US Politics
Пишу про політику США. Поточні політичні події, трохи історії, загальні тенденції.
Посилання на цікаві матеріали в західних ЗМІ і мої коментарі та міркування. Коротко і суб’єктивно.
Автор — @NelepovV
Посилання на цікаві матеріали в західних ЗМІ і мої коментарі та міркування. Коротко і суб’єктивно.
Автор — @NelepovV
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaMar 16, 2019
TGlist-ga qo'shildi
Oct 03, 2023Muxrlangan guruh
US Politics Chat
13
Repost qilingan:
Останній Капіталіст ✙
03.04.202508:31
Мита Трампа насправді не пов'язані з торговими бар'єрами проти США
Адміністрація Трампа нарешті розкрила формулу розрахунку своїх гучних "взаємних" тарифів, і це виявилася зовсім не та "взаємність", яку обіцяли. Замість відповіді на реальні торгові бар'єри, з якими стикаються американські експортери, нова формула просто бере торговий дефіцит країни зі США, ділить на її загальний експорт, а потім ще раз ділить навпіл.
Плакат, який Трамп гордо демонстрував у Рожевому саду, містив колонку з назвою "тарифи, що стягуються для США", але ці цифри просто вигадані. Вони не показують реальні тарифи інших країн, а є результатом маніпуляцій з цифрами торгового дефіциту. Це докорінно суперечить лютневому меморандуму самого Трампа, де він обіцяв "всеосяжний аналіз" усіх торгових бар'єрів.
Такий підхід непропорційно вдаряє по малих економіках з обмеженим експортом. Боснія отримала тариф 35%, хоча її весь експорт до США складає лише $163 млн, з яких найбільші категорії – боєприпаси, гумове взуття та матраци. Мадагаскар з тарифом 47% експортує до США загалом на суму $669 млн, переважно ваніль (на $143 млн) та одяг.
Багато країн, що розвиваються, просто не можуть дозволити собі імпортувати високотехнологічні та дорогі американські товари. Їхній профіцит у торгівлі зі США часто виникає не через торгові бар'єри, а через відсутність купівельної спроможності їхнього населення. Тобто, Мадагаскар експортує ваніль, але не може в обмін купувати літаки Боїнг чи програмне забезпечення Microsoft у тих самих обсягах. Проте нова формула ігнорує ці структурні відмінності економік.
Що стосується розвинених економік, то Японія, Південна Корея та ЄС потрапляють під високі мита через свою виробничу ефективність. Нова формула просто фіксує факт, що американці купують більше японських чи європейських товарів, ніж навпаки. Проте вона не враховує причини: чи справді там існують бар'єри для американських товарів, чи просто їхні виробники пропонують більш привабливу продукцію. Країни з високим рівнем продуктивності опиняються під більшими тарифами, навіть якщо їхні ринки відкриті для американського експорту.
Торговий представник США навіть не приховує цю підміну понять. У своїй заяві він прямо визнає, що розрахунок впливу "десятків тисяч тарифних, регулятивних, податкових та інших заходів" кожної країни був би "складним, якщо не неможливим". Тому вони пішли найпростішим шляхом – взяли дефіцит як "проксі" для всіх цих факторів.
Формула містить ще два параметри – еластичності імпортного попиту та цін, але їх значення встановлені так, що вони просто взаємно анулюються. У підсумку єдиним фактором, що визначає тарифну ставку, залишається торговий дефіцит.
Ця підміна "взаємності" на "зниження дефіциту" показує, що справжня мета адміністрації – не встановлення справедливих умов торгівлі, а просто скорочення імпорту, незалежно від того, наскільки чесними чи нечесними є торгові практики інших країн. Американські споживачі та бізнеси, які покладаються на імпортні компоненти, очевидно, заплатять за це високу ціну.
@OstanniyCapitalist
Адміністрація Трампа нарешті розкрила формулу розрахунку своїх гучних "взаємних" тарифів, і це виявилася зовсім не та "взаємність", яку обіцяли. Замість відповіді на реальні торгові бар'єри, з якими стикаються американські експортери, нова формула просто бере торговий дефіцит країни зі США, ділить на її загальний експорт, а потім ще раз ділить навпіл.
Плакат, який Трамп гордо демонстрував у Рожевому саду, містив колонку з назвою "тарифи, що стягуються для США", але ці цифри просто вигадані. Вони не показують реальні тарифи інших країн, а є результатом маніпуляцій з цифрами торгового дефіциту. Це докорінно суперечить лютневому меморандуму самого Трампа, де він обіцяв "всеосяжний аналіз" усіх торгових бар'єрів.
Такий підхід непропорційно вдаряє по малих економіках з обмеженим експортом. Боснія отримала тариф 35%, хоча її весь експорт до США складає лише $163 млн, з яких найбільші категорії – боєприпаси, гумове взуття та матраци. Мадагаскар з тарифом 47% експортує до США загалом на суму $669 млн, переважно ваніль (на $143 млн) та одяг.
Багато країн, що розвиваються, просто не можуть дозволити собі імпортувати високотехнологічні та дорогі американські товари. Їхній профіцит у торгівлі зі США часто виникає не через торгові бар'єри, а через відсутність купівельної спроможності їхнього населення. Тобто, Мадагаскар експортує ваніль, але не може в обмін купувати літаки Боїнг чи програмне забезпечення Microsoft у тих самих обсягах. Проте нова формула ігнорує ці структурні відмінності економік.
