ти знаєш, що ти поетка?!
19.02.202509:37
Автор і декламація:
Поліна Шишлевська🌸
Поліна Шишлевська🌸
07.02.202518:54
Вибачте🙃
Не відписуйтесь)))))
Не відписуйтесь)))))
20.01.202520:01
в твої обійми хочу я невпинно
розніжено пірнати до глибин,
давай разом - триматиму сумлінно,
аби годин щасливих став нешвидкий плин.
твої очі кольору, мов сонце,
між вій проміння сиплеться - ловлю!
все наяву чи знову сон це?
в моїх зелених теж читай: «люблю»
чекай мене, хоч миті ці, як роки
стискають серце гірше за судому
але, коли до зустрічі лишається півкроку
я вже сумую за тобою знову.
2024
розніжено пірнати до глибин,
давай разом - триматиму сумлінно,
аби годин щасливих став нешвидкий плин.
твої очі кольору, мов сонце,
між вій проміння сиплеться - ловлю!
все наяву чи знову сон це?
в моїх зелених теж читай: «люблю»
чекай мене, хоч миті ці, як роки
стискають серце гірше за судому
але, коли до зустрічі лишається півкроку
я вже сумую за тобою знову.
2024
Переслав з:
Пані Поліна Шишлевська 🌸
04.09.202410:44
Підпишіться на нашу поетично-театральну артіль «завіршовані»
І купуйте квитки, аби побачити нашу премʼєру 28.09 о 18:00 в Будинку кіно🎥🎭
І купуйте квитки, аби побачити нашу премʼєру 28.09 о 18:00 в Будинку кіно🎥🎭
18.07.202410:58
Слова: Поліна Шишлевська
Ідея: Андрій Буремний
Музика: ШІ
Ідея: Андрій Буремний
Музика: ШІ
18.02.202522:09
вона пише вíрші
між дитячими істериками та дитячими застудами.
хотіла, щоб було не гірше
ніж у тих, кого вважають любимчиками поетичної публіки.
її поезія іноді банальна, але завжди щира
/якщо цю писанину взагалі можна назвати поезією/
брехала всім, що у неї все ок, хоча кому зараз добре живеться через новини, виколупування із берець мерзлої глини та майбутні наслідки війни.
про неї майже не писала, бо не вміє в брехню у вíршах.
вона не краща і не гірша.
критики скажуть: «ти пишеш, як всі!»
лицеміри скажуть: «видавай збірку!»
лише пару друзів (по правді кажучи, лише один) скаже:
«все перепиши. не розслабляйся. нікому не вір»
вона пише вíрші між тривогами, нічними перекусами та вічним почуттям провини.
така вона поетка.
вічно натхненна не тим, ким треба.
між дитячими істериками та дитячими застудами.
хотіла, щоб було не гірше
ніж у тих, кого вважають любимчиками поетичної публіки.
її поезія іноді банальна, але завжди щира
/якщо цю писанину взагалі можна назвати поезією/
брехала всім, що у неї все ок, хоча кому зараз добре живеться через новини, виколупування із берець мерзлої глини та майбутні наслідки війни.
про неї майже не писала, бо не вміє в брехню у вíршах.
вона не краща і не гірша.
критики скажуть: «ти пишеш, як всі!»
лицеміри скажуть: «видавай збірку!»
лише пару друзів (по правді кажучи, лише один) скаже:
«все перепиши. не розслабляйся. нікому не вір»
вона пише вíрші між тривогами, нічними перекусами та вічним почуттям провини.
така вона поетка.
вічно натхненна не тим, ким треба.
07.02.202518:52
Здається, тут багато хто не знає мого найкращого вірша)))
15.01.202513:49
вечір теплим мейн-куном гуляє по літній веранді,
мружить сонні смарагди, бо знає все наперед:
дотики, вигини тіла відбитками на простирадлі,
двоє злилися в єдиний тісний силует.
створять всесвіт під ковдрою - в старості буде на спомин,
іскри під віями скоять стрімкий зорепад,
хвилями вниз мʼяко спускається човен,
в морі спокус не знайде стежки назад.
втома солодка огорне приблизно о шостій,
пристрасті попіл здує легкий тиховій,
млосним блаженством наповнений вранішній простір,
когуте, милий, тих двох тривожить не смій!
2024
мружить сонні смарагди, бо знає все наперед:
дотики, вигини тіла відбитками на простирадлі,
двоє злилися в єдиний тісний силует.
створять всесвіт під ковдрою - в старості буде на спомин,
іскри під віями скоять стрімкий зорепад,
хвилями вниз мʼяко спускається човен,
в морі спокус не знайде стежки назад.
втома солодка огорне приблизно о шостій,
пристрасті попіл здує легкий тиховій,
млосним блаженством наповнений вранішній простір,
когуте, милий, тих двох тривожить не смій!
2024
03.09.202410:23
Запис прямого ефіру з творчого вечору в інстаграмі.
Переходьте, дивіться❤️
Переходьте, дивіться❤️
14.02.202520:36
Автор і декламація:
Поліна Шишлевська🌸
Поліна Шишлевська🌸
04.02.202517:45
Автор і декламація:
Поліна Шишлевська🌸
Поліна Шишлевська🌸
27.11.202410:48
ми точно мали десь колись зустрітись,
між вулиць сонних відшукати шлях
до душ напівживих, до впалих вилиць
і до сердець, в яких ржавіє цвях.
в твоїх очах читається самотність,
в моїх - ілюзія щасливих існувань,
лиш вірші розкриють нам безодню,
що сповнена зневіри і вагань.
