Все більш і більш трапляються новини про тиск США та Росії на Зеленського як лідера української нації. На сьогоднішній день спекулюють на темі «виборів», хоча вони й самі розуміють, що під час військового стану (закону, який прирівнюється до конституції) це заборонено. Але Трампу просто не подобався, і не подобається Зеленський й досі; тут діло не в виборах чи легітимності президента та влади, а в самому Зеленському як справжньому незалежному демократичному лідерові України, який не підписав договір про доступ американського капіталу до українських природних ресурсів.
Трамп помилково відчуває себе непереможним та всемогутнім у питаннях зовнішньої політики, тому й відправив свого міністра економіки США, аби підписати цей імперіалістичний договір, який нам в замін нічого не давав АБСОЛЮТНО. Тому відмова Зеленського у підписанні такого договору просто підгоріло у Трампа. У першій битві за ресурси України він отримав поразку, тому хоче позбутися від нього як єдиного джерела та гарантії незалежності і суверенітету України.
Тому нам потрібно підтримати Зеленського, не дивлячись на розбіжності в ідеологічному та політичному планах. А об'єднатися навколо нього лише на зло тим, хто хоче його позбутися, аби легше економічно приватизувати Україну як свою колонію Заходу або ж Сходу. Бо він повністю усвідомлює, що буде записаний в історію, але тільки від нього залежить, яким він буде записаним: чи національним героєм і лідером української нації на рівні Хмельницького, Петлюри та інших, або ж людиною, яка продасть Україну.
Не дивлячись на розбіжності з Зеленським у питаннях внутрішньої політики, ми маємо об'єднатися в ім'я політичної стабільності тилу заради перемоги. Зеленський – це чи не єдина опора української незалежності на даний момент, і це не жарт від мене. На жаль, ми не можемо поміняти чи змінити його якості або повністю як лідера. У мене, як у простого українця, повна параноя до будь-якої кандидатури на заміну Зеленському, нікому не вірю та не довіряю. Але, усвідомлюючи це, я розумію, що у нас військовий стан, і маю підтримувати Зеленського, бо іншого нема та не буде.
Зеленський, звісно, живе у своєму національно-соціальному авангарді, але він бачить своїми очима, як союзники поступово відступають. Тому ми маємо, як і наші давні предки, котрі жили в Скіфії, Сарматії, Гунів, Русі, Гетьманщині, УНР, УРСР, об'єднатися навколо вождя, котрий на даний момент є, бо Україна завжди програвала саме тоді, коли в головах людей вистачало аванґард патріотизму до держави та лідеру. І це повністю відображає сутність "чорної ради".
А на внутрішньому фронті, проти ворогів народу, ми маємо нещадно критикувати та писати доноси, завжди ставити пропозиції на розгляд. Політичного плюралізму абсолютно не має бути під час війни, але усі ідеї, котрі укріплять державу, армію, економіку, мають завжди одразу йти на озброєння держави.
Критика не має бути політично спрямованою, щоб бути вигідною для деяких осіб, а має бути критикою приватною та солідарною, котра не для того, аби критикувати заради критики, а аби критикувати заради своїх кращих пропозицій з конкретними аргументами, котрі допоможуть. Трамп вважає Україну вже закінченим питанням і відправив свого посланника, аби прийняти той договір, який би нас перетворив на Ірак на початку 20 століття – державою, у котрої усі національні ресурси в руках західних капіталів.
Розумію, яка велика ніша стоїть на плечах Зеленського – вести націю по правильній партійній лінії демократії. Але Зеленському пора й зрозуміти, що демократія та плюралізм є неефективними та шкідливими для тих держав, у котрих ворог є більшим в десятки разів, ніж вони. Потрібно підтримувати Зеленського на рівні міжнародних відносин, бо він є лицем нашої держави, як би вам не хотілось це приймати чи розуміти. Зеленський, мабуть, обрав остаточно шлях до пан'європи.
🇺🇦@ukrnatunt🇺🇦
Золотий крук
