Реальна Війна
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
І.ШО? | Новини
Реальна Війна
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
І.ШО? | Новини
Психологічна підтримка avatar

Психологічна підтримка

Psixologiya
Корисні поради для збереження та покращення ментального здоров’я.
Для загальних питань пишіть: info@cognitive.com.ua
З питань реклами: https://t.me/AR_partnership
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
Tekshirilmagan
Ishonchnoma
Shubhali
JoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaЛют 06, 2025
TGlist-ga qo'shildi
Лип 15, 2023

Rekordlar

15.07.202323:59
42.1KObunachilar
30.04.202423:59
1200Iqtiboslar indeksi
09.01.202423:59
6.6KBitta post qamrovi
31.12.202323:59
4KReklama posti qamrovi
04.03.202523:59
9.13%ER
09.01.202423:59
19.19%ERR

Психологічна підтримка mashhur postlari

07.04.202515:00
​​Незламний дух: як виховати силу волі

Сила волі – це не просто гарна фраза з мотиваційних пабліків. Це внутрішній стержень, який дозволяє нам не здаватися, навіть коли все навколо кричить: "Зупинись!" Це ресурс, який допомагає нам протистояти спокусам, долати труднощі та тримати курс на довгострокову ціль, навіть коли хочеться все кинути.

Що впливає на силу волі?
1. Рівень енергії та втома. Сила волі працює як м’яз. Якщо її надмірно використовувати, вона виснажується. Саме тому після безсонної ночі або складного дня людина може втратити контроль над собою.
2. Емоційний стан. Під впливом стресу або сильних емоцій ми частіше втрачаємо здатність до стриманості.
3. Звички. Дії, які стали звичними, вже не потребують сили волі — ми виконуємо їх автоматично, економлячи ресурс. Це одна з причин, чому формування здорових звичок настільки важливе.
4. Мотивація та сенс. Коли людина має чітке розуміння, навіщо вона щось робить, сила волі активується легше. Сенс заряджає волю.

Як "прокачати" силу волі?
🔹Починайте з дрібниць. Встали на 5 хвилин раніше? Не перевірили телефон після пробудження? Це вже тренування волі.
🔹Медитуйте: дослідження показують, що медитація покращує здатність до самоконтролю.
🔹Плануйте: якщо є структура, то мозку легше не "спотикатися" і не витрачати енергію на вибір.

Чи може сила волі закінчитися?
Так. Уявімо людину, яка кожен день змушує себе вставати, працювати, відмовляти собі в усьому, і робить це без перерви. Без відпочинку, без підтримки, без емоційного відновлення. Зовні це виглядає як сильна особистість. Насправді ж це прямий шлях до:
✅ емоційного вигорання
✅ хронічної втоми
✅ втрати мотивації
✅ апатії або депресії

Сила волі — це значущий інструмент, але людина потребує балансу: між зусиллям і відпочинком, між дисципліною і самоспівчуттям. Великі цілі не досягаються через примус — вони народжуються з поєднання внутрішньої сили й турботи про себе.
02.04.202515:00
​​Додумування за інших: пастка розуму, що руйнує довіру

Чи бувало у вас таке: хтось не відповів на повідомлення, і ви вже уявляєте найгірші сценарії? «Він образився», «Їй нецікаво», «Я зробив щось не так»… Мозок не любить прогалини і завжди намагається їх заповнити. Коли ми не маємо повної інформації, ми автоматично придумуємо власні пояснення. Проблема в тому, що вони часто базуються не на фактах, а на наших страхах, тривогах і минулому досвіді.

Чому це небезпечно?
1. Викликає зайву тривогу – ми переживаємо за те, чого насправді може й не бути.
2. Руйнує впевненість у собі – якщо ми звикли думати, що нас ігнорують або не цінують, це підриває нашу самооцінку.
3. Псує стосунки – ми реагуємо не на реальність, а на власні припущення, які можуть бути хибними.

Як перестати додумувати?

🔹Помічайте свої тригери
Додумування часто виникає через наші власні страхи: страх бути відкинутим, неоціненим, покинутим. Запитайте себе: «Що саме мене так зачепило?»

🔹Тренуйте усвідомлення
Помічайте свої думки та емоції, перш ніж робити висновки. Можна вести щоденник або практикувати майндфулнес.

