Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Історія з Громенком
Bloglar
Диванний блог https://t.me/Serhii_Hromenko
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaЛип 10, 2022
TGlist-ga qo'shildi
Черв 17, 2023Muxrlangan guruh
С
Сергій Громенко (чат)
16
Bloglar
Rekordlar
14.08.202410:00
3.2KObunachilar05.06.202323:59
400Iqtiboslar indeksi09.08.202323:59
23KBitta post qamrovi08.04.202503:18
11.8KReklama posti qamrovi23.03.202503:50
22.27%ER09.08.202323:59
848.36%ERR21.04.202517:11
Іноді друзі напишуть такі колонки чи пости, що ламається огуїватор. А потім до них в коменти приходять інші друзі - і огуїватор ламається в протилежний бік.
Так от, поки я хоч на пів шишечки при тямі, об'явлю вам дві неперехідні істини:
1) Повномасштабне російське вторгнення було неминуче хоч за президента Порошенка, хоч за президента Зеленського. Не було б його за Медведчука, бо навіщо?
2) Україна Порошенка була б краще готовою до великої війни за Україну Зеленського. Але і у цьому разі СОУ досі б не вийшли на кордон 1991 року.
А тепер ідіть у мирі та не їжте одне одного!
Так от, поки я хоч на пів шишечки при тямі, об'явлю вам дві неперехідні істини:
1) Повномасштабне російське вторгнення було неминуче хоч за президента Порошенка, хоч за президента Зеленського. Не було б його за Медведчука, бо навіщо?
2) Україна Порошенка була б краще готовою до великої війни за Україну Зеленського. Але і у цьому разі СОУ досі б не вийшли на кордон 1991 року.
А тепер ідіть у мирі та не їжте одне одного!
24.03.202509:06
Я скажу непопулярну річ, ви можете зі мною не погоджуватися, а я не наполягатиму на своїй правоті.
Я думаю, що всупереч всьому, Путін і Трамп не є союзниками. Вони лише тимчасові попутники.
Путін вирішує зовнішньополітичні задачі, Трамп - переважно внутрішньополітичні. І на нинішньому етапі вектори їхнього руху збіглися.
Але так буде не завжди. Завтра або за два роки (це найпізніше) їхні шляхи розійдуться, і Москва з Вашингтоном знову стануть противниками.
Заскріньте цей пост, і якщо цього не станеться до весни 2027 року - нагадайте мені, і я вибачуся за неправильний прогноз.
https://www.liga.net/ua/all/opinion/shliakhy-trampa-i-putina-taky-roziydutsia-os-koly-tse-stanetsia
Я думаю, що всупереч всьому, Путін і Трамп не є союзниками. Вони лише тимчасові попутники.
Путін вирішує зовнішньополітичні задачі, Трамп - переважно внутрішньополітичні. І на нинішньому етапі вектори їхнього руху збіглися.
Але так буде не завжди. Завтра або за два роки (це найпізніше) їхні шляхи розійдуться, і Москва з Вашингтоном знову стануть противниками.
Заскріньте цей пост, і якщо цього не станеться до весни 2027 року - нагадайте мені, і я вибачуся за неправильний прогноз.
https://www.liga.net/ua/all/opinion/shliakhy-trampa-i-putina-taky-roziydutsia-os-koly-tse-stanetsia
21.04.202508:11
Остання спроба Трампа домовитися з Путіним провалиться, як і всі попередні.
Моя колонка на Лізі була опублікована в п'ятницю що ДО того, як прозвучали заяви Рубіо про вихід, дедлайни, оголошено путінське неперемир'я та з'явилися зливи від Блумберга і ВСЖ.
Я писав, що Трамп спробує домовитися з Путіним буквально за тижні, оскільки зараз: а) спільний Великдень 20 квітня, б) 100 днів Трампа 1 травня та в) Deadday Путіна 9 травня. І обом слід щось пред'явити світу і один одному.
