🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
23.04.202508:31
26 квітня о 12:00 зустрічаємося на черговій Абетці кіномистецтва.
Продовжуємо разом із дітьми торувати шляхи мистецтва й дізнаватися більше про те, чим воно живе. Лекторій підійде як нашим постійним маленьким слухач(к)ам, так і відвідувач(к)ам одного дня.
Про нашу улюблену великоекранну ілюзію —
реєструйтесь і приходьте в суботу з дітьми🌻
Продовжуємо разом із дітьми торувати шляхи мистецтва й дізнаватися більше про те, чим воно живе. Лекторій підійде як нашим постійним маленьким слухач(к)ам, так і відвідувач(к)ам одного дня.
Про нашу улюблену великоекранну ілюзію —
реєструйтесь і приходьте в суботу з дітьми🌻
19.04.202512:36
Слухайте кінознавицю та керівницю Кіноархіву Довженко-Центру Альону Пензій на Радіо Культура.
До циклу розмов з українськими кінодіяч(к)ами про кіно крізь призму географії з нею спілкувався Юрій Самусенко.
«Можна згадати важливий для формування образу Києва фільм "Навесні" Михайла Кауфмана — документаліста, брата Дзиґи Вертова. Якщо Вертов сформував образ ідеалістично-соціалістичного міста у стрічці "Людина з кіноапаратом", то Кауфман створив дуже конкретний образ Києва 20-х років, де ми бачимо, зокрема, як відбуваються весняні паводки, як люди зустрічаються на Володимирській гірці, дивляться на Поділ, обриси якого ми ще впізнаємо, як пробуджується Дніпро (...)
В останні роки, мені здається, виникла тенденція шукати естетику спальних районів, як-от Троєщини чи Осокорків, їхніх багатоповерхівок, що стали відображенням нашого часу. Режисери насамперед ігрового кіно часто саме там шукають натхнення, героїв, які виходять з цього середовища, як вони трансформуються. Документалістам цікаво досліджувати модерністську архітектуру Києва: зокрема, Олексій Радинський зробив уже другий фільм, присвячений "Тарілці" на Либідській».
За посиланням — ще більше про нашу нову програму фільмів до майбутнього Київкінофесту, говорить про Муратову, радянський спадок, останні знахідки, поповнення та новини Довженко-Центру.
Фото: Віледж Україна/Костянтин Гузенко
До циклу розмов з українськими кінодіяч(к)ами про кіно крізь призму географії з нею спілкувався Юрій Самусенко.
«Можна згадати важливий для формування образу Києва фільм "Навесні" Михайла Кауфмана — документаліста, брата Дзиґи Вертова. Якщо Вертов сформував образ ідеалістично-соціалістичного міста у стрічці "Людина з кіноапаратом", то Кауфман створив дуже конкретний образ Києва 20-х років, де ми бачимо, зокрема, як відбуваються весняні паводки, як люди зустрічаються на Володимирській гірці, дивляться на Поділ, обриси якого ми ще впізнаємо, як пробуджується Дніпро (...)
В останні роки, мені здається, виникла тенденція шукати естетику спальних районів, як-от Троєщини чи Осокорків, їхніх багатоповерхівок, що стали відображенням нашого часу. Режисери насамперед ігрового кіно часто саме там шукають натхнення, героїв, які виходять з цього середовища, як вони трансформуються. Документалістам цікаво досліджувати модерністську архітектуру Києва: зокрема, Олексій Радинський зробив уже другий фільм, присвячений "Тарілці" на Либідській».
За посиланням — ще більше про нашу нову програму фільмів до майбутнього Київкінофесту, говорить про Муратову, радянський спадок, останні знахідки, поповнення та новини Довженко-Центру.
Фото: Віледж Україна/Костянтин Гузенко
15.04.202513:40
Мама мала чоловічий характер, носила пістолет, об'їжджала села верхи — вона була лікарем на п'ять сіл (...)
