Ок. Давайте підходити системно.
Правонаступництво України від УРСР – це ключове питання.
1. Україна не приймала офіційного Акта правонаступництва.
Багато нових держав, що виникли після розпаду СРСР, ухвалювали Акт про правонаступництво.
Наприклад, Латвія та Естонія прямо заявили, що вони відновлюють незалежність, а не є правонаступниками СРСР.
Україна ж де-юре не ухвалювала окремого закону про правонаступництво, а просто оголосила про незалежність.
Це залишає двозначність у питанні, чи є вона новою державою, чи змінила статус УРСР.
👉 Важливе місце:
Якщо Україна – нова держава, то вона мала б укладати нові міжнародні договори, а не просто "успадковувати" радянські.
Якщо ж вона правонаступник УРСР, то це тягне юридичні наслідки, наприклад, борги СРСР.
Реальність: Україна частково визнала правонаступництво, коли отримала місце в ООН від УРСР.
Але це не закріплено законом.
2. Неврегульований статус власності СРСР.
Після розпаду СРСР питання державної власності, закордонних активів та боргів залишилося відкритим.
👉 Важливе місце:
Україна відмовилася від частки зовнішніх активів СРСР, але водночас заявила, що не несе відповідальності за борги СРСР.
У міжнародному праві правонаступник успадковує не лише активи, а й зобов'язання.
Якщо Україна не є правонаступницею УРСР, то на якій підставі вона отримала майно, кордони, місце в ООН?
⚡ Це юридичний конфлікт: держава хоче "спадщину", але без "боргів".
3. Конституційний вакуум
(1991–1996)
Між 1991 і 1996 роками Україна діяла без нової Конституції, користуючись радянською 1978 року.
👉 Важливе місце:
Якщо Конституція 1978 року залишалася чинною, то всі закони, ухвалені ВР у цей період, могли бути неконституційними через порушення правових норм СРСР.
Наприклад, відсутність Закону про Регламент ВР (як ми розбирали раніше).
⚡ Юридична проблема:
новий державний устрій не був повністю закріплений законом, але функціонував "де-факто".
4. Відсутність референдуму щодо правонаступництва.
Референдум 1 грудня 1991 року був про незалежність, але не про правонаступництво.
👉 Важливе місце:
Громадяни голосували за незалежність, але їм не пропонували визначитися, чи Україна буде правонаступницею УРСР.
Якщо народ не висловився про правонаступництво, то хто його вирішив?
Верховна Рада?
Але вона діяла за радянською Конституцією!
⚡ Це суперечність:
рішення про незалежність приймалося органом, який діяв у рамках УРСР.
5. Проблеми з міжнародним визнанням кордонів.
Україна отримала кордони УРСР, але вони не були закріплені міжнародними договорами одразу після незалежності.
👉 Важливе місце:
Росія юридично визнала кордони України лише в 1997 році (договір про дружбу).
Україна не уклала нових міжнародних угод щодо своїх кордонів після 1991 року.
⚡ Це дає підстави для спекуляцій: чи були кордони України міжнародно визнаними в момент проголошення незалежності?
Підсумок:
Відсутність правонаступництва України.
Відсутність Акта правонаступництва (немає чіткого юридичного визначення).
Суперечливий статус майна і боргів СРСР (отримала активи, але не борги).
Конституційний вакуум (1991–1996) (закони приймалися за радянською Конституцією).
Не було референдуму про правонаступництво (лише про незалежність).
Кордони України не були одразу закріплені міжнародними угодами.
👉 Що це означає?
Формально Україна "успадкувала" УРСР, але без належної юридичної процедури.
Це дає простір для альтернативних інтерпретацій, зокрема, що Україна – це "перейменована" УРСР, а не нова держава.
Якщо правонаступництво не було юридично оформлене, стає питання про легітимність державних органів, законодавства і навіть територіальної цілісності.
⚡ Це не означає, що Україна не є державою – це означає, що в її правовій основі є слабкі місця, які вороги можуть використати проти неї.
____
А моя позиція проста.
Щоб реформувати щось непотрібне, потрібно мати щось непотрібне.
Аби реформувати Військомати в ТЦК треба мати документ, що вказує на правонаступництво і правові підстави таких дій.