🔹Виробляйте толерантність до невизначеності
Не все в житті має миттєві відповіді. Навчіться приймати невідомість без тривожних фантазій.

🔹Дозвольте іншим бути складними
У людей можуть бути сотні причин поводитися так чи інакше, і більшість із них взагалі не стосуються вас. Інколи вони просто втомлені, зайняті або переживають щось своє.

🔹Запитуйте прямо замість того, щоб гадати
Додумування – це звичка, яку можна змінити. Навчіться сприймати невідомість не як загрозу. А ще – більше говоріть про свої почуття. Бо правда завжди легша за здогадки, що точать ізсередини.
17.03.202516:00
7 правил конструктивної сварки

Конфлікти – невід'ємна частина будь-яких взаємин, чи то дружба, сім'я, чи романтичні стосунки. Відсутність сварок може свідчити про те, що ви не ділитеся своїми справжніми почуттями або уникаєте близькості. Але важливо, щоб сварки були конструктивними, а не руйнівними.

Як же сваритися так, щоб це сприяло розвитку стосунків? Ось 7 простих, але важливих правил:

1. Фокус на головному.
Не дозволяйте одній сварці перерости в перелік всіх образ і невдоволень. Зосередьтеся на конкретній проблемі, яка виникла зараз.

2. Конкретика замість узагальнень.
Уникайте фраз на кшталт «ти завжди» або «ти ніколи». Вони лише підсилюють конфлікт. Говоріть про конкретні випадки та дії, які вас засмутили.

3. Повага до особистості.
Не переходьте на особисті образи та приниження. Критикуйте дії, а не людину. Висловлюйте свої почуття, не звинувачуючи партнера.

4. «Я-повідомлення» – ключ до порозуміння.
Замість «ти мене дратуєш» скажіть «я відчуваю роздратування, коли...». Такий спосіб дозволяє висловити свої емоції, не звинувачуючи іншу людину.

5. Чітке формулювання потреб.
Не чекайте, що ваш партнер здогадається, чого ви хочете. Висловлюйте свої потреби чітко та конкретно. Наприклад, «мені б хотілося, щоб ми більше часу проводили разом».

6. Тайм-аут – не слабкість, а мудрість.
Якщо емоції зашкалюють, зробіть паузу. Відійдіть, заспокойтеся, а потім поверніться до розмови. Це допоможе уникнути необдуманих слів та дій.

7. Вміння слухати – запорука порозуміння.
Не лише говоріть, а й слухайте. Спробуйте зрозуміти погляд вашого партнера. Ставте запитання, уточнюйте, покажіть, що ви дійсно чуєте.

Пам'ятайте, сварки – це не кінець світу. Важливо не накопичувати образи, а відкрито говорити про свої почуття, слухати партнера та шукати спільні рішення. Дотримуючись цих простих правил, ви зможете не лише ефективно вирішувати конфлікти, а й робити свої стосунки міцнішими.
25.03.202516:00
​​Чому так страшно закінчувати?

Взаємини, проєкт, робота чи навіть цілий життєвий етап – усе має початок і завершення. Ми легко говоримо, що все почалося, але сказати, що все скінчено, значно важче. Навіть коли йдеться про щось болісне чи складне, що ми самі прагнули завершити.

Слово "кінець" звучить надто остаточно, а разом із ним підіймається хвиля тривог:

🔹 Страх втрати – стосунків, можливостей, статусу, звичного життя.
🔹 Страх невизначеності – що буде далі, якщо ми відпустимо минуле?
🔹 Страх порожнечі – якщо щось закінчиться, що заповнить цю прогалину?
🔹 Страх втрати ідентичності – ким я буду без цього проєкту, партнера, ролі?
🔹 Страх втрати контролю – бо завершення не завжди відбувається за нашим сценарієм.

Але якщо боятися завершень, то неможливо почати щось нове.

