
Інсайдер ЗСУ

Новини UA | Україна

Главное новостное. Одесса

Реальна Війна

NOTMEME Agent News

І.ШО? | Новини

Труха⚡️Жесть 18+

Адвокат Права

Україна | Новини

Інсайдер ЗСУ

Новини UA | Україна

Главное новостное. Одесса

Реальна Війна

NOTMEME Agent News

І.ШО? | Новини

Труха⚡️Жесть 18+

Адвокат Права

Україна | Новини

Інсайдер ЗСУ

Новини UA | Україна

Главное новостное. Одесса

Back to the Roots
Foydali
Я — Анна Лодигіна, авторка проєкту про відомих українців Back to the Roots.
Тут ділюсь своїми науковими відкриттями, архівними знахідками, цікавими історіями, фото та відео з експедицій.
📩h.ivanova.ua@gmail.com
Тут ділюсь своїми науковими відкриттями, архівними знахідками, цікавими історіями, фото та відео з експедицій.
📩h.ivanova.ua@gmail.com
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaApr 03, 2023
TGlist-ga qo'shildi
Jul 26, 2023Muxrlangan guruh

Back to the Roots Chat
14
Foydali
Rekordlar
06.04.202523:59
5.9KObunachilar31.05.202423:59
1500Iqtiboslar indeksi05.04.202523:59
6.2KBitta post qamrovi13.12.202418:06
4KReklama posti qamrovi24.01.202522:17
310.53%ER07.10.202323:59
106.65%ERRRepost qilingan:
УП. Культура



07.04.202521:00
🤷♂️ Мінкультури не бере на себе відповідальність за евакуацію прифронтових музеїв
Міністерство культури та стратегічних комунікацій вважає, що не є відповідальними за евакуацію музейних цінностей із загрожених територій. Таку відповідь відомство надало голові Коаліції дієвців культури Ользі Сагайдак.
Підпишіться на УП.Культура
Міністерство культури та стратегічних комунікацій вважає, що не є відповідальними за евакуацію музейних цінностей із загрожених територій. Таку відповідь відомство надало голові Коаліції дієвців культури Ользі Сагайдак.
Підпишіться на УП.Культура






+6
27.03.202507:10
Сюди мало хто доїжджає. Тому що музей-хата художниці Катерини Білокур знаходиться у селі Богданівка, у майже двох годинах їзди від Києва.
Але ця поїздка вартує вашого дня. Вже домовилася про наш з вами бранч там. Планую на травень, щоб було тепліше та розквітли тюльпани біля будинку 🌷
Кілька пояснень:
Фото з жмутом гілочок з котячими волосинками, що слугували Катерині Білокур за пензлі
Фото з сорочкою. Художниця не мала полотна для малювання, то відрізала серединку, яка пішла на картини, а рукава лишилися.
Пейзаж під портретом — одна з перших картин, на батьковій фанері.
Годинник став близько третьої ночі, коли зупинилося серце художниці. Місцевий майстер відмовився його ремонтувати.
Картині з квітами — 100 років, одна з перших.
Але ця поїздка вартує вашого дня. Вже домовилася про наш з вами бранч там. Планую на травень, щоб було тепліше та розквітли тюльпани біля будинку 🌷
Кілька пояснень:
Фото з жмутом гілочок з котячими волосинками, що слугували Катерині Білокур за пензлі
Фото з сорочкою. Художниця не мала полотна для малювання, то відрізала серединку, яка пішла на картини, а рукава лишилися.
Пейзаж під портретом — одна з перших картин, на батьковій фанері.
Годинник став близько третьої ночі, коли зупинилося серце художниці. Місцевий майстер відмовився його ремонтувати.
Картині з квітами — 100 років, одна з перших.
Repost qilingan:
Канал Лодигіна



