Визначаючи те, у кого найбільш складний календар знаменитий супермеганеймовірний комп'ютер Opta визначив, що Евертон для суперників - зелений. Тобто, суперник легкої складності.
Хтозна, які данні він вважає потрібними для використання своєї формули, але Евертон та Вулвз зелені як Саутгемптон та Лестер, а Тоттнем, Ман Юнайтед та Борнмут - суперники середньої складності.
Перед цим туром команда Девіда Моєса була шостою в таблиці, якщо рахувати очки після його повернення та тільки нещодавно перервала 9-матчеву серію без поразок, найдовшу за вісім років в клубі.
Авжеж, легка прогулянка.
Моєса варто називати одним з найчеснішим тренерів в АПЛ. Коли його команда грає погано, то він про це говорить відверто та може легко сказати, що на перемогу чи нічию вона не заслуговувала.
Після перших тижнів свого повернення в Евертон він говорив, що йому дісталась гарна команда, над якою добре попрацював попередник. Сам Моєс відомий своїм умінням налагоджувати оборону та збирати правильний склад захисників, але в Евертоні йому вже дісталися Пікфорд у воротах, Тарковські та Брантвейт в центрі захисту, орієнтований на захист та вишколений Шоном Дайчем Миколенко. Єдиною кадровою зміною стала поява ОБраяна на правому фланзі захисту. 197-сантиметровий фулбек - на таке навіть Дайч не пішов.
Евертон значно покращився в атаці попри те, що у Моєса майже не грали Калверт-Льюїн та Макніл, без яких Дайч, можливо, взагалі б склав руки та не думав про атаку. Загалом варто нагадати, що Дайч пішов, бо не бачив, що кращого можна зробити з цим набором гравців.
Дії в атаці цих двох тренерів дуже різняться. Якщо описувати грубо, то Дайч - це про захист, тоді як команди Моєса завжди налаштовані на контратаки. Прогрес Бету якраз показує цю різницю. У Дайча передачі на нього були радше вибиваннями з подальшими спробами зачепитися, тоді як в команді Моєса - це дійсно передачі.
Ще одна різниця стосується взагалі більшій дозволеності гравцям атаки. У Дайча не можна йти гуляти, доки не зробиш всю роботу по дому: не нарубаєш дров, не наносиш води, не повичищаєш у свиней, не перекопаєш грядку. А яка тоді вже гульня...
Ндіай, Бету, Гарнер, навіть такі невтомні роботяги як Миколенко та Дукуре більше раді такому футболу.
У поєдинку проти Ноттінгем Евертон забив переможний гол в контаратаці на 94-й хвилині. Але якби цього не сталося, то Моєсу б знову довелося говорити, що його команда не змогла перетворити гарний матч на перемогу.
Евертон дозволив супернику тільки 5 разів пробити з меж штрафного майданчика, був агресивним в атаці та налаштованим на перемогу.
Навряд чи Нуну Ешпіріту Санту був тим, хто вважав гру проти Евертона зеленим днем в календарі. "Ми не могли робити те, що зазвичай робимо. Усі відчували, що нам немомфортно".
"Евертон домінував".
Так закінчилася серія із 9-ти домашніх матчів без поразок для Ноттінгема, де суперниками були, зокрема, Астон Вілла, Тоттнем, Ліверпуль, Брайтон, Арсенал, Ман Сіті та Ман Юнайтед. Але найбільший дискомфорт був з Евертоном.
Уже хочеться наступного сезону Евертона.
