Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Переглянути

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

космічна різьба.

Книги

~ штуки поетицькі й не тільки ~
сайт, блоґ, самвидав: palisadnyk.com
аудіороботи: soundcloud.com/galdranorn
сама я: @le_juj
теги: #переклад

Рейтинг TGlist

ТипПублічний

Верифікація

Не верифікований

Довіреність

Не надійний

РозташуванняУкраїна

МоваІнша

Дата створення каналуЛист 13, 2018

Додано до TGlist

Черв 13, 2023

Я власник каналу

Історія змін

Прикріплена група

нора🌾

Книги

Статистика Телеграм-каналу космічна різьба.

Детальніше

Підписників

282

24 год.00%Тиждень0-0.1%Місяць

31.1%

Індекс цитування

0

Згадок0Репостів на каналах0Згадок на каналах0

Середнє охоплення 1 допису

41

12 год.310%24 год.410%48 год.280%

Залученість (ER)

1.32%

Репостів0Коментарів0Реакцій0

Залученість за охопленням (ERR)

0%

24 год.0%Тиждень0%Місяць

30.47%

Охоплення 1 рекл. допису

41

1 год.00%1 – 4 год.00%4 - 24 год.00%

Детальніше

Під'єднайте нашого бота до каналу і дізнайтеся стать аудиторії цього каналу.

Всього дописів за 24 години

0

Динаміка

Останні публікації в групі "космічна різьба."

Всі дописи

Переслав з:

stavozero

23.04.202508:58

stavozero - sensitive content

Today, the world celebrates English Language Day.
And a month ago, I decided to do an interesting project.

I contacted 12 Ukrainian poets to record their poems in English, illustrating that Ukrainian poetry transcends boundaries and can be shared globally, regardless of the themes and harshness of this sensitive content.

YouTube | SoundCloud

Poets included in this video:

- Kateryna Balashova
- Diamond Sranyi
- Artur Dron'
- esther nevinchanyi
- Yaroslav Gadzinskyi
- Ulyana Kit
- Yurii Lishchuk
- Solomiia Mardarovych
- Yuliia Musakovska
- Mykhailo Zharzhailo
- Iya Kiva
- Daryna Gladun
- Marta Tomakhiv

23.04.202508:58

рада бути частиною проєкту й вдячна за можливість зачитати одні зі своїх улюблених віршів, написаних англійською🙌

20.04.202518:48

перша писанка

от заносять яйце:
біла пушинка довільної форми,
ладна щомиті розкришитися
під необережними, неласкавими
пальцями.

несуть інструмент:
кожен рух означатиме візерунок,
сподіваний або ні.

у кінці йому вмиють личко вогнем:
буде сяяти зсередини.

тримаєш його, ще білощоке, в долоні:
хіба це — не світ?
хіба це — не вірш?

Переслав з:

перцепція

04.04.202518:14

друзі, а ми нагадуємо, що вже завтра відбудеться наш перший літературник🔥

чекатимемо вас о 18:00 в книгарні-кав'ярні "Закапелок" (вул. Верхній Вал, 62; 15 хвилин від метро Контрактова Площа)🖤

на літературнику збиратимемо на MedCruiser для "Азову", але донатити можна вже зараз⬇️

збір на MedCruiser для бригади "Азов"

02.04.202511:46

мій текст "відгомін" отримав переклад англійською, який посів перше місце в номінації «Переклад українського поетичного твору англійською мовою» на IX Міжнародному студентському конкурсі «Переклад як засіб актуалізації етномовних картин світу», який відбувся 28 березня 2025 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова.

переклала студентка Університетського коледжу Лондона Еліс Лі, а сам переклад тепер має публікацію в часописі "Критика"! Запрошую до прочитання🪄
https://krytyka.com/en/articles/reverberation

текст українською можна прочитати ось тут і у моїй збірці "Тиша і Тріск".

31.03.202520:33

ось і кінець "Проліска" — принаймні запланованого на цей березень. усі-усі теми лишаються тим, хто їх відшукає і захоче взяти собі.

дякую за читання🌿

31.03.202520:23

день 31: подалі від берега

Коли я прокинулася, снігів уже не було,
лише Велика Повінь,
а над нею — Повня
серед темного Ніщо.
Зсунувши плиту з грудей,
я підібрала уламок руки
і рештки того, що пережило Зиму.

Це була перша тепла ніч,
і вона засвистіла крізь
усі мої пробої:
так я стала її сопілкою.

Нічого більше по мені не лишилося,
лише крихітний паросток з брунькою,
і так я дізналася:

Весна має Серце у формі квітки:
чекає, коли її зірвуть,
а потім проростає знову.

27.03.202521:41

день 25/26/27: висхлі витоки/звична річ/крихкі форми

береш усе у спадок:
кожну тріщинку,
кожне випалене поле,
всі буйні радощі,
всю південну готику,
збудовану цегла за цеглою,
береш їх усі у спадок.

кожна турбота
знайшла в тобі спокій
і поселилася в домі
твого кістяка
з бездоганним хистом
приживання,
перетворення.
їхні річки течуть крізь тебе —
береш їх усі у спадок.

придивися до дерева:
з розлогого гілля
схожі на тебе обличчя
так само вдивляються
з незнаним
німим почуттям,
кожен упізнає
свою частку в тобі,

і після певних роздумів,
береш деяких із них у спадок.