06.04.202506:33
Ми всі виросли в різних куточках України. І багато хто — там, де все культурне середовище було під російським впливом. Російська мова, книжки, фільми, музика.
Російська культура — це не хаос, це система. Вивірена, гнучка, побудована століттями. Вона зростала з монастирської ідеї «третього Риму» — і перетворила її на реальність, яка вбиває. Людей. Дітей. Міста.
Українська культура — парадоксально — була частиною цієї імперської машини. Наші теологи, інтелектуали, митці живили її, створювали їй форму, мову, і навіть назву. Але в результаті — нас не визнали співтворцями, нас поглинули.
Сьогодні українська культура — не просто пам’ять чи традиція. Це безпека. Клей, який тримає нас. Простір, де зберігається сенс.
Але держава все ще не ставить культуру в пріоритет. Це не головний фактор у політичних рішеннях. Це радше пісочниця для проєктів і звітів.
А має бути навпаки.
Бо культура — не декор. Це фундамент. І в час війни вона потребує в десятки разів більше підтримки, ніж отримує. Бо іноді тримає лише вона.
Російська культура — це не хаос, це система. Вивірена, гнучка, побудована століттями. Вона зростала з монастирської ідеї «третього Риму» — і перетворила її на реальність, яка вбиває. Людей. Дітей. Міста.
Українська культура — парадоксально — була частиною цієї імперської машини. Наші теологи, інтелектуали, митці живили її, створювали їй форму, мову, і навіть назву. Але в результаті — нас не визнали співтворцями, нас поглинули.
Сьогодні українська культура — не просто пам’ять чи традиція. Це безпека. Клей, який тримає нас. Простір, де зберігається сенс.
Але держава все ще не ставить культуру в пріоритет. Це не головний фактор у політичних рішеннях. Це радше пісочниця для проєктів і звітів.
А має бути навпаки.
Бо культура — не декор. Це фундамент. І в час війни вона потребує в десятки разів більше підтримки, ніж отримує. Бо іноді тримає лише вона.


19.03.202509:00
Це справжнє вау! 😍
Уся спільнота істориків та дослідників останні дні розглядає небачений раніше фотоскарб, який віднайшов в США та відцифрував український дослідник Василь Лопух. Власними силами, витративши на це роки!
Ці фото 100 років тому зробив невідомий фотограф, який служив у Курені Січових Стрільців Армії УНР. На них — Київ початку 20 століття з його красивими будівлями, яких вже немає, пам’ятки й церкви, які зруйнували совєти. Й унікальні події. Наприклад, похорон Івана Нечуй-Левицького, які прикладаю до цього посту.
Побачити усі фото можна тут.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
Уся спільнота істориків та дослідників останні дні розглядає небачений раніше фотоскарб, який віднайшов в США та відцифрував український дослідник Василь Лопух. Власними силами, витративши на це роки!
Ці фото 100 років тому зробив невідомий фотограф, який служив у Курені Січових Стрільців Армії УНР. На них — Київ початку 20 століття з його красивими будівлями, яких вже немає, пам’ятки й церкви, які зруйнували совєти. Й унікальні події. Наприклад, похорон Івана Нечуй-Левицького, які прикладаю до цього посту.
Побачити усі фото можна тут.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
Repost qilingan:
ELLE Ukraine



20.03.202510:05
У Харкові відновили друкарню Фактор-Друк, яку рік тому зруйнував російський обстріл.
Відновлення відбулося за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.
Відновлення відбулося за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.


19.03.202509:50
📸Ще кілька кадрів. Це весна 1918 року, після того як з Києва вдалося витіснити більшовиків.
На них — зруйнований будинок Михайла Грушевського, пошкоджена дзвіниця собору Івана Мазепи, який при совєтах знесуть, так само як і Галицьку греко-католицьку церкву, яка теж є на цих кадрах.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
На них — зруйнований будинок Михайла Грушевського, пошкоджена дзвіниця собору Івана Мазепи, який при совєтах знесуть, так само як і Галицьку греко-католицьку церкву, яка теж є на цих кадрах.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга


25.03.202507:34
Благовіщення, 1909. Олександр Мурашко.
Колекція НХМУ.
Колекція НХМУ.
19.03.202511:57
Ліні Василівні сьогодні 95. Роками вона не давала інтервʼю. А для Радіо Хартії Сергій Жадан записав цілу серію розмов з нею. Пишуть, що от-от вже опублікують, а поки що — анонс.




