Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
The Voicer avatar
The Voicer
The Voicer avatar
The Voicer
10.05.202508:04
Макрон і Туск розкритикували лідерів, які взяли участь у параді Перемоги Путіна, - Newsweek

9 травня 2025 року президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск засудили світових лідерів, які взяли участь у параді Перемоги в Москві. Туск назвав це "ганьбою", оскільки під час заходу присутні аплодували промові Путіна, де той говорив про "нацистське очищення" в Україні.

Серед учасників параду були прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, президент Сербії Александар Вучич і голова Китаю Сі Цзіньпін. Путін особисто зустрівся з Фіцо та Вучичем перед початком параду.

Макрон і Туск не назвали конкретно європейських лідерів, але ясно дали зрозуміти, кому адресована їхня критика. Туск особливо наголосив, що вшанування солдатів, які згодом "бомблять міста, школи та лікарні", — це приниження.

Лідери зустрілися у французькому місті Нансі, щоб підписати франко-польський договір про стратегічне партнерство, який передбачає взаємну оборону в разі нападу, на тлі війни Росії проти України.

Макрон також розкритикував спроби порівнювати Москву та Брюссель, зазначивши, що Москва — це столиця, нав’язана силою, тоді як Брюссель був обраний добровільно в рамках європейських договорів.

The Voicer | Підтримати
08.05.202506:32
Уроки війни в Україні для Індії, - Asia Times

Їхній демократичний статус не зблизив нас, але стратегічна логіка для тіснішої співпраці зростає.

Індія, найбільша демократія світу, залишається нейтральною у війні Росії проти України, попри те, що Київ бореться за демократичні цінності та міжнародний порядок. Хоча Росія прагне підкорити Україну, Київ чинить сильний опір і навіть завдає ударів по території РФ. Попри це, Індія обережно зберігає зв’язки з Москвою.

Хоча Індія і скасувала візити на парад 9 травня в Москві, її позиція щодо війни зумовлена не байдужістю, а історичною політикою незалучення до воєн між великими державами. Стратегічна автономія — головна мета Делі, і підтримка України могла б похитнути зв’язки з Росією — ключовим постачальником озброєнь для Індії.

Однак експерти зазначають, що Україна може дати Індії багато: від інновацій у виробництві дронів до організаційної гнучкості на полі бою. Це знання можуть бути критично важливими для конфліктів Індії з Китаєм, особливо в Гімалаях або на морі. Війна України стала живою лабораторією сучасної асиметричної війни — і це саме те, що може бути корисним Індії. Але питання в тому, чи готова Індія скоригувати свою геополітичну логіку, щоб використати цей досвід.

The Voicer | Підтримати
06.05.202506:31
Україна перетворилась на військову лабораторію, - Newsweek

Попри три роки повномасштабної війни, скорочення підтримки з боку США та постійну агресію Росії, Україна змогла перетворити поле бою на майданчик інновацій. Збройні сили країни зробили величезний прорив у використанні технологій, зокрема дронів, які стали ключовим інструментом у протистоянні перевазі ворога.

Україна створила потужну систему виробництва дронів — нині щомісяця виготовляється близько 200 тисяч апаратів, а за рік — понад 2,5 мільйона. Вони використовуються не лише для атак, а й для евакуації поранених і доставки медикаментів. Інновації також торкнулися підготовки солдатів — активно використовуються VR-технології для навчання операторів дронів та ППО.

Це стало можливим завдяки зусиллям держави, приватного сектору та численних стартапів, які формують нову екосистему оборони. Міноборони вже виділило третину річного бюджету на розвиток високих технологій.

Як зазначає аналітичний центр «Острів Зміїний»:

«Поле бою в Україні стало найдинамічнішим полігоном для оборонних технологій. Інновації тут — не теорія, а необхідність».


Україна вже зараз формує майбутнє глобальної безпеки — і ті, хто діє разом із нею, творять нову архітектуру стримування та безпеки.

The Voicer | Підтримати
03.05.202516:45
Чи побачимо ми нову хвилю ядерного озброєння? - Project Syndicate

Світ уже понад 80 років живе без ядерної війни, і це досить вражає. Хоча ядерні технології стали доступними багатьом країнам, лише дев’ять із них вирішили створити ядерну зброю. Причиною цього є режим нерозповсюдження — міжнародні домовленості, які обмежують поширення ядерної зброї.

Але нині ця система під загрозою через нові геополітичні зміни.

У 1960-х президент США Джон Кеннеді припускав, що до 1970-х років ядерну зброю матимуть близько 25 країн. Але у 1968 році було укладено Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який дозволяв мати таку зброю лише п’яти державам. Інші погодились не створювати її. Також діє Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке стежить, щоб ядерні технології використовувались лише в мирних цілях.

У 1970-х президент Джиммі Картер створив Групу ядерних постачальників, яка обмежує експорт технологій, що можуть допомогти зробити бомбу.

