
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Саакян 🇺🇦
Політика
Про те у політиці, що вважаю важливим
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташуванняУкраїна
МоваІнша
Дата створення каналуГруд 31, 2022
Додано до TGlist
Лип 25, 2023Прикріплена група
С
Політ теревені [Саакян 🇺🇦]
32
Політика
Рекорди
24.04.202523:59
5.2KПідписників30.12.202323:59
550Індекс цитування11.05.202423:59
33.6KОхоплення 1 допису15.04.202513:53
2.8KОхоп рекл. допису13.01.202514:30
33.33%ER11.05.202423:59
612.85%ERR24.04.202509:19
Крим. Лондон. Вашингтон.
Хочеш зірвати переговори звинувативши Україну - запропонуй Україні відмовитись від Криму. Реакції прогнозовані, умови заздалегідь неприйнятні...
Хочеш зірвати переговори звинувативши Україну - запропонуй Україні відмовитись від Криму. Реакції прогнозовані, умови заздалегідь неприйнятні...


21.04.202510:03
Помер не Папа, а Хорхе Маріо Берголіо.
Папа Франциск помер задовго до сьогоднішнього дня.
Папа Франциск помер задовго до сьогоднішнього дня.


23.04.202511:28
Вірна позиція.
Трампу знову не сподобалося, що ми не готові капітулювати🤬
Трампу знову не сподобалося, що ми не готові капітулювати🤬






+1
19.04.202513:51
Суми 💔
07.04.202507:28
О. Оніщенко розкапав цікаву британську рефлексію Nate White на Трампа. Мені видалося цікавим. Наводжу його допис цілком👇
Зараз майже усі українці сприймають Трампа, м'яко кажучі, не надто толерантно. Тож мені стало цікаво, а як його сприймають іноземці? А особливо - британці, з іх культурою та глибоким й специфічним гумором.
Трохи пошукав, і знайшов.
Nate White, британський письменник, написав найкращий опис Дональда Трампа, який я коли-небудь читав. Ось український переклад (використовував кілька різних AI):
"Чому деякі британці не люблять Дональда Трампа?
Кілька речей спадають на думку. Трампу бракує певних якостей, які британці традиційно цінують. Наприклад, у нього немає класу, шарму, крутості, авторитету, співчуття, дотепності, тепла, мудрості, тонкості, чутливості, самосвідомості, скромності, честі та витонченості – якостей, якими, що цікаво, його попередник містер Обама був щедро наділений. Тож для нас цей разючий контраст досить незручно підкреслює обмеженість Трампа.
До того ж, ми любимо посміятися. І хоча Трамп може здаватися смішним, він жодного разу не сказав нічого іронічного, дотепного чи бодай трохи кумедного – жодного разу, ніколи. Я кажу це не риторично, а цілком буквально: жодного разу, ніколи. І цей факт особливо турбує британську чутливість – для нас відсутність гумору майже нелюдська. Але з Трампом це факт.
Він навіть не здається здатним зрозуміти, що таке жарт – його уявлення про жарт зводиться до грубого коментаря, неграмотної образи чи випадкового акту жорстокості.
Трамп – троль. І як усі тролі, він ніколи не буває смішним і ніколи не сміється; він лише гундосить або глузує. І що лякає, він не просто говорить грубими, безглуздими образами – він так і думає. Його розум – це простий ботоподібний алгоритм дріб’язкових упереджень і рефлекторної злоби.
У ньому ніколи немає глибинного шару іронії, складності, нюансів чи глибини. Усе на поверхні. Деякі американці можуть вбачати в цьому освіжаючу прямоту. Що ж, ми – ні. Ми бачимо це як відсутність внутрішнього світу, душі. А в Британії ми традиційно стаємо на бік Давида, а не Голіафа.
Усі наші герої – відважні аутсайдери: Робін Гуд, Дік Віттінгтон, Олівер Твіст. Трамп не є ані відважним, ані аутсайдером. Він – повна протилежність цьому. Він навіть не розпещений багатій чи жадібний товстосум. Він радше товстий білий слимак. Джабба Гатт привілеїв.