24.03.202521:09

день 24: розмови з містом

ксссксссхщшщшззз
кцкцкцтсстсстссхсс
чхчхч я горю кшкшк
сссссзззчччччцццц
шсшсшхххсччсззззз

фф фхххх ххфф фф
сс ььь ь зхххзз хх
тчтчт я кричу ссхсхс
хфффх чччхххх
шсшсшхххсччсззззз

у ушш шш рр р
дздздзжжжззррззз
гґгґгґ я стою гґгґгґг
д ж вж вж в дж
шсшсшхххсччсззззз

чччшш хсхсхшс
тстст сфсхсш
кчк я згоріло фсф
сх жх
шсшсшхххсччсззззз

23.03.202521:16

день 23: по прибуттю

я вийшла в море цієї мови
на останньому кораблі, що залишав гавань,
обрізавши волосся й прикидаючись хлопчиком.

мала всі звання й побувала, де тільки могла,
але жоден день не минув без страху,
що хтось погляне уважніше й зрозуміє:
я не той, кого із себе вдаю.

тим часом волосся довшало
і потрапляло під ножиці,
а човни потрапляли у шторм.

і лишень коли
я дожила до власного корабля,
хтось сказав мені, що
неважливо, ким ти виходиш у відкриту мову,
має значення лише пристрасть
до моря.

21.03.202522:25

день 21: закорінення

ми цього не знали, але в давнину
нам поклали по Зернятку й веліли їм
рости;
проте коли ми вперше побачили одне одного,
ті пагінці були ще занадто малі
й ледь помітні — загубилися серед інших
і поволі розросталися далі,
аж поки настільки не випнулися,
що змогли торкнутися одне одного
і побачити,
і переплестися,
і заплуталися корінням,
і счепилися гіллям,
і утворили Коло,
що зазеленіло всюди й розполонилося:
щодня крізь шкіру де-не-де визирне
маленький листочок чи брунька;
я бачу його тінь у персні
на безіменному пальці.
навіть коли його зняти,
на тому місці в шкірі вже проросло своє Коло.
тож на правій руці маю дві мозолі:
від обручки
й від олівця.

все од Любови.

19.03.202522:42

день 19: знаючи те, що знаєш зараз

There is always a story to be part of
just like that — slots clicking, a puzzle piece fits,
and you enter someone's realm with no manual,
soon to become a memory you have no control over.
You can teach them a new language
and forget you ever spoke it in the first place,
while they may carry it on the train.
There is always a thing they will misremember,
and I understand — it's way more poetic
to fill the gaps with mythology,
I myself wouldn't have survived without fiction.
There is always some nostalgia to mine,
and then find out it was colored glass —
a little piece that fits
wherever you like to place it.

18.03.202521:11

день 18: земна кора

чи не було би легше піднести Землю прямо до грудей,
зануритись по шию й ніколи не чути аніяких слів?
розівчитись мови й усіх непотрібних значень,
крім тих, що можна доторкнутись:
добрий Ґрунт, Сіль, грона Кришталю.
чи не було би легше ніколи більше нікому не відкритись і не являти наскрізну діру насподі?
озираєшся навколо: все ніби неціле,
пошрамована земля вся в порах,
прямо як щойно спечена хлібина
й залита сонцем шкіра.

це Цілісніть усього—
і незбагненна Хиба—
і Священність усього—

09.03.202519:43

день 9: кочівництво

Тебе назвали павучком і відправили в путь на
прозорому лезі павутинки —
І тебе несе від одного дерева до іншого
лише воля вітру й тоненький трос,
за який тримаєшся і не втрачаєш розум —
Що далі заносить у ліс, то покрученіші дерева,
але до людей не йдеш, бо ти їм чогось не до вподоби,
а вони вбивають тих, хто їм не до вподоби —
Ти ж шукаєш зручної гілки й закидуєш сіті:
ніколи їх і справді не зрозуміти, бо ти
вбиваєш лише тих, хто тобі до вподоби —
Ти летиш павучком, мов невидимий еквілібрист,
і в якийсь момент ти розумієш волю вітру
і споріднюєшся з його подувом, ти знаєш,
куди він віє, він знає, куди війнути тебе —
Коли ти втрапляєш до сітей якогось іншого павука,
спочатку тобі дещо страшно, а потім ти згадуєш волю вітру і усміхаєшся:
принаймні дістанешся тому, кому ти таки до вподоби.

07.03.202520:16

день 7: ніхто не почує

Кожен сонячний клаптик належить тобі,
поки не зісковзне зі стіни на підлогу
й розтане в кутку в синюватій сутіні.
Кожен короткий чи довгий ранок належить тобі,
поки в нього можна укласти тишу
й не дати їй втекти у вікно.
Кожна рожевувата хмара належить тобі,
поки про неї знає лише твій погляд,
сумлінно здійнятий вгору на відміну від інших.
Все належить тобі, перш ніж зникнути.
Родина речей приймає до себе, щоби
на завтра відняти ім'я й зректися,
а потім знову приймає й удає,
що вся належить тобі, до найменшої цятки,
а потім зісковзує далі за обрій,
коли схоче.

Всі дописи

Нічого не знайдено 😢

Детальніше

Рекорди

19.04.202523:59

283Підписників

30.06.202323:59

400Індекс цитування

26.04.202523:59

270Охоплення 1 допису

31.10.202423:59

53Охоп рекл. допису

19.08.202323:59

30.61%ER

21.04.202523:59

95.74%ERR

космічна різьба.