Як я і передбачав, проєкти і заяви під ці дати посипалися, наче з дірявого лантуха. Однак я так само передбачаю, що жодної угоди укладено не буде. Трамп не зможе дати Путіну всього, що той забажає, а без цього плешфюрер не погодиться просто перестати стріляти, і війна продовжиться щонайменше до осені.
Залишається питання - як на це відреагує Трамп. Чи реально вийде з процесу і заб'є, чи розсердиться на Путіна, бо той водив його за ніс?
Думаю, відповіді на це питання не знає і сам Трамп. Тому пропоную всім не рвати на собі волосся через чергову зраду про Крим, а дочекатися 12 травня, коли все стане трохи зрозумілішим.
Моя колонка на Лізі була опублікована в п'ятницю що ДО того, як прозвучали заяви Рубіо про вихід, дедлайни, оголошено путінське неперемир'я та з'явилися зливи від Блумберга і ВСЖ.
Я писав, що Трамп спробує домовитися з Путіним буквально за тижні, оскільки зараз: а) спільний Великдень 20 квітня, б) 100 днів Трампа 1 травня та в) Deadday Путіна 9 травня. І обом слід щось пред'явити світу і один одному.
Як я і передбачав, проєкти і заяви під ці дати посипалися, наче з дірявого лантуха. Однак я так само передбачаю, що жодної угоди укладено не буде. Трамп не зможе дати Путіну всього, що той забажає, а без цього плешфюрер не погодиться просто перестати стріляти, і війна продовжиться щонайменше до осені.
Залишається питання - як на це відреагує Трамп. Чи реально вийде з процесу і заб'є, чи розсердиться на Путіна, бо той водив його за ніс?
Думаю, відповіді на це питання не знає і сам Трамп. Тому пропоную всім не рвати на собі волосся через чергову зраду про Крим, а дочекатися 12 травня, коли все стане трохи зрозумілішим.
08.04.202508:11
Бути істориком - це як бути пророком. Тобто ти приблизно уявляєш, чим все закінчиться за 10-100 років, але
1. Ти не знаєш деталей (бо навіть у фізиці немає 100% детермінізму, а в історії - й поготів)
2. Ти не можеш нікого ні в чому переконати (якщо ти не можеш передбачити фінал наступного ЧС з футболу - який ти пророк, якщо не знаєш дати кінця Росії - що ти за історик!)
3. Якщо навіть тебе послухають і щось змінять, то передбачене тобою майбутнє не настане (парадокс Іони в Ніневії), а значить, хтось обов'язково скаже, що ти поганий пророк, тобто історик.
Не йдіть в історики!
1. Ти не знаєш деталей (бо навіть у фізиці немає 100% детермінізму, а в історії - й поготів)
2. Ти не можеш нікого ні в чому переконати (якщо ти не можеш передбачити фінал наступного ЧС з футболу - який ти пророк, якщо не знаєш дати кінця Росії - що ти за історик!)
3. Якщо навіть тебе послухають і щось змінять, то передбачене тобою майбутнє не настане (парадокс Іони в Ніневії), а значить, хтось обов'язково скаже, що ти поганий пророк, тобто історик.
Не йдіть в історики!
15.04.202508:04
Помойму, ніякого критичного мислення не існує. Будь-яке мислення, якщо воно справжнє, а не ілюзорне, уже саме по собі критичне. Якщо мислення не критичне, виникає питання, чи мислення воно взагалі?
І так, добре розвинений інтелект та загальна ерудиція не дорівнюють справжньому мисленню. Добре освічені люди так само здатні бути дурнями і злочинцями, як і погано освічені (а в деяких випадках лише таланти можуть бути лиходіями, тоді як простаки - ні).
Реднеки та гарвардські професори-прогресисти однаково можуть стати жертвами фейків та упереджень. Просто реднеки наводитимуть примітивні доводи на захист своєї позиції, а гарвардські професори-прогресисти - вигадливі аргументи.
Як людство взагалі змогло дожити до наших днів із цим всім - загадка. Диво, не інакше.