І що гірше, він є тим, що для британців таким, що не підлягає вибаченню – хуліганом. Але коли він серед інших хуліганів, то раптово перетворюється на підлабузливого посіпака.
Є неписані правила для таких речей – правила Квінсберрі базової порядності – і Трамп порушує їх усі. Він б’є нижче пояса – чого джентльмен ніколи не повинен, не хоче і не може робити – і кожен його удар спрямований нижче пояса. Йому особливо подобається штурхати вразливих чи безголосих – і він б’є їх, коли вони вже на землі.
Тож той факт, що значна меншість – можливо, третина – американців дивляться на те, що він робить, слухають, що він говорить, і думають: "Так, він здається моїм типом хлопця", викликає у британців певне здивування і немале занепокоєння, враховуючи, що американці мають бути добрішими за нас, і здебільшого такими і є.
Не потрібно особливо гострого ока, щоб помітити кілька вад у цьому чоловікові.
Цей останній пункт особливо бентежить і засмучує британців, а також багатьох інших людей; його недоліки здаються геть очевидними. Зрештою, неможливо прочитати хоча б один його твіт чи почути від нього пару речень, не зазирнувши в безодню.
Він перетворює відсутність мистецтва на мистецтво; він – Пікассо дріб’язковості; Шекспір лайна.
Його вади фрактальні: навіть його недоліки мають недоліки, і так до безкінечності.
Бог знає: у світі завжди були дурні люди, і чимало мерзотників також. Але рідко коли дурість була такою мерзенною, а мерзенність – такою дурною. Він змушує Ніксона виглядати надійним, а Джорджа Буша-молодшого – розумним.
Якби Франкенштейн вирішив створити монстра, зібраного виключно з людських вад – він створив би Трампа.
Зараз майже усі українці сприймають Трампа, м'яко кажучі, не надто толерантно. Тож мені стало цікаво, а як його сприймають іноземці? А особливо - британці, з іх культурою та глибоким й специфічним гумором.
Трохи пошукав, і знайшов.
Nate White, британський письменник, написав найкращий опис Дональда Трампа, який я коли-небудь читав. Ось український переклад (використовував кілька різних AI):
"Чому деякі британці не люблять Дональда Трампа?
Кілька речей спадають на думку. Трампу бракує певних якостей, які британці традиційно цінують. Наприклад, у нього немає класу, шарму, крутості, авторитету, співчуття, дотепності, тепла, мудрості, тонкості, чутливості, самосвідомості, скромності, честі та витонченості – якостей, якими, що цікаво, його попередник містер Обама був щедро наділений. Тож для нас цей разючий контраст досить незручно підкреслює обмеженість Трампа.
До того ж, ми любимо посміятися. І хоча Трамп може здаватися смішним, він жодного разу не сказав нічого іронічного, дотепного чи бодай трохи кумедного – жодного разу, ніколи. Я кажу це не риторично, а цілком буквально: жодного разу, ніколи. І цей факт особливо турбує британську чутливість – для нас відсутність гумору майже нелюдська. Але з Трампом це факт.
Він навіть не здається здатним зрозуміти, що таке жарт – його уявлення про жарт зводиться до грубого коментаря, неграмотної образи чи випадкового акту жорстокості.
Трамп – троль. І як усі тролі, він ніколи не буває смішним і ніколи не сміється; він лише гундосить або глузує. І що лякає, він не просто говорить грубими, безглуздими образами – він так і думає. Його розум – це простий ботоподібний алгоритм дріб’язкових упереджень і рефлекторної злоби.
У ньому ніколи немає глибинного шару іронії, складності, нюансів чи глибини. Усе на поверхні. Деякі американці можуть вбачати в цьому освіжаючу прямоту. Що ж, ми – ні. Ми бачимо це як відсутність внутрішнього світу, душі. А в Британії ми традиційно стаємо на бік Давида, а не Голіафа.
Усі наші герої – відважні аутсайдери: Робін Гуд, Дік Віттінгтон, Олівер Твіст. Трамп не є ані відважним, ані аутсайдером. Він – повна протилежність цьому. Він навіть не розпещений багатій чи жадібний товстосум. Він радше товстий білий слимак. Джабба Гатт привілеїв.