Як легше приймати завершення?
1. Сприймайте кінець не як катастрофу, а як частину процесу
Якби не закінчувалися ночі, не наставали б нові дні. Закінчення не означає, що все було марним – воно просто завершує один цикл, відкриваючи місце для нового.
2. Дозвольте собі прожити емоції
Завершення викликають сум, тривогу, іноді навіть злість. Це нормально. Не потрібно тікати від цих почуттів – визнайте їх, проживіть і відпустіть.
3. Визначте, що саме вас лякає
Що насправді вас тривожить у цьому завершенні? Страх самотності? Невпевненість у майбутньому? Втрата сенсу? Коли страх стає конкретним, із ним легше працювати.
4. Фокусуйтеся на тому, що ви забираєте з цього досвіду
Замість "Усе втрачено" спробуйте "Що я отримав(-ла) з цього періоду?" Навіть болючі завершення залишають цінний досвід, нові знання, внутрішнє зростання.
5. Створіть новий початок
Завершення створюють простір для нового. Щоб не застрягати в порожнечі, подумайте: що далі? Чим би ви хотіли його наповнити?

Кінець може бути болючим. Але це не крапка у вашому житті, а кома. За кожним завершенням відкривається щось нове. І замість страху можна дозволити собі цікавість: що чекає попереду?
05.04.202513:05
​​Чому чоловік не хоче другу дитину?

Іноді чоловік, навіть люблячий та турботливий батько, може не хотіти другу дитину. Давайте розберемося, чому так відбувається.

🔸 Роль батька: чоловічий погляд. На відміну від жінок, які легко можуть знайти своє призначення в материнстві, роль батька не завжди "вбудована" в чоловічу психіку з дитинства. Згадайте дитячі ігри: дівчатка грають в "дочки-матері", хлопчики – у "стрілялки" або "гонки". Тому вже в дорослому віці чоловіки не одразу включають функцію турботливого батька. 

🔸 Батьківство – усвідомлений вибір. Для жінки материнська роль закладена у психіку з дитинства, плюс їй допомагають гормони під час вагітності та пологів. Але чоловік стає батьком шляхом свідомого вибору, коли усвідомлює відповідальність за нову маленьку людину. Тому татусям складніше адаптуватися до нової ролі, ніж мамам.

🔸 Подвійний тягар. Чоловік повинен поєднувати роль батька та чоловіка, забезпечуючи сім'ю. Соціальні очікування не змінюються: після безсонних ночей батько мусить йти на роботу.

🔸 Особисті страхи. Враховуйте те, що партнер може мати негативний досвід із дитинства (наприклад поява молодшого брата / молодшої сестри, з чим пов'язані важкі емоції). А можливо, чоловік виріс у бідній родині, і тепер він хоче мати змогу забезпечити своїй дитині найкраще майбутнє, а тому вибирає дати це одній, бо ділити на двох буде вже набагато складніше.

Прийняти рішення про другу дитину – непросто, але важливо відкрито обговорювати свої почуття та страхи з партнером, щоб знайти спільне рішення.

Джерело: психологиня О.Корбут
13.03.202516:44
Нічого не робити і не відчувати провини: складно, але можливо

У наш час часто здається, що ми повинні постійно діяти. Проте бути продуктивними весь час — дуже складно. Але ще важче — дозволити собі не робити нічого і не винити себе за це.

Сучасний світ нав'язує нам ідею, що безперервна активність — це єдиний шлях до успіху. Через наші страхи, сумніви і переживання ми вважаємо, що відпочинок — це щось неправильне, а паузи — це втрачений час. Та насправді це далеко не так.

Чому нічого не робити так складно? Коли ми не зайняті чимось конкретним, відчуваємо невизначеність і тривогу. У такі моменти ми намагаємося заповнити порожнечу справами, щоб уникнути цих неприємних відчуттів. Однак насправді паузи можуть бути дуже корисними.

Продуктивність у паузах. Вміння просто бути, перебувати у пасивному стані — це важливий і корисний досвід. Тихі моменти відпочинку не лише дають нам фізичне відновлення, а й дозволяють знайти внутрішній баланс. Ми можемо бути залучені до життя не через дії, а через уяву, фантазії, мрії та сни. Ми можемо знайти нові шляхи: тим бездіяльність і продуктивна.

Не тисніть на себе. Не обов'язково намагатися робити усе й одразу. Якщо сьогодні не вистачає сил для великих змін чи досягнень, це нормально. Навіть якщо ви не встигаєте зробити все, це не означає, що ви не рухаєтеся вперед. Дозвольте собі бути в моменті, відчути свої емоції і просто бути.