І так, добре розвинений інтелект та загальна ерудиція не дорівнюють справжньому мисленню. Добре освічені люди так само здатні бути дурнями і злочинцями, як і погано освічені (а в деяких випадках лише таланти можуть бути лиходіями, тоді як простаки - ні).
Реднеки та гарвардські професори-прогресисти однаково можуть стати жертвами фейків та упереджень. Просто реднеки наводитимуть примітивні доводи на захист своєї позиції, а гарвардські професори-прогресисти - вигадливі аргументи.
Як людство взагалі змогло дожити до наших днів із цим всім - загадка. Диво, не інакше.
04.04.202508:07
Інститут історії України НАНУ випустив минулого року гранднаратив історії України у 7 томах. Та я думаю, що країни з такою поважною історією, як наша, мусять мати гранднаратив щонайменше у 20 томах!
Як його укласти, я вже докладно писав - кожен розділ мають створювати кілька авторів, бажано з відмінними поглядами, щоб на виході був компроміс, або, в гіршому випадку, дві колонки з паралельним викладом. Тепер пропозиція щодо змісту (назви дуже-дуже умовні):
1. Доісторія: палеоліт – бронза
2. Дуже раннє залізо від кіммерійців до римлян
3. Переселення народів: готи – варяги 2 – 8 ст.
4. Русь 820і – 1240і
5. Золота орда і Руське королівство 1240і-1360і
6. ВКЛРЖ, Польща і орда 1360і-1470і
5. Литовський козацький час 1470і-1569
6. Річпосполитський козацький час 1569-1648
7. Хмельниччина 1648-1676
8. Гетьманщина 1676-1712
9. Російський козацький час 1712-1793
10. Від Гетьманату до Малоросії 1793-1853
11. Від Малоросії до України 1853-1890
12. Нація 1890-1917
13. Революція 1917-1921
14. Перші совіти та ЗУЗ 1921-1939
15. 2СВ
16. По війні 1946-1964
17. Застій 1964-1985
18. Колапс – незалежність 1985-1991
19. Незалежність 1992-2014
20. Діаспора та історичні українські землі 19-20 ст.
Джерелознавство та історіографію - окремим виданням.
Все, можете кидатися капцями)
Як його укласти, я вже докладно писав - кожен розділ мають створювати кілька авторів, бажано з відмінними поглядами, щоб на виході був компроміс, або, в гіршому випадку, дві колонки з паралельним викладом. Тепер пропозиція щодо змісту (назви дуже-дуже умовні):
1. Доісторія: палеоліт – бронза
2. Дуже раннє залізо від кіммерійців до римлян
3. Переселення народів: готи – варяги 2 – 8 ст.
4. Русь 820і – 1240і
5. Золота орда і Руське королівство 1240і-1360і
6. ВКЛРЖ, Польща і орда 1360і-1470і
5. Литовський козацький час 1470і-1569
6. Річпосполитський козацький час 1569-1648
7. Хмельниччина 1648-1676
8. Гетьманщина 1676-1712
9. Російський козацький час 1712-1793
10. Від Гетьманату до Малоросії 1793-1853
11. Від Малоросії до України 1853-1890
12. Нація 1890-1917
13. Революція 1917-1921
14. Перші совіти та ЗУЗ 1921-1939
15. 2СВ
16. По війні 1946-1964
17. Застій 1964-1985
18. Колапс – незалежність 1985-1991
19. Незалежність 1992-2014
20. Діаспора та історичні українські землі 19-20 ст.
Джерелознавство та історіографію - окремим виданням.
Все, можете кидатися капцями)
14.04.202508:05
Росія все ще може завдати поразки НАТО
Ні, "завдати поразки" не означає "розгромити" чи, тим більше, "завоювати". Танкових колон на Берлін не буде, бо танків у Росії немає, але вони і не потрібні.
Росія все ще може поставити НАТО у безвихідь. Бо поразка - це не беззастережна капітуляція на руїнах столиці, а повоєнний лад, гірший за довоєнний.
