10.02.202510:14
сповідь
Обгризані вінця зими
Екзальтовані діти
Червоні як яблучка щічки
Стрункі атрофічні сади
Мовчить птах
Гинуть бруньки та паростки
Пахне соляркою
Знову сам собі звіришся
Поки щипає мороз
Знову будеш мовчати
Гіркий і щасливий
Далеко від істини
Близько до правди
Зима вже не пахне дитинством
Зима ще не пахне старістю
Налий іще трішки палива
Налий іще трішки сліз
Усередині тіла
Всередині цитрусів
Під дитячим пуховичком
Під крилом пташки-голуба
Там все трошки інакше
Наче на сповіді
Така от болюча м'якість
Така от душі оголеність
#вірші #nudes
Обгризані вінця зими
Екзальтовані діти
Червоні як яблучка щічки
Стрункі атрофічні сади
Мовчить птах
Гинуть бруньки та паростки
Пахне соляркою
Знову сам собі звіришся
Поки щипає мороз
Знову будеш мовчати
Гіркий і щасливий
Далеко від істини
Близько до правди
Зима вже не пахне дитинством
Зима ще не пахне старістю
Налий іще трішки палива
Налий іще трішки сліз
Усередині тіла
Всередині цитрусів
Під дитячим пуховичком
Під крилом пташки-голуба
Там все трошки інакше
Наче на сповіді
Така от болюча м'якість
Така от душі оголеність
#вірші #nudes
10.02.202506:10
Була вчора на літературний PLAIDPOETRY.
Більше ніколи. Ніколи. Ніколи!
Більше ніколи не хочу ходити на літ вечори, чи у будь-які місця, чи на будь-які події, якщо відчуваю, що буду там зайвою, або люди там не відповідають моїм цінностям.
Я засуджую гумор нижче пояса, зловживання ненормативною лексикою та інші подібні речі. Особливо коли доводиться таке вислуховувати без попередження...
Я розумію, що є місце сороміцькій культурі і у нас в селі проходили фестивалі сороміцьких пісень. Я дуже поважаю панків (не говнарів і нитиків, а трушних ідейних пацанів та дівчат, що критикують суспільство та різні форми пригнічення).
Так, на вечорі були круті виконавці і я познайомилася з непоганими людьми! Але коли це перемежовується піснями про гівно (буквально), текстами про купівлю алкоголю та посилання на х** (і навіть не рускій воєнний корабель), то це викликає когнітивний дисонанс, як мінімум. Хочеться якоїсь послідовності: якщо треш то треш, якщо високе мистецтво — високе мистецтво.
Спочатку думаєш: ну ок, потерплю, потім будуть непогані виступи. Думаєш: всі мають право на самовираження. Але по факту, це словесний пронос та неповага до своїх читачів. Давайте чесно: люди приходять послухати пісні та вірші для того щоб відпочити, насолодитися, порефлексувати, дізнатися щось нове, а не для того щоб виконавці могли ствердитися за рахунок аудиторії, послухати чужий дроч і побачити чужу блювоту.
Мистецтво має відображати свій час, охоплювати загальнолюдські цінності та проблеми, підіймаючи гострі питання, нести оригінальні ідеї, чи бути проявом Духу. Бо слухати прикольчики на рівні дітлахів та ниття кожен із нас може і в повсякденному житті.
Так що, на мою думку, такі заходи без чіткої програми, чи якоїсь ідейної складової, радше схожі на публічну арт-терапію, а не творчий вечір.
Не хочу, щоб мої слова знецінили виступи та діяльність реально цікавих та перспективних людей. Вечір міг би бути крутим, якби не ложка дьогтю у вигляді подачі та хаосу з боку організації.
Більше ніколи. Ніколи. Ніколи!
Більше ніколи не хочу ходити на літ вечори, чи у будь-які місця, чи на будь-які події, якщо відчуваю, що буду там зайвою, або люди там не відповідають моїм цінностям.
Я засуджую гумор нижче пояса, зловживання ненормативною лексикою та інші подібні речі. Особливо коли доводиться таке вислуховувати без попередження...
Я розумію, що є місце сороміцькій культурі і у нас в селі проходили фестивалі сороміцьких пісень. Я дуже поважаю панків (не говнарів і нитиків, а трушних ідейних пацанів та дівчат, що критикують суспільство та різні форми пригнічення).
Так, на вечорі були круті виконавці і я познайомилася з непоганими людьми! Але коли це перемежовується піснями про гівно (буквально), текстами про купівлю алкоголю та посилання на х** (і навіть не рускій воєнний корабель), то це викликає когнітивний дисонанс, як мінімум. Хочеться якоїсь послідовності: якщо треш то треш, якщо високе мистецтво — високе мистецтво.
Спочатку думаєш: ну ок, потерплю, потім будуть непогані виступи. Думаєш: всі мають право на самовираження. Але по факту, це словесний пронос та неповага до своїх читачів. Давайте чесно: люди приходять послухати пісні та вірші для того щоб відпочити, насолодитися, порефлексувати, дізнатися щось нове, а не для того щоб виконавці могли ствердитися за рахунок аудиторії, послухати чужий дроч і побачити чужу блювоту.
Мистецтво має відображати свій час, охоплювати загальнолюдські цінності та проблеми, підіймаючи гострі питання, нести оригінальні ідеї, чи бути проявом Духу. Бо слухати прикольчики на рівні дітлахів та ниття кожен із нас може і в повсякденному житті.
Так що, на мою думку, такі заходи без чіткої програми, чи якоїсь ідейної складової, радше схожі на публічну арт-терапію, а не творчий вечір.
Не хочу, щоб мої слова знецінили виступи та діяльність реально цікавих та перспективних людей. Вечір міг би бути крутим, якби не ложка дьогтю у вигляді подачі та хаосу з боку організації.
21.05.202405:03
Чи буду я картати все життя
Себе за те, що бракне духу й волі?
У крові ночі тоне білий стяг
І незворотніми стають мої дороги.
Не Бог врятує, не спасе нарід,
Якщо твій Бог лише в книжках й молитвах,
Якщо під корінь зрізаний твій рід,
А думи у людській сліпій гонитві.
Хто я, що вчинок каже мій? —
Лише дитя. Лише мале насіння.
Але, мені, маленькій і сліпій,
Повернуться і листя і коріння.
Чи буду я оплакувати дні,
Які минули без плодів у плоті?
Я хочу знати, що моїй рідні
Знайдеться місце вирости, та й годі.
#вірші #архів
Себе за те, що бракне духу й волі?
У крові ночі тоне білий стяг
І незворотніми стають мої дороги.
Не Бог врятує, не спасе нарід,
Якщо твій Бог лише в книжках й молитвах,
Якщо під корінь зрізаний твій рід,
А думи у людській сліпій гонитві.
Хто я, що вчинок каже мій? —
Лише дитя. Лише мале насіння.
Але, мені, маленькій і сліпій,
Повернуться і листя і коріння.
Чи буду я оплакувати дні,
Які минули без плодів у плоті?
Я хочу знати, що моїй рідні
Знайдеться місце вирости, та й годі.
#вірші #архів
Показано 1 - 3 із 3
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.