
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

психоз браккади
San’at
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaГруд 14, 2021
TGlist-ga qo'shildi
Черв 23, 2023Muxrlangan guruh

спільнота психотиків
1
Rekordlar
23.06.202323:59
769Obunachilar10.04.202523:59
400Iqtiboslar indeksi07.07.202323:59
118Bitta post qamrovi07.04.202517:39
26Reklama posti qamrovi19.02.202523:59
44.12%ER28.02.202519:28
20.83%ERR03.04.202515:41
Robert Rauschenberg


01.04.202507:59
17.04.202518:35
закрили банку склянку, дякую усім!!!
28.03.202518:43
Einar Jolin
15.04.202517:03
Egon Shiele
31.03.202518:38
Anne Collier
Repost qilingan:
левконій шепіт

31.03.202518:58
так легко
губитися в колоссі твоїх пасм
так легко
губитись в оксамиті твоєї шкіри
що пестить флером шавлії й цитрини
так легко
забути про зотлілі хризантеми
що стоять незворушною сторожею
та всотують останню воду-кров
проте так важко
не втрачати ґрунту під ногами
не забуватися у гомоні що владарює над умом
випалюючи в попіл рештки глузду
коли все тіло застигає
і тільки кисті рук біліють од напруги
лишаючи борозни в доторку місцях
так важко
бо ж змучені крихкі людські тіла
пробиті наскрізь реальности списами
завʼязлі в трясовинні тамованого гніву
що труїть ґрунт скрипучою іржою
так важко
всередині мов хатня міль
сплітає лялечки підвішених думок
і шовку ниткою мережиться
плоті та єства полотно
#моє
губитися в колоссі твоїх пасм
так легко
губитись в оксамиті твоєї шкіри
що пестить флером шавлії й цитрини
так легко
забути про зотлілі хризантеми
що стоять незворушною сторожею
та всотують останню воду-кров
проте так важко
не втрачати ґрунту під ногами
не забуватися у гомоні що владарює над умом
випалюючи в попіл рештки глузду
коли все тіло застигає
і тільки кисті рук біліють од напруги
лишаючи борозни в доторку місцях
так важко
бо ж змучені крихкі людські тіла
пробиті наскрізь реальности списами
завʼязлі в трясовинні тамованого гніву
що труїть ґрунт скрипучою іржою
так важко
всередині мов хатня міль
сплітає лялечки підвішених думок
і шовку ниткою мережиться
плоті та єства полотно
#моє
30.03.202514:56
дорога розповзається потроху
і ніч одна на двох – по пів затяжки.
на вулицях морозних, ніби льох,
готує нам життя любов утрьох,
де поміж нас – безсилий джин і пляшка,
щоб ти сіреньку душу обробив,
мов корку на розбитому колінку.
ми – бовдури новітньої доби,
сірник короткий витягши – терпи,
новий комусь ламати було ліньки.
ми будем, як візьмемо відкоша,
брудним вагоном муляти серпанок,
ламати ритм посеред вірша,
і шиї врятувавши з-під ножа,
покинемо молитись на загранник.
~
#моє
і ніч одна на двох – по пів затяжки.
на вулицях морозних, ніби льох,
готує нам життя любов утрьох,
де поміж нас – безсилий джин і пляшка,
щоб ти сіреньку душу обробив,
мов корку на розбитому колінку.
ми – бовдури новітньої доби,
сірник короткий витягши – терпи,
новий комусь ламати було ліньки.
ми будем, як візьмемо відкоша,
брудним вагоном муляти серпанок,
ламати ритм посеред вірша,
і шиї врятувавши з-під ножа,
покинемо молитись на загранник.
~
#моє
Repost qilingan:by Леонід Скрипаль
BЛ
05.04.202516:10
проковтнули невидимий рік
це гірке фіолетове зілля
ми шукали пригод у землі
снили сни у землі мов насіння
ми поділений навпіл хробак
розповзлися по лініях часу
з нас узяв часовий лихвар
метрономію берців по пляцу
він узяв скреготіння зубів
швидковтечі бездонну стопку
він до хати з морозу завів
невимовне у шкурі вовка
нам відняло усе окрім
передбачень відрубної мови
що нас точить немов окріп
силуети скульптур льодових
про таке не напишеш вірш
не промовиш на бієнале
нам терпіти одвічне "облиш"
нам терпіти вогонь мигдалин
це гірке фіолетове зілля
ми шукали пригод у землі
снили сни у землі мов насіння
ми поділений навпіл хробак
розповзлися по лініях часу
з нас узяв часовий лихвар
метрономію берців по пляцу
він узяв скреготіння зубів
швидковтечі бездонну стопку
він до хати з морозу завів
невимовне у шкурі вовка
нам відняло усе окрім
передбачень відрубної мови
що нас точить немов окріп
силуети скульптур льодових
про таке не напишеш вірш
не промовиш на бієнале
нам терпіти одвічне "облиш"
нам терпіти вогонь мигдалин
06.04.202509:30
George Barbier


