часу. Прагну зобразити безцінні, неповторні моменти життя, дитячі відчуття, мінливість і правдивість навколишнього світу, а також показати сімейні цінності і відчуття дому.

У своїй практиці ви звертаєтеся, як ви самі кажете, до буденності та соціальних тем. Чому було обрано саме такий фокус? Адже можна було поринути у фантазії, ви ж обрали лишатися в дійсності.

Для мене особисто дійсність — це дуже швидкоплинна субстанція: наче все рухається звичними чи запланованими сходинками, але, водночас, кожен момент ніколи більше не повториться. Для мене завжди було цікаво щось зупинити, закарбувати, так би мовити, вийняти з цього безкінечного циклу зв'язків і спробувати прожити, вдихаючи на повні груди. Тут виникає питання: навіщо фантазувати, якщо все настільки невловиме, що навіть в цьому особистому дослідженні буденності я не можу залишити все на полотні, чи в скульптурі (тільки якісь вибрані моменти). Фантазую лише над певною формою, як краще донести ту чи іншу інформацію.

Тепло і затишок. Два слова, які спадають мені на думку, коли я бачу ваші роботи крізь екран монітора.

Я щиро радий, що моя творчість несе тепло і затишок. Адже в цьому світі настільки багато поганого, тож насправді дуже хочеться нести світло, корисність і правдивість того, що робиш.

Я гортала ваш інстаграм, і помітила, що картини часто супроводжуються віршами, або якимось текстом. Це певний спогад надихає вас на полотно, чи хочеться описати словом те, що зобразили візуально?

Часто народжується спочатку вірш, або якісь слова. Буває, одночасно пишу картину і вірш, вони як брат і сестра: такі схожі і водночас різні. Але загалом завжди є головна думка чи зміст, навколо якої створюється серія робіт. Конкретні роботи можуть бути дитячим спогадом або історією, яку я почув, наприклад, від випадкової бабусі десь біля під'їзду, і це дало мені поживу для роздумів. Або якісь рандомні події, комбінації реальності, на які б я не звернув увагу у звичних умовах.

Попри те, що ви працюєте у різних медіа, живопис, принаймні кількісно, переважає над скульптурою. Це тому, що ви надаєте перевагу малюванню, чи трудомісткість процесу другого?

Так, живопис переважає над усіма іншими. Хоча улюбленців немає, але напевно все, насамперед, залежить від можливостей і часу виконання.

Певно мої припущення хибні, але мені здалося, що прототипом кількох ваших картин стали полотна Віктора Зарецького. Якщо ж ні, розкажіть, чи надихаєтеся ви чиєюсь творчістю?

Так, ваші припущення хибні, я зовсім не надихаюсь іншими митцями. Мені достатньо, що я живий, і живу тут і зараз. Насправді, ідей дуже багато, і ходити не потрібно далеко. На жаль, часу не вистачить на все.

Розкажіть, чи маєте ви зараз плани, якими б можна було поділитися?

Виставкова діяльність, участь в резиденціях, чи пленерах — все це беззаперечна частина мого життя. Я постійно беру участь в різних проєктах і звичайно планую щось незважаючи на час, але нехай усе буде у свій період, далеко загадувати наперед не хочеться. Хочеться жити тут і зараз, не втрачаючи момент.

Якщо вам цікаво довідатися про митця більше, ставте свої питання у коментарях та переходьте за посиланням на інстаграм-сторінку Ярослава.
18.04.202509:00
Сьогодні у рубриці #знайомство_з_митцем графік-самоук, який працює під псевдонімом Кохінур

Чому ви обрали саме таке псевдо?

Я постійно в пошуках «прикольного» імені. «Кохінур» — це діамант, але я обрав його тому, що мені просто подобається це слово. Раніше це було закручене і складне — «Навуходоносор»: таку назву мав човен у Матриці.

Цікаво. Де ви навчилися малювати?

Мене не взяли в художку. Я завалив творчий конкурс: дуже переживав і не розумів до кінця, що від мене хотіли. Та і заклади такі обирав, куди б точно не потрапив зі своїми оцінками. Тому доводилось вчитись по відео в YouTube.

Як ви не втратили мотивацію продовжувати після невдачі?

Ще не один раз я намагався пробитись художником хоча б кудись: від UI/UX в компанії з трьох людей «за дякую» до ілюстратора на якогось ФОПа. Мене всюди розвертали. Якщо чесно, то правильно робили, бо подивившись на ті роботи, хочеться плакати, але я не втрачаю ентузіазму. Я робив паузу, писав сценарій, бо хотів зробити комікс, але потім все рівно повертався до малювання.

Творчість зараз займає другорядне місце серед ваших діяльностей, чи ви все ж приорітизуєте її?

