Sergiy TARAN
21.04.202516:49
❗️Вихід Трампа з переговорного процесу буде ще одним його пострілом в ногу. Адже буде йтися не просто про російсько-українську війну, а про здатність США впливати на ключові безпекові процеси у світі. Ця війна занадто міцно пов'язана з іншими міжнародними подіями, аби Трамп міг так легко вийти з неї, не породивши сумніви, що нинішній Білий дім зараз взагалі на щось здатний. Не випадково новини про російсько-українську війну вже більше трьох років безальтернативно потрапляють у перші заголовки всіх світових медіа.
Дистанціонування від російсько-української війни означатиме фактичний вихід США з європейських справ. А, отже, означатиме і запрошення Китаю взяти у них участь. Насамперед, через посилення економічних зв’язків, а потім, хто знає, може і безпекових. Адже Пекін впливає на бажання Путіна вести подальші війни, а, як може незабаром з’ясуватися, Вашингтон, навпаки, не може на нього впливати.
Долучаючись до європейських справ і євроринку не США, а Китай стане «великим».
Схожі процеси відбудуться і в інших регіонах. «Велич» США буде поставлена під сумнів і у іранському питанні, і в Азії, і навіть у відносинах США з найближчими сусідами.
Так, після митного «бліц-кригу» Трампа я можу легко повірити у те, що США зможуть оголосити про вихід з переговорного процесу у російсько-українській війні.
Але від цього Вашингтон не здобуде, а втратить. Бо на і без того послабленому тарифною війною міжнародному авторитеті США буде поставлений жирний штамп «неспроможний».
Дистанціонування від російсько-української війни означатиме фактичний вихід США з європейських справ. А, отже, означатиме і запрошення Китаю взяти у них участь. Насамперед, через посилення економічних зв’язків, а потім, хто знає, може і безпекових. Адже Пекін впливає на бажання Путіна вести подальші війни, а, як може незабаром з’ясуватися, Вашингтон, навпаки, не може на нього впливати.
Долучаючись до європейських справ і євроринку не США, а Китай стане «великим».
Схожі процеси відбудуться і в інших регіонах. «Велич» США буде поставлена під сумнів і у іранському питанні, і в Азії, і навіть у відносинах США з найближчими сусідами.
Так, після митного «бліц-кригу» Трампа я можу легко повірити у те, що США зможуть оголосити про вихід з переговорного процесу у російсько-українській війні.
Але від цього Вашингтон не здобуде, а втратить. Бо на і без того послабленому тарифною війною міжнародному авторитеті США буде поставлений жирний штамп «неспроможний».
12.04.202512:50
❗️Трамп пересуває на задній план архітекторів тарифної війни - міністра торгівлі Лютника та радника Наварро, пише BILD. А, отже, Трамп визнає поразку у першому етапі тарифної війни.
Це насправді дуже знакова його поразка. Причина «тарифної паузи» вже відома - розпродаж державних облігацій США «дружнім» урядом Японії. Хоча саме збільшення попиту на фінансові зобов’язання уряду США було однієї із задач хаосу на фондових ринках, які спричиняв Трамп останніми тижнями. Але все сталося з точністю до навпаки… Таке враження, що цей план розробили вороги Америки.
Ця поразка знакова, бо довела фундаментальну проблему команди Трампа і його самого – патологічне нерозуміння усього масштабу складності світової політики. Кожен із його команди поза сумнівами є гарним спеціалістом у своїй галузі. Хто, наприклад, сумнівається, що Маск гарний інвестор у космічні технології? Або Віткофф – успішний девелопер? Ну, а Наварро, певно, щось знає про економіку раз закінчив Гарвард.
Але коли всі вони починають вирішувати глобальні задачі, при цьому ще маючи амбіцію зробити за кілька місяців США світовим диктатором, то виходить те, що виходить: замість глобального лідерства створюються несподівані антиамериканські союзи - Китай зближується з Європою, Японія, Південна Корея та Китай розробляють спільні заходи протидії тарифній політиці Білого дому, про глобальний південь взагалі нічого говорити не треба.
І це все тому, що світова політика вимагає глибокого розуміння тонкощів дипломатії, знань історії, міжнародних відносин, політології. Не втомлююсь повторювати – гуманітарні науки мають стратегічне значення для будь-якої країни, - значення не менше, а може навіть більше ніж точні науки (Не вірите? - Поговоріть з Елоном Маском).
Виняток у команді Трампа – це системні республіканці – Рубіо та Келлог, але у Трампа вони користуються меншою довірою, ніж особисті друзі, яких він знає багато років.
І тому нас чекає ще багато вузьколобих рішень, дешевої театральщини і смикань з боку вбік. Скажу для протоколу – класичний трампізм у США може легко завершитися через півтора роки – після проміжних виборів, коли республіканці ризикують втратити більшість у палатах Конгресу.
Єдине стабільне і однозначне добро у політиці Трампа – це ціна на нафту. Цей побічний продукт плану «Зробити Америку великою знову» точно допомагає швидше обнулити Росію. Хто б міг подумати, що добро для України можуть іноді приносити некомпетентні рішення Білого дому!
Це насправді дуже знакова його поразка. Причина «тарифної паузи» вже відома - розпродаж державних облігацій США «дружнім» урядом Японії. Хоча саме збільшення попиту на фінансові зобов’язання уряду США було однієї із задач хаосу на фондових ринках, які спричиняв Трамп останніми тижнями. Але все сталося з точністю до навпаки… Таке враження, що цей план розробили вороги Америки.
Ця поразка знакова, бо довела фундаментальну проблему команди Трампа і його самого – патологічне нерозуміння усього масштабу складності світової політики. Кожен із його команди поза сумнівами є гарним спеціалістом у своїй галузі. Хто, наприклад, сумнівається, що Маск гарний інвестор у космічні технології? Або Віткофф – успішний девелопер? Ну, а Наварро, певно, щось знає про економіку раз закінчив Гарвард.
Але коли всі вони починають вирішувати глобальні задачі, при цьому ще маючи амбіцію зробити за кілька місяців США світовим диктатором, то виходить те, що виходить: замість глобального лідерства створюються несподівані антиамериканські союзи - Китай зближується з Європою, Японія, Південна Корея та Китай розробляють спільні заходи протидії тарифній політиці Білого дому, про глобальний південь взагалі нічого говорити не треба.
І це все тому, що світова політика вимагає глибокого розуміння тонкощів дипломатії, знань історії, міжнародних відносин, політології. Не втомлююсь повторювати – гуманітарні науки мають стратегічне значення для будь-якої країни, - значення не менше, а може навіть більше ніж точні науки (Не вірите? - Поговоріть з Елоном Маском).
Виняток у команді Трампа – це системні республіканці – Рубіо та Келлог, але у Трампа вони користуються меншою довірою, ніж особисті друзі, яких він знає багато років.
І тому нас чекає ще багато вузьколобих рішень, дешевої театральщини і смикань з боку вбік. Скажу для протоколу – класичний трампізм у США може легко завершитися через півтора роки – після проміжних виборів, коли республіканці ризикують втратити більшість у палатах Конгресу.
Єдине стабільне і однозначне добро у політиці Трампа – це ціна на нафту. Цей побічний продукт плану «Зробити Америку великою знову» точно допомагає швидше обнулити Росію. Хто б міг подумати, що добро для України можуть іноді приносити некомпетентні рішення Білого дому!
03.04.202514:03
❗️Найбільшою проблемою тарифів Трампа є не чиїсь економічні збитки, а руйнація усталених політичних і безпекових союзів та, загалом, низька прогнозованість світової політики. Часи турбулентності завжди характерні новими війнами та панічними очікуваннями. Правила, попередні розрахунки і червоні лінії просто втратили сенс. Можуть, правда, створюватися і нові несподівані союзи, як наприклад, спільні заходи Японії, Південної Кореї та Китаю по захисту від тарифної політики США, – заходи одвічних конкурентів, і інколи навіть ворогів. І це тільки початок.
Думаю, що поведінка Білого дому – це також непоганий шанс для Китаю посилити свій вплив у інших регіонах, зокрема, Європі.
Мені здається, що стратегічною помилкою Трампа є життєве переконання, що все можна вирішити грошима. Однак у великій політиці гроші не все вирішують. Результати перемовин із Путіними – тому зайвий доказ.
Та сама роль США у світі будувалася не лише на американській економіці, а і на політичному авторитеті США. Тому у світі обирали долар. А тепер все американське не викликатиме довіри. Натяки від поступову відмову Європи від деяких видів американського озброєння, через побоювання, що цю зброю можуть раптово «відключити», це теж лише початок.
Навіть для внутрішнього американського споживача гра Трампа вкрай ризикована. Сподівання, що всі просто кинуться створювати виробництва у США дещо спрощена, бо бізнес завжди шукає прогнозованих правил, і навряд чи це можна сказати про нинішню Америку Трампа.
Інший ризик – це час. Навіть, якщо економісти Трампа мають рацію у своїх розрахунках, то ефект від вирівнювання торгівельного балансу у США настане не через місяць, і навіть не через рік. А от ціни злетять вже зараз, і це буде боляче для виборців. А унікальність нинішньої ситуації у США – це те, що і дві палати Конгресу, і Білий дім контролюють республіканці. Якщо монополія республіканців порушиться, вся неймовірна надбудова трампізму посиплеться. До відома – проміжні вибори у Палату представників у США будуть у наступному році.
