ДЕНЬ ІСПАНСЬКОГО СВІТУ
12 жовтня - день, без перебільшення, один з найвеличніших серед усіх у григоріанському календарі для глобальної європейської християнської цивілізації, який розділив існування людства на "до" та "після" і за своїм загальносвітовим значенням поступається лише народженню Христа-царя. Своїм звершенням він набув неосягненної вершини перемоги Христової віри на 700-от річній війні Іберійської нації супроти арабської чуми і назавжди увійшов в історію як найвеличніший дар іспанської корони для усіх народностей та націй світової будови.
530 років тому кастильський шляхтич та власник корвету "Санта-Марія" Хуан де ла Коса разом зі своїм матросом Родріго Тріаною увірвалися до кают-кампанії начальника індійської експедиції Христофора Колумба з радісною звісткою про видиму на обрії землю, що була омріяною для усіх 90-а моряків, які зголосились покинути свої сім'ї та в ім'я християнської віри і Її Католицької Величности Ізабелли І здолати невідомі до того європейцям терни океанічної завіси, якими Світ Старий був захованим від землекраю.
Перехоплюючись радісними емоціями капітаном був виданий наказ про висадку місії на острові, назву якого не міг вимовити жоден з нових прибульців, на що радою найвидатнішого генуезця цивілізатори вирішили дати йому ім'я, яким благословили екзистенційний початок усього Світу Нового - Сан-Сальвадор, що у перекладі з іспанської означає "Святий Спаситель". Іменем нашого Отця Колумб назвав кінцеву точку шляху, яким за Божим дороговказом було просвітлено далеку путь до невідомої та небаченої Терри Інкогніти, що змінила усі рівні осмислення та стала найбільшим відкриттям в історії Роду Людського.
Відкриття Америки стало найбільшим внеском іспанської цивілізації у загальносвітовий часовий плин. Для об'єднаного Іберійського Королівства, яке буквально трималось на останніх струнах арагонської мандалини через тотальне виснаження опісля кривавої 770-от річної війни під покровом святого Сантьяго Мавровбивці, перша індійська кампанія італійського морського географа була повністю непосильною у фінансуванні. Та особиста державницька віра королеви Ізабелли Кастильської була вищою за будь-які скрутності, що осягнули християнську монархію після остаточного знищенення мавританського диявола.
Щоразу, коли державні скарбничі доводили Її Католицькій Величності, що закупівля кораблів та забезпечення суден необхідними ресурсами знищить скарбницю й поставить народ перед загрозою голоду, Рейна погрожувала їм стратою.
Загасити пломінь ідеї світового відкриття не зміг навіть чоловік, король Фердинанд Арагонський, у одній з суперечок з яким Ізабелла І промовила доленосні слова, якими найясніша сеньйора на віки закарбувала свою державницьку жагу - "Якщо держава не може стати величною за рахунок народу, монарх має віддати свою останню мантію за її тріумф!" Донья Ізабелла де Кастілья продала більше половини усього свого майна, і увінчала Європу абсолютним переломом у самому способі мислення, яким Старий Світ жив аж до того дня, коли Іспанська Корона пробила вікно у "Західну Індію" і дала початок Американській субцивілізації, яку зростила у невід'ємній цілости від Іберійської культури.
Сьогодні увесь іспаномовний світ шанує кожного полеглого воїна, який загинув в ім'я Христа, Його Католицької Величности та Іспанської Традиції. День Іспанідаду - це кульмінація величі найбільш пристрасної та палкої християнської цивілізаторської культурної парадигми, яка попри усі екзистенційні випробування несе вогонь свого етосу і дарує його пломінь іншим народам.
Ми вітаємо усі іспанські нації світу з доленосним днем, яким 530 років тому Іспанія невідворотно змінила людський плин та сформувала власний Світ з його величною культурою, шляхетським конкістадорським духом та християнським етосом, яким запалала уся Нова Земля.
P. S. На світлині - полотно "Велич Цивілізації" Сальвадора Далі, яке було виконано на особисте замовлення Його Божою Милістю Каудільйо Франсіско Франко Баамонде.
✙ Плуг та Меч ✙