Мама грала в аматорській опері, чоловічі ролі. Коли мені було три роки, я вперше потрапив на «Ануш» — вірменська класика. І ось я бачу: герой — його як раз грала моя мама — кохає Ануш, а такий собі Мосі чинить йому перешкоди. З-за каменя (тоді я не знав, що це декорація) наш сусід Акоп цілиться в маму. Коли пролунав постріл, мама впала, і я на очах у закляклої няньки, яка привела мене в театр, притьмом метнувся на сцену (...)
Мама мене переконувала, що нічого страшного не відбувається. Але я продовжував її тримати, боячись залишити саму. Коли завісу дали вдруге, на сцені стояли і ридали мати з сином.
В ексклюзивному виданні «Польоти уві сні та наяву» про однойменний magnum opus Романа Гургеновича, режисер ділиться інтимними спогадами про свою маму. Незримий материнський образ стане ключовим для фільму.
Вітаємо Романа Балаяна з 84-річчям! Многая літа!
Мама грала в аматорській опері, чоловічі ролі. Коли мені було три роки, я вперше потрапив на «Ануш» — вірменська класика. І ось я бачу: герой — його як раз грала моя мама — кохає Ануш, а такий собі Мосі чинить йому перешкоди. З-за каменя (тоді я не знав, що це декорація) наш сусід Акоп цілиться в маму. Коли пролунав постріл, мама впала, і я на очах у закляклої няньки, яка привела мене в театр, притьмом метнувся на сцену (...)
Мама мене переконувала, що нічого страшного не відбувається. Але я продовжував її тримати, боячись залишити саму. Коли завісу дали вдруге, на сцені стояли і ридали мати з сином.
В ексклюзивному виданні «Польоти уві сні та наяву» про однойменний magnum opus Романа Гургеновича, режисер ділиться інтимними спогадами про свою маму. Незримий материнський образ стане ключовим для фільму.
Вітаємо Романа Балаяна з 84-річчям! Многая літа!
08.04.202518:54
«На стикові 90-х я спостерігав за людьми, які мене оточували.Ті, кого я давно знав, змінювалися й ставали невпізнаваними. Значна частина з них чогось досягла в радянські часи. І раптом утратила. А звичка добре жити — лишилася. І вони почали розштовхувати одне одного ліктями, йти навпростець, що називається, по трупах. Час був складний, і швидко можна було зробити кар'єру, стати в чомусь успішним. На пальцях однієї руки можу перерахувати тих, хто залишився собою. Люди переживали метаморфози. Звісно, губили свої обличчя. У переносному значенні — як у житті, буквально — як я це задумав показати в фільмі».
Дивіться на ДЦ.Онлайн «Оберіг» (1991) — химерну екранізацію Володимира Дрозда; фільм Миколи Рашеєва про перевертнів, дуальність ідентичностей і світів, розпад держави, особистості й людських стосунків.
Тим часом обіцяємо, що вже зовсім скоро додамо в наш онлайн-кінотеатр іще один самобутній і прекрасний фільми Миколи Рашеєва🤫👾
Дивіться на ДЦ.Онлайн «Оберіг» (1991) — химерну екранізацію Володимира Дрозда; фільм Миколи Рашеєва про перевертнів, дуальність ідентичностей і світів, розпад держави, особистості й людських стосунків.
Тим часом обіцяємо, що вже зовсім скоро додамо в наш онлайн-кінотеатр іще один самобутній і прекрасний фільми Миколи Рашеєва🤫👾
07.04.202515:17
Ролі Таїсії Литвиненко.
У віці 90 років видатна українська акторка пішла з життя.
У віці 90 років видатна українська акторка пішла з життя.
03.04.202517:43
💘Знімальна команда «Звенигори» (1927) на чолі з Олександром Довженком запрошують усіх на показ —
9 квітня о 19:00
у Кінолекторії Довженко-Центру
на Васильківській, 1
Фільм представить кінознавець Станіслав Битюцький.
Ваші квитки тут
9 квітня о 19:00
у Кінолекторії Довженко-Центру
на Васильківській, 1
Фільм представить кінознавець Станіслав Битюцький.