Є і позитив. Якщо внаслідок світової рецесії ціна на нафту впаде і протримається на дні хоча би пару років, можна вважати, що у «інноваціях» Трампа буде хоч якась користь.
Однозначно погана історія тут в тому, що світова тарифна війна зменшуватиме інтерес до війни в Україні, - всім тепер вистачить по горло і своїх проблем. Але з іншого боку, спробую тут погано пожартувати - Україна у всій цій тарифній війні у кращому становищі. Бо у нас уже давно справжня війна, і ми до багатьох речей навчилися призвичаюватися. А у решти світу все ще попереду.
P.S. А пам’ятаєте, я тут писав, що після обрання Трампа політика завітає до кожного американця? Так, отож.
Думаю, що поведінка Білого дому – це також непоганий шанс для Китаю посилити свій вплив у інших регіонах, зокрема, Європі.
Мені здається, що стратегічною помилкою Трампа є життєве переконання, що все можна вирішити грошима. Однак у великій політиці гроші не все вирішують. Результати перемовин із Путіними – тому зайвий доказ.
Та сама роль США у світі будувалася не лише на американській економіці, а і на політичному авторитеті США. Тому у світі обирали долар. А тепер все американське не викликатиме довіри. Натяки від поступову відмову Європи від деяких видів американського озброєння, через побоювання, що цю зброю можуть раптово «відключити», це теж лише початок.
Навіть для внутрішнього американського споживача гра Трампа вкрай ризикована. Сподівання, що всі просто кинуться створювати виробництва у США дещо спрощена, бо бізнес завжди шукає прогнозованих правил, і навряд чи це можна сказати про нинішню Америку Трампа.
Інший ризик – це час. Навіть, якщо економісти Трампа мають рацію у своїх розрахунках, то ефект від вирівнювання торгівельного балансу у США настане не через місяць, і навіть не через рік. А от ціни злетять вже зараз, і це буде боляче для виборців. А унікальність нинішньої ситуації у США – це те, що і дві палати Конгресу, і Білий дім контролюють республіканці. Якщо монополія республіканців порушиться, вся неймовірна надбудова трампізму посиплеться. До відома – проміжні вибори у Палату представників у США будуть у наступному році.
Є і позитив. Якщо внаслідок світової рецесії ціна на нафту впаде і протримається на дні хоча би пару років, можна вважати, що у «інноваціях» Трампа буде хоч якась користь.
Однозначно погана історія тут в тому, що світова тарифна війна зменшуватиме інтерес до війни в Україні, - всім тепер вистачить по горло і своїх проблем. Але з іншого боку, спробую тут погано пожартувати - Україна у всій цій тарифній війні у кращому становищі. Бо у нас уже давно справжня війна, і ми до багатьох речей навчилися призвичаюватися. А у решти світу все ще попереду.
P.S. А пам’ятаєте, я тут писав, що після обрання Трампа політика завітає до кожного американця? Так, отож.
26.03.202518:12
❗️Для США єдиний спосіб купити Гренландію – це купити самих гренландців. Їх небагато, всього 60.000. Це менше, ніж наприклад у місті Ірпінь, що біля Києва. Але територія Гренландії – це як Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Австрія, Швейцарія та Бельгія разом узяті.
Але найголовніше, що населення острова не має особливих сентиментів до Данії. Гренландці також не виявляють бажання стати частиною США, але якщо острів отримає незалежність – а там постійно велися і ведуться дебати на користь більшої автономії та незалежності, - то легко можна уявити колосальні американські інвестиції в острів і персонально у кожного його громадянина.
Зробити під різними благородними приводами мільйонером кожного гренландця не складатиме для Трампа великого бюджету. А там і до нового штату або особливої території США недалеко.
Це єдиний відносно безболісний спосіб «придбати» Гренландію. Інші силові способи знищать у світі навіть згадку про повагу до територіальної цілісності країн. І зайве пояснювати, що силовий сценарій означатиме завершення блоку НАТО.
Але найголовніше, що населення острова не має особливих сентиментів до Данії. Гренландці також не виявляють бажання стати частиною США, але якщо острів отримає незалежність – а там постійно велися і ведуться дебати на користь більшої автономії та незалежності, - то легко можна уявити колосальні американські інвестиції в острів і персонально у кожного його громадянина.
Зробити під різними благородними приводами мільйонером кожного гренландця не складатиме для Трампа великого бюджету. А там і до нового штату або особливої території США недалеко.
Це єдиний відносно безболісний спосіб «придбати» Гренландію. Інші силові способи знищать у світі навіть згадку про повагу до територіальної цілісності країн. І зайве пояснювати, що силовий сценарій означатиме завершення блоку НАТО.
20.03.202517:15
❗️Судячи з того, що на наступну зустріч у Саудівській Аравії із представниками США рівень представництва Росії різко понизився Путін вирішив перемовини з Трампом морозити і затягувати.
Росіяни оголосили, що на наступній зустрічі їх представлятимуть «сенатор» Карасін і радник директора ФСБ Сергій Бєсєда.
Правда, Бєсєда - справді цікавий персонаж, він до 2022 року відповідав у ФСБ за інформацію по Україні, а коли «Київ за три дні» пішов не по плану ходили навіть чутки, що його арештували свої. Засвітився він у Києві і у 2014 році під час Революції гідності.
Не виключаю, що такого спеца у кремлі надсилають не для результативних перемовин, а для того щоби висувати нереалістичні вимоги щодо політичного майбутнього України.
Взагалі, всі оці заяви Трампа і про «американський протекторат» над АЕС, і про 30-денне вето на удари по інфраструктурі, яке ще не запрацювало, і про хокейний турнір з росіянами - від дефіциту результатів у переговорах з Путіним.
Але Трамп не зупиняється, знову і знову говорить про Україну, і певно ще місяць - другий планує переконувати Путіна у необхідності перемирʼя. Плани, звісно, не безнадійні, але складні.
Росіяни оголосили, що на наступній зустрічі їх представлятимуть «сенатор» Карасін і радник директора ФСБ Сергій Бєсєда.
Правда, Бєсєда - справді цікавий персонаж, він до 2022 року відповідав у ФСБ за інформацію по Україні, а коли «Київ за три дні» пішов не по плану ходили навіть чутки, що його арештували свої. Засвітився він у Києві і у 2014 році під час Революції гідності.
Не виключаю, що такого спеца у кремлі надсилають не для результативних перемовин, а для того щоби висувати нереалістичні вимоги щодо політичного майбутнього України.
Взагалі, всі оці заяви Трампа і про «американський протекторат» над АЕС, і про 30-денне вето на удари по інфраструктурі, яке ще не запрацювало, і про хокейний турнір з росіянами - від дефіциту результатів у переговорах з Путіним.
Але Трамп не зупиняється, знову і знову говорить про Україну, і певно ще місяць - другий планує переконувати Путіна у необхідності перемирʼя. Плани, звісно, не безнадійні, але складні.
15.03.202521:56
❗️Злам матриці руского міра: USAID прикрили, Голос Америки закрили, а в Сербії та Угорщині мільйонні протести…
Як думаєте, швидко знайдуть слід України?
Відео - з столиці Сербії - Белграда.
Як думаєте, швидко знайдуть слід України?
Відео - з столиці Сербії - Белграда.
17.04.202520:00
❗️Як ми тут і припускали, Трамп поставив перед Путіним дедлайн — 100 днів його інавгурації. Саме до цього часу Трамп буде чекати відповідь від Путіна щодо його мирного плану. І про це він сьогодні сказав вже прямими текстом.
Шанси, що Путін прийме цей план на сьогодні складають відсотків 20. Хоча два тижні тому на це не було і 1-го%.
Але за це час змінилися обставини.
По-перше, — це ціни на нафту, які явно не на користь Росії.
По-друге, - це реально унікальні пропозиції Путіну від Трампа, які дають російському диктатору аргументи, що він вирішує долі світу.
Це справді унікальний момент у відносинах США та Росії. Такого люб’язного президента США Путін навряд чи ще колись зустріне. Навіть, якщо Путін і надумає йти на перемовини пізніше, не факт що Трамп буде так само прихильний до нього як зараз. Тому ціни на нафту + унікальна американо-російська ситуація підвищують шанси на згоду Путіна на перемирʼя до 20%.
Однак, головна інтрига полягає в тому що робитиме Трамп, якщо Путін скаже «ні». Трампу тоді доведеться показувати силу, що вимагатиме нових санкцій та військової підтримки України. Але йому це до болі не хочеться робити.
Можна, звісно, дистанціонуватися від російсько-української війни, сказавши, що це «війна Байдена». Але це означатиме остаточно втратити політичне лідерство у світі. Яке після тарифного шоку і так перебуває зараз на межі прірви.
Шанси, що Путін прийме цей план на сьогодні складають відсотків 20. Хоча два тижні тому на це не було і 1-го%.
Але за це час змінилися обставини.
