Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto
Proxy MTProto
Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto
Proxy MTProto
Перехресні стежки avatar

Перехресні стежки

San’at
"...доведеться читати вірші, хлоп'ята…"
Побажання та пропозиції адміну https://t.me/rafa_lovych
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
Tekshirilmagan
Ishonchnoma
Shubhali
JoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaNov 02, 2022
TGlist-ga qo'shildi
Jun 14, 2023
Muxrlangan guruh

Telegram kanali Перехресні стежки statistikasi

Obunachilar

8 753

24 soat
2
0%Hafta
15
0.2%Oy
438
5.3%

Iqtiboslar indeksi

150

Eslatmalar2Kanallardagi repostlar0Kanallardagi eslatmalar2

Bitta postning o'rtacha qamrovi

1 535

12 soat1 079
14.6%
24 soat1 535
11.1%
48 soat1 576
2.5%

Ishtirok (ER)

5.93%

Repostlar1Izohlar1Reaksiyalar90

Qamrov bo'yicha ishtirok (ERR)

17.53%

24 soat
1.75%
Hafta
1.41%
Oy
1.2%

Bitta reklama postining qamrovi

2 009

1 soat50124.94%1 – 4 soat31115.48%4 - 24 soat79939.77%
Botimizni kanalingizga ulang va ushbu kanal auditoriyasining jinsini bilib oling.
24 soat ichidagi barcha postlar
3
Dinamika
2

"Перехресні стежки" guruhidagi so'nggi postlar

📖😍 Вже декілька днів хочу якось розказати, або щось показати з «Чару Марока» Софії Яблонської.

Але прикол у тому, що це такий текст, у якому кожне слово — шедевр, я не жартую! Важко виділити якусь цитату, якусь окрему думку, все дуже цільне і гарне.

Тому, вирішив просто показувати вам трошки тексту, аби ви зацінили цю мову і стиль. Смакуйте! Це 1932 рік. Неповторно. 🤌
🥚🥚 Я просто зараз збираюся на лекцію Дар'ї Анцибор, але ділюся і з вами!

Litosvita запустила новий освітній проєкт про культуру — Cultosvita. Це освітній ресурс для тих, кого цікавлять живопис, музика, кіно, архітектура, театр, фотографія, звичаї та традиції, культурна спадщина, філософія, декоративно-ужиткове мистецтво, їжа.

🎉 Уже 16 квітня о 18:30 у Cultosvita відбудеться перша лекція «Паски, крашанки і верба: що ми знаємо про Великдень».

❓Що буде на лекції:

✨ Звідки беруться свята й де межа між язичницьким і християнським.
✨ Великодні традиції і обряди в Україні та поза її межами, їхні значення.
✨ Як Великдень трансформується з часом: від традиційного суспільства через СРСР до сьогодні.

😍 Лекторка: Дар’я Анцибор — фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук і популяризаторка науки. Авторка книжок «Дреди, батли і “стіли”. Два століття субкультур в Україні», «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят».

❗️Деталі та реєстрація: https://bit.ly/43S06Bu
📔📝 Неокласик Павло Филипович випустив всього дві поетичних збірки, перш ніж загинути у Сандармоху.

Це друга з них (1925), ілюстрована графіком Григорієм Золотовим — він був учнем Пимоненка і Георгія Нарбута у Києві, крім ілюстрацій до часописів та книжок, створив також банкноти 10 і 1000 карбованців, які були у обігу Директорії УНР у 1919 році. 💪

🤲 У збірці Филиповича є такий вірш 1924 року:

Смеркає знов – і на папері
Мов марево – твоє ім'я.
Постукай тихо в темні двері
Тепер такий самотній я.

Всі спомини перегортаю,
Ловлю уламки давніх слів,
Сумління і думок питаю
Про все, що дать тобі хотів.

Скорився б кожному велінню
Блідої, ніжної руки,
А ніч пряде нудьгу осінню –
Безсоння, ніч і цигарки.


📻 Для повноти вражень, Alexjazz поклав вірш на музику, послухайте👉 https://www.youtube.com/watch?v=3_YrrOR2uT4

#співанапоезія
😭 Суми. Сум.

Думками з вами, всі слова безсилі.