Ваші квитки тут
Repost qilingan:
АнімаціЯ🇺🇦
22.04.202511:34
Онлайн за 85грн, можна подивитися Українська нова хвиля. Перед світанком.
Це збірка короткого метру від Довженко-центру, загалом 8 фільмів, серед яких є анімація та відео-арт
Це збірка короткого метру від Довженко-центру, загалом 8 фільмів, серед яких є анімація та відео-арт
+2
18.04.202518:42
КОЛЕКЦІЯ ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРУ ЗНОВУ ПОПОВНИЛАСЬ СЕНСАЦІЙНИМИ ЗНАХІДКАМИ!
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький, які у грудні 2024 знайшли і передали у Фільмофонд Довженко-Центру стрічку «Карл Бруннер» 1936 року, зробили чергове відкриття.
В будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП), який є по суті архівом студентських робіт випускників КНУТКіТ, молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії двох німих стрічок, які, як вважалося, зберігалися лише у російському Госфільмофонді. Справжніми знахідками стали фільми «Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка 1926 року і «Секрет рапіду» Павла Долина 1930 року.
«Ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії. Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили в план сканування ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки», – керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
Спеціальна подія передачі фільмокопій відбулась у стінах Цеху обробки плівки (ЦОП) КНУТКіТ. На події виступали студенти Алік Дарман і Володимир Прилуцький, керівниця навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторія Слопіцька та представниці Довженко-Центру: креативна директорка Олена Гончарук, керівниця Кіноархіву Альона Пензій, керівниця Фільмосховища Тетяна Деркач.
Ще раз дякуємо Аліку Дарману, Володимиру Прилуцькому і завідувачці навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторії Слопіцькій за вагомий внесок у збереження нашої кіноспадщини та продовжуємо працювати разом над пошуком і поверненням українського кіно.
Читайте в нас на сайті деталі про знайдені фільми та процес їхньої передачі
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький, які у грудні 2024 знайшли і передали у Фільмофонд Довженко-Центру стрічку «Карл Бруннер» 1936 року, зробили чергове відкриття.
В будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП), який є по суті архівом студентських робіт випускників КНУТКіТ, молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії двох німих стрічок, які, як вважалося, зберігалися лише у російському Госфільмофонді. Справжніми знахідками стали фільми «Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка 1926 року і «Секрет рапіду» Павла Долина 1930 року.
«Ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії. Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили в план сканування ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки», – керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
Спеціальна подія передачі фільмокопій відбулась у стінах Цеху обробки плівки (ЦОП) КНУТКіТ. На події виступали студенти Алік Дарман і Володимир Прилуцький, керівниця навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторія Слопіцька та представниці Довженко-Центру: креативна директорка Олена Гончарук, керівниця Кіноархіву Альона Пензій, керівниця Фільмосховища Тетяна Деркач.
Ще раз дякуємо Аліку Дарману, Володимиру Прилуцькому і завідувачці навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторії Слопіцькій за вагомий внесок у збереження нашої кіноспадщини та продовжуємо працювати разом над пошуком і поверненням українського кіно.
Читайте в нас на сайті деталі про знайдені фільми та процес їхньої передачі
+4
14.04.202514:54
Не доживши кілька днів до свого 90-річчя, пішов у засвіти український режисер Олександр Муратов.
Серед його фільмів одне з найкращих українських кінематографічних перевідкриттів останніх років — міська поетична мелодрама «Чи вмієте ви жити» (1970); кілька фільмів у співавторстві з Кірою Муратовою, зокрема, «Наш чесний хліб» (1964), трилогія екранізацій Миколи Хвильового і ще з кількадесят зовсім різних робіт.