По-перше, — це ціни на нафту, які явно не на користь Росії.
По-друге, - це реально унікальні пропозиції Путіну від Трампа, які дають російському диктатору аргументи, що він вирішує долі світу.
Це справді унікальний момент у відносинах США та Росії. Такого люб’язного президента США Путін навряд чи ще колись зустріне. Навіть, якщо Путін і надумає йти на перемовини пізніше, не факт що Трамп буде так само прихильний до нього як зараз. Тому ціни на нафту + унікальна американо-російська ситуація підвищують шанси на згоду Путіна на перемирʼя до 20%.
Однак, головна інтрига полягає в тому що робитиме Трамп, якщо Путін скаже «ні». Трампу тоді доведеться показувати силу, що вимагатиме нових санкцій та військової підтримки України. Але йому це до болі не хочеться робити.
Можна, звісно, дистанціонуватися від російсько-української війни, сказавши, що це «війна Байдена». Але це означатиме остаточно втратити політичне лідерство у світі. Яке після тарифного шоку і так перебуває зараз на межі прірви.
12.04.202507:06
❗️Про вміння читати далі, ніж заголовок, або як нас "окупував" Келлог.
Ніхто досі не сприймав всерйоз перспективи європейської миротворчої місії в Україні, бо гарантії безпеки на неї не давали американці. А без цих гарантій жоден європейський солдат не наважився би зайти на територію України. І тут – сенсація! Не просто американець, а цілий спецпредставник Трампа Келлог підтримує таку місію, і навіть заявляє, що США могли би координувати захід європейських військ в Україну. Більше того - навіть креслить території куди би могли зайти французи і британці.
Правда, Келлог запропонував невдале порівняння України з Берліном часів холодної війни. Але в оригіналі статті і близько не йдеться про західну «окупацію», а якщо і йдеться, - то лише про тимчасову окупацію Росією українських територій.
Як не йдеться у плані Келлога про жоден адміністративний контроль над Україною. А лише про один із силових механізмів ("reassurance force") підтримки припинення вогню.
Однак, наймудріша частина українських соцмереж гнівно постить карти «поділу України» і репетує, що «нас збираються окуповувати!». Ну, то ви визначтесь спочатку, що вам ближче - якнайширше військове залучення європейців при підтримці американців, чи хайп у фейсбуці?
Але наймудріша частина українських соцмереж все одно може не переживати – на цей план не згодиться Путін. І тому також не підтримає Трамп.
Ніхто досі не сприймав всерйоз перспективи європейської миротворчої місії в Україні, бо гарантії безпеки на неї не давали американці. А без цих гарантій жоден європейський солдат не наважився би зайти на територію України. І тут – сенсація! Не просто американець, а цілий спецпредставник Трампа Келлог підтримує таку місію, і навіть заявляє, що США могли би координувати захід європейських військ в Україну. Більше того - навіть креслить території куди би могли зайти французи і британці.
Правда, Келлог запропонував невдале порівняння України з Берліном часів холодної війни. Але в оригіналі статті і близько не йдеться про західну «окупацію», а якщо і йдеться, - то лише про тимчасову окупацію Росією українських територій.
Як не йдеться у плані Келлога про жоден адміністративний контроль над Україною. А лише про один із силових механізмів ("reassurance force") підтримки припинення вогню.
Однак, наймудріша частина українських соцмереж гнівно постить карти «поділу України» і репетує, що «нас збираються окуповувати!». Ну, то ви визначтесь спочатку, що вам ближче - якнайширше військове залучення європейців при підтримці американців, чи хайп у фейсбуці?
Але наймудріша частина українських соцмереж все одно може не переживати – на цей план не згодиться Путін. І тому також не підтримає Трамп.
30.03.202515:53
❗️Ну, от і настав час істини для Трампа. Після того, як Путін на весь світ відправив його куди подалі з його «мирним планом» і оголосив, що буде «добивати» Україну, у Білому домі довго мовчали. Щойно Трамп нарешті відповів, що оголосить вторинні санкції на російську нафту, якщо Путін відмовиться від припинення вогню.
Оголосив, правда, це не сам Трамп, а журналісти, які ніби говорили із самим Трампом. Переконаний, що це зробили невипадково. Адже після цього Трамп завжди може відмовитися від своїх слів, сказавши, що журналісти «щось не так зрозуміли». Але при цьому була анонсована розмова Трампа і Путіна, і тоді вже Трампу доведеться коментувати цю розмову особисто. Тому буквально днями ми побачимо справжнє обличчя Трампа, і зрозуміємо його справжні наміри щодо російсько-української війни.
Побачимо ми це насамперед по його реальних діях після цієї розмови. Чи справді він буде гратися з Путіним у вбивчі для російської економіки нафтові аргументи? І чи дасть він більше зброї Україні, як він це обіцяв, якщо Росія не згоджуватиметься на мир?
Звісно, мало віриться, що Трамп буде дотримуватись всіх своїх обіцянок. Вони у нього надто часто змінюються. Але остаточну відповідь ми дізнаємося буквально днями.
Оголосив, правда, це не сам Трамп, а журналісти, які ніби говорили із самим Трампом. Переконаний, що це зробили невипадково. Адже після цього Трамп завжди може відмовитися від своїх слів, сказавши, що журналісти «щось не так зрозуміли». Але при цьому була анонсована розмова Трампа і Путіна, і тоді вже Трампу доведеться коментувати цю розмову особисто. Тому буквально днями ми побачимо справжнє обличчя Трампа, і зрозуміємо його справжні наміри щодо російсько-української війни.
Побачимо ми це насамперед по його реальних діях після цієї розмови. Чи справді він буде гратися з Путіним у вбивчі для російської економіки нафтові аргументи? І чи дасть він більше зброї Україні, як він це обіцяв, якщо Росія не згоджуватиметься на мир?
Звісно, мало віриться, що Трамп буде дотримуватись всіх своїх обіцянок. Вони у нього надто часто змінюються. Але остаточну відповідь ми дізнаємося буквально днями.
26.03.202510:10
❗️Декларація про мораторій на удари по енергетиці та війну на морі дали Трампу шанс продовжувати свій трек на "мир в Україні". Якби цього разу у Саудівській Аравії не з’явилися бодай би такі скромні результати гіпероптимістичні заяви чиновників Білого дому і самого Трампа почали б здаватися смішними.
Трамп потрапив у пастку власних обіцянок, коли кілька років він доводив, що питання миру можна вирішити за один день, але виявилося, що все значно складніше. Але Трамп продовжує робити ці обіцянки, і навіть казати, що Путін «лише вдає», що затягує перемовини, бо, як це не парадоксально, але у порівнянні з іншими ініціативами Трампа домовитися бодай про 30 перемир’я реалістичніше, ніж викупити Гренландію, приєднати Канаду чи спричинити економічний бум у США шляхом підвищення тарифів.
Складну ситуацію Трампа розуміє і Путін, який усіляко затягує переговорний процес, виставляючи або нереалістичні, або безкінечні додаткові умови вже після оголошення домовленостей – як от, цього разу, з довгим переліком скасування санкцій, які мають стати передумови перемир’я на морі, яке вже було анонсовано у США. Хоча, в ідеалі, Путін хотів би щоби переговорний процес затягувати українці.
Переконаний, що Вашингтон і Москва обговорюють також набагато ширший спектр питань, ніж це офіційно оголошується. Як мінімум – обговорюють розмаїті інвестиції США у економіку РФ, зокрема, у енергетику та розвиток проектів у Арктиці. Час від часу інформація про такі неофіційні перемовини просочується у ЗМІ.
Думаю, інтенсивна фаза перемовин триватиме ще кілька місяців, далі Трампу доведеться або тихенько відповзати від теми російсько-української війни, або сильно змінювати свої підходи. І велике питання що саме змінюватиме Трамп.
Інше велике питання, як буде використаний час, якщо через кілька місяців хитка пауза у війні таки настане. Але з позиції сьогоднішнього дня це виглядає поки дуже далекою перспективою.
Трамп потрапив у пастку власних обіцянок, коли кілька років він доводив, що питання миру можна вирішити за один день, але виявилося, що все значно складніше. Але Трамп продовжує робити ці обіцянки, і навіть казати, що Путін «лише вдає», що затягує перемовини, бо, як це не парадоксально, але у порівнянні з іншими ініціативами Трампа домовитися бодай про 30 перемир’я реалістичніше, ніж викупити Гренландію, приєднати Канаду чи спричинити економічний бум у США шляхом підвищення тарифів.
Складну ситуацію Трампа розуміє і Путін, який усіляко затягує переговорний процес, виставляючи або нереалістичні, або безкінечні додаткові умови вже після оголошення домовленостей – як от, цього разу, з довгим переліком скасування санкцій, які мають стати передумови перемир’я на морі, яке вже було анонсовано у США. Хоча, в ідеалі, Путін хотів би щоби переговорний процес затягувати українці.
Переконаний, що Вашингтон і Москва обговорюють також набагато ширший спектр питань, ніж це офіційно оголошується. Як мінімум – обговорюють розмаїті інвестиції США у економіку РФ, зокрема, у енергетику та розвиток проектів у Арктиці. Час від часу інформація про такі неофіційні перемовини просочується у ЗМІ.
