Notcoin Community
Notcoin Community
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
✙ An Kolesan ✙ avatar

✙ An Kolesan ✙

людське любовне люте
контактерка http://t.me/angazelena
гендер: космічний пірат
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікований
Довіреність
Не надійний
Розташування
МоваІнша
Дата створення каналуЛют 14, 2025
Додано до TGlist
Вер 18, 2023
Прикріплена група

Рекорди

14.02.202521:36
194
Підписників
28.02.202523:59
200
Індекс цитування
10.01.202516:56
306
Охоплення 1 допису
30.09.202423:59
140
Охоп рекл. допису
02.11.202423:59
29.09%
ER
31.12.202423:59
164.52%
ERR

Розвиток

Підписників
Індекс цитування
Охоплення 1 допису
Охоп рекл. допису
ER
ERR
ЛИП '24ЖОВТ '24СІЧ '25

Популярні публікації ✙ An Kolesan ✙

19.02.202508:03
Мої внутрішні орієнтири схожі на вогні святого Ельма, на танець святого Віта, на петрову тисячу, на тисячу Зеленського, у них я жінка, зодягнена в сонце, з одкровення Івана, чий лабораторний халат чистіший за весільну сукню.

Мої власні опори — тремтяче гало на межі ейфорії і нападів розпачу, для емоційного розвантаження шукаю розчахнуте нутро сутності зовнішнього світу і фосбері-флоп на дзеркальному батуті її серця, це ж обімне мій тривожний пост-тріп, що на дріжджах порожнечі вийшов за межі шкіри, наводнив дні і розтягнувся звичними стежками?

Мій пАртнер не контролю свій гнів, проклинає, що відлинюю від материнських обов’язків і наговорюю на нього, а він всього того не казав, а він всього того не робив, ну і я не відлинюю, просто хапаюся за нескінченну подорож, як за перше кохання.

Моя внутрішня жінка, зодягнена в сонце — дзеркальний батут тривожного пост-тріпу для емоційного розвантаження танцю святого Віта.
Мої власні опори — одкровення святого Ельма на петрову тисячу Зеленського, наводнили дні і вийшли за межі кохання.
Наговорю на емоційне розвантаження, а воно такого не робило, воно такого не казало, хапаюся за нутро сутності зовнішнього світу від нескінченної подорожі і материнських обов’язків.

Мій блукаючий пост-тріп — тремтяче гало у лабораторній сукні, святий пАртнер не контролює своє перше кохання, а межі серця схожі на росчахнуті дріжджі і Фосбері-флоп у відлинюванні звичними стежками.
День святого Валентина стійкий, як запах ваніліну, місить юрбу святковий тік, «Кохання всім!», — велять вітрини. Над тими, хто не в темі грибом ядерним ростуть меми, хто від презентів ухиляється і від партнерів своїх ховає це. Розвивається мій незаконний тріп, розбігається під ногами узор килимовий, як провізор зрить телевізор, вітає з акціями, схлипує в грудях закон мовний, будні плескають номінаціями. Й чути знову: «Слава дню любові!» — ти лише раз на рік, швидко минеш і всі заспокояться, швидко пороблять свої коїтуси, скажуть своє слово атаки панічні, але хто б що не казав та з тобою все ж цікавіше.
Ти призма, загроза, заноза ось тобі пачка задротів у роздріб, акробатами вписок прикрашено ризницю, з виском розбіглися біди і розбрат, какаяразніца какабично спізниться, щоб з’їсти спів чаші пивного блюда.
З Днем Валентина, люди!
Ось найвигідніша підсвітка: сяйво лампочок б’ється з гілками, у Володимирському служба правиться, я іду і мені все нравиця!
Пишним вечором казково-прочні тануть криги непорочні, в хмарних танцях на побаченнях з вічно п’яною необачністю. Течуть погляди, діють домішки, всі поблажливі вже без проміжків. Блищать вікна битих вулиць, в небі місяць до зорі тулиться. Проломило снів плотину: з днем святого парафіна, турмаліна, аспірина і турбіна дня труби нам просто смертним, вищим сутністю і з божественною всемогутністю — день сердечний, мир скоротечний, в морди картеччю, пальцями в рот і в наступний круговорот.
А під ранок ледь помітне розцвісти намагалось Стрітення.
15.02.2017

Картина Олександра Мещеряка
Переслав з:
VeroNічка 🌒
10.02.202516:15
Я дуже хотіла зробити красиво, ніжно і чесно...