НАТО сукупно переважає Росію на порядок, але чи залишиться ця сукупність, якщо Росія захопить шмат території Європи? Під найімовірнішим ударом - Нарва та Шпіцберген. І чи воюватимуть тоді за них всі країни НАТО, чи не тільки лише всі? Будуть бомбардувати Нарву чи Москву, або просто висловлять занепокоєння?
Щоб подолати наслідки провалу вторгнення в Україну, Росія ще зможе здійснити ривок на Нарву, навіть якщо він стане для неї останнім. Але він стане останнім і для НАТО, якщо Альянс не дасть гідну відповідь.
В березні 1939 року було поставлене питання, чи варто вмирати за Данциг. Європейці тоді того не схотіли. Що сталося після цього, знають всі. Сподіваюся, цього разу історія піде іншим шляхом.
https://www.liga.net/ua/world/opinion/rosiia-vse-shche-mozhe-zavdaty-porazky-nato-os-iak
Ні, "завдати поразки" не означає "розгромити" чи, тим більше, "завоювати". Танкових колон на Берлін не буде, бо танків у Росії немає, але вони і не потрібні.
Росія все ще може поставити НАТО у безвихідь. Бо поразка - це не беззастережна капітуляція на руїнах столиці, а повоєнний лад, гірший за довоєнний.
НАТО сукупно переважає Росію на порядок, але чи залишиться ця сукупність, якщо Росія захопить шмат території Європи? Під найімовірнішим ударом - Нарва та Шпіцберген. І чи воюватимуть тоді за них всі країни НАТО, чи не тільки лише всі? Будуть бомбардувати Нарву чи Москву, або просто висловлять занепокоєння?
Щоб подолати наслідки провалу вторгнення в Україну, Росія ще зможе здійснити ривок на Нарву, навіть якщо він стане для неї останнім. Але він стане останнім і для НАТО, якщо Альянс не дасть гідну відповідь.
В березні 1939 року було поставлене питання, чи варто вмирати за Данциг. Європейці тоді того не схотіли. Що сталося після цього, знають всі. Сподіваюся, цього разу історія піде іншим шляхом.
https://www.liga.net/ua/world/opinion/rosiia-vse-shche-mozhe-zavdaty-porazky-nato-os-iak
25.03.202509:06
Тези про російський імперіалізм (наразі методологічні). Не питайте, навіщо, просто коментуйте, якщо вам є що сказати
1. Росія як країна не є унікальною. Звісно, як кожна інша, вона є по-своєму особливою, але вона не одна така виняткова у світі. Намагання представити Росію унікальною врешті-решт веде до виправдання її дії через посилання на унікальність її становища. Те саме стосується і російського імперіалізму – він по-своєму особливий, але не унікальний.
2. Існують три головні типи імперій: сухопутні осілі, сухопутні кочові та морські. Осілі були історично першими та зберігають першість за кількістю прикладів – від імперії Саргона через Ассирійську і Персидську до Римської, всі китайські, імперію Тимура, Османську і Сефевідську, Ацтекську та Інкську, включаючи Габсбурзьку та німецькі аж до Третього Райху. Всі російські імперії, зокрема совітська, належать до цього типу.
3. Західна академія (не кажучи вже про політику та публіцистику) переважно неправильно оцінювала російський імперіалізм (за кількома важливими винятками). На це є чотири причини.
3а. По-перше, Захід був аж занадто зациклений на собі та своїх морських імперіях, а вони попри розміри, є винятками, а не правилом імперіалізму. Спочатку захоплення тягарем білої людини, а потім нищівна самокритика (від скасування курсів західної цивілізації у вишах у 80-х до БЛМ) перешкоджали аналізу незахідного імперіалізму, який є головним його різновидом. Пристрасті навколо деколонізації та расизму майже унеможливили академічну критику сухопутного корінного американського, африканського та євразійського імперіалізму, зокрема і російського.
3б. По-друге, західна академія переважно порівнювала Росію із західними ж морськими імперіями, до яких звикла, замість того, щоб порівнювати її з типологічно ближчими азійськими імперіями (знаю лише кілька винятків). Оскільки такі порівняння показували більше відмінного, ніж подібного, російський випадок часто виключали з поняття імперіалізму. Це не означає, що ці порівняння геть неправильні, вони теж потрібні. Але подібне варто порівнювати передовсім з подібним.