Думаю, інтенсивна фаза перемовин триватиме ще кілька місяців, далі Трампу доведеться або тихенько відповзати від теми російсько-української війни, або сильно змінювати свої підходи. І велике питання що саме змінюватиме Трамп.
Інше велике питання, як буде використаний час, якщо через кілька місяців хитка пауза у війні таки настане. Але з позиції сьогоднішнього дня це виглядає поки дуже далекою перспективою.
19.03.202517:55
❗️Якщо запропоноване Трампом спільне управління українськими електростанціями та атомною енергетикою супроводжуватиметься присутністю американських спеціалістів на українських енергообʼєктах - це справді стане одним із стримуючих факторів для російських ракет.
Непогано аби американці прислали ще для них свою охорону. Бажано з системами ППО.
Непогано аби американці прислали ще для них свою охорону. Бажано з системами ППО.
15.03.202519:06
❗️Орбану лишилося недовго. На це вказують не лише протести у Будапешті, а і соціологія.
Вперше за останні роки рейтинг підтримки його партії поступається опозиційній партії Tisza. Про це свідчать узагальнені соцдослідження зібрані порталом Politico.
Важливо, що рейтингове падіння Орбанівської «Фідес» - це не поодинокий факт, а вже тенденція, яка триває з грудня минулого року. Тому сьогоднішні акції протесту у Будапешті – це також не поодинокий сюжет, а частина заходів опозиції по зміні влади. Якщо ця зміна відбудеться, це стане справді історичною подією для країни, бо Орбан перебуває там при владі з 2010 р. – безпрецедентно довго як для євродемократій.
Нагадаю, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться на початку 2026 року.
Приводом для нинішніх акцій протесту в Угорщині стало оприлюднення Орбаном переліку з 12 вимог із заголовком «Чого угорський народ хоче від Брюсселя». Серед цих вимог– «Союз, але без України». Але може бути так, що угорський народ вирішить - «Союз, але без Орбана і з Україною».
Вперше за останні роки рейтинг підтримки його партії поступається опозиційній партії Tisza. Про це свідчать узагальнені соцдослідження зібрані порталом Politico.
Важливо, що рейтингове падіння Орбанівської «Фідес» - це не поодинокий факт, а вже тенденція, яка триває з грудня минулого року. Тому сьогоднішні акції протесту у Будапешті – це також не поодинокий сюжет, а частина заходів опозиції по зміні влади. Якщо ця зміна відбудеться, це стане справді історичною подією для країни, бо Орбан перебуває там при владі з 2010 р. – безпрецедентно довго як для євродемократій.
Нагадаю, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться на початку 2026 року.
Приводом для нинішніх акцій протесту в Угорщині стало оприлюднення Орбаном переліку з 12 вимог із заголовком «Чого угорський народ хоче від Брюсселя». Серед цих вимог– «Союз, але без України». Але може бути так, що угорський народ вирішить - «Союз, але без Орбана і з Україною».
17.04.202508:40
❗️Тонкий хід Китаю, який на тлі тарифної війни із США рекордно збільшує обсяги закупівлі нафти з … Канади.
Зважте, не з Росії, а саме з Канади, з так званого «51 штату США» за версією Трампа. Що вказує не лише на те, що Китай не поспішає виручати Путіна, якому дуже потрібні гроші у часи провалу цін на нафту (нагадаю, що російський бюджет передбачає, що вона має бути $70 за барель), а і на батаговимірну геополітичну гру, яку зараз веде Пекін у протистоянні із США.
https://www.bnnbloomberg.ca/markets/oil/2025/04/16/china-pivots-from-us-to-canada-for-more-oil-as-trade-war-worsens/
Зважте, не з Росії, а саме з Канади, з так званого «51 штату США» за версією Трампа. Що вказує не лише на те, що Китай не поспішає виручати Путіна, якому дуже потрібні гроші у часи провалу цін на нафту (нагадаю, що російський бюджет передбачає, що вона має бути $70 за барель), а і на батаговимірну геополітичну гру, яку зараз веде Пекін у протистоянні із США.
https://www.bnnbloomberg.ca/markets/oil/2025/04/16/china-pivots-from-us-to-canada-for-more-oil-as-trade-war-worsens/
09.04.202517:01
❗️Митна війна, яку розпочав Трамп несподівано принесла новий козир для України. Ціни на нафту впали до критичного для Росії рівня. Розрахункова ціна для російського бюджету $70 за барель, а сьогодні вона близько $50. Звісно, будуть ще коливання, але найгірша новина для кремля це те, що очікування світової рецесії не просто неминуче. Головне - невідомо, коли економічний хаос запущений з Білого дому взагалі закінчиться.
Трамп має намір вести перемовини з кожною країною окремо. Причому, як він сам каже, кожній країні будуть ще висунуті політичні вимоги. Уявляєте, скільки часу заберуть всі ці перемовини? А скільки часу забере налагодження нових економічних ланцюгів від виробника до споживача після встановлення нових правил?
Тому навіть оптимістичний сценарій нового світу від Трампа, згідно якого з «усіма можна домовитися» передбачає спад економіки у світовому масштабі без розуміння коли буде світло в кінці тунелю. Власне, навіть тарифної сварки лише між двома найбільшими економіками – Росії і Китаю – достатня причина, аби ціна на нафту пішла до дна.
Але тут несподівано додався ще один фактор – рішення ОПЕК збільшити видобуток нафти. Рішення ніби нелогічне, з точки зору інтересів учасників ОПЕК. Але може і логічне, адже собівартість видобутку нафти, наприклад, у Саудівській Аравії всього $10 за барель, тому для збільшення прибутків можна спокійно собі качати і далі.
Не виключена і політична гра Вашингтону. Адже Ер-Ріяд давно хотів би аби руками американців був підірваний потенціал – Ірану – регіонального конкурента Саудівської Аравії.
Тому експерти нафтового ринку дають дуже невтішні новини для російської бензоколонки. За прогнозом компанії Goldman Sachs барель нафти до кінця 2025 року буде $62-58, і $51 – до грудня 2026 року.
І це все ще без жодної активної американської політики, спрямованої на обмеження торгівлі російською нафтою. А вони теж можуть статися. Варто нагадати погрози Келлога, що США можуть заблокувати транзит нелегальної нафти РФ, яка за його твердженням на 70% йде через Балтику, і про двопартійний законопроект Сенату, за яким пропонується обкласти 500% митом країни, які купуватимуть російську нафту, якщо Путін провалить мирні перемовини із Трампом.
Виходить така собі геополітична іронія - падіння цін на нафту через тарифи Трампа може стати для Росії більшим злом, ніж всі санкції Байдена.
Все це підштовхуватиме Путіна до продовження мирних перемовин із Трампом. Москва добре пам’ятає, що СРСР свого часу розвалився не через санкції, а через те, що воєнізована радянська економіка перестала отримувати нафтодолари.
Трамп має намір вести перемовини з кожною країною окремо. Причому, як він сам каже, кожній країні будуть ще висунуті політичні вимоги. Уявляєте, скільки часу заберуть всі ці перемовини? А скільки часу забере налагодження нових економічних ланцюгів від виробника до споживача після встановлення нових правил?
Тому навіть оптимістичний сценарій нового світу від Трампа, згідно якого з «усіма можна домовитися» передбачає спад економіки у світовому масштабі без розуміння коли буде світло в кінці тунелю. Власне, навіть тарифної сварки лише між двома найбільшими економіками – Росії і Китаю – достатня причина, аби ціна на нафту пішла до дна.
Але тут несподівано додався ще один фактор – рішення ОПЕК збільшити видобуток нафти. Рішення ніби нелогічне, з точки зору інтересів учасників ОПЕК. Але може і логічне, адже собівартість видобутку нафти, наприклад, у Саудівській Аравії всього $10 за барель, тому для збільшення прибутків можна спокійно собі качати і далі.
Не виключена і політична гра Вашингтону. Адже Ер-Ріяд давно хотів би аби руками американців був підірваний потенціал – Ірану – регіонального конкурента Саудівської Аравії.
Тому експерти нафтового ринку дають дуже невтішні новини для російської бензоколонки. За прогнозом компанії Goldman Sachs барель нафти до кінця 2025 року буде $62-58, і $51 – до грудня 2026 року.
І це все ще без жодної активної американської політики, спрямованої на обмеження торгівлі російською нафтою. А вони теж можуть статися. Варто нагадати погрози Келлога, що США можуть заблокувати транзит нелегальної нафти РФ, яка за його твердженням на 70% йде через Балтику, і про двопартійний законопроект Сенату, за яким пропонується обкласти 500% митом країни, які купуватимуть російську нафту, якщо Путін провалить мирні перемовини із Трампом.
Виходить така собі геополітична іронія - падіння цін на нафту через тарифи Трампа може стати для Росії більшим злом, ніж всі санкції Байдена.
Все це підштовхуватиме Путіна до продовження мирних перемовин із Трампом. Москва добре пам’ятає, що СРСР свого часу розвалився не через санкції, а через те, що воєнізована радянська економіка перестала отримувати нафтодолари.