Найменше що ми можемо — це допомога бійцям.
👇👇👇
🎧♥️ Чудово пам’ятаю 2019 рік, коли з’явився Абук, вони одразу задали дуже високий рівень якості.

🪄 Всі ці 6 років я часом ловив себе на думці, що чарівниці з Абук знають, про що я думаю — вони робили саме те, чого хотілося саме мені.

🫖 Звідки вони знають, що єдина річ, яку я використовую частіше за навушники — це заварник для чаю??? Якимось чином, вони завжди в курсі!

🤗🎉 Дякую, любі! Це честь і гордість дружити з вами! Вітаю з 6-річчям і многая літа!!
📚❤️ Приніс вам приємностей від Володимира Єшкілєва:

Книжні і не книжні люди — це два різних світи. Тому, що книжність — це мислення. А не книжність — думання.

Літературність і книжність це дещо особливе. Тільки література є співтворцем цього світу.


Відчуйте себе обраними. 😉
📚🤘 Інсайд від Кирила Половінка: наступний роман буде офісною драмою.

У нас була дуже класна презентація "Лімбу". Якщо побачите анонс у вашому місті — відвідайте!

Якщо пощастить — Кирило перескаже вам класний розділ, який він забув включити у роман.😉
📖👀 Я прочитав 70 сторінок і наразі це дуже непогано.
«Відпустити когось може бути найважчим рішенням усього життя».

Шелбі Ван Пелт «Напрочуд кмітливі створіння», 2024

Якщо є feel good fiction, то жанр цієї книжки я б означив, як perfect world fiction. На обговоренні прозвучала резонна думка, що більшість з нас занадто поплавлені, щоб читати про ідеальний світ.

👌 Так, це не суперкарколомна і не захоплива історія. Це помірна сімейна мелодрама, де головне не логіка подій, не літературна цінність, а вайб доброти. Тут немає жодного антагоніста, всі дуже добрі, єдине, що чинить спротив героям — це життя. Але герої всі дуже милі і завжди піклуються і допомагають одне одному.

🐙 Восьминіг ніби теж є героєм, але у нього своя особлива функція, він помічник нараторки: з'являється, коли треба і направляє сюжет у потрібне русло. Якби не обговорення, я б напевно книжку не дочитав, але і не шкодую, що вона зі мною сталася, спогади приємні. Навіть попри те, що на головні питання книги авторка не дає відповідей, і це може розчарувати, головне тут — відчуття того, що життєві історії можуть закінчуватися добре.

🤗 Хочу бути таким добрим, як герої цієї книжки. #раджу_почитати, якщо вам хочеться ескапізму в доброту та нереально ідеальний світ.
🖼😍 У мене мерзнуть ноги (можливо, від попереднього допису).

Пропоную зігрітися цим пейзажем Олекси Грищенка з Ібіци. Це пізній період, ймовірно після 1930-х.

Грищенко мав успіх у Європі. Ось історія про паризьку виставку 1930 року:

Еміль Оттон-Фриз, відповідальний за виставки в Салоні Тюїльрі, демонстрував роботи Грищенка в залі Матісса, Грищенко висловив своє невдоволення тим, що його картини використовують як "прикрасу для Матісса". "Ви незадоволені, Грищенко?" щиро здивувався Фриз. "Ви повинні пишатися тим, що ваші роботи висять поруч з роботами Матісса! Мушу зізнатися, ви єдиний, чиї роботи витримують такого грізного сусіда. Фарби Матісса знищували і руйнували всіх, кого я вішав поруч із ним".


👇У коментарях покажу свою улюблену картину Грищенка.
❄️❄️ Франківськ, ми підготували декорації для прези, тож приходьте!

Інакше, продовжимо зиму ще не тиждень. 😈

Лімб у романі — це конкретне місце, вкрите шаром снігу, що засліплює очі. Але, ймовірно, це також і метафора. Яка саме — запитаємо у автора вже завтра.

🕐 Дата: 12.04, 16:00
📍Локація: Івано-Франківськ, Urban Space 100, Грушевського, 19
❗️📝 Франківці, сердечно прошу вас про допомогу особисто. Всього хвилинка вашого часу!