3в. По-третє, значна частина росієзнавців та совітологів походили з самої Росії або виховувалися у професорів-емігрантів, а тому західна академія часто дивиться на підкорені Росією народи винятково російськими очима (і на Україну теж). Не варто скидати з рахунку і щире захоплення американців та європейців російською культурою, що впливало на їхнє поблажливе ставлення до російської держави.
3г. По-четверте, іноді мав місце підкуп західних академіків напряму російськими грошима або привілеями доступу до архівів.
4. Якщо застосувати правильне визначення російського імперіалізму як сухопутного осілого і правильно порівняти Росію з Німеччиною-Туреччиною-Китаєм (а вже потім з Францією та Монголією), то можна дійти кількох правильних висновків: а) що Росія була типовою імперією (СССР був нетиповою, але імперією), б) що Росія досі залишається імперією та загрожує світу.
5. Сказане вище не означає, що російський імперіалізм не мав власної специфіки. Очевидно мав, але лише в тій мірі, в якій кожен інший імперіалізм мав свою власну специфіку. Таким чином, завдання дослідника полягає в тому, щоб знайти баланс між типовими причинами, практиками і наслідками російського імперіалізму як кожного іншого імперіалізму та специфічними рисами російського імперіалізму саме як російського. Це вимагає просто надлюдських зусиль, адже передбачає дослідження не лише російського, а й світового імперіалізму, а також антиімперської історії поневолених Росією народів – бо що можна знати про Росію, якщо знати лише Росію? Але іншого шляху отримати правильні відповіді просто не існує.
1. Росія як країна не є унікальною. Звісно, як кожна інша, вона є по-своєму особливою, але вона не одна така виняткова у світі. Намагання представити Росію унікальною врешті-решт веде до виправдання її дії через посилання на унікальність її становища. Те саме стосується і російського імперіалізму – він по-своєму особливий, але не унікальний.
2. Існують три головні типи імперій: сухопутні осілі, сухопутні кочові та морські. Осілі були історично першими та зберігають першість за кількістю прикладів – від імперії Саргона через Ассирійську і Персидську до Римської, всі китайські, імперію Тимура, Османську і Сефевідську, Ацтекську та Інкську, включаючи Габсбурзьку та німецькі аж до Третього Райху. Всі російські імперії, зокрема совітська, належать до цього типу.
3. Західна академія (не кажучи вже про політику та публіцистику) переважно неправильно оцінювала російський імперіалізм (за кількома важливими винятками). На це є чотири причини.
3а. По-перше, Захід був аж занадто зациклений на собі та своїх морських імперіях, а вони попри розміри, є винятками, а не правилом імперіалізму. Спочатку захоплення тягарем білої людини, а потім нищівна самокритика (від скасування курсів західної цивілізації у вишах у 80-х до БЛМ) перешкоджали аналізу незахідного імперіалізму, який є головним його різновидом. Пристрасті навколо деколонізації та расизму майже унеможливили академічну критику сухопутного корінного американського, африканського та євразійського імперіалізму, зокрема і російського.
3б. По-друге, західна академія переважно порівнювала Росію із західними ж морськими імперіями, до яких звикла, замість того, щоб порівнювати її з типологічно ближчими азійськими імперіями (знаю лише кілька винятків). Оскільки такі порівняння показували більше відмінного, ніж подібного, російський випадок часто виключали з поняття імперіалізму. Це не означає, що ці порівняння геть неправильні, вони теж потрібні. Але подібне варто порівнювати передовсім з подібним.
3в. По-третє, значна частина росієзнавців та совітологів походили з самої Росії або виховувалися у професорів-емігрантів, а тому західна академія часто дивиться на підкорені Росією народи винятково російськими очима (і на Україну теж). Не варто скидати з рахунку і щире захоплення американців та європейців російською культурою, що впливало на їхнє поблажливе ставлення до російської держави.