24.03.202513:29
друзі, подивіться яка краса. хибна дихотомія, маніпуляція емоційно зарядженими термінами, ігнорування особистісного різноманіття та існування індивідуальних обставин. смачненьке


14.04.202507:44
Друзі, долучаюся до команди Renie cares у зборі на «птахів» від dotyk.platform для підрозділу випускниці УАЛ!
Ця історія про дівчину, чий дім окупований з 2014 року. Вона пройшла нелегкий шлях переїзду й становлення, врешті обравши боротьбу. Боротьбу за рідну Донеччину, за з дитинства знайомі місця, за своїх людей.
На жаль, зараз до її рідних вулиць можуть дістатися тільки птахи. Але не лише ті, про яких ви подумали...
Разом з вами ми зберемо кошти та закупимо «птахів», що захищатимуть небо Донеччини:
- комплекси БпЛА «Валькірія» для розвідки;
- комплекси БпЛА «Дартс» для знищення.
Ціль нашої команди: 500 000 грн.
🦅 Моя ціль: 5 000 грн.
Покликання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/5ZSfrJTLAe
Зробімо так, аби додому поверталися не тільки птахи, а й ми.
Ця історія про дівчину, чий дім окупований з 2014 року. Вона пройшла нелегкий шлях переїзду й становлення, врешті обравши боротьбу. Боротьбу за рідну Донеччину, за з дитинства знайомі місця, за своїх людей.
На жаль, зараз до її рідних вулиць можуть дістатися тільки птахи. Але не лише ті, про яких ви подумали...
Разом з вами ми зберемо кошти та закупимо «птахів», що захищатимуть небо Донеччини:
- комплекси БпЛА «Валькірія» для розвідки;
- комплекси БпЛА «Дартс» для знищення.
Ціль нашої команди: 500 000 грн.
🦅 Моя ціль: 5 000 грн.
Покликання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/5ZSfrJTLAe
Зробімо так, аби додому поверталися не тільки птахи, а й ми.
16.04.202514:20
"Всі дороги сходимі, й всі могили зчислимі, і кожна ніч — навіть полярна ніч! — кінчається ранком".
~
Чомусь для мене книжки, де головний герой проходить через випробування і страждання, проте зі світлою нотою наприкінці, є комфортним чтивом. Саме тому "Сад Гетсиманський" Багряного одразу зайняв верхні позиції в моєму топі свого-рідного. Цей роман на 80% автобіографічний, як і наступний опус маґнум Багряного, проте якщо "Тигролови" це спуск з Голгофи з пригодницькими та відверто оптимістичними нотками, то "Сад Гетсиманський" — це передісторія, повільне і болюче сходження на Голгофу з важелезним хрестом, руйнація ідеалів, боротьба за ідентичність, зона, катування і сон біля параші. Це мотиваційна художня література, актуальна для нашого часу. Чорна депресія у романі межує з розумним гумором, філософськими та релігійними роздумами. Викиньте "Психотерапевта в концтаборі" і почитайте про НКВД, бо це реальність, в якій ми живемо і зараз. Сторінок багато, але я проковтнув їх за тиждень, бо талановито написаний текст затягує з головою. Якщо полюбляєте подивитись нарізки про тупу і мерзотну русню, що сама над собою чинить інтелектуальні знущання, вам теж сюди. Якщо вам близький адекватний та озброєний гуманізм, також ласаво прошу.
~
P.S. Особливо потішився з того, як Андрій Чумак записував в анархістську організацію Волта Вітмена і "жида Баруха Спінозу".
~
Чомусь для мене книжки, де головний герой проходить через випробування і страждання, проте зі світлою нотою наприкінці, є комфортним чтивом. Саме тому "Сад Гетсиманський" Багряного одразу зайняв верхні позиції в моєму топі свого-рідного. Цей роман на 80% автобіографічний, як і наступний опус маґнум Багряного, проте якщо "Тигролови" це спуск з Голгофи з пригодницькими та відверто оптимістичними нотками, то "Сад Гетсиманський" — це передісторія, повільне і болюче сходження на Голгофу з важелезним хрестом, руйнація ідеалів, боротьба за ідентичність, зона, катування і сон біля параші. Це мотиваційна художня література, актуальна для нашого часу. Чорна депресія у романі межує з розумним гумором, філософськими та релігійними роздумами. Викиньте "Психотерапевта в концтаборі" і почитайте про НКВД, бо це реальність, в якій ми живемо і зараз. Сторінок багато, але я проковтнув їх за тиждень, бо талановито написаний текст затягує з головою. Якщо полюбляєте подивитись нарізки про тупу і мерзотну русню, що сама над собою чинить інтелектуальні знущання, вам теж сюди. Якщо вам близький адекватний та озброєний гуманізм, також ласаво прошу.
~
P.S. Особливо потішився з того, як Андрій Чумак записував в анархістську організацію Волта Вітмена і "жида Баруха Спінозу".
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.