І що гірше, він є тим, що для британців таким, що не підлягає вибаченню – хуліганом. Але коли він серед інших хуліганів, то раптово перетворюється на підлабузливого посіпака.
Є неписані правила для таких речей – правила Квінсберрі базової порядності – і Трамп порушує їх усі. Він б’є нижче пояса – чого джентльмен ніколи не повинен, не хоче і не може робити – і кожен його удар спрямований нижче пояса. Йому особливо подобається штурхати вразливих чи безголосих – і він б’є їх, коли вони вже на землі.
Тож той факт, що значна меншість – можливо, третина – американців дивляться на те, що він робить, слухають, що він говорить, і думають: "Так, він здається моїм типом хлопця", викликає у британців певне здивування і немале занепокоєння, враховуючи, що американці мають бути добрішими за нас, і здебільшого такими і є.
Не потрібно особливо гострого ока, щоб помітити кілька вад у цьому чоловікові.
Цей останній пункт особливо бентежить і засмучує британців, а також багатьох інших людей; його недоліки здаються геть очевидними. Зрештою, неможливо прочитати хоча б один його твіт чи почути від нього пару речень, не зазирнувши в безодню.
Він перетворює відсутність мистецтва на мистецтво; він – Пікассо дріб’язковості; Шекспір лайна.
Його вади фрактальні: навіть його недоліки мають недоліки, і так до безкінечності.
Бог знає: у світі завжди були дурні люди, і чимало мерзотників також. Але рідко коли дурість була такою мерзенною, а мерзенність – такою дурною. Він змушує Ніксона виглядати надійним, а Джорджа Буша-молодшого – розумним.
Якби Франкенштейн вирішив створити монстра, зібраного виключно з людських вад – він створив би Трампа.


25.03.202514:55
Ось й наслідки загравання Трампом з рф - ще більше відчуття вседозволеності.
Усміхнена жінка на цьому фото - колишня прокурорка США у Східному окрузі Вірджинії, 43-річна Джессіка Абер. Вона розслідувала злочини Росії. Зокрема, справи стосувалися ввезення в Росію обладнання в обхід санкцій, хакерства та відмивання грошей росіянами.
Жінку знайшли мертвою в її власному будинку.
Причини смерті поки що не з'ясовані. Відомо, що ознак насильства на її тілі немає.
Видання New York Post пише, що Абер відповідала за резонансні справи, пов’язані з витоком інформації ЦРУ та російським шахрайством. Зокрема, Абер очолювала справу проти компанії зі штату Вірджинія, чиї два топменеджери були звинувачені в керуванні схемами з незаконного перевезення чутливих американських технологій до Росії. Вона також домоглася обвинувальних актів проти двох громадян Росії, Сергія Іванова та Тимура Шахмаметова, звинувачених у шахрайстві та відмиванні грошей. Вони стояли за однією з найбільших операцій з відмивання грошей в Інтернеті
Докладно про справи, які вела Абер, читайте за посиланням: https://texty.org.ua/fragments/114740/
Усміхнена жінка на цьому фото - колишня прокурорка США у Східному окрузі Вірджинії, 43-річна Джессіка Абер. Вона розслідувала злочини Росії. Зокрема, справи стосувалися ввезення в Росію обладнання в обхід санкцій, хакерства та відмивання грошей росіянами.
Жінку знайшли мертвою в її власному будинку.
Причини смерті поки що не з'ясовані. Відомо, що ознак насильства на її тілі немає.
Видання New York Post пише, що Абер відповідала за резонансні справи, пов’язані з витоком інформації ЦРУ та російським шахрайством. Зокрема, Абер очолювала справу проти компанії зі штату Вірджинія, чиї два топменеджери були звинувачені в керуванні схемами з незаконного перевезення чутливих американських технологій до Росії. Вона також домоглася обвинувальних актів проти двох громадян Росії, Сергія Іванова та Тимура Шахмаметова, звинувачених у шахрайстві та відмиванні грошей. Вони стояли за однією з найбільших операцій з відмивання грошей в Інтернеті
Докладно про справи, які вела Абер, читайте за посиланням: https://texty.org.ua/fragments/114740/
13.04.202508:36
Суми. Вербна неділя. Саме ранок. Удар по центру міста, по людях що йшли до/з церкви. Удар в парі сотень метрів від Собору, де служба, ярмарка та повно людей.