3г. По-четверте, іноді мав місце підкуп західних академіків напряму російськими грошима або привілеями доступу до архівів.
4. Якщо застосувати правильне визначення російського імперіалізму як сухопутного осілого і правильно порівняти Росію з Німеччиною-Туреччиною-Китаєм (а вже потім з Францією та Монголією), то можна дійти кількох правильних висновків: а) що Росія була типовою імперією (СССР був нетиповою, але імперією), б) що Росія досі залишається імперією та загрожує світу.
5. Сказане вище не означає, що російський імперіалізм не мав власної специфіки. Очевидно мав, але лише в тій мірі, в якій кожен інший імперіалізм мав свою власну специфіку. Таким чином, завдання дослідника полягає в тому, щоб знайти баланс між типовими причинами, практиками і наслідками російського імперіалізму як кожного іншого імперіалізму та специфічними рисами російського імперіалізму саме як російського. Це вимагає просто надлюдських зусиль, адже передбачає дослідження не лише російського, а й світового імперіалізму, а також антиімперської історії поневолених Росією народів – бо що можна знати про Росію, якщо знати лише Росію? Але іншого шляху отримати правильні відповіді просто не існує.
16.04.202508:04
Як українці Вороніж спалили
У квітні 1590 року загін, складений із козаків з Канева, Черкас та Переяслава, на чолі з Денисом Селепським підійшов до Вороніжа. Козаки сповістили міських воєвод, що прийшли на Дон через
Моя майбутня книжка буде про кримські походи на Росію, але я не втримався, щоб не вставити в неї цей епізод, гідний Гомера!
У квітні 1590 року загін, складений із козаків з Канева, Черкас та Переяслава, на чолі з Денисом Селепським підійшов до Вороніжа. Козаки сповістили міських воєвод, що прийшли на Дон через
«кримських і азовських людей і хочуть з государевими людьми над татарами промишляти. І воєводи государеві послали до них корм, а тих, котрі від них приїхали, поїли і годували, і заночували в острозі… І черкаси прийшли вночі ж, і те місто спалили, і государевого воєводу убили, і людей багатьох побили, а інших спалили, й інших живих піймали».
Моя майбутня книжка буде про кримські походи на Росію, але я не втримався, щоб не вставити в неї цей епізод, гідний Гомера!
28.03.202509:00
В березні 91-го в Єйську жив якийсь пророк - ще СССР не сконав, а він вже Путіна передбачив. Ну або він просто добре знав історію Росії))
07.04.202508:04
Чому Путін не поспішає закінчити війну?
Чи боїться Владімір Путін швидко закінчити війну проти України, чи не хоче, чи не може – не так вже й принципово. Важливо те, що війна належить до таких процесів, які об’єктивно простіше підтримувати на одному рівні, ніж завершувати. І саме тому світу доведеться докласти чимало зусиль, щоб змусити Путіна піти хоча б на перемир’я.
Якщо ви, як і я, навчилися їздити на велосипеді не в ранньому дитинстві за допомогою батьків, а самостійно у свідомому віці, ви легко зрозумієте цю аналогію.
Найважче – це сісти на велосипед і поїхати. Особливо, коли він важить майже стільки ж, скільки ви. Найпевніше, ваші перші спроби були невдалими, ваші поїздки тривали до першої ями, після чого вже не ви були на велосипеді, а велосипед – на вас. І добре, якщо обходилося без переламаних рук, ніг та спиць.
Зате варто вам було опанувати мистецтво старту, як все мінялося. Велосипед мчав вас вперед надійно, не падаючи навіть на крутих поворотах. Швидкість буквально перемагала земне тяжіння: велосипед не може рівно стояти на землі без руху, він потребує додаткових опор, але коли їде – йому вистачає всього двох точок дотику до поверхні.