29.03.202512:02
❗️Не варто аж надто перейматися «кабальною» угодою про надра, просто з тієї причини, що вона ніколи не буде реалізована. Навіть, якщо і буде підписана прямо зараз і без змін. Просто усвідомте, ні-ко-ли не буде виконана. Насамперед тому, що свою головну роль вона виконає зараз – коли дасть підстави Трампу заявити, що він «повертає» гроші витрачені Байденом і не допомагає Україні, а позичає їй допомогу. Для нас ця угода актуальна зараз, бо збільшить шанси, що військова допомога США у якомусь вигляді залишиться. І це теж важливо.
А далі? А далі будемо відверті – до масштабного припинення вогню ще дуже далеко. А до завершення війни – ще далі. А без цього будь-який видобуток ресурсів за участю американських громадян - просто нереалістична справа. Хоча якщо хтось з них захоче стати живим щитом десь на інфраструктурному об’єкті у зоні корисних копалин – тоді велкам прямо зараз!
Але якщо диво станеться і настане мир (а угода ж розрахована на умови миру!), то тоді Україна перепише цю угоду, або вийде з неї. Звісно, не одразу, а через рік другий, коли мир стане стабільнішим. Тільки не кажіть мені, що це негарно. Дуже навіть гарно, бо в сучасному світі міжнародні угоди виконують тільки тоді, коли це вигідно сторонам. Бо у міжнародній системі немає ні суду, ні виконавчої служби, ні поліції, які би гарантували їх виконання. І ми це добре знаємо – і на прикладі далекого Будапештського меморандуму і недавньої 10-річної безпекової угоди з Україною, підписану від імені США Байденом у минулому 2024 році.
Звісно, ми можемо нарватися на незадоволення Білого дому, але це буде не така проблема як зараз позбавити себе шансів на допомогу США. Якщо ж на той час вплив США на безпеку буде таким, що скасування або переписування угоди можу спричинити війну, ну, тоді треба буде визнати що в угоді ТАКИ Є гарантії безпеки, і вони працюють на захист України. У цьому разі варто з переписування угоди не поспішати, а зробити це пізніше.
Бо щось мені підказує що після Трампа у США (а США все таки демократія і там будуть вибори) почнеться важкий етап роботи над помилками, коли багато що ініційоване Трампом буде переписуватись.
Просто хочу щоби ми розуміли, що коли хтось сідає грати з шулерами, він має пам’ятати, що шулери завжди виграють не завдяки правилам, а завдяки порушенням правил. І якщо ви хочете виграти, треба діяти відповідно.
Я розумію обурення тих, хто читав чернетки угоди. Але вбиватися думками як Україна буде виконувати якісь деталі у вельми ефемерному документі, замість того, щоби планувати як можна витягти з ситуації найбільше вигоди, просто наївно. Макіавеллі з нас би плакав і сміявся.
А далі? А далі будемо відверті – до масштабного припинення вогню ще дуже далеко. А до завершення війни – ще далі. А без цього будь-який видобуток ресурсів за участю американських громадян - просто нереалістична справа. Хоча якщо хтось з них захоче стати живим щитом десь на інфраструктурному об’єкті у зоні корисних копалин – тоді велкам прямо зараз!
Але якщо диво станеться і настане мир (а угода ж розрахована на умови миру!), то тоді Україна перепише цю угоду, або вийде з неї. Звісно, не одразу, а через рік другий, коли мир стане стабільнішим. Тільки не кажіть мені, що це негарно. Дуже навіть гарно, бо в сучасному світі міжнародні угоди виконують тільки тоді, коли це вигідно сторонам. Бо у міжнародній системі немає ні суду, ні виконавчої служби, ні поліції, які би гарантували їх виконання. І ми це добре знаємо – і на прикладі далекого Будапештського меморандуму і недавньої 10-річної безпекової угоди з Україною, підписану від імені США Байденом у минулому 2024 році.
Звісно, ми можемо нарватися на незадоволення Білого дому, але це буде не така проблема як зараз позбавити себе шансів на допомогу США. Якщо ж на той час вплив США на безпеку буде таким, що скасування або переписування угоди можу спричинити війну, ну, тоді треба буде визнати що в угоді ТАКИ Є гарантії безпеки, і вони працюють на захист України. У цьому разі варто з переписування угоди не поспішати, а зробити це пізніше.
Бо щось мені підказує що після Трампа у США (а США все таки демократія і там будуть вибори) почнеться важкий етап роботи над помилками, коли багато що ініційоване Трампом буде переписуватись.
Просто хочу щоби ми розуміли, що коли хтось сідає грати з шулерами, він має пам’ятати, що шулери завжди виграють не завдяки правилам, а завдяки порушенням правил. І якщо ви хочете виграти, треба діяти відповідно.
Я розумію обурення тих, хто читав чернетки угоди. Але вбиватися думками як Україна буде виконувати якісь деталі у вельми ефемерному документі, замість того, щоби планувати як можна витягти з ситуації найбільше вигоди, просто наївно. Макіавеллі з нас би плакав і сміявся.
23.03.202517:21
❗️Участь Китаю у миротворчій місії в Україні вже обговорюється, хоча і не офіційно. Про це повідомляє німецька газета Welt am Sonntag.
Відповідно до джерел видання, китайські дипломати хочуть зʼясувати як поставляться у Європі до того, якщо Китай офіційно зробить таку пропозицію. І європейські чиновники, ніби то погодилися, що якщо така пропозиція буде зроблена, це точно підвищить шанси, що місія відбудеться.
І тут європейці абсолютно праві. На сьогодні свою готовність взяти у місії заявило близько 30 країн, але далі заяв нічого не відбувається. Бо європейцям для миротворчої місії потрібні тверді гарантії безпеки США, які Трамп відмовляється давати. Більше того, проти місії за участі країн-членів НАТО категорично виступає Росія.
А от з Китаєм таких проблем немає. По-перше, Путіну дуже важко буде відмовити Сі, якщо той захоче побути миротворцем. А, по-друге, Китаю не потрібні ніякі гарантії США, бо в Пекіні і так чудово розуміють, що під час виконання місії росіяни жодним чином не загрожуватимуть китайцям.
Тому як би це фантастично не звучало, але варіант китайських миротворців (або європейських миротворців за участі китайців) - теж можливий. І якщо це станеться, вперше в історії Китай стане для Європи не торговельним партнером, конкурентом, або місцем для туризму, а одним із гравців в новій архітектурі європейської безпеки. Яким, за іронією, вже не хочуть бути США, які бачать своїм основним конкурентом саме Китай.
Відповідно до джерел видання, китайські дипломати хочуть зʼясувати як поставляться у Європі до того, якщо Китай офіційно зробить таку пропозицію. І європейські чиновники, ніби то погодилися, що якщо така пропозиція буде зроблена, це точно підвищить шанси, що місія відбудеться.
І тут європейці абсолютно праві. На сьогодні свою готовність взяти у місії заявило близько 30 країн, але далі заяв нічого не відбувається. Бо європейцям для миротворчої місії потрібні тверді гарантії безпеки США, які Трамп відмовляється давати. Більше того, проти місії за участі країн-членів НАТО категорично виступає Росія.
А от з Китаєм таких проблем немає. По-перше, Путіну дуже важко буде відмовити Сі, якщо той захоче побути миротворцем. А, по-друге, Китаю не потрібні ніякі гарантії США, бо в Пекіні і так чудово розуміють, що під час виконання місії росіяни жодним чином не загрожуватимуть китайцям.
Тому як би це фантастично не звучало, але варіант китайських миротворців (або європейських миротворців за участі китайців) - теж можливий. І якщо це станеться, вперше в історії Китай стане для Європи не торговельним партнером, конкурентом, або місцем для туризму, а одним із гравців в новій архітектурі європейської безпеки. Яким, за іронією, вже не хочуть бути США, які бачать своїм основним конкурентом саме Китай.
19.03.202515:53
❗️За підсумками розмови Путін – Трамп хочеться передати особливо гаряче вітання всім експертам-конспірологам, які маючи «доступ» до страшенно таємних інсайдів вже тижнями інтригують, що Трамп і Путін про все «домовилися», що давно вже все вирішено, і що Україну на щось там знову проміняли.
Нічого ще не вирішено. Все відбувається у живому режимі. Принаймні, з американського боку. Немає ні зради, ні перемоги. Просто є авантюрна, спрощена, але, навіть, готовий повірити, щира спроба Трампа зупинити війну.
Але інсайди та зливи стали важливою складовою нинішніх гібридних воєн.
1️⃣ Ці інсайди навмисне викидаються у ЗМІ аби підвищити ставки у майбутніх перемовинах, протестувати різні кроки, або спробувати залякати громадян країни, з якою ведуться перемовини. У цих зливах напряму або втемну беруть участь солідні видання та інформагентства, які заливають інформаційний простір сенсаціями, які суперечать одна одній, але створюють атмосферу хаосу та невизначеності майбутнього, - якраз саме те, що потрібно перед важливими перемовинами.