Така відстань в межах відхилення їх "високоточної" зброї, тож або вони й цілили в собор, або не виключали, що туди можуть потрапити - що одне й те ж саме.
"Високодуховний" тероризм від покидьків.
Така відстань в межах відхилення їх "високоточної" зброї, тож або вони й цілили в собор, або не виключали, що туди можуть потрапити - що одне й те ж саме.
"Високодуховний" тероризм від покидьків.


13.04.202508:38
17.04.202510:45
Велика Британія успішно протестувала нову електронну зброю RapidDestroyer, здатну виводити з ладу рої ворожих дронів за допомогою потужного радіочастотного випромінювання. Під час тестів система знищила понад 100 безпілотників, включно з двома групами по вісім дронів.
Розробником є консорціум на чолі з французькою Thales. Установка змонтована на вантажівці й потребує потужного живлення. Але її головна перевага — здатність одночасно нейтралізувати десятки дронів, що робить її актуальною відповіддю на масовані атаки БпЛА.
Плавно входимо в епоху некінитичної зброї: лазена, магнітна, частотна...
RapidDestroyer — це відповідь на нову реальність війни, де дрони стали не допоміжним, а основним інструментом ураження. Перевага такого рішення — масштабне придушення, без необхідності "полювати" на кожен дрон окремо. Але є нюанс: система працює по площі, тож її не застосуєш біля цивільної інфраструктури — вона "глушить" усе в радіусі дії.
Для України це важливий сигнал: майбутнє ППО — це не лише ракети, а й багаторівневі рішення з електронним ураженням. Саме така техніка буде критично важливою для захисту тилів, складів, командних пунктів і стратегічних об’єктів.
Розробником є консорціум на чолі з французькою Thales. Установка змонтована на вантажівці й потребує потужного живлення. Але її головна перевага — здатність одночасно нейтралізувати десятки дронів, що робить її актуальною відповіддю на масовані атаки БпЛА.
Плавно входимо в епоху некінитичної зброї: лазена, магнітна, частотна...
RapidDestroyer — це відповідь на нову реальність війни, де дрони стали не допоміжним, а основним інструментом ураження. Перевага такого рішення — масштабне придушення, без необхідності "полювати" на кожен дрон окремо. Але є нюанс: система працює по площі, тож її не застосуєш біля цивільної інфраструктури — вона "глушить" усе в радіусі дії.
Для України це важливий сигнал: майбутнє ППО — це не лише ракети, а й багаторівневі рішення з електронним ураженням. Саме така техніка буде критично важливою для захисту тилів, складів, командних пунктів і стратегічних об’єктів.


11.04.202509:24
Ніяких натяків🫢


05.04.202509:09
Думаю, що саме в такому у вигляді, поруч й в одному скріні мають існувати ці дві позиції: двох посолок, двох партнерів, США та ЄС
04.04.202517:05
Мразоти🤬
Кривий ріг🕯
Кривий ріг🕯


22.04.202515:39
По ходу на болотах Папу обрали, за дивним збігом обставин в районі 51-го арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління🇺🇦
07.04.202507:28
І повний каяття доктор Франкенштейн хапався б за великі пасми волосся і кричав у відчаї: "Боже мій… що… я… створив?"
Якби було телешоу придурків, Трамп був би повним комплектом (усі сезони в одній упаковці)."
Якби було телешоу придурків, Трамп був би повним комплектом (усі сезони в одній упаковці)."
14.04.202514:49
Ладно, тепер спробую серйозно😁
Після самої пресконференції про Трампа й економічну війну, студентка-журналістка задала питання про Лаченкова. Вочевидь, серце боліло й тривожило його перевзування в повітрі.
Звісно, Лачен — персонаж майже космічного масштабу. Не Трамп, звісно, але й не пересічний мешканець інтернету.
Я відповів, що його стратегія — атакувати Гончаренка, потім Єрмака — це не обов’язково про «продажність». Це, можливо, тонка політична гра. Хочеться не просто постити мемчики, а стати гравцем. Далі має бути не проти крайніх, а за "щось". Звучить як еволюція, якщо не знати, що буває й деградація.
