сховище летаргії
27.12.202420:20
<дрібка слави?>
у решеті ждав непокори - й втопився
крізь зуби пиявками труять: "марнолицар!"
набридли в новинах.
кожен крокострок — крапля лінзи надії,
прикрита вдалими звітами,
сміхом плит із плечей-гори.
впали розрідженою хлюпотою на ноги,
немов обернувся шлях зів'ялою зухвалістю короною.
початок — такт, утім
не приймеш опору на старт
без втрат.
вдома скидаєш гримасу,
справедливо згортаючи калачиком славу
але якою ціною...
на нитці тримається пензлик
поетичної держави
(вкрали у Ноя, у Едіпа
і в тебе вкрадуть чи ти
не ті чити...) —
лиш форма малюнку:
живі, справжні, віддані державі люди,
не дадуть змивати завченим хробакам
кордони у пеклодружбі
чи свя-то-за-гра-ванній прихильності
до свого
(Шевченко би зблід).
отак засинає у кімнаті твій внутрішній звір.
ідея не склалася,
не збіглася бісиками вдоволеної натури
лише загралася
колючим струмом "інь" та "янь"
в оригінальний
доробок.
бо те, що трохи гріє вечорами
щоранку в новинах за більше вдаватимуть...
присвята президентам та й взагалі творчим людям
**у решеті ждав непокори - й втопився
крізь зуби пиявками труять: "марнолицар!"
набридли в новинах.
кожен крокострок — крапля лінзи надії,
прикрита вдалими звітами,
сміхом плит із плечей-гори.
впали розрідженою хлюпотою на ноги,
немов обернувся шлях зів'ялою зухвалістю короною.
початок — такт, утім
не приймеш опору на старт
без втрат.
вдома скидаєш гримасу,
справедливо згортаючи калачиком славу
але якою ціною...
на нитці тримається пензлик
поетичної держави
(вкрали у Ноя, у Едіпа
і в тебе вкрадуть чи ти
не ті чити...) —
лиш форма малюнку:
живі, справжні, віддані державі люди,
не дадуть змивати завченим хробакам
кордони у пеклодружбі
чи свя-то-за-гра-ванній прихильності
до свого
(Шевченко би зблід).
отак засинає у кімнаті твій внутрішній звір.
ідея не склалася,
не збіглася бісиками вдоволеної натури
лише загралася
колючим струмом "інь" та "янь"
в оригінальний
доробок.
бо те, що трохи гріє вечорами
щоранку в новинах за більше вдаватимуть...
11.12.202417:01
/рефлекторне/
зміни в календарі позначено хрестиком:
кожен рік — нові виходи з нових оточень
в голові медовий spice/fi/x пісня з трембіти і дзюрчання води
красиво, кажуть
корінь хитається ранами від вітру
навіть дерево зазнає змін
у двобої з буревієм — переможцем
ти - не дерево, що заплутує гілля
але на кожному ставиш хрест
депресивного рекетира.
зміни в календарі позначено хрестиком:
кожен рік — нові виходи з нових оточень
в голові медовий spice/fi/x пісня з трембіти і дзюрчання води
красиво, кажуть
корінь хитається ранами від вітру
навіть дерево зазнає змін
у двобої з буревієм — переможцем
ти - не дерево, що заплутує гілля
але на кожному ставиш хрест
депресивного рекетира.
Переслав з:
Віршопліткарка FM
10.11.202409:07
Результати осіннього набору на плейлист🎧💫Оксана Лихогляд — Feeling Good, 36 балів.
🌧Анна Ничипорчук — Проза, 36 балів.
🌃Оксана Приходченко — Місто спить, 35 балів.
🏚Летаргія — Додому, 32 бали.
🛩Ірина Білик — Привиду Києва, 31 бал
☕️Олеся Репа — Все тече, 31 бал.
🌊Тетяна Осіпенко — Море перехвилювалося, 30 балів.
✅Таблиця з оцінками суддів 👉тиць сюди
Суддівські коментарі: Юрій Ліщук, Юлія Броварна, Стас Гриненчук, Анґа Зелена.
Цього разу судді обрали 6 однозначних переможців, однак із визначенням сьомого переможця однозначності не було, адже 3 людини набрали однакову кількість балів і претендували на це місце. За умовами конкурсу, у таких випадках до остаточного вибору долучається організаторка конкурсу Олена Галунець. Вона окремо оцінила три спірні вірші, щоб обрати сьомого переможця (див. у таблиці Аркуш 2).
