Це не день весни, краси і молодостІ. Це день, який вшановує жінок, завдяки яким я можу водити авто, брати участь у виборах,
робити манікюр і ніхто за це привселюдно не позбавить мене пальців, ходити у відкритому одязі, обирати професію, самостійно виходити на вулицю, отримувати заробітну плату відповідно до моїх професійних навичок. Я ніколи не розуміла фемінізм і вважала його не актуальним. Втім, подорослішавши, я зрозуміла, що він не про рівність і однаковість. Він про права людини.
Ми досі часто стикаємось з сексизмом та упередженнями. Нас з дитинства вітають в цей день і дякують за те, що ми народжені надихати чоловіків. В деяких країнах якщо ти народилась жінкою - ти власність чоловічої половини твоєї родини і тебе можуть позбавити життя, якщо ти наприклад зробиш селфі.
Цей день не про рівність. Не про красу. Не про натхнення. Цей день про людей. Я знаю, що таке не мати жодних прав. Я знаю, що таке жити в неволі та отримувати тонну упереджень. Я знаю, що таке, коли до тебе ставляться не як до людини та порушують усі конвенції. Не залежно від статі кожен може змінити світ. Для мене цей день про це. Але жінкам це зробити в рази важче, бо перед тим треба пройти сім кіл пекла, щоб довести, що ти на це маєш право.
Дякую жінкам минулого, що вони дали мені змогу
це робити.
Пташка