Найбільш видима проблема — ядерна програма Ірану. Іран збагачує уран до рівня понад 60%, хоча для енергетики достатньо 3-5%. Директор МАГАТЕ попереджає: Іран може створити бомбу за кілька місяців. Саудівська Аравія вже заявила, що вийде з ДНЯЗ і зробить те саме, якщо Іран отримає ядерну зброю. США та Ізраїль навіть погрожують Ірану військовими ударами.

Але є й інша загроза: глобальне послаблення довіри до гарантій США. Раніше такі країни, як Німеччина чи Японія, не створювали ядерної зброї, бо покладались на захист США. Але через політику Дональда Трампа, який підривав міжнародні союзи, деякі країни почали сумніватися в цих гарантіях. Приклад України — яка віддала ядерну зброю в обмін на обіцянки безпеки, але була пізніше атакована Росією — також змушує інших переглядати свою стратегію.

Деякі експерти вважають, що більше країн із ядерною зброєю — це добре, бо це стримує війни (як це було між США і СРСР). Але це працює лише тоді, коли країни стабільні, мають контроль над військом і не піддаються спокусі ударити першими.

На практиці ж у багатьох регіонах світу такі умови не дотримуються. Навпаки — коли держава тільки здобуває ядерну зброю, вона може стати вразливішою. До того ж навіть локальний ядерний удар — це порушення світового табу, яке тримається вже 80 років.

Ще одна загроза — терористи. Хоч вони і не мають доступу до технологій, але можуть купити чи вкрасти матеріали. Це небезпека для всіх країн, включно з великими державами.

The Voicer | Підтримати
01.05.202516:34
Угода про копалини - скоріше символічна, але Трампу цього достатньо, - CNN

Україна та США підписали угоду щодо видобутку корисних копалин. Хоч вона здебільшого символічна, документ важливий з політичної точки зору. Перемовини тривали ще з часів адміністрації Байдена, але Зеленський фактично не мав вибору — потрібно було підписати хоч щось, аби не зіпсувати відносини з Трампом.

Для Трампа це спосіб показати, що США щось отримують від Києва. Для України — підтвердження, що стосунки з Білим домом працюють. А для союзників — усунення одного з факторів, який заважав зосередитись на важливішому — військовій допомозі та мирі.

Угода містить два важливі моменти для України. По-перше, прямо вказується, що руйнування спричинені повномасштабним вторгненням Росії — це рідкісна для нинішнього Білого дому пряма заява. По-друге, у документі розписано, як Україна може купувати американську зброю — її вартість зараховуватиметься як внесок США у спеціальний фонд. Це особливо актуально на тлі невизначеності щодо постачання таких систем, як Patriot.

Хоч угода виглядає масштабною, її реальний ефект на економіку та безпеку відчуватиметься не одразу. Її значення більше політичне: як тимчасове рішення у складній ситуації. Враховуючи непрозорість ресурсного сектору в Україні, втілення угоди буде непростим. Але наразі вона виконує свою роль — зберігає діалог і відкриває можливості для подальшої співпраці.

The Voicer | Підтримати
29.04.202516:33
Україна вразлива до кібератак Росії, - Bloomberg

Адміністрація Трампа різко скоротила кібердопомогу Україні, послаблюючи її захист від російських хакерів. США роками надавали Україні підтримку — навчання, обладнання, програмне забезпечення, фінансуючи захист урядових установ, енергетики та банків.

Лише USAID виділила понад $200 млн на кібербезпеку. Після інавгурації Трампа в січні 2025 року фінансування призупинено, контракти розірвано, поставки обладнання скасовано.

Експерти попереджають: без американської підтримки Україна стала «легкою мішенню» для кібератак. Російські хакери, які раніше атакували енергосистеми та урядові мережі, можуть посилити удари.

Хоча Канада, Великобританія та Японія намагаються компенсувати втрати, їхньої підтримки недостатньо. Приватні компанії, такі як Mandiant, продовжують допомагати, але без держфінансування Україна втрачає ключові цифрові рубежі.

Дії Трампа, спрямовані на перегляд зовнішньої допомоги, роблять країну вразливою перед російською кіберагресією.

The Voicer | Підтримати
09.05.202516:32
⚡️Вітаємо! Ми публікуємо дайджест за останні тижні!

За допомогою дайджестів кожен може прочитати те, що пропустив чи не встиг. Сподіваємось, це буде вам корисно. Приємного читання!

Отже, за останні тижні ми написали:

Як обирали нового Папу Римського?

Мегав'язниця Сальвадора пропонує США свої послуги у розміщенні мігрантів

Чи вдасться США з Ізраїлем перемогти Іран?

Як люди вбивають і себе, і довкілля?

100 днів Ілона Маска. Історія про те, як нічого не вийшло

Як пропаганда маніпулює Вікіпедією?

Посилання на минулий дайджест тут.