Бездіяльність — це не лінь. Це про вміння приймати себе в будь-якому стані. Іноді життя потребує паузи, щоб ви могли почути свої внутрішні потреби і прийняти свої почуття без осуду. Дайте собі право бути в роздумах, апатії, мріях. Це дозволить вам стати сильнішими і більш усвідомленими у своїх діях.
26.03.202516:00
​​Почуття сорому: зрозуміти і подолати

Ми відчуваємо сором, коли вважаємо, що зробили щось "неправильно" або не відповідаємо вимогам, які ставимо до себе чи які ставлять до нас інші.
Насправді, це важлива емоція, яка впливає на наше самовідчуття та взаємодію з оточенням, вона допомагає нам адаптуватися до соціальних вимог і бути частиною колективу. Проте часто сором – це глибоке емоційне переживання, яке негативно впливає на наше самовідчуття.


Чому ми відчуваємо сором:

1. Соціальні норми.
У кожному суспільстві є свої правила поведінки, а їхнє порушення призводить до відчуття незручності та сорому.

2. Власні стандарти. Ми маємо уявлення про те, якими повинні бути в певних ситуаціях, і коли не досягаємо цих стандартів, відчуваємо розчарування та сором.

3. Дитячі травми. Критика від батьків у дитинстві може негативно вплинути на самооцінку та стати причиною почуття сорому в дорослому віці.


Що ж робити з цим неприємним почуттям?

🔸
Усвідомте, що сором – природна емоція. Не треба намагатися придушити це почуття або звинувачувати себе за нього. Подумайте, що саме її викликало та чи є для цього об'єктивні причини.

🔸 Запитайте себе, чому саме ви відчуваєте сором: через соціальні норми, ваші власні стандарти чи осуд з боку інших людей? Відповіді на ці запитання покажуть, чи є для сорому реальна причина або це лише внутрішня напруга.

🔸 Поговоріть із кимось. Розмова з близькою людиною, якій ви довіряєте, може допомогти подивитися на ситуацію під іншим кутом. Коли ви проговорите проблему, то зрозумієте, що не самотні. А робота із психотерапевтом допоможе позбутися негативних переконань, що викликають сором.
Repost qilingan:
Вчителі_інфо avatar
Вчителі_інфо
31.03.202511:36
Онлайн-вебінари до Всесвітнього дня поширення інформації про аутизм

Протягом чотирьох днів, з 1 по 4 квітня 2025 року серія вебінарів «Аутизм: як діяти» від провідних фахівців, які ділитимуться своїми знаннями, досвідом та практичними рекомендаціями щодо підтримки людей з РАС.

Кому буде корисно:
- Батькам дітей та підлітків з РАС та ООП-
- Психологам і психотерапевтам
- Корекційним педагогам та дефектологам
- Вчителям інклюзивних класів
- Фахівцям, які працюють з дітьми з особливими потребами
- Усім, хто цікавиться питаннями підтримки осіб з РАС

Формат: онлайн
Участь безоплатна

Реєстрація за посиланням:

https://forms.gle/RHXTcYNaNMvXQv368
Громадська організація «Точка опори ЮА» разом зі студією онлайн-освіти EdEra створили безкоштовний онлайн-курс про інклюзивну психологічну допомогу «Змі(ц)нюй», який фокусується на потребах підлітків та молоді з вразливих груп та з урахуванням контексту війни. 

Курс доступний за посиланням: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/6351

промоція
10.03.202516:20
Фантазії про інших: загроза стосункам?
Сексуальні фантазії – це ментальні образи, думки або сценарії еротичного змісту, які виникають у свідомості людини. Вони є природною частиною людської психіки, й можуть з’являтися навіть у людей, які перебувають у тривалих та гармонійних стосунках. Але чи є вони невинною грою уяви, чи приховують потенційну загрозу?

Чому виникають сексуальні фантазії про інших?

🔹Пошук новизни. Наш мозок природно тягнеться до нового, постійно шукає свіжі стимули, що збуджують цікавість і підтримують інтерес. У цьому контексті сексуальні фантазії можуть слугувати способом урізноманітнити інтимні переживання та підтримувати пристрасть у довготривалих стосунках.

🔹Дослідження власної сексуальності. Фантазії – це безпечний спосіб пізнавати власні бажання, не переходячи до реальних дій. Через них ми можемо усвідомити, що нас приваблює, які сценарії чи динаміки збуджують, навіть якщо в реальному житті ми не хотіли б їх втілювати.