Творчість завжди в пріоритеті. Це мета, це мрія. Я не бачу себе без цього. Уявляю себе краплею Руперта і слабка сторона — це саме творчість: якщо забрати, то рухне все.

Ви від початку працювали з графікою, чи цьому передував певний шлях спроб?

Так, починав з неї. Потім трохи пробував гуаш і акварель — не зайшло. Був момент, коли я взагалі перейшов в діджитал і думав саме там розвиватись, бо хотів створювати концепт-арти для кіно. Але з розвитком АІ бажання створювати щось в цифровому форматі згасала. Мене накрила паніка і страх, що це з часом нікому не треба буде, тому я повернувся назад до графіки і відкрив для себе вугілля. Мені так легко з ним працювати.

Що ви зображаєте? Над якими темами працюєте?

Раніше я просто перемальовував з картинок: побачив якесь дивне або красиве фото в соц. мережах і розумію, що хочу це намалювати. Зараз я роблю так суто для практики. Буквально нещодавно почав більш серйозно ставитись до того, що малюю. Якщо раніше створював щось і тільки потім шукав якийсь сенс, то зараз я спочатку досліджую тему, а потім думаю над зображенням. Таким способом працюю над першою серією, де основною темою є Сонце (фото 1, 3, 7).

Потім у мене заплановані інші роботи. Вони вже розписані і чекають поки до них дійде черга: там я вже планую більше поринути в себе. Як в голову прийде ідея і якщо вона мені сподобається, то буду над нею працювати. Хочеться зробити якийсь сторітелінг та все більше експериментувати з подачею матеріалу.

Ваша сторінка в інстаграмі розпочинається з постів 2024 року, до того ви її не вели? Чи це було певне відмежування минулої мистецької практики?

Я почистив її, бо там були і діджитал, і графіка, і фото — все докупи. Воно виглядало просто жахливо, а хотілося, щоб було в одному стилі.

Для демонстрації робіт ви залучаєте три канали: візуальний, звуковий і вербальний. Як виникла ідея створювати саме такий контент?

Це вплив кіно. Я взагалі планував раніше бути оператором, або якось бути пов’язаним з кінематографом. Звідти і стиль.

Просто публікувати малюнки мені нудно, тому до кожної роботи я почав знімати відео, і це водночас йде як презентація роботи і окрема історія. В останніх відео я розповідаю про зміну ставлення до своїх робіт. Туди ж йде і музика — вона підкреслює настрій. Інколи буває так, що саме з музики все і починається.

А ще паралельно я роблю час від часу якісь жартівливі відео про малювання, бо як щось дурне в голову прийде, то поки не зроблю — не відпустить. Мені так зручно: сам придумав, запланував, намалював, написав, зняв, змонтував. Якщо щось можу, то чому б його не використати? Головне, що мені це цікаво.

Якщо вам кортить дізнатися про митця більше, ставте свої запитання у коментарях і неодмінно зазирність у його інстаграм.
07.04.202512:55
Нещодавно думала над позитивними і негативними аспектами майже щоденного відвідування довколамистецьких подій

+

Можу порівнювати проєкти й робити їх аналіз

Розумію напрямок руху інституцій і, відповідно, обираю лише ті, що мені імпонують

Вивчаю місто, особливо райони, де концетрація галерей та музеїв висока

Маю багато знайомих з мистецької тусівки. Взаємодія з ними спонукає вивчати і досліджувати сферу більше

-

Виставки стали для мене буденністю. Це вже не спосіб відпочити і переключитися (хоча і це часом трапляється), а радше робота

Насправді вартісних проєктів вкрай мало

Однотипність представленого. Галереї рідко працюють з новими митцями, й тому часто доводиться споглядати одні й ті ж картинки, які вже десь бачила

Передусім важливо було прописати це для себе, але можливо ви теж захочете поділитися своїми думками.

#моє
01.04.202510:31
04.04.202508:46
Сьогодні у рубриці #знайомство_з_митцем художниця Руслана Ключко.

Передусім цікаво дізнатися з чим ти працюєш?

В основному з офортом, фотографією, артбуками. Але також відкрита до інших медіа, наприклад до лендарту, інсталяцій. Останнім часом цікаво думати про простір та якісь незвичні експозиційні рішення.

Що тобі хочеться транслювати?

Я б сказала, що центральною темою є природа, це те, до чого я повертаюсь знову і знову. Також працюю з темами пам'яті, особистого чуттєвого та емоційного досвіду.

Можна сказати, що тебе надихають особисті спогади та рідні місця?

На початку вторгнення у мене була дуже важка творча криза. Вихід із неї я знайшла у роботі з особистим досвідом. Це досить зручна точка входу для діалогу із глядачем, і для моєї практики характерна робота з маленькими історіями. Також дуже важливим для мене є локальний контекст Дружби, міста, де я народилась і виросла (Сумська область — прим. ред.). Іноді думаю про те, що саме воно лягло в основу моєї ідентичності. Це ніби корінь, з якого виростають всі інші теми, з якими я працюю.

