Перфоманс абстракції
12.03.202515:31
як вам?
07.03.202520:32
07.03.202516:48
чотири твори мистецтва за день
07.03.202513:34
корочі, як вам?
07.03.202511:52
"Автопортрет у строкатому одязі", авторства Еґона Шіле
08.03.202511:05
Канібофіл
—
Їж, смакуй, кусай.
Насолоджуйся кожним шматком мого м'яса,
Нічого на кістках, не залишай,
Просто їж, насолоджуючись, кожним грамом.
Будь ласка, повністю з'їж мене,
Пою печінку, серце та мозок, не залишай
Щоб зникло все, що гине в середині мене
І навіть кістки.
Ні, кістки залиш, затягни їх у музей,
Гарно постав і дай у руки телефон,
Щоб люди майбутнього, знали, коли закінчився розвитку апогей.
Будь ласка...
—
07.03.2025
—
#вірш
—
Їж, смакуй, кусай.
Насолоджуйся кожним шматком мого м'яса,
Нічого на кістках, не залишай,
Просто їж, насолоджуючись, кожним грамом.
Будь ласка, повністю з'їж мене,
Пою печінку, серце та мозок, не залишай
Щоб зникло все, що гине в середині мене
І навіть кістки.
Ні, кістки залиш, затягни їх у музей,
Гарно постав і дай у руки телефон,
Щоб люди майбутнього, знали, коли закінчився розвитку апогей.
Будь ласка...
—
07.03.2025
—
#вірш
07.03.202513:33
Фортеця
—
А ось - великі жіночі утроби
І у них, живуть-поживають
Своє коротке життя, майже непомітні мікроби,
Що тільки чекають, появу нового дому.
І ось сперматозоїд, заходить в яйцеклітину,
І уже, через сотні поколінь мікробів,
Ми побачимо, ще одну не ідеальну людину,
Скажіть погано! Але для мікробів, це далеко не так
Ось новий дім! Ось нова фортеця!
Звіснож війна буде важкою, імунітет буде захищатись,
Але ми виграєм і нова пожива, точно знайдетьця,
В атаку браття, мікроби мой!!!
А тепер мікроби, заходять в нові будинки,
Святкують, наїдаються і дуже багато розмножуються,
Щоб мільйони їх, уже було, через роки,
Для кращого засвоєння колоній.
Але ж нам, ресурси не тільки тратить, це доведе до кризи!
Тому нам потрібно працювати, зрощувати їжу,
Для збереження цієї мармизи,
Всім зрозуміло, чи ні браття, мікроби мой.
І ось фортеця організм помирає,
Але його вистачить, ще для декількох поколінь,
Але вже кожний тисячний, нову фортецю шукає.
І обов'язково знайдете, ну хоч один з них.
—
06.03.2025
—
#вірш
—
А ось - великі жіночі утроби
І у них, живуть-поживають
Своє коротке життя, майже непомітні мікроби,
Що тільки чекають, появу нового дому.
І ось сперматозоїд, заходить в яйцеклітину,
І уже, через сотні поколінь мікробів,
Ми побачимо, ще одну не ідеальну людину,
Скажіть погано! Але для мікробів, це далеко не так
Ось новий дім! Ось нова фортеця!
Звіснож війна буде важкою, імунітет буде захищатись,
Але ми виграєм і нова пожива, точно знайдетьця,
В атаку браття, мікроби мой!!!
А тепер мікроби, заходять в нові будинки,
Святкують, наїдаються і дуже багато розмножуються,
Щоб мільйони їх, уже було, через роки,
Для кращого засвоєння колоній.
Але ж нам, ресурси не тільки тратить, це доведе до кризи!
Тому нам потрібно працювати, зрощувати їжу,
Для збереження цієї мармизи,
Всім зрозуміло, чи ні браття, мікроби мой.
І ось фортеця організм помирає,
Але його вистачить, ще для декількох поколінь,
Але вже кожний тисячний, нову фортецю шукає.
І обов'язково знайдете, ну хоч один з них.
—
06.03.2025
—
#вірш
08.03.202511:01
З минулого разу, майже нічого не змінилося
07.03.202522:15
бо це важливіше, ніж якась краса та весна
07.03.202515:23
"Юдиф I" Густав Клімт
07.03.202513:32
короч, щойно випив одну баночку монстра, тепер можете мене важати тупим шкільником
06.03.202520:32
мені просто цікаво, хто так боїться, що його помітять, що просто ставить реакцію
Показано 1 - 24 із 138
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.