Вітаю переможця і переможниць осіннього конкурсу! До кінця листопада опублікую аудіодекламації на ваші чудові вірші.
Якщо ви не перемогли цього разу, не засмучуйтеся, адже конкурс “Плейлист” повернеться взимку з новими суддями!🤗
@virshoplitkarka #плейлиствіршопліткарки
Переслав з:
OWL HUB channel
27.12.202420:05
Вітаємо!
Результати відбору 2 (1/8 фіналу) плейофу #OWL_Tears2
Наступний етап передбачатиме 4 дуелі навиліт, а приблизна дата початку публікації пар – 4 січня
Сітка буде опублікована завтра, там ви зможете ознайомитися із наступними парами.
Результати, оцінки та коментарі суддів.
💰На підтримку конкурсу
#вірші
Результати відбору 2 (1/8 фіналу) плейофу #OWL_Tears2
Наступний етап передбачатиме 4 дуелі навиліт, а приблизна дата початку публікації пар – 4 січня
Сітка буде опублікована завтра, там ви зможете ознайомитися із наступними парами.
Результати, оцінки та коментарі суддів.
💰На підтримку конкурсу
#вірші
Переслав з:OWL HUB channel
09.12.202418:23
Добірка!
1 місце!
@sashakhopta — "В плацкарті"
2 місце!
Юрій Іванов — "Бог ніколи не спить"
3 місце!
@l_dreamskeeper_l — "Yohatsu"
Варті уваги!
Летаргія — "Додому"
@nebazhana — "Дід говорив"
@mary_soll — "Клен"
@Kildun4ik — "У дзеркалі"
За суддівство дякуємо:
Олександра Дорога
Катя Цимбал
Мур Каметов
Ola 🖤 poetry_ua
Коментарі суддів
#вірші #тижнева_добірка
1 місце!
@sashakhopta — "В плацкарті"
2 місце!
Юрій Іванов — "Бог ніколи не спить"
3 місце!
@l_dreamskeeper_l — "Yohatsu"
Варті уваги!
Летаргія — "Додому"
@nebazhana — "Дід говорив"
@mary_soll — "Клен"
@Kildun4ik — "У дзеркалі"
За суддівство дякуємо:
Олександра Дорога
Катя Цимбал
Мур Каметов
Ola 🖤 poetry_ua
Коментарі суддів
#вірші #тижнева_добірка
10.11.202402:30
(нічне натхнення)
хто із "я" стукає у двері безсоння?
жертва двійкового коду чи
жриця буденних рапсодій?
вікна блищать оцифрованим колом —
жмакай новинами з твітеру до гіпсу
в мозку
вимкнений корінь проблеми — зміни немає
тривога?
й годі
сиплими кроками йди сповідатись природі - як в пральню
(не востаннє)
завтра у правді з мереж затонеш
перебираючи ролі...
#вірш #думки
хто із "я" стукає у двері безсоння?
жертва двійкового коду чи
жриця буденних рапсодій?
вікна блищать оцифрованим колом —
жмакай новинами з твітеру до гіпсу
в мозку
вимкнений корінь проблеми — зміни немає
тривога?
й годі
сиплими кроками йди сповідатись природі - як в пральню
(не востаннє)
завтра у правді з мереж затонеш
перебираючи ролі...
#вірш #думки
13.12.202418:04
<вир>
⠀
якщо людина складається з води,
чого шукаєш у землі з висохлого болота?
тремтяче море вібрує дитячі прихистки кордонів,
засмальцьовані любов'ю римські імперії,
що виринають зеленим вибухом для тих,
хто не боїться води
(проростайте водоростями із шипами —
світ не любить прісність).
кам'яні серця із кобальту показують версифікацію покоління:
привілейовані медузи обернено пропорційні білим акулам —
всі з одного дна.
невизначеного.
⠀
якщо людина складається з води,
чому її прах ділить ґрунт у спадок?
цементуючи історичні кордони від гирл заяложених зсувів —
рожевий спадень сміється з них червоно-чорними бликами
(білі ж вицвіли
з каламутного річища народження).
забинтовані мурами водоспади псуються
на гравітаційній близькості від печер,
які пробирає людське жало.
ніби фугу стало їжаком на кістках тих,
хто заповнює кривдою
дно.
невизначене.
⠀
якщо людина складається з води,
чому створюють стіни на безстихійній терпимості?
розваляться же при перших сльозах з ока
грозами —
ніби з них задубілий в емоціях скат
(зовні білуга)
закип'ятив фонтан електризованості,
овації — й море чисте.