Дякуємо, що ви з нами. Якщо є ідеї для майбутніх статей – пишіть у коментарі. Давайте створювати аналітику разом!

The Voicer | Підтримати
Як пропаганда маніпулює Вікіпедією?

Ми живемо в епоху інформації, коли кожен може дізнатися в інтернеті практично все, що йому хочеться. Однак з доступністю інформації з'явилося ще більше можливостей впливати на думки людей за допомогою інтернету. Нещодавно ми писали статтю про те, як російська пропаганда впливає на популярні мовні моделі типу ChatGPT. Завдяки вправним маніпуляціям, ChatGPT видавав зручні Кремлю відповіді на популярні політичні запити.

Але ж проблема не обмежується тільки мовними моделями. Сьогодні ми поговоримо про Вікіпедію, яка ще більш уразлива до пропаганди.

Взагалі, той факт, що вікіпедія може бути необ'єктивною, начебто багатьом зрозумілий. Там занадто багато статей і надто багато редакторів, щоб контролювати якість та правдивість інформації. Однак, як виявилось, це не єдина проблема популярного ресурсу.

Є великий звіт від правозахисної організації АДЛ, де розкривається, що цілих десять років група редакторів скоординовано править англомовну Вікіпедію.

За десять років одні й ті самі тридцять осіб внесли понад 1,6 млн правок до статей, пов'язаних із ізраїльською та палестинською тематикою. Особливо помітною їхня діяльність стала після атаки ХАМАС 7 жовтня. Якщо раніше група вносила загалом по 25 правок щодня, то після початку війни вони наростили обороти до 45 щоденних правок. А це купа часу та сил.

Найчастіше різні автори з цієї групи правили одні й самі матеріали в один і той самий час, що свідчить про координацію між ними. Але і це ще не все.

Є схоже розслідування від Pirate Wires, де знайши 40 редакторів, які узгоджено переписували багато англомовних статей. Наприклад, з матеріалу про ХАМАС було видалено пункт статуту угруповання, що закликає до знищення Ізраїлю та вбивства євреїв.

Пропалестинські редактори також правили статті про давню історію єврейського народу та прибирали згадки про співпрацю палестинського муфтія з Гітлером. У деяких статтях ізраїльської тематики редагуванню піддавалося до 90% змісту.

Тому вкотре нагадуємо про важливість перевірки інформації. Особливо в епоху розвитку штучного інтелекту та діпфейків.

#Інше | The Voicer | Підтримати
100 днів Ілона Маска. Історія про те, як нічого не вийшло

Нещодавно ми відзначали перші сто днів президентства Трампа. Багато хто написав статті з оцінюванням його підсумків, проте всі зовсім забули, що сто днів в уряді працює не лише Дональд Трамп, а й Ілон Маск.

Мільярдер поставив амбітну ціль - скоротити федеральний бюджет на $2 трлн. Пізніше сума зменшилась до одного трильйона, проте це також виявилося вкрай складним завданням. Тож давайте проаналізуємо перші 100 днів Ілона Маска в уряді.

Отже, на сьогоднішній день Маск, за його власними словами, зміг заощадити близько $160 млрд. Це набагато менше, ніж планувалося, однак також результат. Щоправда не точний.

Журналісти одразу почали перевіряти звітність по скасованим контрактам та знайшли багато неточностей. Деякі контракти враховувалися по два-три рази, деяких ніколи навіть не існувало, а один із скасованих контрактів взагалі був оцінений у $8 млрд замість $8 млн.

А ще якісь контракти були закінчені без допомоги Ілона. Ще в роки президентства Джо Байдена чи навіть Джорджа Буша-молодшого. Загалом, після перевірки журналістів із сайту зникли тисячі документів, а із залишку можна підтвердити лише економію $12,6 млрд.

Але це ж також економія, так?

#Економіка | The Voicer | Підтримати
03.05.202508:01
Чому Україна програє дипломатичну боротьбу за Африку, - The Economist

Україна активно намагається заручитися підтримкою країн Африки у війні проти Росії: відкриває посольства, надсилає делегації, передає гуманітарну допомогу. Але ці зусилля майже не дають результатів. У 2024 році лише 10 африканських країн підтримали українську резолюцію в ООН. Більшість держав Африки, якщо доведеться обирати, радше стануть на бік Росії.

Причини — глибші. По-перше, Росія має історичні зв’язки: у радянські часи вона підтримувала антиколоніальні рухи. По-друге, вона переважає у військовому й інформаційному впливі — постачає зброю, найманців, активно веде пропаганду. Україна ж довго ігнорувала регіон і має обмежені ресурси для дипломатії.

Спроби Києва змінити ситуацію — від дронів до зернової допомоги — поки що дають мало результатів. Багато африканських лідерів сприймають Україну як союзника Заходу, який втрачає довіру через конфлікти на кшталт війни в Газі. І хоча Україна намагається показати свою користь, більшість країн Африки не бачать вигоди в зміні позиції.