Але коли поїздка закінчувалася, вага велосипеда знову брала своє. Можливо, не так часто як на старті, але на фініші ви знову потрапляли у небезпеку падіння з сідла. І якщо запланована зупинка переважно проходила нормально, то різке гальмування майже завжди заводило вас у кювет. І чим різкіше воно було, тим більше залишалося синців і подряпин на ваших колінах. А то й на ліктях і голові.
Так от – процес ведення війни дуже схожий на їзду на велосипеді. Її важко почати, легше підтримувати та небезпечно різко закінчувати. І, думаю, Путін це чудово розуміє.
https://www.liga.net/ua/politics/opinion/chomu-putin-ne-pospishaie-zakinchyty-viynu
Чи боїться Владімір Путін швидко закінчити війну проти України, чи не хоче, чи не може – не так вже й принципово. Важливо те, що війна належить до таких процесів, які об’єктивно простіше підтримувати на одному рівні, ніж завершувати. І саме тому світу доведеться докласти чимало зусиль, щоб змусити Путіна піти хоча б на перемир’я.
«Війни починають, коли хочуть, але закінчують – коли можуть»
Нікколо Макіавеллі
Якщо ви, як і я, навчилися їздити на велосипеді не в ранньому дитинстві за допомогою батьків, а самостійно у свідомому віці, ви легко зрозумієте цю аналогію.
Найважче – це сісти на велосипед і поїхати. Особливо, коли він важить майже стільки ж, скільки ви. Найпевніше, ваші перші спроби були невдалими, ваші поїздки тривали до першої ями, після чого вже не ви були на велосипеді, а велосипед – на вас. І добре, якщо обходилося без переламаних рук, ніг та спиць.
Зате варто вам було опанувати мистецтво старту, як все мінялося. Велосипед мчав вас вперед надійно, не падаючи навіть на крутих поворотах. Швидкість буквально перемагала земне тяжіння: велосипед не може рівно стояти на землі без руху, він потребує додаткових опор, але коли їде – йому вистачає всього двох точок дотику до поверхні.
Але коли поїздка закінчувалася, вага велосипеда знову брала своє. Можливо, не так часто як на старті, але на фініші ви знову потрапляли у небезпеку падіння з сідла. І якщо запланована зупинка переважно проходила нормально, то різке гальмування майже завжди заводило вас у кювет. І чим різкіше воно було, тим більше залишалося синців і подряпин на ваших колінах. А то й на ліктях і голові.
Так от – процес ведення війни дуже схожий на їзду на велосипеді. Її важко почати, легше підтримувати та небезпечно різко закінчувати. І, думаю, Путін це чудово розуміє.
https://www.liga.net/ua/politics/opinion/chomu-putin-ne-pospishaie-zakinchyty-viynu
10.04.202508:01
Китайці в Україні воюють з німцями. Фантастика? Ні - історія.
От, до прикладу, 18 квітня 1918 року (вибачайте за лексику - все ж документ доби)
Цікаво, це також колись "зможем павтаріть"?)
От, до прикладу, 18 квітня 1918 року (вибачайте за лексику - все ж документ доби)
«У цьому бою китайці показали себе сміливими і стійкими солдатами революції. Атаку за атакою здійснювали озброєні до зубів німецькі інтервенти. Але не здригнувся нечисленний загін. По-східному, підібгавши ноги, сиділи китайці в окопах, а то і просто за будь-яким горбком і, акуратно розклавши перед собою боєприпаси, зосереджено, спокійно стріляли в наступаючих. Дисципліна в загоні була залізна. Наказ командира для китайців – священний закон. Без наказу жоден з них не залишив своєї позиції і бився до кінця. Багато з них склали свої голови на Перекопському валу, а пізніше – на Ішунських позиціях».
Цікаво, це також колись "зможем павтаріть"?)
09.04.202508:06
Я ще не написав свій бестселер, але активно працюю над цим). Тим часом продано уже 2500 примірників "Чому Україна виграє", залишилося 600. Якщо ви ще не купили - саме час ;)
https://vivat.com.ua/product/chomu-ukraina-vyhraye/
https://vivat.com.ua/product/chomu-ukraina-vyhraye/
26.03.202509:04
Є одна річ, яка мене втішає у нинішній ситуації зі США. Те, як обтікають деякі політики та деякі "експерти" з деяких сусідніх країн, які зверхньо ставилися до України останні роки.