Дитячому садочку №11 «Пізнайко» дуже потрібен ремонт доріжок на території. Я особисто засвідчую, що це так, ходжу там щодня. Прекрасні виховательки створили проєкт, який необхідно рухати для того, щоб нам виділили фінансування.

Будь ласка, проголосуйте за проєкт за посиланням, а якщо ви не резидент – за можливості зазирніть у ЦНАП і віддайте свій голос там. Це дуже важливо для дітей! Наш проєкт відстає всього на 20 голосів.

Перешліть вашим знайомим будь ласка, дуже прошу про підтримку. Дітям потрібен безпечний простір.

🫶🫶 Дякую всім!!!

Голосувати тут
👇👇👇
🚀📖 Ця повість 1930 року починається з того, що молодий київський журналіст у себе в квартирі на Володимирській проводить зум з товаришем-науковцем. 🤌

Далі він виходить на вулицю, ловить авто марки «Чумак» і їде:

— Святошинське шосе через Майдан Мазепи та проспект Многогрішного – тільки як мога скоро!

Шофер кивнув головою, поправив щось коло машини та авто пігнало по Володимирській, звертаючи біля пам’ятника Марка Проклятого в бік на Благовіщенську, що лучила Володимирську із сіткою поперечних вуличок і доторкалася своїм другим кінцем широкого майдану Мазепи, серед якого піднімався на ґранітному обеліску памятник славного гетьмана.


Раптом ви подумали про Григорія Многогрішного, то ні — «Тигроловів» напишуть аж через 14 років. Тут відсилка, напевно, до Дем’яна Многогрішного, Гетьмана Лівобережної Гетьманщини у XVII ст. А от Марко Проклятий — той самий.

🎉 Пам’ятник Мазепі у Києві 1930-го року – така фантастика мені подобається!

📚 Книжка є у UnderBooks і у шикарному виданні Ще одну сторінку.

P.S. Далі товариші обговорюють політ судна на Марс, фанатам Кідрука звернути увагу.
📖♥️ Я палко бажаю, щоб всі читали Пузіка. Всі.

Контекст: у магазині «Книги, насіння, город» у деокупованому містечку Валерій Пузік знайшов дві своїх дитячих фентезі-книжки «Делфі» та чарівники».

✍️📚 Уривок — з шикарної книжки «Мисливці за щастям».

🙏Не хочете про війну — купіть фентезі👌
Таким лузером я себе ще не відчував. 50 грн за підняття моєї самооцінки — це не багато!!! 🤌🤌

Rekordlar

10.04.202512:29
8.8KObunachilar
04.09.202423:59
1300Iqtiboslar indeksi
12.01.202520:23
5.7KBitta post qamrovi
16.02.202523:59
8.7KReklama posti qamrovi
04.03.202504:10
37.13%ER
29.12.202323:59
80.86%ERR

Rivojlanish

Obunachilar
Iqtibos indeksi
1 ta post qamrovi
Reklama posti qamrovi
ER
ERR
JUL '23OCT '23JAN '24APR '24JUL '24OCT '24JAN '25APR '25

Перехресні стежки mashhur postlari

🗻🏢 З хороших новин — у Києві з'явилися гори.

Пасує! ❤️❤️
📖😍 Вже декілька днів хочу якось розказати, або щось показати з «Чару Марока» Софії Яблонської.

Але прикол у тому, що це такий текст, у якому кожне слово — шедевр, я не жартую! Важко виділити якусь цитату, якусь окрему думку, все дуже цільне і гарне.

Тому, вирішив просто показувати вам трошки тексту, аби ви зацінили цю мову і стиль. Смакуйте! Це 1932 рік. Неповторно. 🤌
🏺🍞 Автором цієї картини є криворізький художник Валерій Аблець, це його «Вечірній натюрморт».

А ще, про Кривий Ріг писав Майк Йогансен у «Подорожі філософа під кепом»:

Межи гір руди, межи кам'яних огорож, над криворізькою річкою мчить криворізький автобус і спиняється лише тоді, коли треба його спереду підкрутити ручкою. Підкрутять і поїдуть, підкрутять і поїдуть.


🙏🙏 Кривий Ріг, тримайтесь, ми думками з вами.