так обачний роумінг розділив навпіл
перекритий піском
мул вседозволеності.
кожній рибці в душі надано (не записано в морському рєєстрі!) дістатися
дна.
невизначеного.
*
⠀
скільки б не робили досліджень, мов танці важливого,
чи прокрустове ложе —
глибинна людська матерія невпинна
й нетлінна.
тільки твій храм-водяник знає
визначення
глибини.
⠀
якщо людина складається з води,
чого шукаєш у землі з висохлого болота?
тремтяче море вібрує дитячі прихистки кордонів,
засмальцьовані любов'ю римські імперії,
що виринають зеленим вибухом для тих,
хто не боїться води
(проростайте водоростями із шипами —
світ не любить прісність).
кам'яні серця із кобальту показують версифікацію покоління:
привілейовані медузи обернено пропорційні білим акулам —
всі з одного дна.
невизначеного.
⠀
якщо людина складається з води,
чому її прах ділить ґрунт у спадок?
цементуючи історичні кордони від гирл заяложених зсувів —
рожевий спадень сміється з них червоно-чорними бликами
(білі ж вицвіли
з каламутного річища народження).
забинтовані мурами водоспади псуються
на гравітаційній близькості від печер,
які пробирає людське жало.
ніби фугу стало їжаком на кістках тих,
хто заповнює кривдою
дно.
невизначене.
⠀
якщо людина складається з води,
чому створюють стіни на безстихійній терпимості?
розваляться же при перших сльозах з ока
грозами —
ніби з них задубілий в емоціях скат
(зовні білуга)
закип'ятив фонтан електризованості,
овації — й море чисте.
так обачний роумінг розділив навпіл
перекритий піском
мул вседозволеності.
кожній рибці в душі надано (не записано в морському рєєстрі!) дістатися
дна.
невизначеного.
*
⠀
скільки б не робили досліджень, мов танці важливого,
чи прокрустове ложе —
глибинна людська матерія невпинна
й нетлінна.
тільки твій храм-водяник знає
визначення
глибини.
06.12.202422:33
як скисає земля під дощем - ти не тиснеш ctrl+alt+delete,
щоб перекроїти її
для розміщення висушених емоцій?
місце вульгарне для кульгавих
завдячує, що не порожнє —
але спочатку.
не ліпи клейм дурня
натиснувши shift до врослої в річищі
фіалки
а повільно падай... падай... падай.
міжрядковим снігом навпіл до квітки,
що вросла у
змерзлу землю,
огорнену пледом
твого спокою.
і тільки тисни enter непевно
станеш мармурним чарівником на землі —
як зійде під снігом
в тобі.
щоб перекроїти її
для розміщення висушених емоцій?
місце вульгарне для кульгавих
завдячує, що не порожнє —
але спочатку.
не ліпи клейм дурня
натиснувши shift до врослої в річищі
фіалки
а повільно падай... падай... падай.
міжрядковим снігом навпіл до квітки,
що вросла у
змерзлу землю,
огорнену пледом
твого спокою.
і тільки тисни enter непевно
станеш мармурним чарівником на землі —
як зійде під снігом
в тобі.
13.12.202418:04
22.11.202414:09
тік-так!
не тікай течією у незримий акт-
ов(в)а! зала з підробок гутаб
але тебе нема..
чи із мертвої книжки повстанеш? лиш голос,
антена — не тіло, вібрує погрози
для кого?
ляльки постаріли, не пізнали героя.
"а хто я?"
забув.. світ в 5д, комп'ютерний клас,
де eкспeриментально занесли у лаб
-оратор і you нерозв'язні в думках
"з тобою все так?"
[бури брудоломи із спаленої крові
хай роботизованість катів перекроїть
в собі. привид тривоги - минулого внутрішній монстр
(але ж тебе нема..)
тік-так
прокидайся —
йти звідси пора.
не тікай течією у незримий акт-
ов(в)а! зала з підробок гутаб
але тебе нема..
чи із мертвої книжки повстанеш? лиш голос,
антена — не тіло, вібрує погрози
для кого?
ляльки постаріли, не пізнали героя.
"а хто я?"
забув.. світ в 5д, комп'ютерний клас,
де eкспeриментально занесли у лаб
-оратор і you нерозв'язні в думках
"з тобою все так?"
[бури брудоломи із спаленої крові
хай роботизованість катів перекроїть
в собі. привид тривоги - минулого внутрішній монстр
(але ж тебе нема..)
тік-так
прокидайся —
йти звідси пора.
Показано 1 - 10 із 10
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.