одного разу чоловік сказав мені: «можеш вважати мене сексистом, але я думаю, що жінки не здатні розуміти філософію». цитата слово в слово – що в той час, що зараз я просто посміялася. проте через якийсь час двоє професорів з філософії похвалили мене. один з усмішкою казав: «задайте цій пані ще питання, мені подобається, як вона міркує», а другий ж: «ви з такою любовʼю підійшли до питання, видно, що ви розсудлива».
пізніше у нас була група, де був лише один хлопець, і саме його попросили пояснити арабську весну, оскільки, за їхнім переконанням, жінки, ймовірно, не знають таких складних речей. я продовжувала бути частиною кожної дискусії на цю тему. і досі пояснюю історичні контексти, коли люди намагаються краще зрозуміти останні новини і щось у мене питають.
я не стала істориком чи філософом, і не вважаю, що знаю абсолютно все або не можу помилятися, але я завжди памʼятала одне: неважливо, чи йдеться про ядерну програму ірану чи токійські процеси — я можу в цьому розбиратися.
скільки б чоловіки не намагалися переконати, я хочу, щоб кожна дівчинка памʼятала, що немає такої теми, в якій вона не могла б стати експерткою, і немає такої справи, якою вона не могла б займатися професійно.