Мовляв, ми Україні нічого не винні, а допомагаємо з доброї волі; вона захищає не Європу і нас, а лише себе саму; навіть якщо Україна впаде, війна нас не зачепить, бо Росія не ризикне напасти на країну НАТО, 5-а стаття, ко-ко-ко.
Ну шо ви, дяді й тьоті? Досі вірите, що Вашингтон впряжеться за вас, якщо Росія вторгнеться на вашу територію? ;)
Мовляв, ми Україні нічого не винні, а допомагаємо з доброї волі; вона захищає не Європу і нас, а лише себе саму; навіть якщо Україна впаде, війна нас не зачепить, бо Росія не ризикне напасти на країну НАТО, 5-а стаття, ко-ко-ко.
Ну шо ви, дяді й тьоті? Досі вірите, що Вашингтон впряжеться за вас, якщо Росія вторгнеться на вашу територію? ;)
31.03.202508:12
Чи зможе Трамп зруйнувати демократію в Америці?
Існують два шляхи - переворот/революція/громадянська війна та просунення диктатури тихою сапою. Трамп - не про перший (як Росія-1917), а про другий варіант (як Росія-2000).
Еталон тихої сапи - Третій Райх. Це ми зараз знаємо, що у 1933 році там встановилася диктатура, але для більшості тодішніх німців аж до бомбардувань Берліна 1940 року не було підстав думати, що з їхньою країною щось не так.
Інститути - це не лише правила, це ще й люди. І якщо люди відмовляться захищати свої цінності, жодні правила не допоможуть. Навіть найпотужніша фортеця без гарнізону - не фортеця.
Батьки-засновники США це чудово розуміли. Томас Джефферсон недарма сказав:
Американці тричі складали іспити на демократію - у 1770-х, у 1860-х та 1960-х роках - і сьогодні, здається, їм знову потрібно повернутися до екзаменаційної кімнати.
Але чи впораються вони цього разу?
Варіантів теж два. Або демократи і традиційні республіканці дадуть бій на проміжних виборах до Конгресу, і тоді все закінчиться малою кров'ю, або ж Трамп побудує Гілеад - і тоді відновлення нормальності буде довгим і кривавим.
Не перемикайтеся, за два роки ми все дізнаємося.
https://www.liga.net/ua/all/opinion/khto-naspravdi-mav-by-zupynyty-trampa
Існують два шляхи - переворот/революція/громадянська війна та просунення диктатури тихою сапою. Трамп - не про перший (як Росія-1917), а про другий варіант (як Росія-2000).
Еталон тихої сапи - Третій Райх. Це ми зараз знаємо, що у 1933 році там встановилася диктатура, але для більшості тодішніх німців аж до бомбардувань Берліна 1940 року не було підстав думати, що з їхньою країною щось не так.
Інститути - це не лише правила, це ще й люди. І якщо люди відмовляться захищати свої цінності, жодні правила не допоможуть. Навіть найпотужніша фортеця без гарнізону - не фортеця.
Батьки-засновники США це чудово розуміли. Томас Джефферсон недарма сказав:
"Дерево свободи потрібно час від часу поливати кров'ю патріотів і тиранів, це для нього природне добриво".
Американці тричі складали іспити на демократію - у 1770-х, у 1860-х та 1960-х роках - і сьогодні, здається, їм знову потрібно повернутися до екзаменаційної кімнати.
Але чи впораються вони цього разу?
Варіантів теж два. Або демократи і традиційні республіканці дадуть бій на проміжних виборах до Конгресу, і тоді все закінчиться малою кров'ю, або ж Трамп побудує Гілеад - і тоді відновлення нормальності буде довгим і кривавим.
Не перемикайтеся, за два роки ми все дізнаємося.
https://www.liga.net/ua/all/opinion/khto-naspravdi-mav-by-zupynyty-trampa
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.