The Voicer
| Підтримати
01.05.202506:31
Звільнення українських цивільних полонених мало б стати ключовою умовою мирної угоди, - The Guardian

Громадські організації закликають до безумовного звільнення тисяч українців, яких утримують у російському полоні. На їхню думку, питання звільнення людей має бути центральним у будь-якому мирному процесі, адже нині вся увага зосереджена на територіях і гарантіях безпеки.
Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод (лауреата Нобелівської премії миру 2022 року), наголосила, що без урахування "людського виміру" не буде сталого миру.

Розслідування Guardian та партнерів — про смерть української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні — засвідчило жахливі умови утримання цивільних: тортури, ізоляція, відсутність медичної допомоги.

Європейська комісія та ОБСЄ засудили дії Росії, які порушують міжнародне гуманітарне право. Ув’язнених часто звинувачують у "тероризмі", а деяких просто затримують без причини — без суду, без зв'язку з родичами.

Рідні понад 380 затриманих не мають жодної інформації про їхню долю вже більше року. Обміни цивільними майже припинилися. Олег Орлов (організація Memorial) заявив, що Росія має звільнити всіх цивільних без умов. Кампанія People First, яку створили близько 50 організацій, закликає зробити це ще до укладання миру.

Попри слова Дональда Трампа про близькість угоди між РФ і Україною, про долю полонених у проекті американського мирного плану не згадується.

Представники України наполягають: усі полонені — військові, цивільні й викрадені діти — повинні бути звільнені.

The Voicer | Підтримати
29.04.202506:32
⚡️Друзі, ми продовжуємо співпрацювати з іншими аналітичними каналами. Вони всі різні, і багато в кого різна думка, але всі ми хочемо розвивати український аналітичний контент. До вашої уваги:

POLITpedia
- політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами.

Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії.

Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні.

Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу.

UnRealpolitik - коли реальність не вписується в політичну теорію.

PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!

Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму).

dechat – головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні.

Кваси — підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском.

Young Diplomat — простими словами про велику політику від студента МВ.

Будда в Конгресі - виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору.

ADASTRA - досліджуємо міжнародне, щоб творити національне.

Спілка "УкрінСерв" - важливі новини з періодичними авторськими коментарями.

Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх в одну папку: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi

Наші пошуки каналів продовжуються, тому папка буде доповнюватися. Давайте створювати аналітику разом!
09.05.202506:30
Угода в Мар-а-Лаго може зруйнувати долар, - Project Syndicate

Адміністрація Дональда Трампа пропонує «Угоду в Мар-а-Лаго» для реформування міжнародної монетарної системи, вважаючи долар переоціненим, що шкодить американським експортерам і працівникам.

План передбачає використання торговельних тарифів і безпекових гарантій США для примусового знецінення долара без втрати його статусу резервної валюти. Натхненням слугують угоди 1971 року (Смітсонівська) та 1985 року (Плаза), які, однак, були недовговічними через невдалу економічну політику та міжнародні суперечки.

Міністр фінансів Скотт Бессент стверджує, що тарифи змусять інші країни до переговорів, але історичні приклади показують, що такі угоди нестабільні. Пропозиція Стівена Мірана використовувати безпекові гарантії для тиску на країни, що тримають доларові активи, нагадує тактику 1960-х, коли США шантажували Західну Німеччину. Сьогодні країни, як Китай, Росія та Польща, нарощують золоті резерви, втрачаючи довіру до долара.

Ризик угоди в Мар-а-Лаго полягає в тому, що використання торгівлі та безпеки для послаблення долара може зруйнувати довіру до нього. Попередні угоди не принесли тривалої вигоди американським працівникам, а нова спроба може виявитися не лише неефективною, але й катастрофічно руйнівною для глобальної фінансової системи.

The Voicer | Підтримати
07.05.202506:29
Світові потрібно приготуватись до глобального євро - Project Syndicate

Світова фінансова система змінюється рідко, але саме зараз ми спостерігаємо потенційний злам. Після десятиліть домінування, Сполучені Штати Америки, схоже, свідомо відмовляються від своєї ролі глобального економічного лідера. Вони припиняють надавати ті суспільні блага, без яких не може існувати стабільна міжнародна система: відкритість ринків, надійна валюта, координація політик, підтримка у кризу. Таку поведінку вже важко назвати лідерською, а довіра до долара як головної світової валюти починає хитатись.

Це відкриває вікно можливостей для єврозони. Можливо, настав момент, коли євро може стати справжнім конкурентом долару — і навіть частково замінити його у глобальній фінансовій системі.

Історія знає подібний момент. Колись Велика Британія була головною фінансовою державою світу. Вона забезпечувала торгівлю, капітали, валютну стабільність. Але після Першої світової війни вона вже не могла підтримувати світовий порядок, а США ще не були готові. Цей «розрив гегемонів» призвів до Великої депресії. Лише після Другої світової США остаточно взяли на себе лідерство — і долар став центром світової фінансової системи.