А про натхнення насправді важко щось сказати, я, скоріше, створюю з неможливості цього не робити.

Я прогортала твій інстаграм до початку і помітила, як поступово вимальовувався твій стиль. Чи відчуваєш ти, що вже повністю сформувала свій мистецький почерк, чи все ще перебуваєш у пошуках нових форм вираження?

Думаю, життя художника — це постійний пошук. Для мене зміни у практиці є показником розвитку митця, і було б дуже сумно перетворитись на конвеєр по створенню однакових картінок. Але, з іншого боку, важливо бути цільним, і мої проєкти часто мають внутрішні зв’язки між собою, вони ніби перетікають із одного в інше.

Чи маєш ти медіа, з яким тобі найкомфортніше працювати, або ж вибір завжди продиктований ідеєю проєкту?

Найкомфортніше працювати мені з графікою або фотографією, бо я цьому багато вчилась. Але вибір медіа і справді майже завжди продиктований ідеєю. У мене є два методи роботи. Емоційний, у якому я можу почати роботу, не знаючи чим це все закінчиться. Це ніби мандрівка, де я даю медіуму себе вести, і буває, що вже після створення робіт осмислюю, що взагалі відбулось. Інший підхід — дослідницький, коли в мене виникає певна ідея, і я шукаю для неї мистецьку форму. Помічаю, що чим далі, тим більше працюю саме через ідею.

Цікаво. Можливо є задуми, над реалізацією яких ти б хотіла попрацювати, чи маєш у найближчих планах?

Давно думаю про поезію Сковороди, але відчуваю, що поки не доросла до занурення у такі глибини. А планів у найближчий час дуже багато: пройшла на резиденцію від платформи Острів, наступні пару місяців працюватиму із темою шістдесятництва та з дисидентським рухом на Сумщині. Також незабаром плануємо групову виставку з Вітою Котик у Малій галереї МА (Мистецького арсеналу — прим. ред.). Також зараз навчаюсь на лабораторії проєкцій, і в середині квітня матимемо презентацію напрацювань. Загалом весело, люблю такий ритм)

Виставку в Малій галереї я неодмінно проанонсую додатково. А нині заохочую вас поставити запитання мисткині в коментарях та зазирнути у її інстаграм. За бажанням, можна також придбати офорти: пишіть Руслані в особисті — @rgklyuchko.
16.04.202508:56
Минулого року я відвідала 248 виставок, цього вже 63.

З плином часу я все прискіпливіше ставлюся до вибору подій, на які планую завітати. Зокрема тому, що майже завжди веду з собою компанію і відчуваю перед ними певну відповідальність. Тобто мети наростити темпи, чи бажання досягти певної кількості за н часу в мене немає. Моє прагнення — слідкувати за актуальними подіями та розуміти вектор руху артсфери.

Вдумливе відвідування виставок я розпочала вліку 2023 року. Саме тоді я активно перекваліфіковувалася з прикладної математикині на мистецтвознавицю і збагнула, що найнеобхідніше — це вивчити сферу зсередини. Близько року, відчуваючи неймовірну спрагу до пізнання, я ходила на виставки чи не щодня. Згодом, усвідомивши що є запит від вас, ми розпочали ходити на мистецькі події разом. Я досі не вірю, що ми так часто збираємося разом!

Похід у музей чи галерею — найзвичніше проведення вільного часу для мене. Я не прагну відвідати багато (і все). У деякі установи не зазирала вже близько року, хоча у них активна виставкова діяльність. Моя мета — знаходити щось цінне (суб'єктивно, знаю) і знайомити з цим вас.

#моє
14.04.202514:01
Вчора у Kirisenko Art Center відкрився новий проєкт — «Оксамитові Амазонки»

Це колаборація графіка та викладача академії ім. Бойчука — Андрія Дудченка і майстринь-вишивальниць, що колись були його студентками — Вікторії Мегалатій, Надії Сікули та Катерини Шаповалової.

Експозиція поєднує спогади про античну Грецію та алюзії на кримську історію. Авторки зазначають, що так само як і мозаїка — це техніка, у якій оздоблювали церкви, декоративно-прикладні роботи також вишиті у спосіб, яким з давніх-давен послуговувалися для створення вбрання духовенства.

Виставка наочно показує: текстильні роботи заслуговують на лаври нарівні з іншими видами мистецтва.

