Notcoin Community
Notcoin Community
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
cмутний. avatar

cмутний.

я сьогодні курю і курю папіроси
я сьогодні смутний
.
.
хочу бути розмовним
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікований
Довіреність
Не надійний
РозташуванняУкраїна
МоваІнша
Дата створення каналуГруд 22, 2022
Додано до TGlist
Трав 20, 2024
Прикріплена група

Рекорди

04.03.202523:59
6.9KПідписників
15.02.202523:59
33Індекс цитування
08.02.202522:13
3.6KОхоплення 1 допису
01.03.202516:13
3.5KОхоп рекл. допису
19.02.202523:59
67.03%ER
20.12.202418:39
78.24%ERR

Розвиток

Підписників
Індекс цитування
Охоплення 1 допису
Охоп рекл. допису
ER
ERR
ЖОВТ '24ЛИСТ '24ГРУД '24СІЧ '25ЛЮТ '25БЕР '25

Популярні публікації cмутний.

07.03.202523:21
Коли ти бунтуєш.
.
.

Ви взагалі розумієте,
яку дивовижну найобку було проведено над жінками?

Як прийнято святкувати 8 березня у пост-радянському просторі?
"Прикраса колективу", "Дєффачкі", "букєт тобі і кольє, на твою красіву шию", "чарівна стать", "любімиє", "міліон розочєк тобі"...

це все такий пиздець,
якщо чесно.

Це як святкувати день звільнення від рабства - вручаючи мотику й мішок.

Майже всю сучасну історію,
жінки боролися за право голосу, за право мати власний рахунок у банку, за право вирішувати, чи мати їм дитину, за право виходити на вулицю без чоловіка, за право працювати на рівні з чоловіками, щоб їх не оцінювали лише за їх зовнішність,

а в нас, люди все ще святкують це,
підкреслюючи,
що найголовніші якості жінки - це "жіночність" та "краса".

Ви знали,
скільки хуйні терпіли жінки письменників, аби письменники - були тими, кого ми знаємо?

Ви знали,
скільки жінок - не стали письменниками?
Не стали художниками, не стали поетами, не стали режисерами?

І не тому, що їх розстріляли, арештували, вбили чи відправили у С.Л.О.Н.ʼа,

а просто тому,
що на них повісили дітей, кухню, і поржали у відповідь на їх ідеї, бо "ХА-ХА, БАБА СОБІ ШОСЬ ДУМАЄ!"

Цей прекрасний день,
в першу чергу - є святом боротьби й перемоги.
Перемоги, за яку велась битва всю історію.

Жіночої перемоги, яка, як показала економіка, охорона здоровʼя, культура, політика, мистецтво, наука... - вигідна і жінкам, і чоловікам.

І взагалі,
і сьогодні, і завжди,
давайте ставитись до жінок,
як В. Симоненко до України:

"....Я тебе ненавиджу чуттями всіма,
Коли ти примітивна й на лубок похожа,
Коли думки на лобі у тебе нема.

Я люблю тебе іншу — коли ти бунтуєш,
Коли гнівом під кручі клекоче Дніпро
..."

Ви ж любите Симонека?
І Україну?

От і жінок - любіть саме так.
09.03.202521:06
12.02.202515:28
Здається,

в мене случівся краш.

https://youtu.be/84ndonzVnsA?si=qXCJzF0rry-9oDY7
ну,
за таке й бути розстріляними
окупаційною владою

не соромно!
19.02.202521:43
просто пиздець.
21.02.202512:48
я хочу крізь сльози сміятись,
серед лиха - співати пісні,
мгм
16.02.202514:17
05.03.202501:30
Дієтичний Прелюд
.
.

Мені снилось -
жує земля.
Земля надувається,
як губа.
Земля розривається,
як нуга.
Переварює, мов глиста.
Земля, усміхнена і сумна,
накриває нас всіх,
як пизда.

О, як болить землі!
В неї зуби такі гнилі.
В неї очі такі тупі.
В неї руки уже болять,
але нас все одно
зʼїдять.

Може винен:
чи я, чи ти,
що даємо себе землі?
Що вона вже не хоче, може,
ну а ми такі: «Допоможем!»,
затовкли себе в глотку ми,
апетитними для землі.

А земля вже ригає, бідна,
кінця-краю ніяк не видно:
наші кістки, уривки шкіри,
дитячі іграшки, сувеніри,
обрубки ніг, підліткові драми...

Земля переварює все, помалу,
і пускає собі по каналах.

О, як болить землі!
А ти спробуй таке з’їси.
Рік за роком,
живильним соком,
станемо - я і ти.
І мільйони таких, як ми.

Можеш винен:
чи Бог, чи лох,
що ми – у землі у шлунку?
Земля може хоче – мох,
а їсть – кістки та обрубки.

Здається мені, ця дієта,
передається, як естафета.
Земля може зовсім – веган?
А ми - кормимо їй планету.

Рік за роком,
століття кроком
біжать,
і не зупиняються.
А ми – штовхаємо в глотку землі,
все, що ходить і розвивається.

Тому, коли бачиш кістки,
бачиш сльози дітей,
чи міністрів,
пам’ятай, так було завжди:
віддаємо себе землі.

Земля може ригає, бідна,
але точно кінця не видно:
наші кістки,
уривки шкіри,
дитячі іграшки, сувеніри,
все піде на прикорм землі.
Навіть я,
і, напевно – ти.

Ти не плач,
бо звикає планета:
це така
особлива
дієта.

Рік за роком,
століття кроком
біжать,
і не зупиняються.
А ми – штовхаємо в глотку землі,
все,
що ходить
і розвивається.
27.02.202520:49
Про що має бути новий мюзикл МУР?
anonymous poll

Шістдесятники – 503
👍👍👍👍👍👍👍 39%

1991: The Chornovil Story – 220
👍👍👍 17%

Падіння УНР – 202
👍👍👍 16%

Запорі́зька Сі́ч – 87
👍 7%

Древня Греція – 59
👍 5%

Печеніги – 56
👍 4%

Степан Бандера – 43
👍 3%

Ярослав Мудрий – 42
👍 3%

Іван Мазепа – 39
👍 3%

Скіфи – 29
▫️ 2%

👥 1280 people voted so far.
27.02.202521:23
Все ще вважаю,
що нічого краще - ми не напишемо.
27.02.202521:21
05.03.202522:05
Срані 29… яке ж я старе…
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.