17.03.202515:14
Будинок, в якому протягом 14 років жила художниця Олександра Екстер, пережив усі війни, революції та стоїть в центрі Києва. Хтось з вас щодня проходить повз, але навряд про це знає.
На першому поверсі там зараз ресторан і його вивіски перекривають фасад, на другому, де розташовувалася 10-кімнатна квартира Екстер та її легендарна майстерня, в якій вчилися Петрицький, Меллер та інші, — тепер кілька окремих помешкань та шоурум.
Щоразу, коли я проходжу повз цей будинок, серце стискається. Художниця масштабу Екстер потребує музею. Я його уявляю за зразком квартири-музею Моцарта у Відні або будинку-музею Рембрандта в Амстердамі. Але на київському будинку навіть немає вивіски, що художниця світового масштабу тут жила.
Мене страшенно вивертає від того, як ми не цінуємо своє, не вміємо дбати про ті рештки, які лишилися нам після революцій, війн та прицільного знищення Росією протягом століть. З іншого боку, у цьому певно і відповідь. Ми такі, бо нас довго змушували вірити, що все наше — не має жодної цінності.
На першому поверсі там зараз ресторан і його вивіски перекривають фасад, на другому, де розташовувалася 10-кімнатна квартира Екстер та її легендарна майстерня, в якій вчилися Петрицький, Меллер та інші, — тепер кілька окремих помешкань та шоурум.
Щоразу, коли я проходжу повз цей будинок, серце стискається. Художниця масштабу Екстер потребує музею. Я його уявляю за зразком квартири-музею Моцарта у Відні або будинку-музею Рембрандта в Амстердамі. Але на київському будинку навіть немає вивіски, що художниця світового масштабу тут жила.
Мене страшенно вивертає від того, як ми не цінуємо своє, не вміємо дбати про ті рештки, які лишилися нам після революцій, війн та прицільного знищення Росією протягом століть. З іншого боку, у цьому певно і відповідь. Ми такі, бо нас довго змушували вірити, що все наше — не має жодної цінності.