👉
І донатами також. Підкрутимо і поїдемо.👈

Смерть русні. ☠️
🐑🐑🐑 Даруємо гарячу новинку! 🐑🐑🐑

А разом з книжкою Євгенії Кузнєцової і гарним настроєм подаруємо переможцю або переможниці шикарну закладинку! 🎉

Правила участі:

✨ підписка на Перехресні стежки;
✨ підписка на канал Книжкова екосистема — рекомендую особисто, до речі😉;
✨ переслати цей допис другу/подрузі;
✨ поставити ➕ у коментарях👇під цим дописом.

🤞3 квітня щасливчика визначить рандом. Поїхали!

♥️ Хай щастить!
😍😍 Ці прекрасні люди прийшли у дощовий день послухати Макса Кідрука у книгарні Сенс.

Івано-Франківськ, ви — любов!❤️❤️
📖♥️ Я палко бажаю, щоб всі читали Пузіка. Всі.

Контекст: у магазині «Книги, насіння, город» у деокупованому містечку Валерій Пузік знайшов дві своїх дитячих фентезі-книжки «Делфі» та чарівники».

✍️📚 Уривок — з шикарної книжки «Мисливці за щастям».

🙏Не хочете про війну — купіть фентезі👌
22.03.202511:28
💻📚 Історія про те, як перша у світі Енциклопедія кібернетики вийшла у Києві українською мовою.

На фото — великий кібернетик Віктор Глушков і Микола Бажан, який був головредом Енциклопедії. Спробую коротко: у 1957 році у Києві утворився Інститут кібернетики, суперпрогресивний заклад, і наприкінці 60-х геніальний кібернетик Глушков вирішив, що інститут може створити першу в світі Енциклопедію кібернетики.

🤓 Микола Бажан, попри те, що ви про нього могли чути, як про радянського функціонера, був одержимий ідеєю просування українських наративів, включення імен українських діячів до енциклопедій, збільшення згадок української культури загалом. Глушков, своєю чергою, був за походженням росіянином, зрозуміло, що всі статті до Енциклопедії писалися тоді російською, навіть тими авторами, які були українськомовними.

📔 Енциклопедію планували видати одразу ДВОМА мовами, бажанівська редакція Української радянської енциклопедії взяла на себе титанічну роботу з перекладу статей. Коли 1973 року виникло питання, який з варіантів видавати першим, Бажан мобілізував свої сили на просування українського примірника: Іван Драч написав вірша про Енциклопедію кібернетики, але Глушкова це не переконало.

😎 Але Микола Платонович був досвідченим кабінетним гравцем, він вказав Глушкову на те, що через стислі терміни підготовки, у Енциклопедії ще можуть бути помилки і неточності, а російські вчені, зі заздрості (адже не в Москві, а в Києві видали першу енциклопедію) вхопляться за них і розкритикують або, ще гірше, почнуть висміювати видання.

А якщо видати першим український варіант, його росіяни не читатимуть, пріоритет ми все одно матимемо, а за рік ми "відшліфуємо" російський варіант і вже не будемо боятися ніякої критики.

🎉 Глушков із цим погодився. Така кабінетна перемога. У Києві є проспекти Бажана і Глушкова (на ньому знаходиться ВДНГ, до речі).
🎤😏 Макс Кідрук:

Фундаментально я не видатний письменник. Я змирився з тим, що ніколи не писатиму, як Кормак Маккарті, не досягну рівня видатних стилістів, наприклад, Девіда Мітчелла. Але я принаймні намагаюся, щось беру у Мітчелла, щось у Жадана, і створюю щось своє.

Коли я читаю Катю Бабкіну, ви можете як завгодно ставитися до неї, як до особистості, але в плані літератури — я розумію, що вона видатна стилістка і у мене просто мозок не вивернеться, щоб так писати. Але я добре знаю свої сильні сторони і використовую їх.



📚 Обкладинка і передзамовлення продовження "Колонії" планується на вересень.
🙄📖 Останнім часом зустрічаю обговорення наскільки докладним мусить бути опис сексу в літературі.

Ось приклад цілком достатнього для мене опису: жмакалися газети, я все зрозумів, дякую! 😁

✍️📚 Крістіна Ковак "У світлі камер", сьогодні ввечері обговорюємо у Readeat. Приходьте!
📖 Покажіть це тому, хто насмілиться сказати, що ви мало працюєте.