Незадовго до свого відходу, у 2024 році, Олександр Муратов подбав про збереження своєї колекції: масштабне надходження в Довженко-Центр поповнило колекції нашого Кіноархіву, Музею кіно та Фільмофонду. Серед скарбів — фотографії, диски з фільмами, асамбляжі, афіші, сценарії, книги, листи, монтажні аркуші. Є в Довженко-Центрі й матеріали, передані режисером ще в 2000 та 2003 роках.
Ми продовжуємо опрацьовувати таке важливе поповнення і будемо ділитися з вами його частинами. Світла пам'ять Олександру Ігорьовичу💔
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру
Серед його фільмів одне з найкращих українських кінематографічних перевідкриттів останніх років — міська поетична мелодрама «Чи вмієте ви жити» (1970); кілька фільмів у співавторстві з Кірою Муратовою, зокрема, «Наш чесний хліб» (1964), трилогія екранізацій Миколи Хвильового і ще з кількадесят зовсім різних робіт.
Незадовго до свого відходу, у 2024 році, Олександр Муратов подбав про збереження своєї колекції: масштабне надходження в Довженко-Центр поповнило колекції нашого Кіноархіву, Музею кіно та Фільмофонду. Серед скарбів — фотографії, диски з фільмами, асамбляжі, афіші, сценарії, книги, листи, монтажні аркуші. Є в Довженко-Центрі й матеріали, передані режисером ще в 2000 та 2003 роках.
Ми продовжуємо опрацьовувати таке важливе поповнення і будемо ділитися з вами його частинами. Світла пам'ять Олександру Ігорьовичу💔
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру
08.04.202516:32
Рашеєв крізь десятиріччя
05.04.202517:45
Закінчили дивитися другий сезон «Severance»? Час шукати паралелі з українською анімацією на нашому ютуб-каналі!
«The animation is mysterious and important»
«The animation is mysterious and important»
03.04.202512:11
Друзі!
Нагадуємо, що ми шукаємо відразу двох колег у наш колектив:
— контролер(ка) фільмових матеріалів
— фахівчиня/фахівець із цифрової обробки мультимедіа.
Переходьте за посиланнями і дізнавайтеся більше про умови та обов'язки роботи.
Надсилайте свої резюме на office@dovzhenkocentre.org
Нагадуємо, що ми шукаємо відразу двох колег у наш колектив:
— контролер(ка) фільмових матеріалів
— фахівчиня/фахівець із цифрової обробки мультимедіа.
Переходьте за посиланнями і дізнавайтеся більше про умови та обов'язки роботи.
Надсилайте свої резюме на office@dovzhenkocentre.org
20.04.202513:19
Смачної паски!
Грицеві писанки (1995), реж. Анатолій Трифонов
Грицеві писанки (1995), реж. Анатолій Трифонов
+3
18.04.202514:06
21 квітня 90-річчя міг би відзначити Олександр Муратов.
До цієї дати ми готували прем'єру «Маленького шкільного оркестру» (1968), знятого ним спільно з Миколою Рашеєвим.
Це яскравий київський фільм-настрій, світла драма про юнацький музичний колектив. Імпровізаційний ритмічний монтаж, мінімальний бюджет і непрофесійні актори-юнаки.
Начебто невинна кіноімпресія так і не змогла пройти повз радянських цензорів: фільм заборонили й знищили більшість копій. Лише у 2010 одна з них знайшлася — і стрічка вперше зустріла свого глядача.
Між тим, це одна з найкращих робіт у кар'єрі обох режисерів. Дивіться на ДЦ.Онлайн!
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру. Надходження від Олександра Муратова
До цієї дати ми готували прем'єру «Маленького шкільного оркестру» (1968), знятого ним спільно з Миколою Рашеєвим.
Це яскравий київський фільм-настрій, світла драма про юнацький музичний колектив. Імпровізаційний ритмічний монтаж, мінімальний бюджет і непрофесійні актори-юнаки.
Начебто невинна кіноімпресія так і не змогла пройти повз радянських цензорів: фільм заборонили й знищили більшість копій. Лише у 2010 одна з них знайшлася — і стрічка вперше зустріла свого глядача.