Сьогодні ми знову на порозі такого розриву. США — під керівництвом президента Трампа — вживають заходів, які шкодять міжнародному порядку: вводять високі мита, ізолюються від союзників, послаблюють свої ж інституції. Все це підриває довіру до долара. Навіть ринки вже реагують як на ситуацію в нестабільній країні: падають акції, зростають ставки за облігаціями, дешевшає валюта.

Це шанс для Європи. Єврозона вже має другу за впливом валюту у світі — євро. Якщо вона зможе підсилити свої інституції й ринки, то отримає величезні переваги: дешевше фінансування для держав і бізнесу, більше політичного впливу у світі, краща стійкість у кризових ситуаціях. При цьому Європа має сильний Європейський центральний банк, потужну правову систему і розвинену макрофінансову політику.

Але цього замало. Щоб євро став справжньою глобальною валютою, ЄС має зробити ще кілька важливих кроків. Треба глибше інтегрувати внутрішній ринок, особливо у сфері послуг. Варто торгувати товарами майбутнього — наприклад, «зеленими» технологіями — саме в євро. Потрібно завершити створення банківської та інвестиційної уній, а також запровадити спільні європейські боргові інструменти. Європа має зменшити залежність від американських платіжних систем і впровадити цифрове євро. І, нарешті, потрібно чітко окреслити роль ЄЦБ як кредитора останньої інстанції.

Такі зміни будуть складними, але вартими зусиль. Якщо США справді відходять від глобального лідерства, то саме Європа має шанс заповнити цю порожнечу — і зробити світ стабільнішим, безпечнішим та більш передбачуваним.

The Voicer | Підтримати
05.05.202506:30
Путін заявляє, що немає потреби використовувати ядерну зброю в Україні, - SkyNews

В неділю вранці Володимир Путін заявив, що в конфлікті з Україною не було потреби використовувати ядерну зброю — і він сподівається, що такої потреби ніколи не виникне.

Виступаючи в ефірі державного телебачення, Путін сказав, що Росія має силу та засоби, щоб довести конфлікт в Україні до «логічного завершення».

У листопаді Путін підписав оновлену версію ядерної доктрини Росії, яка чітко визначає обставини, за яких він може застосувати найбільший у світі ядерний арсенал. Документ передбачає можливість ядерної війни навіть у відповідь на конвенційну атаку, підтриману ядерною державою.

Заява Путіна про небажання використовувати ядерну зброю суперечить його попереднім погрозам, адже у 2022 році під час звільнення Херсону РФ розглядала ядерний удар. Нова ядерна доктрина 2024 року знижує поріг для таких дій, дозволяючи відповідь на неядерні атаки за підтримки ядерних держав.

Погрози, переміщення зброї до Білорусі та навчання з імітацією ударів були частиною шантажу, щоб змусити Захід і Україну до поступок. Нинішні слова можуть бути спробою деескалації, але не усувають ризиків через агресивну політику Росії.

The Voicer | Підтримати
Як люди вбивають і себе, і довкілля?

Війна - це жахлива трагедія для всіх, зокрема й для природи. Із розвитком технологій війни почали завдавати дедалі більшої шкоди довкіллю. Сьогодні пропонуємо заглибитись в історію та проаналізувати, як наймасштабніші війни впливали на екологію. Не завжди ж про Трампа читати, правда?

У доіндустріальну епоху навіть великі конфлікти залишали локальні сліди. Знищувалися ліси для будівництва укріплень, псувалися орні землі, іноді випалювалися цілі поселення. Але зброї масового ураження не існувало, і більшість екосистем могла відновитися відносно швидко. Головну загрозу становила зміна ландшафтів і тиск на природні ресурси, а не довготривалі токсичні забруднення.

Проте Перша світова війна вперше продемонструвала масштабний вплив на довкілля. На Західному фронті артилерія буквально перетворила землю на місячний ландшафт. За оцінками французьких дослідників, унаслідок боїв було зруйновано близько 100 000 гектарів сільгоспугідь і лісів. Хімічна зброя забруднила ґрунти, які досі вважаються «мертвими зонами», особливо в районах Іпру у Бельгії. Однак природа поступово оговталася: сьогодні більшість слідів цих подій зникла у лісах та полях.

Друга ж світова війна, окрім гігантських втрат серед людей, принесла і нові загрози для довкілля. Застосування атомної зброї в Хіросімі та Нагасакі вбило до 200 тисяч людей і спричинило довготривале радіоактивне забруднення. Цікаво, що в бомбі, скинутій на Хіросіму, із 64 кг урану-235 розщепленню піддалися лише 700 грамів. Це означає, що переважна частина матеріалу не вступила в реакцію, але розсіялася в середовищі.