шукай мене у кожнім своїм слові,
я відчуваю все, про що мовчиш, а ти
пиши про що болить, хай зустрічі раптові
на рани від цвяхів намотують бинти❤️🩹
між вулиць сонних відшукати шлях
до душ напівживих, до впалих вилиць
і до сердець, в яких ржавіє цвях.
в твоїх очах читається самотність,
в моїх - ілюзія щасливих існувань,
лиш вірші розкриють нам безодню,
що сповнена зневіри і вагань.
шукай мене у кожнім своїм слові,
я відчуваю все, про що мовчиш, а ти
пиши про що болить, хай зустрічі раптові
на рани від цвяхів намотують бинти❤️🩹
02.09.202421:30
14.02.202518:36
вдягати на себе твій запах, футболку і спокій,
не відкладати любов і щастя взаємне на потім,
зливатись, тремтіти, тепло відчувати у грудях
до крихт, до молекул вбирати усе, що даровано лютим.
ловити сніжинки, зірки і погляди сіро-зелених,
пити вино, до біса послати буденні проблеми,
читати дотиком рук тебе, мов азбуку брайля
і в світле майбутнє ввійти без краплі лихого вагання.
тримати й триматись за слово, за вчинок, за мрію,
плекати спільне разом, бо порізно вже не зумію…
все це і ще сотню всього, що завгодно
хочу щоденно робити з тобою
безперешкодно.
2025
не відкладати любов і щастя взаємне на потім,
зливатись, тремтіти, тепло відчувати у грудях
до крихт, до молекул вбирати усе, що даровано лютим.
ловити сніжинки, зірки і погляди сіро-зелених,
пити вино, до біса послати буденні проблеми,
читати дотиком рук тебе, мов азбуку брайля
і в світле майбутнє ввійти без краплі лихого вагання.
тримати й триматись за слово, за вчинок, за мрію,
плекати спільне разом, бо порізно вже не зумію…
все це і ще сотню всього, що завгодно
хочу щоденно робити з тобою
безперешкодно.
2025
04.02.202512:31
місто покрило оголені плечі
холодним серпанком зими,
підкури, що знайшла пізно ввечері
наосліп в кишені своїй.
вдихай чергову надію,
спогад літа,
про нього віршí,
дим і смуток собою наповнять
увесь простір твоєї душі.
роздирай загоєні шрами,
кожним словом, що пишеш крізь сон,
ця залежність - боже прокляття,
придумана хитрим чортóм.
видихай морозне і грішне,
ти так любиш труїтися ним
і не плач, що все безутішно,
якщо маєш норов дурний.
2025
холодним серпанком зими,
підкури, що знайшла пізно ввечері
наосліп в кишені своїй.
вдихай чергову надію,
спогад літа,
про нього віршí,
дим і смуток собою наповнять
увесь простір твоєї душі.
роздирай загоєні шрами,
кожним словом, що пишеш крізь сон,
ця залежність - боже прокляття,
придумана хитрим чортóм.
видихай морозне і грішне,
ти так любиш труїтися ним
і не плач, що все безутішно,
якщо маєш норов дурний.
2025
26.11.202401:09
вечір теплим мейн-куном гуляє по літній веранді,
мружить сонні смарагди, бо знає все наперед:
дотики, вигини тіла відбитками на простирадлі,
голі станцюєм відвертий тісний менует.
створимо всесвіт під ковдрою - в старості буде на спомин,
іскри під віями скоять стрімкий зорепад,
хвилями вниз мʼяко спускається човен,
в лоні спокус не знайде стежки назад.
промінь о шостій шепоче, що ранок вже скоро настане,
шерсть від кота здує легкий тиховій,
стало прозорим усе, що було колись несказанне,
тільки утримать його біля себе подовше зумій.
мружить сонні смарагди, бо знає все наперед:
дотики, вигини тіла відбитками на простирадлі,
голі станцюєм відвертий тісний менует.
створимо всесвіт під ковдрою - в старості буде на спомин,
іскри під віями скоять стрімкий зорепад,
хвилями вниз мʼяко спускається човен,
в лоні спокус не знайде стежки назад.
промінь о шостій шепоче, що ранок вже скоро настане,
шерсть від кота здує легкий тиховій,
стало прозорим усе, що було колись несказанне,
тільки утримать його біля себе подовше зумій.
22.08.202422:07
сонце щовечора рáзом з тобою йде за межу в дивокрай,
за обрієм ллється сік помаранчевий - там будеш шукати з ним рай.
в променях світла купайся до темряви,
поки ще серпень не зник,
літо примружено дивиться-сердиться, бо ти ще багато не встиг.
до осені буде пару зупинок, кінцева на станції «С»
поки теплó не завершило відлік - застрибуй в останній експрес.
встигни набутись в обіймах до ранку,
ніч хай притримає час,
вдосвіта встанеш - фреш на сніданок,
сонця вітамінний запас.
за обрієм ллється сік помаранчевий - там будеш шукати з ним рай.
в променях світла купайся до темряви,
поки ще серпень не зник,
літо примружено дивиться-сердиться, бо ти ще багато не встиг.
до осені буде пару зупинок, кінцева на станції «С»
поки теплó не завершило відлік - застрибуй в останній експрес.
встигни набутись в обіймах до ранку,
ніч хай притримає час,
вдосвіта встанеш - фреш на сніданок,
сонця вітамінний запас.
Показано 1 - 7 із 7
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.