Afterlife
Помічаючи ніби випадково,
як все частіше викидає
на узбережжя бічних доріжок
мертві рибини листя,
ріка життя вкотре брудна,
як їх тепер нещадно колошматить, немов у пралці,
можливо, їх мали зловити недоладні місцеві рибалки,
їх напевно глушили нічні браконьєри заморозків,
Чи є життя після смерті?
- питаєш у листу.
Як вам тепер?
- питаєш знову
Тепер слухатимемо спів
янгола із зів'ялим каштановим листям
замість крил, це також альтернативна музика!
- одповідають.
Розпадаються улюблені музичні гурти,
чути лише прощальний голос цвіркуна
крізь глупу серпневу ніч,
Лишається пам'ять про відблиски,
легкий присмак суму про все,
що швидко закінчується,
і одна маленька радість -
ніжно поєднані вуста двох
близьких людей,
їхні новоспечені закохані погляди,
Але мошки несподіваних розлук
накривають
своїми маленькими хижими сузір'ями
пересолоджені персики
їхніх сердець
десь на потрісканому
асфальтовому горизонті
маленького перону
прифронтового містечка.