Також паралельно з цим у Тихоокеанському регіоні війська союзників ненавмисно занесли до місцевої екосистеми нові види рослин, бур'янів та навіть шкідників, які сильно вдарили по біорізноманіттю на островах. Крім того, колосальний розвиток транспорту, авіації та кораблів підвищив обсяги спалювання пального та шкідливих викидів у повітря.

Проте однією з найбільших екологічних катастроф стало використання дефоліантів під час В'єтнамської війни. Тут поговоримо докладніше.

Під час конфлікту армії Британії та США застосовували суміш різноманітних гербіцидів та інших речовин під назвою Agent Orange. Ця суміш буквально знищувала тропічні ліси для того, щоб було простіше виявляти північно-в'єтнамську армію та партизанів, які добре ховалися у непрохідних джунглях.

Тоді вилили близько 76 мільйонів літрів речовини, що призвело до знищення 20% джунглів і серйозних екологічних наслідків. Крім того, діоксин, що містився в Agent Orange, залишався токсичним для людей і природи протягом десятиліть.

Ну і під кінець статті неможливо не згадати Ірак, який під час війни в Персидській затоці підпалив близько 600 нафтових свердловин, що спричинило величезне забруднення навколишнього середовища. Дим і токсичні пари погіршили якість повітря, а нафтова пляма, що потрапила в море, вбила тисячі птахів та тварин.

Там, де війна, завжди руйнування та смерть. І не лише людські..

#Війна | The Voicer | Підтримати
Чи вдасться США з Ізраїлем перемогти Іран?

США незабаром проведуть вже третій етап переговорів з Іраном щодо ядерної угоди. Трамп з одного боку дає Тегерану 60 днів на укладання угоди, а з іншого - привселюдно заявляє, що готовий розпочати військову операцію в країні з метою знищення ядерної програми.

Ми відразу скажемо, що ймовірність військового сценарію поки що залишається невисокою. У команді Трампа виник розкол з приводу методів вирішення проблеми, і поки що Трамп дає зрозуміти, що готовий вирішувати питання дипломатично. Проте сам план нападу таки існує, про що пише The New York Times. Давайте його проаналізуємо.

Операція передбачає поєднання американських повітряних ударів із наземними рейдами ізраїльського спецназу. Так, Ізраїль теж хоче брати участь. Більше того, саме він лобіює військове втручання та намагається переконати Трампа зробити це.

Операція вимагає тривалого часу на підготовку – орієнтовно, до жовтня 2025 року. Але навіть у такому разі успіх операції залишається під сумнівом. Головна проблема – велика кількість об'єктів, які потрібно знищити. Причому у різних частинах країни.

І щоб це реалізувати, потрібно спочатку провести потужну підготовчу кампанію проти іранських збройних сил, порушити і дезорганізувати управління військами, а також, ймовірно, завдати ударів по політичних центрах прийняття рішень. А йдеться, нагадаємо, про Іран. Це досить потужна країна за мірками Близького Сходу.

З повітряними атаками буде трохи простіше. Ізраїль вже двічі завдав ударів по Ірану, продемонструвавши, що іранська ППО погано справляється. Однак у випадку ядерних об'єктів ситуація ускладнюється тим, що більшість таких об'єктів знаходяться глибоко під землею.

Для глибоких ударів потрібні спеціальні протибункерні бомби. За експертними оцінками, лише GBU-57 підходять для такої атаки, а Ізраїль їх не має. Та й навіть у разі американських постачань, в Ізраїлі немає літаків-носіїв під них. Але основна проблема навіть не в бомбах, а в ресурсах. За розрахунками, потрібно кілька сотень літаків протягом як мінімум кількох днів із дозаправкою в повітрі.

Операція проти ядерних об'єктів здається складною і тому, що діяти доведеться з баз та авіаносців на віддаленні в тисячі кілометрів від цілей, а самі цілі розкидані на величезній площині, в тому числі у важкодоступних гірських районах або під землею.

Іран – надто велика країна для такої атаки. Та й адміністрації Трампа навряд чи потрібна нова причина витрачати величезну кількість ресурсів на нову війну.

#Війна | The Voicer | Підтримати
Мегав'язниця Сальвадора пропонує США свої послуги у розміщенні мігрантів

Однією з передвиборчих обіцянок Трампа були масові депортації нелегальних мігрантів. Ця ідея сподобалась, зокрема, його прихильнику президенту Сальвадора Найібу Букеле, який з радістю розміщає депортованих зі США у своїх в'язницях.

Президент Сальвадора зміг перетворити свою країну на країну мегав'язниць, яка посідає перше місце за кількістю ув'язнених на душу населення у світі. І це з порівняно невеликим населенням в 6 мільйонів громадян.

