фото з архівів КПІ

Письменник-краєзнавець Олександр Михайлик на попередніх лекціях докладно розповів про історію вокзалу. І ось тепер приготував надзвичайно цікаву оповідь про аеропорт, який кияни за звичкою називають Жуляни.

✈️ Вже ціле століття відділяє нас з того моменту, коли з аеродрому біля Чоколівки розпочалося регулярне авіасполучення Києва зі світом. Тож на лекції ми уявно перегорнемо сторінки історії та дізнаємося, як змінювалися повітряні ворота. Поговоримо про історію будівель аеропорту, втілені та невтілені проєкти.

▶️ Отже, запрошуємо всіх, хто цікавиться історією рідного міста!

Багаторічний політв’язень радянських таборів, Василь Овсієнко карався разом із Василем Стусом, Олексою Тихим та іншими знаковими постатями українського дисидентського руху. Саме він виніс у своїй пам’яті ряд віршів Стуса.

До кінця життя Василь Васильович залишався літописцем №1 українського дисидентства.Опублікував низку статей та книг, чільне місце серед яких посів двотомник «Світло людей».

Відвідував пан Василь і нашу бібліотеку, ділився спогадами про своїх побратимів. Письменник-краєзнавець Олександр Михайлик, що проведе лекцію, розкаже і про ці відвідини.

Тож приходьте, проведіть вечір в затишку, серед книг і спогадів про видатну людину!

▪️Була збудована 1887 року для мешканців Шулявки. Приблизно там, де зараз фізико-математичний ліцей №142 (вул. Політехнічна, 2).

▪️Церкву знесли 1935 року. Вже в часи незалежності  за спортивним майданчиком ліцею встановили пам'ятний хрест.

Вулиця в Солом’янці тепер носить ім’я медикині Катерини Ступницької, Героя України, яка загинула під час боїв за Київщину у 2022 році. Вулиця раніше називалася на честь радянської підпільниці Уляни Громової, але була перейменована в рамках декомунізації.

Катерина Ступницька служила в ЗСУ з 2014 року, рятуючи життя військових на передовій. Загинула, евакуюючи поранених, під шквальним вогнем. Її посмертно нагородили званням Героя України.

"Цікаво, що об'єктом полювання піонерів, розташованої напроти школи № 177, було червоне скло в зірці навколо флагштоку. Вони підкрадались і швиденько відбивали собі скло якоюсь цеглиною або арматуриною. Побачивши цей процес з дверей «вилітав» вахтер і з криками біг за піонерами, які тікали з максимальною швидкістю",

Фото з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного.

Селище Монтажник є однією з наймолодших історичних місцевостей Солом'янського району.

Його забудову за проектом архітектора Сергія Андрієвського було розпочато 1949 року на західних схилах Байкової гори. На півночі селище прилягає до Олександрівської слобідки. Основною планувальною віссю району є вулиця Монтажників, забудована переважно 1-2-поверховими котеджними будинками із вкрапленнями багатоквартирних дво- та триповерхівок.

Особливістю вулиці є наявність шести бічних тупикових відгалужень, що завершуються круглими клумбами. Вздовж них розміщено частину забудови вулиці. У селищі — 11 вулиць і провулків, більшість із яких отримали назви 1953 та 1955 року. Відтоді планування та переважна більшість забудови не зазнали змін.
Упродовж 1950–1951 років на вулиці Монтажників було споруджено 65 одноповерхових котеджних будинків.

Окрім цього звели двоповерхові будинки № 101/1 (1950) і 103 (1953) на вулиці Монтажників. Поруч спорудили будинок № 99 (1955)
1957 року звели чотири двоповерхові будинки (№ 13, 31, 53, 75). У забудові селища є й триповерхові будинки, перші два з яких (№ 33 та 35/3 на вулиці Лисичанській) спорудили ще 1952 року. 1957 року постав багатоквартирний будинок № 44. Також у той час звели триповерхівку на Травневій, 3.

Вже найближчої суботи, 19 квітня, запрошуємо вас на першу з них – "Солом’янські адреси Василя Липківського".

- Як Василь Липківський став настоятелем церкви Покрови Пресвятої Богородиці на Солом’янці.
- Де стояв будинок, в якому під час настоятельства він жив.
- Чому радянська влада силоміць переселила його на Олександрівську слобідку.
- Де знаходився будинок, в якому його було заарештовано, і як вдалося встановити його місце.

І ще багато унікальних фактів з життя Василя Липківського.