✍📚 Ентоні Горовіц "Сорочине вбивство"
#Фотопоезія 🥹

Я вас, Галю, згадував сьогодні,
Хотілося мені вас побачити.
Все здавалося, що ви самотні
І десь далеко плачете.

Смішно це, але мені так хочеться
Про якесь майбутнє з вами балакати,
Дивитися, як день квітневий точиться,
А може, й плакати.

✍️📚 Євген Плужник, 1923-1925

👩‍🎨📷 Фото Насті Телікової
🚀📖 Ця повість 1930 року починається з того, що молодий київський журналіст у себе в квартирі на Володимирській проводить зум з товаришем-науковцем. 🤌

Далі він виходить на вулицю, ловить авто марки «Чумак» і їде:

— Святошинське шосе через Майдан Мазепи та проспект Многогрішного – тільки як мога скоро!

Шофер кивнув головою, поправив щось коло машини та авто пігнало по Володимирській, звертаючи біля пам’ятника Марка Проклятого в бік на Благовіщенську, що лучила Володимирську із сіткою поперечних вуличок і доторкалася своїм другим кінцем широкого майдану Мазепи, серед якого піднімався на ґранітному обеліску памятник славного гетьмана.


Раптом ви подумали про Григорія Многогрішного, то ні — «Тигроловів» напишуть аж через 14 років. Тут відсилка, напевно, до Дем’яна Многогрішного, Гетьмана Лівобережної Гетьманщини у XVII ст. А от Марко Проклятий — той самий.

🎉 Пам’ятник Мазепі у Києві 1930-го року – така фантастика мені подобається!

📚 Книжка є у UnderBooks і у шикарному виданні Ще одну сторінку.

P.S. Далі товариші обговорюють політ судна на Марс, фанатам Кідрука звернути увагу.
🖼😍 Шерон Стоун подобається українське мистецтво, а вам?

Історія від ukrainewow про те, як картина Артура Солецького потрапила у серце і у квартиру легендарної акторки.

✨ Джерело: https://www.instagram.com/reel/DHTQbnPIOR9/
🤌 Я дуже люблю Щепана Твардоха і обов'язково читатиму "Холод", який вийшов зараз у Фабулі.

А тут був відгук на "Покору" 👉 https://t.me/ukrainian_art_crossroads/1574

Також читав "Короля" — просто кайф. Всім раджу.
«Таке враження, що дорослі — це мертві діти з минулого, яким відбило усвідомлення того, що вони все-таки діти. Для дорослих, чомусь, послаблень немає — вони ведуться на «мусиш» та «повинен». Ніхто, бляха, нікому нічого не винен. Мушу щось робити, якщо тільки сам так вирішив».

Кирило Половінко «Лімб», 2024

Чорний роман, жорсткий і жорстокий, цинічно чесний і брудний. Щоб так написати цей сюжет, необхідний величезний талант. І його тут видко.

⚡️ Тут є свій світ і дуже крута історія. І для цього авторові не потрібно було 800 сторінок, він зробив все дуже точно і елегантно. Жодного зайвого слова, навіть матірного (а їх тут багато!)

⚡️ У цьому романі є нестандартна оптика, на яку кожен буде реагувати по-своєму. Хтось (як от я) впізнає свій досвід і скаже «так воно й було, слово в слово», хтось прочитає це, як гарно зроблену бандитську історію, хтось — як національну драму в контркультурному сетингу.

⚡️ Цей роман для мене одразу потрапляє у елітну компанію, бо я чітко бачу у основі сюжету «Ворошиловград», а у герої переосмисленого Германа, а у відтвореній реальності очевидний вплив Дністрового, і це прекрасно. Прийняття і осмислення повернення тут не прописані літерами, але так вплетені у сенси, що треба говорити про справжню письменницьку майстерність, присягаюся!

⚡️ Оформлення книги та післямова дуже доповнюють та розширюють сам твір, роблять його не просто лінійною історією, а додають міфічності. Обговорювати є що, і багацько.

♥️ Кирило Половінко, на мою особисту думку, претендує на роль наступного літературного героя покоління. Я серйозно. Це настільки сильно, що мене аж знесло. Читайте! #раджу_почитати, якщо маєте міцні нерви. Лабораторія, це дуже круто! 💪
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.