2️⃣ Ці «ексклюзиви» продукуються або спотворюються окремими ЗМІ для клікабельності заголовків і власної цитованості. Достатньо лише написати «власне джерело», а то навіть і це не уточнювати. Бо потім вже ніхто нічого не перевірятиме, просто тупо тиражуватиметься по інформаційних просторах. Особливо у телеграм каналах, які, наприклад, в Україні, стали в Україні головним джерелом політичної інформації.
3️⃣ Ці сенсації є частиною хайпу окремих блогерів та політиків, які просто хочуть привернути увагу та підняти свою значимість. Оскільки народна пам'ять в Україні не дуже міцна, потім все одно вже ніхто не пам'ятатиме хто і що прогнозував.
Моя груба оцінка - 70% інсайдів – це частина інформаційних воєн. І лише 30% - може виявитися правдою.
Великий «пшик» перемовин перемовин Путіна та Трампа – гарна тому ілюстрація.
Тому нікому не вірте. Уважно вивчайте першоджерела.
І ще - ніколи не буде зайвим після появи чергового інсайду поставити собі питання «Кому це вигідно?», і відповідь може бути дуже очевидною. Здоровий спептицизм та логіка – найкращі інструменти пізнання у слизьку епоху постправди й інформаційного нігілізму.
Нічого ще не вирішено. Все відбувається у живому режимі. Принаймні, з американського боку. Немає ні зради, ні перемоги. Просто є авантюрна, спрощена, але, навіть, готовий повірити, щира спроба Трампа зупинити війну.
Але інсайди та зливи стали важливою складовою нинішніх гібридних воєн.
1️⃣ Ці інсайди навмисне викидаються у ЗМІ аби підвищити ставки у майбутніх перемовинах, протестувати різні кроки, або спробувати залякати громадян країни, з якою ведуться перемовини. У цих зливах напряму або втемну беруть участь солідні видання та інформагентства, які заливають інформаційний простір сенсаціями, які суперечать одна одній, але створюють атмосферу хаосу та невизначеності майбутнього, - якраз саме те, що потрібно перед важливими перемовинами.
2️⃣ Ці «ексклюзиви» продукуються або спотворюються окремими ЗМІ для клікабельності заголовків і власної цитованості. Достатньо лише написати «власне джерело», а то навіть і це не уточнювати. Бо потім вже ніхто нічого не перевірятиме, просто тупо тиражуватиметься по інформаційних просторах. Особливо у телеграм каналах, які, наприклад, в Україні, стали в Україні головним джерелом політичної інформації.
3️⃣ Ці сенсації є частиною хайпу окремих блогерів та політиків, які просто хочуть привернути увагу та підняти свою значимість. Оскільки народна пам'ять в Україні не дуже міцна, потім все одно вже ніхто не пам'ятатиме хто і що прогнозував.
Моя груба оцінка - 70% інсайдів – це частина інформаційних воєн. І лише 30% - може виявитися правдою.
Великий «пшик» перемовин перемовин Путіна та Трампа – гарна тому ілюстрація.
Тому нікому не вірте. Уважно вивчайте першоджерела.
І ще - ніколи не буде зайвим після появи чергового інсайду поставити собі питання «Кому це вигідно?», і відповідь може бути дуже очевидною. Здоровий спептицизм та логіка – найкращі інструменти пізнання у слизьку епоху постправди й інформаційного нігілізму.
14.03.202515:27
❗️Генсек НАТО Рютте підтвердив, що Трамп зняв питання вступу України до НАТО з порядку денного. Але я би сказав навіть більше – Трамп зняв з порядку денного існування НАТО у нинішньому вигляді. Не «хеппі енд» НАТО відбувся у присутності самого Рютте, коли під час розмови з журналістами Трамп відверто погрожував анексувати Гренландію у Данії - іншого учасника альянсу, – а Рютте при цьому поблажливо усміхався.
🇺🇦Але парадокс у тім, що якраз для України все не так і погано. Бо у нинішньому вигляді НАТО зараз все одно ніколи би її не прийняло до своїх лав. Бо через принцип консенсусу, відвертий страх перед Росією, а то і саботаж окремих учасників Альянсу Україна ще довго б лишалася вічним кандидатом. Принаймні, поки живий Путін.
⚡️І тепер у НАТО є два шляхи. Або на вимогу Трампа європейські партнери суттєво підвищують свої витрати і вже не боятимуться ні Москви, ні Вашингтону у тому числі і у питанні інтеграції України. Або те саме відбудеться без США. Звісно, це буде не одразу. Але коли це станеться, це буде оновлений європейський альянс безпеки за участі лише тих, хто готовий брати на себе відповідальність за безпеку Європи. І такий новий Євроальянс обв’язково залучить Україну – просто тому, що європейцям буде вигідно мати у своїй обоймі країну, яка має боєздатну армію.
👉Виходить так, що майбутнє України таки у Західному альянсі. Хоча не факт, що він називатиметься НАТО.
🇺🇦Але парадокс у тім, що якраз для України все не так і погано. Бо у нинішньому вигляді НАТО зараз все одно ніколи би її не прийняло до своїх лав. Бо через принцип консенсусу, відвертий страх перед Росією, а то і саботаж окремих учасників Альянсу Україна ще довго б лишалася вічним кандидатом. Принаймні, поки живий Путін.
⚡️І тепер у НАТО є два шляхи. Або на вимогу Трампа європейські партнери суттєво підвищують свої витрати і вже не боятимуться ні Москви, ні Вашингтону у тому числі і у питанні інтеграції України. Або те саме відбудеться без США. Звісно, це буде не одразу. Але коли це станеться, це буде оновлений європейський альянс безпеки за участі лише тих, хто готовий брати на себе відповідальність за безпеку Європи. І такий новий Євроальянс обв’язково залучить Україну – просто тому, що європейцям буде вигідно мати у своїй обоймі країну, яка має боєздатну армію.
👉Виходить так, що майбутнє України таки у Західному альянсі. Хоча не факт, що він називатиметься НАТО.
14.04.202519:09
❗️Трамп ніяк не заспокоїться зі своїми карколомними описами російсько-української війни. «Байден і Зеленський не мали починати цю війну… І Путін теж не мав її починати...», - каже не хто-небудь, а президент США на сьогоднішній прес-конференції. «Але ми завершимо цю війну, тобто спробуємо її завершити», - вкотре оптимістично обіцяє він.
Звісно, важко звикнути до екстравагантного трактування війни Трампа. Але є і хороше:
1️⃣ По-перше, голосно зазвучала тема нафти як механізму стримування російської експансії. Заява, що «Байден винен в тому, що ціна на нафту була високою, а треба, щоби була низькою, і тоді б війна не почалася» – варта на підтримку. Бо ціна на нафту і зараз пішла вниз, причому через політику Трампа. І хоча він не ставив перед собою таку задачу, цей антидот таки потрапив у руки Трампу, і він це розуміє.
2️⃣ По-друге, Трамп підтвердив, що таки існує дедлайн, який він визначив для Путіна, аби той почав всерйоз говорити про мир. Цілком можливо дедлайн – це до 29 квітня – 100 днів від інавгурації Трампа. Далі треба буде щось змінювати. Як мінімум змінювати риторику щодо Путіна.
Українська тема поки не дуже виходить у Трампа. Але сумна іронія в тому, що у порівнянні з іншими його починаннями (тарифи, Гренландія, Канада, Іран) в ній у американського президента за бажання є якісь шанси чогось реально досягти заради справжнього миру.
Звісно, важко звикнути до екстравагантного трактування війни Трампа. Але є і хороше:
1️⃣ По-перше, голосно зазвучала тема нафти як механізму стримування російської експансії. Заява, що «Байден винен в тому, що ціна на нафту була високою, а треба, щоби була низькою, і тоді б війна не почалася» – варта на підтримку. Бо ціна на нафту і зараз пішла вниз, причому через політику Трампа. І хоча він не ставив перед собою таку задачу, цей антидот таки потрапив у руки Трампу, і він це розуміє.
2️⃣ По-друге, Трамп підтвердив, що таки існує дедлайн, який він визначив для Путіна, аби той почав всерйоз говорити про мир. Цілком можливо дедлайн – це до 29 квітня – 100 днів від інавгурації Трампа. Далі треба буде щось змінювати. Як мінімум змінювати риторику щодо Путіна.
Українська тема поки не дуже виходить у Трампа. Але сумна іронія в тому, що у порівнянні з іншими його починаннями (тарифи, Гренландія, Канада, Іран) в ній у американського президента за бажання є якісь шанси чогось реально досягти заради справжнього миру.
04.04.202512:14
❗️У Трампа намагаються потихеньку підтискати на Путіна, аби той таки погодився на припинення вогню. Звісно, цей тиск обережний, зовсім не той, який чиниться на союзників США, і зокрема, Україну, але було би нечесно його не помічати.
Щойно Рубіо заявив, що саме РФ порушує умови перемир’я, а Україна "готова до миру", і що США не порушать «червоні лінії» України. Це зовсім інша тональність, ніж була ще пару тижнів тому.
Днем раніше Келлог оголосив, що у разі невдачі перемовин США «можуть зайнятися» 300 млрд російських активів, які зберігаються у Бельгії, а також натякнув про блокування транзиту нелегальної нафти, яка за твердженням Келлога на 70% йде через Балтику і яку цілком можна заблокувати «катерами берегової охорони».