Kirisenko gallery (локація, вхід з фасаду)
«Оксамитові Амазонки»
Вхід — вільний
Виставка діє до 18 травня

#безкоштовно
#куди_сходити_у_квітні
#куди_сходити_у_травні
Post media background
Post media
17.04.202508:44
Вперше обрали для книжкового клубу те, що не порадили б нікому 😱

Цієї неділі ми обговорювали працю Вільяма Дерезевіца «Смерть митця. Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів». У підсумку одностайно дійшли думки — це не варто читати.

Книжка позиціонується як глибоке дослідження, основою для якого стало 140 інтерв'ю з митцями різних сфер: музика, письменництво, візуальне мистецтво, кіно і телебачення. Автор розпочинає з того, що йтиметься про гроші, адже це питання зазвичай оминається у контексті мистецтва.

Спочатку мені було дуже цікаво. Перші кілька розділів я старанно відмічала ідеї, доки не збагнула, що читаю перефразовані думки, які були висловлені н часу назад. Таке відчуття не полишало мене й надалі. На клубі ми погодилися на тому, що це цілком могла бути стаття, а не 368 сторінок повноцінної книги (доволі дрібним шрифтом!).

Озвучується проблема — відсутність належної платні людям зі сфери мистецтва. А уся подальша розповідь — численні аргументи на підтримку цієї тези. Дерезевіц не розглядає, як цю ситуацію вирішити, чи хоча б покращити, майже не наводить приклади успішних кейсів, лише продовжує виводити свою нитку.

Загальний настрій книги надзвичайно песимістичний. Невже автор не подумав про те, що його цільова аудиторія — митці, про яких йдеться. Після цієї книги мені захотілося покінчити з усіма творчими пориваннями. Хоча, може він і мав це на меті...

#мистецька_бібліотека
14.04.202509:55
Кілька днів тому я збагнула, що мені не вистачає простору для розмов про літературу загалом, а не лише мистецькі видання

Саме тому вчора, вольовим рішенням, було створено новий канал. У ньому я говоритиму про книги, які плекають в мені роздуми й нові ідеї.

Посилання тут.

Відмежування, на мою думку, необхідне. Новий блог планується у лайф форматі.
28.04.202508:36
🟡 Прийшла нагадати вам, що цей тиждень — завершальний для виставки «Світлячок» Анни Звягінцевої у Мистецькому арсеналі

Я поспілкуватися з художницею наприкінці експозиційного періоду. Цей час дозволив подивитися на виставку з певної дистанції і говорити не про очікування, а про те, що вже відбулося.

Саме в цьому стані — трохи постфактум, трохи всередині — ми розмірковували з мисткинею про витоки проєкту, тіло і дотик, пам'ять та особисте, про тихі жести, які лягають в основу її художньої мови.

⚪️ Матеріал вже на Українській правді.

#мої_тексти
Post media background
Post media
15.04.202508:11
✨Зустріч книжкового клубу з нагоди Дня Києва!✨

25 травня о 16-й годині ми зустрінемося з усіма охочими у книгарні «Закапелок», аби обговорити працю літературознавиці Віри Агеєвої — «Марсіани на Хрещатику».

Вхід за реєстрацією, а також за вільним донатом (від 50 грн) при вході у книгарню на поточний збір.

📄Реєстрація (тиць)
🫂Група клубу (тиць)

#книжковий_клуб_мистецького_призначення
28.04.202508:39
✨ Принагідно нагадаю, що ось тут мій матеріал для [естéт] газети про виставку загалом
Post media background
Post media
01.04.202516:00
Вже у цей четвер відбудеться онлайн лекція Тетяни Дорошенко присвячена тілесності в українському мистецтві

Тетяна культорологиня і моя добра знайома. Я відвідувала її лекції наживо, тож це щира порада.

Під час зустрічі буде:
💟аналіз інтерпретацій тілесності в мистецтві,
🟡 обговорення полотен Рубенса, Тиціана та Лоренцо Берніні;
🟡🔵 розбір робіт українських митців: Олександра Ройтбурда, Марії Куліковської, Ніни Мурашкіної, Влади Ралко, Олексія Ревіки, Христини Мельник та інших.

🧿РЕЄСТРАЦІЯ

#мистецькі_рекомендації
01.04.202510:31
Про діафільми і пропаганду

Переосмислювати радянський спадок можна по різному. Єва Гольц пішла шляхом перетворення діафільмів, які були інструментом насадження соціалістичної ідеології, у мистецькі твори.

Для цього кураторка залучила понад 20 митців. Усі вони працювали з плівками, які Єва знайшла у своїй школі в Чернігові. Її знищили росіяни. Учасники проєкту деконструювали кадри, ніби натякаючи, що ми маємо вчинити так само з історією. Розібрати на шматочки, обдумати й оприявнити важливе.

Дукат (локація)
«DIA KINETS»
Вхід — вільний
Виставка діє до 13 квітня

#безкоштовно
#куди_сходити_у_квітні
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.