Вибачте, що так довго. І дякую за підтримку зборів.

Анґо, я полюбила цей вірш. Сподіваюсь, це відчувається в цій роботі.

Прошу вас виразити свої враження від перегляду донатом на потреби армії:
https://send.monobank.ua/jar/4wejYijn6X

Наступний випуск Декламації за гривні – невдовзі.
Неймовірна і талановита поетка Оля Ритик, створює прикраси для благодійних лотерей. Цього разу пощастило виграти мені. Ділюся.
Ще брат Олі захищає нашу країну, тому ваші донати не завадять. Підписуйтесь і долучайтеся до благодійних розіграшів.
Пс
Разом з прикрасою прийшов солодкий подаруночок) ммм 🫠🤗
Переслав з:
VeroNічка 🌒
09.02.202506:51
Завдяки цьому заходу і всім учасникам, які брали в ньому участь вдалось зібрати 7000 грн!!! Дякую вам щиро, це дуже важливо. Дякую, Ань❤️‍🩹

Залишається ще 2к. Кожний хто скільки може підкиньте, пліз

https://send.monobank.ua/jar/8WoYpzqw8y
Переслав з:
Собор поезії avatar
Собор поезії
Результати

Вірші

Персефона
Дід
Дейзі
Квітень

Виживуть...
Інголдо
Вероніка
Подпівасник
01.03.202519:51
Якщо ви такий самий палкий шанувальник кібер-панку як айʼм, то ось вам конкурсна поезія на цю тему з великим різномаїттям сенсів — тицяйте на вірші і прибудьте на землю обітувану 👇🏻
Що? Про «Опенгеймера» вже забули? А я тут рецензію надибала. Дуже несправедливу рецензію, яка більше року провалялась у мономолекулярному шарі рідких кристалів, на основі рідкоземельного Германію та Індію, памʼяті айфону і вийшла на світло ваших очей лише зараз, позаяк не люблю, коли назбірується більше 200 заміток.

Поки явище барбігеймера раді були б повторити всі кіна, які виходять попарно, але поки ніяк, «Оппенгеймера» дивитимуться не лише заради Кілліана Мерфі і його Томмі в «Гострих картузах», (хоча моя улюблена роль — Патрік Брейден у «Сніданку на Плутоні»), а ще й завдяки бажанню побачити фізичну гранату, з якої, гейби джин, вилетить ядерна лисичка, а ще оцей фронтальний ракурс Мерфі 20 разів за фільм і його скажений телекант, що розходиться в різні сторони, спостерігаючи ланцюгову реакцію, яку він запустив ще яблуком, отруєним ціанідом, як символом пізнання добра зі зла, для свого препода — носія цих знань, який вважав його криворуким бездарем, що не шаре матчасть.

Кажись, я розумію чому раніше не постила цю рецензію, бо тут таке:

— З кожним спалахом запальнички для вашого косячка десь страждає один Прометей;

— Нолан суне події у трьох часових вимірах: вихід, чудо, розпʼяття, тобто вперто пише житіє Опенгеймера як месії і світить його трьома частинами: студентські рочки; хто не стає професором, той стає технологом і шаре як не в академічній теорії так в залязяках; і, власне, СУД (ще одне слово з трьох літер, де посередині У);

— Секс з ядерною бомбою;

— Історія про те, як посварилася два єврея, а програв весь світ і тепер війна ніколи не закінчиться;

(Знов ругаюся на Нолана:
«Замерзла в «Жовтні» за 3 грьобані години, які в нас вкрав довбаний Нолан»)

Головне питання Опенгеймера:
— Чию б ще дружину трахнути, так, щоб за це нічого не було?

— Треба більше таких дружин!
Дружина фізика ядерника?
Трахнути трахнути трахнути

— Вчити матчасть не хотів, зате приносив квіти.
Ліпше б ядерна квітка над Москвою розквітла, а не червона комуністична

— Краще б луплнули по союзницькій Москві

Довбуш круче.


Відсебне:
Як взагалі світ зміг замінити вакханалії на джихад?
Всі ядерні удари від недойобу
Більше їбіться
Заїбали

Крінжанула я з цього фільму, хоча у мене такий вік, що я вже зі всього крінжую і ні чому не дивуюся, єдине чому я продовжую дивуватись, так це людській жорстокості.

#рецензія
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.