Тут підключився Фесенко (який, нагадаю, існує довше, ніж дехто веде Телеграм) і припустив: це просто зміна фінансування. Було одне джерело — був один наратив. Змінилось — змінився і наратив. Класика жанру, майже літературний прийом.
Паралельно я запропонував студентам зробити контент-аналіз постів Лачена: подивитися, коли й як змінювалось ставлення до Єрмака. Бо ж наука не спить, навіть коли блогери нервують.
А от реакція самого Лаченкова — як картина сучасного мистецтва: багато крику, трохи істерики, багато впевненості у своїй геніальності. Людей, яких не знаєш, називати «дурочками» — це, звісно, вишукано. Особливо якщо ці «дурочки» займаються політичним аналізом довше, ніж у тебе була шапка профілю.
Ну і класика жанру — якщо не маєш охоплень у Телеграмі, то ти «ноунейм». Тут просто уявляю, як Головаха сидить і думає: «Чорт, треба добрати ще 20к підписників, щоб мати право на існування в реальності Лачена».
Щодо «цілої пресконференції» — питання разом з відповіддю реально тривалм хвилин п’ять з півтора годинної пресухі. Але для чутливої душі це, мабуть, було як «Війна і мир» в один присід.
А фраза про «відірваність від реальності» — взагалі золото. Я, звісно, відірваний. Але лише від тієї реальності, де кількість лайків = IQ, а репост = аргумент.
На цьому — все. Лаченков, як явище, для мене завершив свій тур. Шоу закрито. Далі — без гастролей.
P. S. безкоштовна рекомендація йому загуглити хто така Надія Савченко. Від зараз, він для мене існуватиме виключно в образі "надясавченко від блогерства"
Після самої пресконференції про Трампа й економічну війну, студентка-журналістка задала питання про Лаченкова. Вочевидь, серце боліло й тривожило його перевзування в повітрі.
Звісно, Лачен — персонаж майже космічного масштабу. Не Трамп, звісно, але й не пересічний мешканець інтернету.
Я відповів, що його стратегія — атакувати Гончаренка, потім Єрмака — це не обов’язково про «продажність». Це, можливо, тонка політична гра. Хочеться не просто постити мемчики, а стати гравцем. Далі має бути не проти крайніх, а за "щось". Звучить як еволюція, якщо не знати, що буває й деградація.
Тут підключився Фесенко (який, нагадаю, існує довше, ніж дехто веде Телеграм) і припустив: це просто зміна фінансування. Було одне джерело — був один наратив. Змінилось — змінився і наратив. Класика жанру, майже літературний прийом.
Паралельно я запропонував студентам зробити контент-аналіз постів Лачена: подивитися, коли й як змінювалось ставлення до Єрмака. Бо ж наука не спить, навіть коли блогери нервують.
А от реакція самого Лаченкова — як картина сучасного мистецтва: багато крику, трохи істерики, багато впевненості у своїй геніальності. Людей, яких не знаєш, називати «дурочками» — це, звісно, вишукано. Особливо якщо ці «дурочки» займаються політичним аналізом довше, ніж у тебе була шапка профілю.
Ну і класика жанру — якщо не маєш охоплень у Телеграмі, то ти «ноунейм». Тут просто уявляю, як Головаха сидить і думає: «Чорт, треба добрати ще 20к підписників, щоб мати право на існування в реальності Лачена».
Щодо «цілої пресконференції» — питання разом з відповіддю реально тривалм хвилин п’ять з півтора годинної пресухі. Але для чутливої душі це, мабуть, було як «Війна і мир» в один присід.
А фраза про «відірваність від реальності» — взагалі золото. Я, звісно, відірваний. Але лише від тієї реальності, де кількість лайків = IQ, а репост = аргумент.
На цьому — все. Лаченков, як явище, для мене завершив свій тур. Шоу закрито. Далі — без гастролей.
P. S. безкоштовна рекомендація йому загуглити хто така Надія Савченко. Від зараз, він для мене існуватиме виключно в образі "надясавченко від блогерства"
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.