Цей останній пасаж про блокування кораблів у Балтиці – для Путіна взагалі як серпом по серцю. От, і здійсняться його жахливі марення– інфраструктура НАТО не лише наблизиться до Раші, а і конкретно, без медійних фантазій, битиме на безпеці РФ.
Однак, Росії крім «батога» пропонують ще багато «моркви». Під час візиту Дмітрієва у США йому розповіли про безмежні економічні перспективи між США та РФ – саме тому він радісно вискочив до медіа з повідомленням про американські кампанії, які зайдуть в Росію «замість європейських».
Однак найголовніший новий аргумент для Путіна – це світові ціни на нафту, які внаслідок тарифної політики Трампа летять вниз.
І ще - митна війна Трампа явила для кремля несподіване відкриття. Раніше Путін вдавався свідомо до відверто безумних дій, аби показати іншим, що з ним краще домовлятися, бо хто його знає, що йому ще прийде в голову. Так, от, з’ясувалося що за океаном у Путіна з’явився у цьому жанрі потужний конкурент. І тепер Путіну треба спробувати з ним, як мінімум, не ворогувати.
Щойно Рубіо заявив, що саме РФ порушує умови перемир’я, а Україна "готова до миру", і що США не порушать «червоні лінії» України. Це зовсім інша тональність, ніж була ще пару тижнів тому.
Днем раніше Келлог оголосив, що у разі невдачі перемовин США «можуть зайнятися» 300 млрд російських активів, які зберігаються у Бельгії, а також натякнув про блокування транзиту нелегальної нафти, яка за твердженням Келлога на 70% йде через Балтику і яку цілком можна заблокувати «катерами берегової охорони».
Цей останній пасаж про блокування кораблів у Балтиці – для Путіна взагалі як серпом по серцю. От, і здійсняться його жахливі марення– інфраструктура НАТО не лише наблизиться до Раші, а і конкретно, без медійних фантазій, битиме на безпеці РФ.
Однак, Росії крім «батога» пропонують ще багато «моркви». Під час візиту Дмітрієва у США йому розповіли про безмежні економічні перспективи між США та РФ – саме тому він радісно вискочив до медіа з повідомленням про американські кампанії, які зайдуть в Росію «замість європейських».
Однак найголовніший новий аргумент для Путіна – це світові ціни на нафту, які внаслідок тарифної політики Трампа летять вниз.
І ще - митна війна Трампа явила для кремля несподіване відкриття. Раніше Путін вдавався свідомо до відверто безумних дій, аби показати іншим, що з ним краще домовлятися, бо хто його знає, що йому ще прийде в голову. Так, от, з’ясувалося що за океаном у Путіна з’явився у цьому жанрі потужний конкурент. І тепер Путіну треба спробувати з ним, як мінімум, не ворогувати.
27.03.202519:02
❗️У Парижі закінчився «саміт рішучих». Франція виділить Україні 2 млрд євро допомоги, а Стармер заявив про розгортання «сил стримування» в Україні.
Але щоб направити в Україну «сили стримування» і «гарантування» треба для початку їх мати. Поки єдина «сила стримування» російської агресії вже давно в Україні, і воює там з 2014 року.
Європейці, звісно, оголошують наміри розбудувати власні армії, і це насправді винятково правильні наміри, але поки вони не здійснилися "рішучі" наміри європейців будуть завершуватися черговими словесними вихилясами про «200 планувальників» з «30 країн», які «вже готові» розташувати «миротворців» чи то вздовж лінії Дніпру, чи то в сусідніх країнах і у разі чого «готові дати відсіч».
Але навіть найрішучіші з рішучих євромиротворців не наважаться перетнути український кордон поки гарантії безпеки їм не дасть Трамп. А він не дасть, бо проти цього Путін. І ще Трамп знає, що якщо хтось там із європейців щось і надумає зробити без його погодження, він їх швидко приведе до тями, страхаючи вийти із НАТО.
Європа вилетіла із світової гри, бо десятиріччями сподівалася то на США, які завжди витрачали на власну оборону рекордні бюджету, то на добру волю Путіна, у якого вони купували газ. Хороша новина тут в тому, що європейці усвідомили, що треба сподіватися на себе. Погана новина – що від усвідомлення до дій минає багато часу.
Тому поки саміти «рішучих» нагадують колективні сеанси психотерапії, на яких пацієнти діляться болями та обіцяють одне одному вжити рішучі заходи. Справжні лікувальні процедури, однак, можуть початися лише на військових заводах та тренувальних полігонах.
Але щоб направити в Україну «сили стримування» і «гарантування» треба для початку їх мати. Поки єдина «сила стримування» російської агресії вже давно в Україні, і воює там з 2014 року.
Європейці, звісно, оголошують наміри розбудувати власні армії, і це насправді винятково правильні наміри, але поки вони не здійснилися "рішучі" наміри європейців будуть завершуватися черговими словесними вихилясами про «200 планувальників» з «30 країн», які «вже готові» розташувати «миротворців» чи то вздовж лінії Дніпру, чи то в сусідніх країнах і у разі чого «готові дати відсіч».
Але навіть найрішучіші з рішучих євромиротворців не наважаться перетнути український кордон поки гарантії безпеки їм не дасть Трамп. А він не дасть, бо проти цього Путін. І ще Трамп знає, що якщо хтось там із європейців щось і надумає зробити без його погодження, він їх швидко приведе до тями, страхаючи вийти із НАТО.
Європа вилетіла із світової гри, бо десятиріччями сподівалася то на США, які завжди витрачали на власну оборону рекордні бюджету, то на добру волю Путіна, у якого вони купували газ. Хороша новина тут в тому, що європейці усвідомили, що треба сподіватися на себе. Погана новина – що від усвідомлення до дій минає багато часу.
Тому поки саміти «рішучих» нагадують колективні сеанси психотерапії, на яких пацієнти діляться болями та обіцяють одне одному вжити рішучі заходи. Справжні лікувальні процедури, однак, можуть початися лише на військових заводах та тренувальних полігонах.
22.03.202514:25
❗️Говорити з трампістами – це як говорити з інопланетянами, які колись прилетять на Землю. Ніби і розвинена цивілізація, яка спромоглася випередити нас у технологіях, а при цьому зовсім інший світ, з іншою підходами і мораллю.
Сам Трамп і його оточення – це, звісно, дуже успішні люди. Але будучи вихідцями з великого бізнесу, інколи навіть дуже специфічного, як то наприклад, управління казино,- вони мислять категоріями «торгу» і «ставок», і мало розуміються на тонкощах світової політики.
Думаю, Трамп щиро вірить, що все можна вирішити грошима, звідси і його абсурдні для багатьох наміри купити (або продати?) сектор Газа, придбати Гренландію, віджати Канаду, і щире нерозуміння чому такі фінансово вигідні зняття санкцій та інвестиції у Росію досі без фанфар не сприйняли у кремлі!?
Трамп критикує глобалізм, але по суті він такий самий глобаліст, тільки з іншими основами. Якщо в основі ідеології «ліваків-демократів» цінності, то в основі ідеології трампістів (не плутати з класичними республіканцями) – гроші.
Дуже часто і не лише у США несистемні політики тягнуть з собою у світ великої політики шлейф своїх підходів та стереотипів.
Але щоб там не було, але з трампістами говорити треба, просто тому, що ми від них залежні. І говорити треба їхньою мовою і логікою, звісно просуваючи при цьому свої національні інтереси. І приклад Стармера, Нетаньягу, Макрона, Меллоні показує, що це можна робити.
- Хочете взяти українські енергооб’єкти? ОК, нехай американські спеціалісти вже сьогодні виїжджають в Україну і стають живим щитом від російських ракет, тільки візьміть з собою охорону та ППО.
- Хочете рідкоземельні метали? ОК, ось перелік родовищ, приїжджайте завтра, те, що там стріляють, або окупанти - не має вас зупиняти.
- Припинення вогню? Так, ми вже готові, хто особисто перевірятиме що росіяни теж не стрілятимуть?
- Порти? Без проблем, але на морі теж треба американська охорона, або кораблі НАТО.
Важливо розуміти, що більша частина подібних екзотичних пропозицій нічим не закінчиться, це лише частина «ставок», «торгу» і відвертого блефу. В кращому разі вони будуть просто використані у внутрішній політичній боротьбі у США, де Трампу треба показати, що він "не розтринькує" гроші «як Байден».
В Росії, до речі, це чудово розуміють, і тому виходець з КГБ Путін професійно маніпулює Трампом його ж мовою, підсовуючи йому його портрети та публічно захоплюючись його «лідерством». (Але не поспішаючи при цьому розривати з Китаєм, бо розуміє ступінь надійності пропозицій Трампа).
Задачею мінімум для України є відстояти максимальну чисельність та спроможність ЗСУ, і поки це вкладається в логіку трампістів. Задача максимум – дуже правильно використати можливу паузу у війні, якщо вона звісно станеться. Правильно – це значить для зміцнення обороноздатності, безпекових зв’язків з Європою та демократії в Україні. Тоді ця пауза може затягнутися на дуже довго.
