kvazartsevam
09.04.202517:41
чорна пʼятниця — червоний день. можна купити майбутнє.
достатньо посереднього, щоб все як у людей.
аби не переклеїли цінники як завжди,
буцім,
новеньке,
з нескінченним терміном придатності,
однак…
*штрих-код не сканується*
щось нечисто, не працює захист прав споживачів,
відстояти чергу легше, ніж себе.
хотілося гнути свою лінію, а не
підкови кульгавій блосі.
але це дано не всім…
дано:
задачка із зірочкою.
немає підказки, не ласує “ad astra”.
шукачі свого місця одвічно у мареві танули, бо землі обітованій —
ні власника,
ані кадастру,
тільки криво дописана маркером епітафія.
нічим крити, писк терміналу глушить
вічного критика.
*оплата не пройшла*
коли радили виходити за власні ліміти,
не мали на увазі кредитні.
шукай рятунку, землю носом рий, та скарб стирається із поля
зору
тінню ластику.
царина розступиться лиш перед цвітом папороті,
та ти знаходиш
тільки пластиковий.
мтб-1, липень 2024
достатньо посереднього, щоб все як у людей.
аби не переклеїли цінники як завжди,
буцім,
новеньке,
з нескінченним терміном придатності,
однак…
*штрих-код не сканується*
щось нечисто, не працює захист прав споживачів,
відстояти чергу легше, ніж себе.
хотілося гнути свою лінію, а не
підкови кульгавій блосі.
але це дано не всім…
дано:
задачка із зірочкою.
немає підказки, не ласує “ad astra”.
шукачі свого місця одвічно у мареві танули, бо землі обітованій —
ні власника,
ані кадастру,
тільки криво дописана маркером епітафія.
нічим крити, писк терміналу глушить
вічного критика.
*оплата не пройшла*
коли радили виходити за власні ліміти,
не мали на увазі кредитні.
шукай рятунку, землю носом рий, та скарб стирається із поля
зору
тінню ластику.
царина розступиться лиш перед цвітом папороті,
та ти знаходиш
тільки пластиковий.
мтб-1, липень 2024
16.02.202519:44
коли в нас проростав міцелій співзалежності,
повітря пахло грозою і порохом.
так починаються війни з собою —
без попередження.
не знаю, чого варта дорога назустріч,
та мені квитки вже обійшлися задорого.
наш будиночок мрії знесло буревієм,
а я, повторюючи за Дороті,
дивилася у вікно.
висота зʼїдала минуле.
ти добре знаєш, у нас його і не було ніколи.
я все вигадала,
впавши головою на твої коліна,
впавши у власних очах,
впавши із хмар у чахлу реальність.
кажуть, що час
летить,
але для мене дні кульгають на милицях.
кажуть, що час
лікує.
тоді я у нього в немилості —
так і не знайшла штормових попереджень для ураганів у душі.
годинник показує шість,
я гострю ніж/ність:
раптом вітер за вікном вщухне, і ти прийдеш повечеряти.
тоді клятий міцелій трохи відпустить горло,
і я впущу — ти промок під дощем, я не в силах вдавати із себе черству.
на ранок нові питання проростуть з мого рота,
вишикуються в чергу.
попросила б сказати, що все буде добре,
та сама ж хотіла,
щоб ти був
зі мною
чесним.
вересень 2024, Іра і попса пролюбоф
повітря пахло грозою і порохом.
так починаються війни з собою —
без попередження.
не знаю, чого варта дорога назустріч,
та мені квитки вже обійшлися задорого.
наш будиночок мрії знесло буревієм,
а я, повторюючи за Дороті,
дивилася у вікно.
висота зʼїдала минуле.
ти добре знаєш, у нас його і не було ніколи.
я все вигадала,
впавши головою на твої коліна,
впавши у власних очах,
впавши із хмар у чахлу реальність.
кажуть, що час
летить,
але для мене дні кульгають на милицях.
кажуть, що час
лікує.
тоді я у нього в немилості —
так і не знайшла штормових попереджень для ураганів у душі.
годинник показує шість,
я гострю ніж/ність:
раптом вітер за вікном вщухне, і ти прийдеш повечеряти.
тоді клятий міцелій трохи відпустить горло,
і я впущу — ти промок під дощем, я не в силах вдавати із себе черству.
на ранок нові питання проростуть з мого рота,
вишикуються в чергу.
попросила б сказати, що все буде добре,
та сама ж хотіла,
щоб ти був
зі мною
чесним.
вересень 2024, Іра і попса пролюбоф
04.03.202512:35
я, коли треба написати/відсудити в дедлайн
22.02.202509:56
мама з сином в тєліку
Repost qilingan:
stavozero
22.02.202509:56
Так про себе написала наступна представниця #WikipediaPoet, Kvazartsevam:
📜 «красіва дєвушка, яка прочитає з телефону словесну пургу»
на вашому літвечорі/корпоративі/весіллі. дорого. якісно. незабутньо.
Іра з Харкова, яка по приколу зайшла у поетичний телеграм-простір, пригрілася там, і прикол затягнувся настільки, що її видали у Норвегії.
цей прикол мені сподобався, тому продовжую писати:
норвезькою рефлексую мігрантське життя,
українською загортаю в римочки свій світогляд.
💬 І мені особисто до останніх двох речень нічого додати.
І хай я з Ірою жодного разу наживо не зустрічався, але по тих розмовах, які я з нею мав у телеграм-чатах, вражає її харизма, через що не буду здивований, якщо колись в майбутньому — а можливо й зараз — її можна буде називати однією з найпотужніших представниць української андерґраунд-поезії. Або ж принаймні нинішньої діаспорянської поезії, і в доволі нішевому прошарку, адже, як на мене, на пальцях однієї руки можна порахувати українських поетів, що мають зв'язки з Норвегією.
📜 «красіва дєвушка, яка прочитає з телефону словесну пургу»
на вашому літвечорі/корпоративі/весіллі. дорого. якісно. незабутньо.
Іра з Харкова, яка по приколу зайшла у поетичний телеграм-простір, пригрілася там, і прикол затягнувся настільки, що її видали у Норвегії.
цей прикол мені сподобався, тому продовжую писати:
норвезькою рефлексую мігрантське життя,
українською загортаю в римочки свій світогляд.
💬 І мені особисто до останніх двох речень нічого додати.
І хай я з Ірою жодного разу наживо не зустрічався, але по тих розмовах, які я з нею мав у телеграм-чатах, вражає її харизма, через що не буду здивований, якщо колись в майбутньому — а можливо й зараз — її можна буде називати однією з найпотужніших представниць української андерґраунд-поезії. Або ж принаймні нинішньої діаспорянської поезії, і в доволі нішевому прошарку, адже, як на мене, на пальцях однієї руки можна порахувати українських поетів, що мають зв'язки з Норвегією.
Ko'rsatilgan 1 - 5 dan 5
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.