+6
02.04.202520:25
Студентка Львівської національної академії мистецтв Марія Гайдук стала лавреаткою Болонського дитячого книжкового ярмарку 2025 року та отримала міжнародну премію за ілюстрації до проєкту «Вбиваючи богів».
За словами Марії, вона сподівається цим проєктом звернути увагу на проблему геноциду, який людина чинить проти природи та тварин.
Ілюстраторка родом з Херсона.
За словами Марії, вона сподівається цим проєктом звернути увагу на проблему геноциду, який людина чинить проти природи та тварин.
Ілюстраторка родом з Херсона.
02.04.202506:24
Лифарі за походженням українці. Але Сергій народився, коли Київ був у складі Російської імперії, місто русифіковане; він отримав імперську освіту.
Та ні він, ні його батьки не були монархістами. Не підтримували вони і кривавий більшовицький режим. Це фактори, які варто враховувати, коли ми говоримо про ідентичність Лифаря, пошуки якої тривали у нього протягом життя, що є нормальним.
**
Лифар інколи називав себе росіянином, скептично ставився до Петлюри та Скоропадського. Кажуть, посилаючись на його мемуари.
По-перше, Лифарю на момент Визвольних змагань було 13 років. У цьому віці доволі складно бути політологом, який може проаналізувати буремні події того часу зі зміною влади 14 разів за 2 роки після розвалу імперії.
По-друге, він все життя себе самоцензурував. Це дуже відчутно під час читання його кореспонденції. Знав, що за ним стежать радянські спецслужби, поки в Києві досі жили батьки та дідусь.
По-третє, ніхто з нас не читав оригінал його рукопису. Який міг бути відкорегованим для друку.
**
Лифарю часто закидають, що він називав себе киянином, що не дорівнює вважати себе українцем.
Україна тоді, на жаль, не втримала державність. Для Європи наша країна не існувала. Біженцям, як Лифар, не було з чим себе ідентифікувати, їх вважали біженцями з Росії, тому вони часто публічно ототожнювали себе з містом.
**
«Російський балет» Сєргєя Дягілєва став трампліном для кар’єри Лифаря, єдино можливим за його обставин, але вплив російського антрепренера на нього сильно переоцінений.
Рівноцінно, якщо не більше, на нього вплинули перша викладачка Броніслава Ніжинська та балетмейстер Джордж Баланчин. Якщо мова саме про постаті.
**
Один з перших балетів Лифаря для Паризької опери називається «На Дніпрі». В центрі сюжету - любовний трикутник, події якого розгортаються в селі на березі Дніпра.
**
Серж Лифар створив близько 280 балетів.
Для порівняння: зараз хореограф має поставити в рік 2-3 балети. Якщо порахувати, то протягом 26 років роботи в Опері, Лифар щороку ставив приблизно 10 балетів. Це аномальна працьовитість.
**
Одне фото Лифаря з Пікассо не говорить про те, що вони дружили, як всюди пишуть. Те саме стосується інших митців. Хоча з дуже багатьма він співпрацював.
Наприклад, Пікассо створив декорації для балету «Ікар», Марк Шагал - до «Дафніс і Хлоя», Фернан Леже - до «Тріумфу Давида», Жан Кокто до «Федри», а Кассандр (автор лого модного дому YSL) до його «Міражів».
**
Ніхто на сьогодні не має повного уявлення про постать Сергія Лифаря. Його архів та документи знаходяться в установах та закладах Франції, Швейцарії, Німеччини та України.
Ніхто із європейців та американців не працював з нашими архівом, ніхто з нас не опрацював весь архів за кордоном.
**
Крім цього, іноземці не досліджували постать Сергія Лифаря, враховуючи складний політично-соціальний контекст України, та його вплив на формування, становлення й вибори, які робив танцівник.
Тільки зараз вони цілком усвідомлюють, що він був українцем.
Та ні він, ні його батьки не були монархістами. Не підтримували вони і кривавий більшовицький режим. Це фактори, які варто враховувати, коли ми говоримо про ідентичність Лифаря, пошуки якої тривали у нього протягом життя, що є нормальним.
**
Лифар інколи називав себе росіянином, скептично ставився до Петлюри та Скоропадського. Кажуть, посилаючись на його мемуари.
По-перше, Лифарю на момент Визвольних змагань було 13 років. У цьому віці доволі складно бути політологом, який може проаналізувати буремні події того часу зі зміною влади 14 разів за 2 роки після розвалу імперії.
По-друге, він все життя себе самоцензурував. Це дуже відчутно під час читання його кореспонденції. Знав, що за ним стежать радянські спецслужби, поки в Києві досі жили батьки та дідусь.
По-третє, ніхто з нас не читав оригінал його рукопису. Який міг бути відкорегованим для друку.
**
Лифарю часто закидають, що він називав себе киянином, що не дорівнює вважати себе українцем.
Україна тоді, на жаль, не втримала державність. Для Європи наша країна не існувала. Біженцям, як Лифар, не було з чим себе ідентифікувати, їх вважали біженцями з Росії, тому вони часто публічно ототожнювали себе з містом.
**
«Російський балет» Сєргєя Дягілєва став трампліном для кар’єри Лифаря, єдино можливим за його обставин, але вплив російського антрепренера на нього сильно переоцінений.
Рівноцінно, якщо не більше, на нього вплинули перша викладачка Броніслава Ніжинська та балетмейстер Джордж Баланчин. Якщо мова саме про постаті.
**
Один з перших балетів Лифаря для Паризької опери називається «На Дніпрі». В центрі сюжету - любовний трикутник, події якого розгортаються в селі на березі Дніпра.
**
Серж Лифар створив близько 280 балетів.
Для порівняння: зараз хореограф має поставити в рік 2-3 балети. Якщо порахувати, то протягом 26 років роботи в Опері, Лифар щороку ставив приблизно 10 балетів. Це аномальна працьовитість.
**
Одне фото Лифаря з Пікассо не говорить про те, що вони дружили, як всюди пишуть. Те саме стосується інших митців. Хоча з дуже багатьма він співпрацював.
Наприклад, Пікассо створив декорації для балету «Ікар», Марк Шагал - до «Дафніс і Хлоя», Фернан Леже - до «Тріумфу Давида», Жан Кокто до «Федри», а Кассандр (автор лого модного дому YSL) до його «Міражів».
**
Ніхто на сьогодні не має повного уявлення про постать Сергія Лифаря. Його архів та документи знаходяться в установах та закладах Франції, Швейцарії, Німеччини та України.
Ніхто із європейців та американців не працював з нашими архівом, ніхто з нас не опрацював весь архів за кордоном.
**
Крім цього, іноземці не досліджували постать Сергія Лифаря, враховуючи складний політично-соціальний контекст України, та його вплив на формування, становлення й вибори, які робив танцівник.
Тільки зараз вони цілком усвідомлюють, що він був українцем.


