bookbeach 

Свобода робити те, що я хочу, повернула мені мою жіночість. Зараз мені за сорок, і я багато чого пробую вперше в житті. Жінку в мені так довго тримали під замком.

Гурт «Дейзі Джонс і The Six» перебуває на піку слави. Їхні платівки розлітаються, як гарячі пиріжки. Квитки на їхні стадіонні концерти розгрібають за лічені години. Їхнє звучання диктує початок нової музичної епохи. Аж раптом 12 липня 1979 року гурт розпадається.

Ніхто не знав чому. Донині.

Вони були коханцями, друзями, родичами, суперниками. Вони й самі не вірили своєму щастю, аж доки воно не скінчилося. Вони розкажуть, як усе починалося й чим усе закінчилося. От тільки кожен запам’ятав правду по-своєму.

Одне The Six знають напевне: коли Дейзі Джонс босоніж вийшла до них на сцену під час виступу у «Віскі», доля гурту змінилася назавжди.

Писати музику — це не тільки про ноти й октави. Іноді дуже важко відрізнити, де закінчується звук і починаються почуття.

Ой, Біллі, завали писок. Я виходила за музиканта. І ти будеш музикантом. Якби я хотіла водити універсал і щовечора о шостій подавати до столу мʼясний рулет, я б вийшла за свого батька . @Каміла

Я - не муза. Я - особистість. Крапка @Дейзі

Мені завжди жарко. І я не збираюся сидіти в семи жупанах й стікати потом заради того, щоб чоловікам було комфортніше в моїй присутності. Чужа ерекція - не моя біда. Нехай навчаться контролювати себе й не пускати слину. @Дейзі

Бути собою - моє найкраще рішення. @Дейзі

Для нас, чоловіків, жінки - це гарантована погибель. І що найцікавіше: начебто всі одне одному завдають болю, але жінка завжди міцно стоїть на ногах. Ви теж помічали, так? Жінка незламна. @Ґрем

Шкода, ніхто мені тоді не сказав, що кохання — це не тортури. Бо я свято вірила, що справжнє кохання — це те, що роздирає тебе навпіл, вириває з грудей серце й розтоптує його. І ця рана вже ніколи не загоїться. Я ж бо свято вірила, що кохання — це біль, сльози й кров.
Я не знала, що кохання має окрилювати, а не повисати каменем на шиї. Я не знала, що кохання має радувати. Я ж бо думала, що кохання — це війна. Я не знала, що... Не знала, що кохання — це мир і затишок. @Дейзі

Кого б ви не обрали собі в супутники життя, з ким би не вирішили пройти цей шлях — вам завдаватимуть болю. Так влаштований світ. Така ціна міцних стосунків. Кого б ви не полюбили — ця людина завдаватиме вам болю. @Каміла

Єдине, що скажу: хороша людина завжди підтримає друзів у біді. Пліч-о-пліч пройде найтяжчі випробування. Якщо треба — і за руку потримає. Головне в житті - це люди, які тримають тебе за руку. І, мабуть, люди, яких за руку тримаєш ти. @Каміла

Цікаво, що ми найбільше цінуємо те… Власне, ми найбільше цінуємо людей, які зʼявились в нашому житті ненадовго. @Біллі

Кіра Дуґґан встигла чудово показати себе на службі в прокуратурі. Однак крах в особистих стосунках зі старшим колегою змусив її шукати нової роботи в адвокатській конторі свого батька. На жаль, становище фірми останнім часом похитнулося через алкоголізм її засновника. Проте амбітна дівчина сподівається відновити репутацію контори й чекає на гучну справу. Їй випадає такий шанс: загадкова смерть дружини одного з найбагатших людей Сієтла сколихнула місто. І ось Кіра Дуґґан, талановита гросмейстерка, вступає у складну гру, де на кону добре ім’я та воля підозрюваного, доля сімейної юридичної фірми та кар’єра самої Кіри.

Адвокатка вважає, що найгірше — грати проти прокурора Міллера Амброуза, її колишнього коханця, який палає бажанням помсти. Проте за лаштунками цієї справи стоїть інший, набагато страшніший і вміліший гравець…

Четверо давніх університетських друзів вирішують відсвяткувати зустріч випускників і вирушають у похід запаморочливими пейзажами Швеції. Вже зрілі люди виявляють, що між ними лишилося небагато спільного, і що дужче вони намагаються налагодити стосунки, то сильнішою стає напруга. Втомлені й розчаровані друзі наважуються скоротити шлях через ліс, не уявляючи, які прадавні жахи приховує глушина.

Стародавні боги, забуті ритуали і потойбічні створіння враз стають реальністю, і, щоби вижити, чотирьом чоловікам доведеться зазирнути в найтемніші глибини своєї душі.

У головного героя драматичного детективу психіатра Віктора Ларенца за загадкових обставин зникла дванадцятирічна дочка. За чотири роки, втративши надію її повернути, він усамітнюється на невеличкому острові. Але його спокій порушує хвора на шизофренію незнайомка, яка бачить дивні видіння: їй з’являється дівчинка, схожа на Вікторову доньку. Ларенц хоче дізнатися, що сталося з його маленькою Йозефіною, тому розпочинає курс терапії, який поступово перетворюється на драматичне розслідування…
Для шанувальників моторошних детективних історій з оригінальним сюжетом і несподіваним фіналом.

Автор майстерно вибудовує широку панораму подій, що обʼєднані зловісною постаттю Великої Матері — чи то місця магічної сили, чи то таємного культу, чи то давнього тонічного божества, яке від початку часів спочиває у степах Скіфії. Її сон нетривкий, скоро вона прокинеться. І тоді світ зміниться назавжди.

Епічний за масштабом
задуму та обсягом, роман «Aurora Borealis» - це багатошарове
полотно на перетині жанрів альтернативної історії, фантастики, фентезі, детективу й історичного роману. Він розповідає про молодого афінянина, який у розпал Пелопоннеської війни вирушає на Північ, до Скіфії, в пошуках зниклого батька. Йому судилося пройти дикими степами, якими блукають міфічні грифони та над якими нависає загрозлива тінь культу Великої Матері, пережити безліч випробувань і заново віднайти віру у себе й людство.

В іншій сюжетній лінії, через більш як півтори тисячі років
Римська Імперія, точніше, вже Республіка, досі існує, а Європа замість Середньовіччя переживає стрімкий технологічний роз-виток. Константинопольський експерт з антикваріату береться відшукати давній скіфський амулет. Його пошуки швидко перетворюються на плутану й небезпечну авантюру, а слід стародавньої реліквії веде до могутніх таємних товариств.

Обидві лінії роману химерно переплітаються, втім, залишаючи
більше запитань, ніж відповідей...