Друзі, багато дискусій точиться навколо Житнього ринку.
Громадськість знову вимагає відправити всіх на плаху. Це чудово, що нині навіть ілюзорні небезпеки руйнування знакових для Києва місць викликають таку хвилю обурення.
Але давайте спокійно розберемося в ситуації. Стан Житнього ринку — критичний. 44 роки там ніхто нічого не робив, свідомо доводячи цю будівлю до занепаду. На мою думку, це пряма провина пана Костікова, як голови Департаменту промисловості та розвитку підприємництва.
Аварійний дах, зношені комунікації, іржаві конструкції. Це не просто непривабливо — це небезпечно!
Але, незважаючи на це, ми маємо зберегти Житній ринок таким, яким його знають і люблять кияни.
Це знакова будівля, важливий символ Подолу.
І це цілісний об’єкт, який не можна дробити чи забудовувати багатоповерхівками.
Що робити? Є три варіанти:
1. Ремонт за бюджет міста. Зважаючи на те, як друзі мера «ефективно» освоюють бюджети, тут можна очікувати не реконструкції, а чергових кримінальних справ. Адже, за оцінками того ж департаменту підприємництва, 700 млн гривень потрібно для ремонту Житнього ринку.
2. Оренда чи управління. Цей підхід уже не раз провалювався. Ніхто не вкладатиме сотні мільйонів гривень у чужий об’єкт із ризиком втратити все через суд.
3. Прозорий продаж через аукціон. Це реальний варіант: продати за максимальною ціною через відкриті торги із чіткими умовами.
Моя принципова позиція — покупець має зберегти функціонал, вигляд та цілісність ринку. І якщо за три роки він не впорається, місто викупить цей об’єкт назад. Крім того, ринку має бути наданий статус історичної пам’ятки, щоб уберегти його від знесення хитрими ділками. Це пріоритет для мене та нашої команди «Слуги Народу» в Київській міській раді.
На противагу цьому місцеві чиновники та окремі лідери провладної партії хочуть виділити на сесії 700 мільйонів гривень на його реконструкцію, прикриваючись інтересами громади. Але ми всі знаємо, як це закінчується: цей мільярд, зважаючи на апетити провладної партії, потім перетвориться на 1, 2 чи навіть 4 мільярди. Кейс Подільсько-Воскресенського мосту — яскраве підтвердження.
Якщо у вас є інші пропозиції, ми їх вислухаємо. Подання цього проєкту рішення не є гарантією початку процесу. Адже він ще буде проходити комісію, голосуватися в залі, і ми зможемо почути всі думки.
Закликаю кожного активіста, кожного активного громадянина Києва надати свої пропозиції. Впевнений, що, об’єднавши зусилля, ми зможемо виписати такий проєкт, який знайде баланс між історією і сьогоденням.