Між тим, це одна з найкращих робіт у кар'єрі обох режисерів. Дивіться на ДЦ.Онлайн!
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру. Надходження від Олександра Муратова
11.04.202514:46
«НАШ ЧЕСНИЙ ХЛІБ» ОНЛАЙН
Другий спільний фільм Кіри та Олександра Муратових, який вони зняли 1964 року на Одеській кіностудії, відтепер на Довженко-Центр.Онлайн!
Вимушено взявши до дебютної повнометражної постановки конвенційний соцреалістичний фільм про село, Муратові докорінно змінили його очікувані сценарну, візуальну та режисерську складові. У результаті численних опрацювань молоді автори створили по-справжньому незвичайний і майстерний фільм на основі загальнолюдських питань.
Замість очікуваного успіху, «Наш чесний хліб» викликав скандал. Його декілька разів відмовлялися приймати в Києві та Москві. Тільки на перших етапах вимагали внести близько шістдесяти правок. Переробка розтягнулася на три роки. А коли фільм таки випустили в прокат, він пройшов майже не поміченим і так і залишився одним із найменш відомих робіт у творчості авторів.
Дивіться за посиланням
Другий спільний фільм Кіри та Олександра Муратових, який вони зняли 1964 року на Одеській кіностудії, відтепер на Довженко-Центр.Онлайн!
Вимушено взявши до дебютної повнометражної постановки конвенційний соцреалістичний фільм про село, Муратові докорінно змінили його очікувані сценарну, візуальну та режисерську складові. У результаті численних опрацювань молоді автори створили по-справжньому незвичайний і майстерний фільм на основі загальнолюдських питань.
Замість очікуваного успіху, «Наш чесний хліб» викликав скандал. Його декілька разів відмовлялися приймати в Києві та Москві. Тільки на перших етапах вимагали внести близько шістдесяти правок. Переробка розтягнулася на три роки. А коли фільм таки випустили в прокат, він пройшов майже не поміченим і так і залишився одним із найменш відомих робіт у творчості авторів.
Дивіться за посиланням
08.04.202512:16
ПРО МИСТЕЦТВО ДЛЯ ДІТЕЙ
У цю суботу, 12 квітня о 12:00 кличемо до нашого Кіноклубу на програму «Як дивитися і розуміти» для дітей 6-8 років.
Тут ми разом спробуємо відшукати універсальні ключі до глибшого сприйняття та розуміння мистецтва. Порівняємо кінокласику з творами живопису, спробуємо сформувати та обґрунтувати свою власну інтерпретацію побаченого.
Квитки за посиланням
У цю суботу, 12 квітня о 12:00 кличемо до нашого Кіноклубу на програму «Як дивитися і розуміти» для дітей 6-8 років.
Тут ми разом спробуємо відшукати універсальні ключі до глибшого сприйняття та розуміння мистецтва. Порівняємо кінокласику з творами живопису, спробуємо сформувати та обґрунтувати свою власну інтерпретацію побаченого.
Квитки за посиланням
05.04.202513:26
Фільм «Звенигора» був незвичайним, оригінальним явищем. У ньому яскраво виявилися своєрідність обдарування, романтичність художнього бачення молодого кіномайстра, що започаткував поетичний стильовий напрям в українському радянському кіно. «Я належу до табору поетичного», — з повним правом стверджував О. Довженко,
— читаємо про «Звенигору» (1927) в «Історії українського радянського кіно. Том І. 1917-1930 рр». Її кінопоказ 9 квітня о 19:00 відкриє нашу ретроспективу «Українське поетичне кіно. Витоки». Долучайтеся!
В «Звенигорі» яскраво вимальовується багатомірність, різноплановість, епічність драматургічної побудови, поєднання казкових мотивів і реалістичного, документального зображення індустріально будівництва, пісенної, ліричної інтонації, уїдливої сатири, іронічної усмішки і фантастичного гротеску (...)
