Це історія про трьох однокласниць з фото-кінематографічного гуртка.

Артур – спадкоємець величезної компанії. Найбільше у житті він не любить людей. Йому не подобаються дві речі: те, що люди брешуть і те, що вони люди. Інша справа роботи. Роботи – це чудово! Роботи – це найкраще, що придумало людство! Особливо якщо ці роботи — покоївки. Наказавши своєму відділу розробок зробити робота-покоївку, Артур навряд чи міг подумати, що отримає саму досконалість, технічно незрівнянний продукт на ім'я Марі. Але як же так вийшло, що Марі … людина?

Кабоку Котані намагається не виділятися у суспільстві, пригнічуючи свої почуття. Якось він зустрічає Хікарі Ванду, дівчину, яка привабила його своєю любовʼю до танців та байдужістю до поглядів оточуючих. Чи ризикне він стати навпроти неї, незважаючи на відсутність досвіду в танцях? Клубна діяльність, навчання, робота, друзі, кохання... Що по-справжньому має значення в цьому житті і що буде, якщо вдаватися до незначних речей? Кинь собі виклик, відчуй свободу в цьому танці кохання!

У віці двох років Ван, четвертий син маркіза, згадав спогади з минулого життя. Ставши вундеркіндом, у 8 років він дізнається, що має "магію створення" — у світі, де цінують лише бойову магію, її вважають марною.

Розчарований батько виганяє Вана до безіменного глухого села разом із покоївкою Тілл. Село — занедбане, з сотнею жителів і без жодних перспектив. Однак Ван вирішує жити спокійно та розвивати поселення, використовуючи знання з минулого життя та свою "непотрібну" магію.
Будуючи будинки, озброюючи пригодників і навіть зводячи замок з балістами, він перетворює село на процвітаюче місто.

Я Маехара Макі, хлопець, який не зміг завести жодних знайомств чи друзів у старших класах, нарешті знайшов з ким поспілкуватися поза школою. Дівчина. Її звали Асанаґі. Хлопці в моєму класі позаочі називали її "другою наймилішою дівчиною класу". По п'ятницях вона відмовлялася від запрошення своєї найкращої подруги Амамі, "наймилішої дівчини в класі", щоб просто потусуватися зі мною в моєму домі. Разом ми грали в ігри, дивилися фільми, читали манґу, їли нездорову їжу — піцу, гамбургери та колу, не звертаючи уваги ні на що на світі. Комусь ми можемо здатися недбалими, але для нас з Асанаґі це був дорогоцінний, таємний час, проведений разом.

Тоґаші народився, щоб бігати. Із самого дитинства він мав природний талант і без зусиль вигравав усі забіги на 100 метрів. Але в шостому класі він зустрічає Комію — новачка, сповненого рішучості, але без належної техніки. Навчаючи його, Тоґаші дарує Комії нову мету: перемагати за будь-яку ціну. Минають роки, і Тоґаші знову зустрічає Комію на біговій доріжці — вже як суперника. І там, на треку, вони показують себе справжніми.

Сае і Кокі дружать з дитинства. Одного доленосного дня наприкінці середньої школи Сае усвідомила дещо — Кокі виріс! Тепер вони в старших класах, і вона ще дещо усвідомила — вона має почуття до Кокі! Але Сае - не єдина дівчина, яка має почуття до нього... Питання в тому, до кого ж Кокі має почуття?!

Нетрі, в яких живуть нащадки злочинців... Люди за межами нетрів дивляться на їхніх мешканців зверхньо, і вважають їх людьми другого сорту, гидливо називаючи їх "волоцюгами". Рудо - хлопчик-сирота, який живе в нетрях зі своїм прийомним батьком Регто і заробляє на життя за допомогою своїх екстраординарних фізичних здібностей. Але одного разу його звинувачують у злочині, якого він не скоював, і кидають у "безодню", якої бояться навіть мешканці нетрів...

Осінь 2023. Акуцу - старий в'язень за крок від смерті, що відбуває довічне ув'язнення у одиночній камері. Раптом квітка мімоза, яка вміє розмовляти, каже йому: "Яке нікчемне життя ти прожив". Їхня "розмова" спонукає Акуцу на роздуми щодо свого минулого. Літо 1986. Акуцу живе з Наною, жінкою, молодшою за нього на шість років, та її сином Кенсуке у занедбаній квартирі з садком, повним мімоз. Переможне повернення помираючого якудзи та історія його сім'ї з вуст квітки мімози, що цвіте у в'язниці.