Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
сто мене – в мені avatar

сто мене – в мені

у лігві поезії
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікований
Довіреність
Не надійний
Розташування
МоваІнша
Дата створення каналуЛист 21, 2024
Додано до TGlist
Трав 27, 2024
Прикріплена група

Останні публікації в групі "сто мене – в мені"

Переслав з:
Грань avatar
Грань
перегній
назавтра
збери в жменю будь ласка
охри й сієни ґрунту
(вона пахне олією трав
чи трава оліями)
вдягнемося в жменю:
сорочка з блідого коріння
плетена туго;
вологе повітря таке
що його люблять черви;
десь серед них (тож серед нас)
зараз бог смерти –
вслухайся як жує:
десь каркас від птаха
забув прокинутись зранку й
тепер його порожнє тіло
хрустке під вагою бога.
збери в жменю ґрунт
відчуй як воно
бути ґрунтом

Дмитро Вільгоцький

#грань_поезії
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!"

Олександр Олесь «Чари ночі»
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! Життя — єдина мить,
Для смерті ж — вічність ціла.

Олександр Олесь «Чари ночі»
казали
бá на мене:
— шкóда ти мала!

девʼять
кіл дèревообігу
намотала навколо
горла

шовковиці
жменю до рота
з кількох рушниць

сонцю зачухалось
у носі – апчхи!

квітка мов турнікет
вище рани на
пальчику
списала свій
жовток

злий комірець
зачепився
за кінчик
грози

сорокоуст
небу
й землі

*
шкіра
спадає із тіла
мов мамина
спідниця

нестерпна
важкість
буття
розбовтаний
день
сумними
віршами

постеліть
мені квітень
у ліжко де
землі насипано
трішки
бо ж досі
у вікна мої
мите сніг.
Переслав з:
55811 avatar
55811
«Десь на всій на великій землі — тільки й того: довічне диво твого голосу, губ, очей, губ твоїх голубливе гудиння»

Стус
боже..
зненацька
заявила про себе
радість

захоплена
дивним станом
я забігла в метро

зазналась

рік тóму
боялась упасти униз
наступити смерті
на ноги
знеструмитись у
калюжі смоли
та іржі

сей раз здолала
довгохвилу ротáву рейку
й похилила голову
зі звіриним страхом

щоб
не приведи мене
до гріха
я знов не пустила
думку про неї

*
київ
запевняє
що я таки трохи
жила.
словом, міркувала, що мені треба обмежити творчість для свого читацького кола на деякий час,

але дійшла висновку, що мені так само важко ділитись творчістю, як і не ділитися нею,

тож за останні дні родилося два вірша

перший скину зараз, другий ввечері

дякую, що читаєте! 🩶
В янголів
Зараз дуже багато
Роботи
Янголам
Зараз як ніколи
Потрібні
Дрони

Янголи постійно
Заповнюють
Журнали обліку
Вносять прізвища
Цілими ротами
Потім кабінет
Замикають
Ідуть
Додому

Дрони
Натомість
Зовсім
Не мають
Перепочинку
Дрони переправляють
Душі
З цього світу
На той

Дронам
Не потрібен
Теплий спальник
І ввечері душ

Дронові байдуже
Чи вважає
Хтось
Що він, дрон,
Герой

Дрон живе
Просте і чесне
Життя
Дрон любить
Коли його
Заляпує
Чиїмись кишками

Дрон не знає
Що таке каяття
Дрон не бачить
Як його труди
Вивозять
Камази мішками

Дрон не знає мови
Його мало турбує
Тисячолітня культура

Дрон — це наше
Майбутнє
Наше все
Прийшов на заміну янголам
Іржавим штикам
І кулям дурам

Андрій Семʼянків («Тонка коричнева лінія»)

Рекорди

17.04.202523:59
190Підписників
28.02.202523:59
250Індекс цитування
29.03.202523:59
86Охоплення 1 допису
03.01.202522:41
51Охоп рекл. допису
23.03.202501:04
100.00%ER
29.03.202523:59
45.99%ERR

Популярні публікації сто мене – в мені

07.04.202508:51
Старе сіре ганчірʼя неба роздирає вороння. Врятуй місто, віддай йому себе.