Але давайте по порядку. Найіб Букеле прийшов до влади у 2019 році з обіцянкою перемогти кримінальні угруповання, які на той момент поглинули весь Сальвадор. Наприклад, у 2015 році на кожні 100 тисяч жителів припадали 103 навмисні вбивства. У 2019 році 30 вбивств на добу були для Сальвадора нормою.

Однак із новим президентом ситуація змінилася, і за п'ять років його правління кількість убивств знизилася у 19 разів. Як він це зробив? Досить радикальним чином. Він збудував величезні в'язниці і почав масово заповнювати їх людьми. Зараз за ґратами у Сальвадорі сидить аж 2,6% дорослого населення країни, чого немає в жодній іншій країні світу.

І у в'язницях все ще є місця. Тому підприємливий політик вирішив пропонувати свої послуги іншим країнам, чим і зацікавився Трамп. Нещодавно було випробувано першу ітерацію, в результаті якої зі США перевезли 278 венесуельців прямо у в'язниці Сальвадора. За кожного в'язня Сальвадор отримує 20 тисяч доларів щороку. І, судячи з заяв Трампа, така практика продовжиться.

Головним чином, наявність великої кількості вільних місць пояснюється величезною в'язницею СЕСОТ. Це не просто в'язниця, а скоріш особистий проект та гордість президента Букеле. Вона вважається найбільшою в'язницею Латинської Америки.

На її території розташовано 8 павільйонів та 19 веж охорони. Усі паркани та стіни знаходяться під напругою. Охорону CECOT забезпечують спеціально треновані поліцейські та військові. Звідки вся ця інформація? З офіційного півгодинного відео від президента Сальвадора, в якому він хизується своїм проектом.

#Інше | The Voicer | Підтримати
08.05.202517:25
Макрон тисне на Великобританію через бажання перезавантаження відносин з ЄС, - Politico

Франція чинить тиск на Великобританію, поки прем’єр Кір Стармер прагне перезавантажити відносини з ЄС.

Попри демонстративну співпрацю щодо України, за лаштунками переговорів Париж вимагає від Лондона чітких поступок в обмін на зближення. Французи, як і в період Брекзіту, грають роль «поганого копа», блокуючи легкий шлях до нового партнерства.

Особливо гостро стоять питання оборони та рибальства. Париж не хоче, щоб британські компанії отримали доступ до багатомільярдного оборонного фонду ЄС SAFE, побоюючись конкуренції й втрати робочих місць.

Одночасно Франція домагається збереження прав для своїх рибалок в британських водах, які можуть бути скасовані після 2026 року. Усе це відбувається на тлі підготовки великого саміту в Лондоні, де планують підписати політичну декларацію, оборонний пакт і угоду про загальну співпрацю.

Хоча обидві сторони демонструють бажання налагодити стосунки, внутрішній тиск у Великобританії посилюється — зокрема через успіх євроскептика Найджела Фараджа. В Європі ж не всі підтримують жорстку позицію Франції: деякі країни Східної Європи та Німеччина вважають її надто непримиренною.

Водночас у Парижі визнають, що співпраця з Лондоном — необхідність, особливо в умовах непередбачуваної поведінки США та загроз із боку Росії.

У підсумку все зводиться до політичного розрахунку: Макрону потрібен Стармер, якщо він хоче досягти реальних результатів на міжнародній арені.

The Voicer | Підтримати
06.05.202516:32
Європа завершує енергетичний розрив із Росією - Politico

Євросоюз готує фінальний крок для відмови від російських енергоносіїв — тепер із допомогою приватного бізнесу. У вівторок Єврокомісія представить план, який дозволить компаніям достроково розривати контракти з РФ і закликатиме уникати нових угод.

Цей план — реакція на застій у санкціях, спроби деяких країн повернутись до дешевого російського палива та невизначеність з боку США. У 2024 році РФ залишалася джерелом 19% газу для ЄС. За словами єврокомісара з енергетики Дан Йоргенсена, це створює загрозу шантажу та залежності.

Однак ринок поки що не поспішає реагувати. Дешеве російське паливо знову стало привабливим на тлі можливого мирного врегулювання. Частка скрапленого газу з Росії в імпорті навіть зросла останніми місяцями. Деякі компанії, як французька TotalEnergies, не виключають поновлення постачань.

План ЄС має показати ринку чіткий сигнал: час російського газу минув. Але без обов'язковості він може не мати достатнього впливу. А поки Угорщина та її комісар вже чинять опір ініціативі.

Новий міністр енергетики Естонії Андрес Сутт каже:

«Ті, хто проти енергетичних санкцій, — фактично проти миру».


The Voicer | Підтримати
04.05.202510:40
Марко Рубіо залишиться на двох ключових посадах так довго, як це можливо, - Politico

Марко Рубіо наразі виконує обов’язки державного секретаря та радника з національної безпеки — і, за словами чиновників Білого дому, він може залишитися на цих ролях щонайменше на пів року, а можливо — і постійно.

