Кішка та порожнеча (канал, де я розмовляю сама із собою)
21.04.202513:52
#серіали а ось скріни (насправді рейтинг там абсолютно дитячий, я просто картинки позакривала, бо якість шакальна) й навіть одна промка з Legend of the Seeker.
20.04.202521:05
Я щотижня пишу в одному чатику жартівливий гороскоп. Вирішила, що принесу сьогодні великодній випуск ще й сюди. 😅
Не сприймайте серйозно, сподіваюся — когось повеселить. #астрохаос
Магія, паски і трохи неспокою.
♈️ Овен
Цього тижня зорі дарують тобі ентузіазм, енергію та неабияке бажання їсти великодні яйця. Але пам’ятай: ті яйця не для тебе. Вони... чекають. І в них є план. Не псуй його.
🎨 Колір тижня: тривожний жовтий
🗣 Фраза дня: «Я не їв це яйце. Воно з’їло мене»
♉️ Телець
Паска пасці не рівня, а у твоєму випадку вона ще й шепоче вночі. Не зважай. Це просто стара магія родинних рецептів.
У п’ятницю уникай металевих предметів і кузенів, які надто часто моргають.
🎨 Колір тижня: колір макового поля
🗣 Фраза дня: «Я в тиші, я в мирі. І все одно хтось стукає зсередини холодильника»
♊️ Близнюки
Ти бачиш речі ясніше. Надто ясно. Аж до молекул.
Не вдивляйся в глазур занадто довго — вона починає вдивлятися в тебе.
🎨 Колір тижня: лазуровий з вкрапленнями паніки
🗣 Фраза дня: «Це не паска. Це форма правди»
♋️ Рак
Будинок — твоя фортеця. І цього тижня це добре, бо щось полює на тебе.
Знайди писанку, що сама себе фарбує, і тримай її ближче до серця.
🎨 Колір тижня: вицвілий фіолетовий
🗣 Фраза дня: «Христос воскрес... і щось іще разом із ним...»
♌️ Лев
Ти — зірка великоднього ярмарку. Але навіть зірка може впасти, якщо її смикнути.
Обережно з компліментами — деякі з них насправді закляття.
🎨 Колір тижня: золото з відтінком попелу
🗣 Фраза дня: «Цей подарунок для мене? Це... Паска зі своїм паспортом?»
♍️ Діва
Твої плани — надто ідеальні. Люди починають щось підозрювати. Варто додати випадковості, наприклад, розсип борошно. Але не занадто — борошно може почати ворушитись.
🎨 Колір тижня: стерильно-білий
🗣 Фраза дня: «Це святковий стіл чи ритуал виклику? В обох випадках — приємного апетиту»
♎️ Терези
Ти вагаєшся. Червоне яйце чи зелене?
Друзі чи внутрішній голос, який кричить латиною?
Відповідь знайдеш у п’ятницю — вона пахне оцтом і лежить під подушкою.
🎨 Колір тижня: світло-бузковий
🗣 Фраза дня: «Золоте яйце — це символ. Або зброя. Або перепустка. Обери правильно»
♏️ Скорпіон
Цього тижня тобі все вдається. Особливо інтриги, магія і ті листівки, що проклинають адресата. Ти — великодній месія темряви. Зірки лише аплодують.
🎨 Колір тижня: кров на яєчній шкаралупі
🗣 Фраза дня: «Моя паска стоїть на столі. Вона досі дихає. І я вважаю це дивом»
♐️ Стрілець
Тебе тягне в дорогу, але дорога тягнеться за тобою. Церковні дзвони чутно всюди, навіть під землею. Особливо там. Цього тижня не пий святу воду без дозволу — вона може образитись.
🎨 Колір тижня: хмарно-синій
🗣 Фраза дня: «Це не святковий кошик, це портал. І я вкину туди ще одне яйце»
♑️ Козеріг
Твоя серйозність вражає навіть яйця — вони не тріскають під твоїм поглядом. Але хтось влаштував великодній бунт у твоєму списку справ, і тепер там серед пунктів значиться "примирення із зірками".
🎨 Колір тижня: сірий, як вівторок
🗣 Фраза дня: «Я встиг усе, окрім втекти від спостерігачів»
♒️ Водолій
У тебе шалені ідеї, як і зазвичай. Цього тижня ти винайдеш паску, яка передбачає майбутнє. Але не всі хочуть знати, що на них чекає. Особливо паска. Її майбутнє — в комусь іншому.
🎨 Колір тижня: білий, що сяє
🗣 Фраза дня: «Вода запінилась. Час іти!»
♓️ Риби
Ти пливеш крізь великодній туман, шукаєш сенс, і натрапляєш на нього, він загорнутий в блискучу фольгу. Не розгортай одразу — сенс треба смакувати повільно. Особливо, якщо він кусається.
🎨 Колір тижня: акварельно-м’ятний
🗣 Фраза дня: «Я просив глазур, але вона надто червона»
Не сприймайте серйозно, сподіваюся — когось повеселить. #астрохаос
Магія, паски і трохи неспокою.
♈️ Овен
Цього тижня зорі дарують тобі ентузіазм, енергію та неабияке бажання їсти великодні яйця. Але пам’ятай: ті яйця не для тебе. Вони... чекають. І в них є план. Не псуй його.