Різноманітність форм вираження і засобів кіновиразності дивує й зачаровує. Експресивна виразність образу, інверсія, «часові зрушення», містка деталь, зміни темпоритму, асоціативність монтажних зіставлень, паралелізми, повторення дії (...) Це можна було зробити, вдаючись до мови поетичної.
Квитки
— читаємо про «Звенигору» (1927) в «Історії українського радянського кіно. Том І. 1917-1930 рр». Її кінопоказ 9 квітня о 19:00 відкриє нашу ретроспективу «Українське поетичне кіно. Витоки». Долучайтеся!
В «Звенигорі» яскраво вимальовується багатомірність, різноплановість, епічність драматургічної побудови, поєднання казкових мотивів і реалістичного, документального зображення індустріально будівництва, пісенної, ліричної інтонації, уїдливої сатири, іронічної усмішки і фантастичного гротеску (...)
Різноманітність форм вираження і засобів кіновиразності дивує й зачаровує. Експресивна виразність образу, інверсія, «часові зрушення», містка деталь, зміни темпоритму, асоціативність монтажних зіставлень, паралелізми, повторення дії (...) Це можна було зробити, вдаючись до мови поетичної.
Квитки
19.04.202517:50
Все просто!
І квитки за посиланням
📌 23 квітня, 19:00
📌 Кінолекторій Довженко-Центру
І квитки за посиланням
📌 23 квітня, 19:00
📌 Кінолекторій Довженко-Центру
16.04.202517:41
Риплять нудно високі колеса кавказьких арб. Повільною ходою сунуть на гори волохаті буйволи. Абхазець у шапці висунув руку з-під чорної бурки і, здивований, спинив свого худого коня. Небувала картина відбувається за плетеною огорожею.
В українських білих сорочках; з солом'яними українськими брилями, незнайомі люди. Надемський коло сторожки і його обличчя освітлене передсмертною усмішкою. Під рукою оператора Демуцького трискотить Дебрі, а лічильник звучно фіксує метр за метром. Нахилився дід Петро й спитав на незвичній для Кавказа мові — «вмираєш, Семене», і також незвична була відповідь: «вмираю, Петре». Ми знімаємо, нам пощастило наздогнати сонце.
На майданчику «Землі» (1930) Олександра Довженка не обійшлося без пригод: щойно дійшли до ключової сцени смерті діда Семена, листопадова погода перекрила будь-які сподівання на сонце.
Довелося їхати до Сухумі: знімати українське село. Відрядження для журналу «Кіно» (№2, 1930) супроводив яскравим репортажем «Навздогін за сонцем» О. Кесельман. Повна стаття в коментарях.
#кіноперіодика
Приходьте дивитися на українські яблука між персиків Сухумі —
23 квітня о 19:00 продовжимо ретроспективу «Українське поетичне кіно. Витоки» показом «Землі» в Довженко-Центрі. Фільм представить Станіслав Битюцький, музика від ДахаБраха.
Квитки за посиланням
В українських білих сорочках; з солом'яними українськими брилями, незнайомі люди. Надемський коло сторожки і його обличчя освітлене передсмертною усмішкою. Під рукою оператора Демуцького трискотить Дебрі, а лічильник звучно фіксує метр за метром. Нахилився дід Петро й спитав на незвичній для Кавказа мові — «вмираєш, Семене», і також незвична була відповідь: «вмираю, Петре». Ми знімаємо, нам пощастило наздогнати сонце.
На майданчику «Землі» (1930) Олександра Довженка не обійшлося без пригод: щойно дійшли до ключової сцени смерті діда Семена, листопадова погода перекрила будь-які сподівання на сонце.
Довелося їхати до Сухумі: знімати українське село. Відрядження для журналу «Кіно» (№2, 1930) супроводив яскравим репортажем «Навздогін за сонцем» О. Кесельман. Повна стаття в коментарях.
#кіноперіодика
Приходьте дивитися на українські яблука між персиків Сухумі —
23 квітня о 19:00 продовжимо ретроспективу «Українське поетичне кіно. Витоки» показом «Землі» в Довженко-Центрі. Фільм представить Станіслав Битюцький, музика від ДахаБраха.