03.04.202506:29
Вітряк. Херсонщина💔
1900-ті. Давид Бурлюк.
Його теж називають російським художником, хоча навіть він сам писав, що є українцем, козацького роду.
Колекція НХМУ.
1900-ті. Давид Бурлюк.
Його теж називають російським художником, хоча навіть він сам писав, що є українцем, козацького роду.
Колекція НХМУ.




10.03.202507:20
Сьогодні мені 33. Три останні роки я не була вдома, тому що його окупували росіяни. Понад усе я мрію постояти на рідній землі, і показати її своєму сину. Щоб наблизити цей день — збираю цього дня на автівку для аеророзвідки (5 ОШБ) та…
ДАРУЮ КАБЛУЧКУ З ДІАМАНТОМ GUZEMA FINE JEWELRY З КОЛЕКЦІЇ ETERNITY (ВІЧНІСТЬ) ЗА ДОНАТ ВІД 200 ГРИВЕНЬ 🤍
Наша ціль — 310 тисяч гривень.
Ще ніколи я не збирала таку суму. Водночас знаю, як багато дівчаток мріють про прикраси GUZEMA. Тож сподіваюсь, у нас з вами вийде.
Правила участі:
1. Зробіть донат від 200 гривень.
https://send.monobank.ua/jar/541zJPnZnh
2. Якщо ви не клієнт MONO, напишіть в коментарі до переказу свій нік в Instagram або номер телефону.
Буду дуже вдячна за шер цього благодійного розіграшу! Щоб швидше закрити збір, бо автівка потрібна вже.
Дякую за ваші вітання й донати🤍
ДАРУЮ КАБЛУЧКУ З ДІАМАНТОМ GUZEMA FINE JEWELRY З КОЛЕКЦІЇ ETERNITY (ВІЧНІСТЬ) ЗА ДОНАТ ВІД 200 ГРИВЕНЬ 🤍
Наша ціль — 310 тисяч гривень.
Ще ніколи я не збирала таку суму. Водночас знаю, як багато дівчаток мріють про прикраси GUZEMA. Тож сподіваюсь, у нас з вами вийде.
Правила участі:
1. Зробіть донат від 200 гривень.
https://send.monobank.ua/jar/541zJPnZnh
2. Якщо ви не клієнт MONO, напишіть в коментарі до переказу свій нік в Instagram або номер телефону.
Буду дуже вдячна за шер цього благодійного розіграшу! Щоб швидше закрити збір, бо автівка потрібна вже.
Дякую за ваші вітання й донати🤍


19.03.202510:22
Останнє. Подивіться, як гарно вбрані жінки!
Обов’язково зазирніть в цей архів.
Наприклад, дослідниця Наталія Тихолоз знайшла раніше невідомий портрет Петра Франка, старшого сина Івана Франка, який керував сотнею Січових стрільців.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
Обов’язково зазирніть в цей архів.
Наприклад, дослідниця Наталія Тихолоз знайшла раніше невідомий портрет Петра Франка, старшого сина Івана Франка, який керував сотнею Січових стрільців.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга


31.03.202505:21
Портрет Раїси Недашківської у ролі Катерини Білокур, 1989.
Віктор Зарецький.
Яготинська картинна галерея.
Якщо ми з вами зберемося до хати-музею Катерини Білокур в Богданівці (планую на початок травня, щоб зелено було), обовʼязково заїдемо дорогою назад ще й в картинну галерею Яготина. Крім робіт Білокур, там є Зарецький, Глущенко…
Віктор Зарецький.
Яготинська картинна галерея.
Якщо ми з вами зберемося до хати-музею Катерини Білокур в Богданівці (планую на початок травня, щоб зелено було), обовʼязково заїдемо дорогою назад ще й в картинну галерею Яготина. Крім робіт Білокур, там є Зарецький, Глущенко…
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.