Це значне підвищення для колишнього суперника Дональда Трампа, з яким у 2016 році він публічно конфліктував. Сам Рубіо не просив цих посад — його запросили Трамп і керівниця апарату С’юзі Вайлз.

Його завдання — навести порядок у зовнішній політиці та РНБ, щоб вони чітко втілювали бачення президента. За словами посадовців, Рубіо добре розуміється на дипломатії, процесах і командній роботі.

У Білому домі вважають, що об’єднання двох посад — це не проблема, а перевага: одна формує політику, інша її реалізує. Один з посадовців сказав:

“Не треба шукати інших кандидатів — у нас уже є ідеальний.”


The Voicer | Підтримати
02.05.202506:30
А якщо США реально покинуть Україну? - Foreign Affairs

Дональд Трамп відомий своєю непередбачуваністю. Хоча він пообіцяв швидко завершити війну в Україні й підписав угоду про поділ доходів від українських корисних копалин, він все ж може раптово відмовитися від підтримки Києва, якщо не досягне бажаного миру. Угода не містить гарантій безпеки, а отже, США можуть різко згорнути допомогу Україні.

Проте це не означає, що Україна відразу залишиться наодинці. Хоча жодна країна не зможе повністю замінити США, інші союзники продовжать підтримку. Україна зможе тримати оборону, але їй буде важко без американської розвідки та систем ППО. Росія ж, не здобувши швидкої перемоги, може продовжити стратегію руйнування інфраструктури й терору цивільного населення.

Американське згортання підтримки створить ризики не лише для України, а й для всієї Європи. Якщо Вашингтон перестане бути надійним гарантом безпеки, європейські країни можуть втратити політичну волю чинити опір Росії. Це може призвести до нової хвилі умиротворення Кремля, відновлення енергетичної залежності, а можливо — і до розвалу трансатлантичної єдності.

Без США Європа наразі не здатна самостійно забезпечити оборону — бракує ані коштів, ані техніки, ані політичної рішучості. Якщо США не змінять підхід і не побачать у суверенній Україні ключ до стабільності в регіоні, Європа може скотитися до суперечностей, хаосу й поступок Росії, що загрожує як НАТО, так і самому ЄС.

The Voicer | Підтримати
30.04.202506:39
600 північнокорейських військових загинули в Курській області, - Reuters

Близько 600 північнокорейців загинули у війні Росії проти України з 15 тисяч розгорнутих у країні військовослужбовців.

За словами законодавців, на сьогоднішній день втрати Північної Кореї, включаючи поранення та смерті, становили близько 4700 осіб, хоча її війська за останні шість місяців продемонстрували ознаки покращення бойових можливостей за рахунок використання сучасної зброї, такої як безпілотники.

В обмін на відправку військ та постачання зброї до Росії Пхеньян отримав технічну допомогу у вигляді супутників-шпигунів, а також безпілотників та зенітних ракет.

«Після шести місяців участі у війні північнокорейські військові стали менш некомпетентними, а їхня боєздатність значно зросла, оскільки вони звикли використовувати нову зброю, таку як безпілотники»,

- заявив журналістам член парламентського комітету з розвідки Південної Кореї.

Безпрецедентне розгортання Північною Кореєю багатотисячного угруповання військ, а також величезної кількості артилерійських боєприпасів і ракет дало Росії вирішальну перевагу на полі бою в західній частині Курської області та зблизило дві економічно та політично ізольовані країни.

The Voicer | Підтримати
28.04.202506:29
Торговельна війна США і Китаю дає Європі несподіваний шанс на успіх, - Politico

Торговельна війна між США і Китаєм відкриває Європейському Союзу несподіване вікно можливостей. Підвищення тарифів між Вашингтоном і Пекіном понад 100% загрожує обом економікам, тоді як Європа може виграти від цієї сутички — якщо зуміє скористатися шансом.

Хоча економічно Європа ще не оговталась після пандемії та енергетичної кризи, нові американські тарифи ослаблюють довіру до долара та стимулюють попит на євро й європейські облігації. Інвестори шукають стабільності, а Європа поступово починає заповнювати вакуум довіри, що виник.

Паралельно виникають нові можливості для торгівлі: Китай і США, поглинені взаємними санкціями, відкривають Європі шлях до зміцнення позицій у таких сферах, як хімія, транспортне обладнання та промислові товари. Зростає й зацікавленість до укладення угод про вільну торгівлю з країнами Латинської Америки й Індією.

Проте цей шанс може легко втратитися: ЄС мусить зберегти свободу торгівлі й уникнути тиску США на розрив економічних зв’язків із Китаєм. Також сильніше євро може створити нові труднощі для експортерів.

Попри всі ризики, завдяки власним помилкам США і Китаю, Європа має унікальну можливість вийти вперед. І, як у футболі, іноді перемогу приносить не власна сила, а автогол суперника.

The Voicer | Підтримати
Показано 1 - 24 із 294
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.