🔹Зовнішній вплив. Фільми, серіали, соцмережі демонструють образи привабливих, пристрасних, "ідеальних" коханців, що підсвідомо впливають на наші фантазії. Це не означає, що партнер не подобається – просто мозок обробляє отриману інформацію й може використовувати її як "сировину" для уявних сценаріїв.

🔹Потреба у певних відчуттях. Фантазії можуть сигналізувати про приховані бажання – не завжди сексуальні, а й емоційні: відчуття уваги, влади, свободи чи безпеки.

🔹Механізм подолання стресу. Це свого роду емоційна втеча, яка не завжди пов’язана з реальними бажаннями, спосіб тимчасово відключитися від рутинних турбот.

Чи свідчать фантазії про проблеми у стосунках?

Фантазії – це частина внутрішнього світу, а не обов’язково сигнал незадоволеності. Якщо ж вони стають способом уникати близькості з партнером або витісняють реальний сексуальний контакт – вони стають проблемою, яку варто обговорити.

Чи варто говорити про свої фантазії з партнером?
Тут усе залежить від рівня довіри в парі. Відкрита розмова може допомогти краще зрозуміти одне одного, урізноманітнити інтимне життя, якщо обом цікаво експериментувати, й посилити емоційну близькість.

Але важливо розповісти про них так, щоб партнер не відчув загрози чи тиску. Якщо ви знаєте, що така розмова може викликати ревнощі чи невпевненість, подумайте, чи вона насправді потрібна.

Як реагувати, якщо ви дізналися про фантазії коханої людини?
✅ Не панікувати – фантазії не дорівнюють зраді.
✅ Не порівнювати себе з вигаданими образами.
✅ Визначити свої межі – чи комфортно вам чути такі зізнання?

Фантазії – це нормальна частина людської психіки. Вони не означають нестачу любові чи зраду, якщо не впливають на довіру та близькість у парі. Важливо розуміти, що ми всі люди, і мозок часом створює несподівані сценарії – але те, як ми з ними поводимося, набагато важливіше за сам факт їхнього існування.
Дитина постійно щось вигадує? Дамо її фантазії правильний напрямок! 👩‍🎨

Відкрито реєстрацію на БЕЗКОШТОВНИЙ марафон для дитини «Ресторан Красті Крабс у Чорному морі»: https://bit.ly/3E5oVze
 
За 3 дні дитина випробує себе:

📌 в ролі дизайнера: створить урочистий макет та логотип власного ресторану
📌 в ролі ресторатора: продумає концепцію закладу, складе меню
📌 в ролі бізнесмена: розрахує стартовий капітал для відкриття закладу

🎁 І, звісно, подарунки! Серед них – книги із захоплюючим сюжетом та бокси з корисною доглядовою косметикою для дітей! ✨

📅 Дата: 8.04-10.04
💰 Вартість: БЕЗКОШТОВНО!

Це справжня подорож у світ дизайну, де дитина зможе творити, фантазувати та розвивати свої таланти!
Бронюйте безкоштовне місце просто зараз: https://bit.ly/3E5oVze

промоція
Громадська організація «НОВІ УКРАЇНСЬКІ НАРАТИВИ» реалізує комунікаційну кампанію, Нежіноча робота” , яка має на меті дослідити досвід жінок у стереотипно "чоловічих" професіях - в яких представництво жінок менше або існують гендерні бар’єри. Ми прагнемо зібрати історії викликів і досягнень, щоб донести суспільству важливий месідж: професіоналізм не має статі.

📢 ГО «Нові Українські Наративи» запрошує долучитися до анонімного опитування: https://bit.ly/43Aii2e
🗓 До 14 квітня 2025 року.

Деякі історії, за згодою, будуть опубліковані, аби показати: жінки можуть усе і мають право самі обирати своє місце.

🙌 Поширте серед знайомих, які працюють там, де мало жінок. Зробімо їх та їхні проблеми і успіхи видимими!

📣 Кампанія “Нежіноча робота” реалізується у межах ініціативи «Рівність. Лідерство. Майбутнє».
Ініціатива впроваджується громадською організацією «Дівчата» в межах проєктів ООН Жінки:
– «Посилення жіночого лідерства для стійких і мирних суспільств» (фінансується урядом Данії);
– «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні» (фінансується урядом Швеції та втілюється у співпраці з Офісом Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також у партнерстві з Міністерством соціальної політики України).

💡 Фінансову підтримку ініціативі також надає Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.