Крім того, серед команди Трампа є і традиційні республіканці, з якими легше говорити. Окрім Маска, Тіля, Віткоффа та силіконових лобістів у команді Трампа є Рубіо, Волц, Келлог, які, переконаний, розуміють набагато більше, ніж говорять (в уфології є такий спеціальний термін «абдукція» 😀)
Іншим союзником є економіка Росії, яка поки триває війна, не стає кращою.
І тому, зараз, навіть якщо ми бачимо абсурд з боку «головного союзника» - потрібно зберігати холодний розум і логіку. Планета Земля і не таке переживала.
Сам Трамп і його оточення – це, звісно, дуже успішні люди. Але будучи вихідцями з великого бізнесу, інколи навіть дуже специфічного, як то наприклад, управління казино,- вони мислять категоріями «торгу» і «ставок», і мало розуміються на тонкощах світової політики.
Думаю, Трамп щиро вірить, що все можна вирішити грошима, звідси і його абсурдні для багатьох наміри купити (або продати?) сектор Газа, придбати Гренландію, віджати Канаду, і щире нерозуміння чому такі фінансово вигідні зняття санкцій та інвестиції у Росію досі без фанфар не сприйняли у кремлі!?
Трамп критикує глобалізм, але по суті він такий самий глобаліст, тільки з іншими основами. Якщо в основі ідеології «ліваків-демократів» цінності, то в основі ідеології трампістів (не плутати з класичними республіканцями) – гроші.
Дуже часто і не лише у США несистемні політики тягнуть з собою у світ великої політики шлейф своїх підходів та стереотипів.
Але щоб там не було, але з трампістами говорити треба, просто тому, що ми від них залежні. І говорити треба їхньою мовою і логікою, звісно просуваючи при цьому свої національні інтереси. І приклад Стармера, Нетаньягу, Макрона, Меллоні показує, що це можна робити.
- Хочете взяти українські енергооб’єкти? ОК, нехай американські спеціалісти вже сьогодні виїжджають в Україну і стають живим щитом від російських ракет, тільки візьміть з собою охорону та ППО.
- Хочете рідкоземельні метали? ОК, ось перелік родовищ, приїжджайте завтра, те, що там стріляють, або окупанти - не має вас зупиняти.
- Припинення вогню? Так, ми вже готові, хто особисто перевірятиме що росіяни теж не стрілятимуть?
- Порти? Без проблем, але на морі теж треба американська охорона, або кораблі НАТО.
Важливо розуміти, що більша частина подібних екзотичних пропозицій нічим не закінчиться, це лише частина «ставок», «торгу» і відвертого блефу. В кращому разі вони будуть просто використані у внутрішній політичній боротьбі у США, де Трампу треба показати, що він "не розтринькує" гроші «як Байден».
В Росії, до речі, це чудово розуміють, і тому виходець з КГБ Путін професійно маніпулює Трампом його ж мовою, підсовуючи йому його портрети та публічно захоплюючись його «лідерством». (Але не поспішаючи при цьому розривати з Китаєм, бо розуміє ступінь надійності пропозицій Трампа).
Задачею мінімум для України є відстояти максимальну чисельність та спроможність ЗСУ, і поки це вкладається в логіку трампістів. Задача максимум – дуже правильно використати можливу паузу у війні, якщо вона звісно станеться. Правильно – це значить для зміцнення обороноздатності, безпекових зв’язків з Європою та демократії в Україні. Тоді ця пауза може затягнутися на дуже довго.
Крім того, серед команди Трампа є і традиційні республіканці, з якими легше говорити. Окрім Маска, Тіля, Віткоффа та силіконових лобістів у команді Трампа є Рубіо, Волц, Келлог, які, переконаний, розуміють набагато більше, ніж говорять (в уфології є такий спеціальний термін «абдукція» 😀)
Іншим союзником є економіка Росії, яка поки триває війна, не стає кращою.
І тому, зараз, навіть якщо ми бачимо абсурд з боку «головного союзника» - потрібно зберігати холодний розум і логіку. Планета Земля і не таке переживала.
18.03.202518:40
❗️Про перемовини Трамп-Путін. Ні про що домовилися. Принаймні поки. Але ще можуть про щось домовитися у найближчі тижні. Тому створили «робочі групи».
Ключові розбіжності - у цілях перемовин. Трампу потрібні яскраві і швидкі політичні перемоги, завдяки яким він покаже свою велич світу. Але Путіну потрібні довгі шахрайські «мутки», завдяки яким він, як мінімум, пригальмує допомогу Україні.
Домовленість про 30-денну паузу на удари по енергетичній інфраструктурі - не достатньо яскравий результат для Трампа, інакше він би особисто розповідав би про це годинами до всіх телеканалах. А так обмежилися прес-релізом. Дуже не в стилі липкого до медійності керівника Білого дому.
А вимоги кремля на час перемир’я зупинити мобілізацію та військову підтримку України – взагалі ставлять під питання подальший трек подібних перемовин.
Але Трампу тепер просто так від них не піти. Надто довго він обіцяв «мир» і навіть перед самою зустріччю казав, що росіяни на все «погодяться», а йшлося і про припинення вогню, і про обмін «всіх на всіх», і про Запорізьку АЕС. Тому Трампу доведеться якось відповідати за свої обіцянки. Інакше який же він геополітичний мачо!
Тому перемовини не зупиняться. Трамп буде намагатися знову. Але нервозності у Білому домі побільшає.
Ключові розбіжності - у цілях перемовин. Трампу потрібні яскраві і швидкі політичні перемоги, завдяки яким він покаже свою велич світу. Але Путіну потрібні довгі шахрайські «мутки», завдяки яким він, як мінімум, пригальмує допомогу Україні.
Домовленість про 30-денну паузу на удари по енергетичній інфраструктурі - не достатньо яскравий результат для Трампа, інакше він би особисто розповідав би про це годинами до всіх телеканалах. А так обмежилися прес-релізом. Дуже не в стилі липкого до медійності керівника Білого дому.
А вимоги кремля на час перемир’я зупинити мобілізацію та військову підтримку України – взагалі ставлять під питання подальший трек подібних перемовин.
Але Трампу тепер просто так від них не піти. Надто довго він обіцяв «мир» і навіть перед самою зустріччю казав, що росіяни на все «погодяться», а йшлося і про припинення вогню, і про обмін «всіх на всіх», і про Запорізьку АЕС. Тому Трампу доведеться якось відповідати за свої обіцянки. Інакше який же він геополітичний мачо!
Тому перемовини не зупиняться. Трамп буде намагатися знову. Але нервозності у Білому домі побільшає.
13.03.202518:41
❗️Не технічні деталі можливого перемир’я важливі для Путіна. Якби вони його так цікавили, він би не мав планів говорити з Трампом, а доручив би повирішувати всі питання якимось своїм генералам. А так йому кортить знову поторгуватися із США – і про санкції, і про «сфери впливу», і про гроші, і про європейські ринки. І цього разу Трамп йому може дещо, хоч і не все запропонувати.
🇺🇦Два чинники можуть вплинути на український контекст цього торгу.
Перший – це громадська думка у США. Щоби там не казали про нову адміністрацію Білого дому, але громадська думка і рейтинги там ще щось важать. Більшість американців підтримують Україну, а ще головніше – сприйматимуть поразку України як поразку Трампа. І тому Трампу доведеться думати щоби умови перемир’я, якщо воно буде, були відносно пристойними.
Другий – це час. Путін абсолютно не проти його тягнути. Але у Трампа його просто немає. Йому потрібні швидкі, хоч і не досконалі рішення і перемоги. Якщо Трамп і Путін не зійдуться у часових рамках, їхнім компліментарним стосункам може настати кінець.
👉Але поки короткий висновок такий, що ніяких чітких планів ні у кого немає. Всі перемовини відбуваються у живому режимі і по дуже загальних геополітичних координатах.
Але і «змови» між Трампом та Путіним, про яку у нас постійно пишуть поки (поки!) теж немає. Якби вона була, інтриг було би вже набагато менше. Хоча деякі з цих інтриг розкриються до кінця цього тижня.
🇺🇦Два чинники можуть вплинути на український контекст цього торгу.
Перший – це громадська думка у США. Щоби там не казали про нову адміністрацію Білого дому, але громадська думка і рейтинги там ще щось важать. Більшість американців підтримують Україну, а ще головніше – сприйматимуть поразку України як поразку Трампа. І тому Трампу доведеться думати щоби умови перемир’я, якщо воно буде, були відносно пристойними.
Другий – це час. Путін абсолютно не проти його тягнути. Але у Трампа його просто немає. Йому потрібні швидкі, хоч і не досконалі рішення і перемоги. Якщо Трамп і Путін не зійдуться у часових рамках, їхнім компліментарним стосункам може настати кінець.
👉Але поки короткий висновок такий, що ніяких чітких планів ні у кого немає. Всі перемовини відбуваються у живому режимі і по дуже загальних геополітичних координатах.
Але і «змови» між Трампом та Путіним, про яку у нас постійно пишуть поки (поки!) теж немає. Якби вона була, інтриг було би вже набагато менше. Хоча деякі з цих інтриг розкриються до кінця цього тижня.
Ko'rsatilgan 1 - 24 dan 105
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.