Що стосується розвинених економік, то Японія, Південна Корея та ЄС потрапляють під високі мита через свою виробничу ефективність. Нова формула просто фіксує факт, що американці купують більше японських чи європейських товарів, ніж навпаки. Проте вона не враховує причини: чи справді там існують бар'єри для американських товарів, чи просто їхні виробники пропонують більш привабливу продукцію. Країни з високим рівнем продуктивності опиняються під більшими тарифами, навіть якщо їхні ринки відкриті для американського експорту.
Торговий представник США навіть не приховує цю підміну понять. У своїй заяві він прямо визнає, що розрахунок впливу "десятків тисяч тарифних, регулятивних, податкових та інших заходів" кожної країни був би "складним, якщо не неможливим". Тому вони пішли найпростішим шляхом – взяли дефіцит як "проксі" для всіх цих факторів.
Формула містить ще два параметри – еластичності імпортного попиту та цін, але їх значення встановлені так, що вони просто взаємно анулюються. У підсумку єдиним фактором, що визначає тарифну ставку, залишається торговий дефіцит.
Ця підміна "взаємності" на "зниження дефіциту" показує, що справжня мета адміністрації – не встановлення справедливих умов торгівлі, а просто скорочення імпорту, незалежно від того, наскільки чесними чи нечесними є торгові практики інших країн. Американські споживачі та бізнеси, які покладаються на імпортні компоненти, очевидно, заплатять за це високу ціну.
@OstanniyCapitalist
Repost qilingan:
🇪🇺 Записки державного експерта 🇺🇳
03.04.202505:18
З моменту заснування сучасного економічного порядку, Сполучені Штати перебували в його центрі. Це надавало їм неймовірні конкуренті переваги, особливо в питаннях можливості проведення фіскальної політики. Економіка у них завжди зростала швидше, кризи переживалися простіше. Інша справа, що американська політична система вирішила конвертувати ці переваги у статки Безоса, Маска та інших олігархів це вже інше питання. Проте, славнозвісна американська конкурентність і збережені (на фоні інших розвинених країн) темпи економічного зростання родом з того факту, що Сполучені Штати були завжди в центрі світової економіки, навіть коли їх відносна доля у ній скоротилася.
Сьогодні положенню Сполучених Штатів було нанесено непоправного удару. Навіть якщо в 2028 оберуть антитарифного президента, ніхто ніколи не буде всерйоз сприймати їх як лідера світової економіки, тому що за ці 4 роки, світова економіка і далі існуватиме. Переживе кризу, перебудує ланцюги постачання і почне відновлення.
Звісно ж, якесь виробництво у Штати повернеться. Але через те, що вартість виробництва зросте, а кількість факторів виробництва від тарифів не збільшується, очікувати великого зростання не має сенсу. Повезе, якщо зможуть замістити 10-15% від імпорту, проте з урахуванням того, що проти Штатів теж введуть тарифи, очікувати зростання промислового випуску не варто.
Сьогодні положенню Сполучених Штатів було нанесено непоправного удару. Навіть якщо в 2028 оберуть антитарифного президента, ніхто ніколи не буде всерйоз сприймати їх як лідера світової економіки, тому що за ці 4 роки, світова економіка і далі існуватиме. Переживе кризу, перебудує ланцюги постачання і почне відновлення.
Звісно ж, якесь виробництво у Штати повернеться. Але через те, що вартість виробництва зросте, а кількість факторів виробництва від тарифів не збільшується, очікувати великого зростання не має сенсу. Повезе, якщо зможуть замістити 10-15% від імпорту, проте з урахуванням того, що проти Штатів теж введуть тарифи, очікувати зростання промислового випуску не варто.
09.04.202516:56
04.04.202510:30
Republican primary 2028
25.03.202504:52
Як ви всі вже знаєте Волц випадково (чи «випадково») додав журналіста в чатік, де вони планували удари по єменським хусітам.
Найкраще цю новину прокоментувала Гіларі.
Найкраще цю новину прокоментувала Гіларі.
27.03.202517:34
До слова, Берні зараз їздить туром разом з АОС. Вони на вихідних зібрали 15 тисяч в Аризоні і 34 тисячі в Колорадо.
І як ви розумієте, вони людям розказують не про гендери-трансгендери, а про тріумф олігархії і загрози американському робочому класу.
Ні Берні, ні АОС (поки що) не виглядають вдалим вибором в 2028, але до 2028 буде ще 2026. І якщо ліві хочуть захопити ініціативу потрібно гучно заявити про себе на мідтермах.
АОС не пощастило, що лідеру демократів в Сенаті Чаку Шумеру переобиратись в 2028, а не в 2026. Бо зараз дуже багато незадоволених лідерством Чака і якби АОС вибила його в праймеріз і зайняла його місце в Сенаті від Нью-Йорку це було б саме тією перемогою, яка лівим потрібна, щоб заявити про себе.
Так чи інакше, але хоча б є за чим спостерігати з того флангу.
Ніокли б не подумав, що буду з цікавістю спотерігати за цими двома.
І як ви розумієте, вони людям розказують не про гендери-трансгендери, а про тріумф олігархії і загрози американському робочому класу.
Ні Берні, ні АОС (поки що) не виглядають вдалим вибором в 2028, але до 2028 буде ще 2026. І якщо ліві хочуть захопити ініціативу потрібно гучно заявити про себе на мідтермах.
АОС не пощастило, що лідеру демократів в Сенаті Чаку Шумеру переобиратись в 2028, а не в 2026. Бо зараз дуже багато незадоволених лідерством Чака і якби АОС вибила його в праймеріз і зайняла його місце в Сенаті від Нью-Йорку це було б саме тією перемогою, яка лівим потрібна, щоб заявити про себе.
Так чи інакше, але хоча б є за чим спостерігати з того флангу.
Ніокли б не подумав, що буду з цікавістю спотерігати за цими двома.
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.