Максим Кривцов 🖤
29.03.202521:06
eternal sunshine of the spotless mind 2004
08.04.202512:40
Розмова про дерева
нескінченна
допоки існують слова
і дерева
Хто може жити
без розради дерев
Дерева пізнання
не розпізнав
ніхто

Роза Ауслендер
03.04.202520:10
настають такі
знебóжі літа що кожна
птаха печерна пускає сльозу
на грýде тíмʼя каміння

терпке повітря
гойдає смерть із
вершником на коні
чорному мов утома
що гривою завертає кінець
пуповини дубцем навиворіт й розтелето туже у полі сухім
всеблаганням
відслови́тися
од найпèрвісних схибів
своєї руки що кінцево
верталась у землю

вибóрсувалась на берег
мов безпалубне судно
і все ж не хотіло море мене
і все ж мов пробка на білій простенькій сорочці суходолу
з обличчям напівпустельним
щоразу виштовхувало
з пащі води вгору

місяць-потопельник
закинув вудки щоб
полювати на моє
сумне серце
зійшов на пристань
весільним поспіхом
і став вітати мене з
днем життя – я
не повірила в радість
і щастя що є на землі
і роз ко ло ла ся на
сорок камер
у дзеркалі

восьминіже сонце
хитнулося на очах у всіх – і
перша стіна розбилася
в небі – галом вагітним
повз мене пройшла синя
блискавка – і знов не
схотіло мене – я
у розлуці зі граєю
у розлуці зі словом
у розлуці із віршами
у горнятко гаряче
ступила ногами
і все.
– i wish you'd stayed.
– i wish i’d stayed, too. now i wish i'd stayed. i wish i’d done a lot of things. i wish i'd... i wish i'd stayed... i do.

– eternal sunshine of the spotless mind
29.03.202518:35
дніпро
цілував у живіт
наввипередки

зі всіма тими
птахами
імен яких
не знаю

*
я
уся
в твоїх
хвилях
як
дерева
в лишайниках.
29.03.202521:10
– i'm clementine. can i…borrow a piece of your chicken?
– and then you just took it... without waiting for an answer. it was so intimate; like we were already lovers.

– eternal sunshine of the spotless mind 🍗🧡
23.03.202520:59
🖤
Переслав з:
iya.kiva avatar
iya.kiva
04.04.202521:51
боже збрунькованих міст і милосердних ландшафтів
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають

тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти

(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)

передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються

передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули

а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі

(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)

передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають

(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)

05.04.2025
30.03.202519:57
memoir of a snail 2024 ❤️‍🩹
і кота теж,
хіхі
Переслав з:
Грань avatar
Грань
17.04.202509:01
перегній
назавтра
збери в жменю будь ласка
охри й сієни ґрунту
(вона пахне олією трав
чи трава оліями)
вдягнемося в жменю:
сорочка з блідого коріння
плетена туго;
вологе повітря таке
що його люблять черви;
десь серед них (тож серед нас)
зараз бог смерти –
вслухайся як жує:
десь каркас від птаха
забув прокинутись зранку й
тепер його порожнє тіло
хрустке під вагою бога.
збери в жменю ґрунт
відчуй як воно
бути ґрунтом

Дмитро Вільгоцький

#грань_поезії
Переслав з:
55811 avatar
55811
15.04.202510:50
«Десь на всій на великій землі — тільки й того: довічне диво твого голосу, губ, очей, губ твоїх голубливе гудиння»

Стус
31.03.202508:33
*
і ти
ковзаєш кісткою
апельсинової часточки
під шаром його шкіри
мов ембріон сонця
в розколотому черепі
місяця і промени́ш
наче диско-шар
у наднебі.
Переслав з:
ЗА́КУТЕНЬ avatar
ЗА́КУТЕНЬ
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.