Квитки за посиланням
09.04.202512:37
Вовк жахливий.
07.04.202517:35
Продовжуємо читати про «Звенигору» (1927) Олександра Довженка напередодні кінопоказу. Цього разу звернемося до прижиттєвої, ще тоді зовсім свіжої критики — «Етюдів з історії кіна» (1930) Олексія Полторацького.
«Кажуть, що “Звенигору” мали зробити “середнім фільмом”. Вийшов — шедевр (...)
Дуже показовим є те, яким саме способом Ол. Довженко характеризує ту чи ту суспільну добу. Безперечно, тут він знайшов нові, досі незнані способи естетичного впливу (...)
“Звенигору” хтось влучно назвав першим з м о н т о в а н и м українським фільмом. Так, його дійсно змонтовано виключно гостро: особливо цікаво, що режисер відчув потребу, характеризуючи нашу добу протиставити її бурхливий монтаж повільнішій ритміці кадрів попередніх доб (...)
В усій світовій кіно-продукції ми знаємо тільки один фільм, що спромігся порушити псевдокласичну єдність часу, яка досі була за нормативний принцип кіно-мистецтва. Це — знаменитий “Інтолеранс” [“Нетерпимість” — прим. ДЦ] Ґрифітса».
Беріть квитки й приходьте 9 квітня на 19:00 в Кінолекторій Довженко-Центру.
З нетерпінням чекаємо!
«Кажуть, що “Звенигору” мали зробити “середнім фільмом”. Вийшов — шедевр (...)
Дуже показовим є те, яким саме способом Ол. Довженко характеризує ту чи ту суспільну добу. Безперечно, тут він знайшов нові, досі незнані способи естетичного впливу (...)
“Звенигору” хтось влучно назвав першим з м о н т о в а н и м українським фільмом. Так, його дійсно змонтовано виключно гостро: особливо цікаво, що режисер відчув потребу, характеризуючи нашу добу протиставити її бурхливий монтаж повільнішій ритміці кадрів попередніх доб (...)
В усій світовій кіно-продукції ми знаємо тільки один фільм, що спромігся порушити псевдокласичну єдність часу, яка досі була за нормативний принцип кіно-мистецтва. Це — знаменитий “Інтолеранс” [“Нетерпимість” — прим. ДЦ] Ґрифітса».
Беріть квитки й приходьте 9 квітня на 19:00 в Кінолекторій Довженко-Центру.
З нетерпінням чекаємо!
04.04.202517:26
Друзі, потрібна ваша допомога!
Батальйон ФОРПОСТ бригади БУРЕВІЙ НГУ, де проходить службу наш колега, продовжує збір на ремонтну майстерню (мобільне СТО на колесах).
Деталі в інстаграмі батальйону.
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
4441 1111 2167 4190
Батальйон ФОРПОСТ бригади БУРЕВІЙ НГУ, де проходить службу наш колега, продовжує збір на ремонтну майстерню (мобільне СТО на колесах).
Деталі в інстаграмі батальйону.
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
4441 1111 2167 4190
02.04.202517:23
4 квітня о 20:20 дивимося в кінотеатрі «Жовтень» «Землю» (1930) Олександра Довженка.
Фільм представить кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій. Показ супроводжуватиме записаний саундтрек від гурту «DakhaBrakha»
До цього спеціального показу фільм Олександра Довженка демонструватимуть одночасно в Польщі, Румунії та Україні в межах програми п'ятого Міжнародного фестивалю Film O’Clock IFF.
Квитки
Фільм представить кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій. Показ супроводжуватиме записаний саундтрек від гурту «DakhaBrakha»
До цього спеціального показу фільм Олександра Довженка демонструватимуть одночасно в Польщі, Румунії та Україні в межах програми п'ятого Міжнародного фестивалю Film O’Clock IFF.
Квитки
Ko'rsatilgan 1 - 24 dan 197
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.