🎨 Колір тижня: тривожний жовтий
🗣 Фраза дня: «Я не їв це яйце. Воно з’їло мене»
♉️ Телець
Паска пасці не рівня, а у твоєму випадку вона ще й шепоче вночі. Не зважай. Це просто стара магія родинних рецептів.
У п’ятницю уникай металевих предметів і кузенів, які надто часто моргають.
🎨 Колір тижня: колір макового поля
🗣 Фраза дня: «Я в тиші, я в мирі. І все одно хтось стукає зсередини холодильника»
♊️ Близнюки
Ти бачиш речі ясніше. Надто ясно. Аж до молекул.
Не вдивляйся в глазур занадто довго — вона починає вдивлятися в тебе.
🎨 Колір тижня: лазуровий з вкрапленнями паніки
🗣 Фраза дня: «Це не паска. Це форма правди»
♋️ Рак
Будинок — твоя фортеця. І цього тижня це добре, бо щось полює на тебе.
Знайди писанку, що сама себе фарбує, і тримай її ближче до серця.
🎨 Колір тижня: вицвілий фіолетовий
🗣 Фраза дня: «Христос воскрес... і щось іще разом із ним...»
♌️ Лев
Ти — зірка великоднього ярмарку. Але навіть зірка може впасти, якщо її смикнути.
Обережно з компліментами — деякі з них насправді закляття.
🎨 Колір тижня: золото з відтінком попелу
🗣 Фраза дня: «Цей подарунок для мене? Це... Паска зі своїм паспортом?»
♍️ Діва
Твої плани — надто ідеальні. Люди починають щось підозрювати. Варто додати випадковості, наприклад, розсип борошно. Але не занадто — борошно може почати ворушитись.
🎨 Колір тижня: стерильно-білий
🗣 Фраза дня: «Це святковий стіл чи ритуал виклику? В обох випадках — приємного апетиту»
♎️ Терези
Ти вагаєшся. Червоне яйце чи зелене?
Друзі чи внутрішній голос, який кричить латиною?
Відповідь знайдеш у п’ятницю — вона пахне оцтом і лежить під подушкою.
🎨 Колір тижня: світло-бузковий
🗣 Фраза дня: «Золоте яйце — це символ. Або зброя. Або перепустка. Обери правильно»
♏️ Скорпіон
Цього тижня тобі все вдається. Особливо інтриги, магія і ті листівки, що проклинають адресата. Ти — великодній месія темряви. Зірки лише аплодують.
🎨 Колір тижня: кров на яєчній шкаралупі
🗣 Фраза дня: «Моя паска стоїть на столі. Вона досі дихає. І я вважаю це дивом»
♐️ Стрілець
Тебе тягне в дорогу, але дорога тягнеться за тобою. Церковні дзвони чутно всюди, навіть під землею. Особливо там. Цього тижня не пий святу воду без дозволу — вона може образитись.
🎨 Колір тижня: хмарно-синій
🗣 Фраза дня: «Це не святковий кошик, це портал. І я вкину туди ще одне яйце»
♑️ Козеріг
Твоя серйозність вражає навіть яйця — вони не тріскають під твоїм поглядом. Але хтось влаштував великодній бунт у твоєму списку справ, і тепер там серед пунктів значиться "примирення із зірками".
🎨 Колір тижня: сірий, як вівторок
🗣 Фраза дня: «Я встиг усе, окрім втекти від спостерігачів»
♒️ Водолій
У тебе шалені ідеї, як і зазвичай. Цього тижня ти винайдеш паску, яка передбачає майбутнє. Але не всі хочуть знати, що на них чекає. Особливо паска. Її майбутнє — в комусь іншому.
🎨 Колір тижня: білий, що сяє
🗣 Фраза дня: «Вода запінилась. Час іти!»
♓️ Риби
Ти пливеш крізь великодній туман, шукаєш сенс, і натрапляєш на нього, він загорнутий в блискучу фольгу. Не розгортай одразу — сенс треба смакувати повільно. Особливо, якщо він кусається.
🎨 Колір тижня: акварельно-м’ятний
🗣 Фраза дня: «Я просив глазур, але вона надто червона»
19.04.202521:55
Віталій Геник - "Між небом і землею"
На якомусь етапі вже підозрювала, що місцева агресивна фауна буде чимось сюжетно схожим на "Світ смерті" Гаррі Гаррісона, але ні. Агрессивна фауна іншої планети і є агресивна фауна. Вся історія побудована на тому, що одна дослідницька станція відрізана від іншої, а в них проблеми з генераторами і фацна їх просто пожере, якщо не домогтися допомоги. Тож герой збирає "вітрильник" з підручних матеріалів на антиграві і летить через море. Шляхом бореться з місцевою фауною, долітає. А потім летить назад, бо може і хоче довести, що може. І як раз стає місцевим Сантою, бо в кінці запрягає місцеву фауну в свої імпровізовані сані. Знов класична історія про підкорення нових світів і все таке, ГГ Чорнобай героїчний і винахідливий першопроходець, плюс історії - вона динамічна, проте трошки не для мене зараз, я думаю.
Макс Пшебильський - "Кулька на щастя"
І знову динамічна історія: спочатку здається, що треба рятувати потяг і пасажирів, але ні, треба рятувати всю інфраструктуру марсіанської колонії, бо потяг хакнули і гонять на повній швидкості до ретрансляційної станції! Допомогти може супер-айтівець, який зараз на борту. Тільки всіх пасажирів треба евакуювати, а він відмовляється евакуюватися до кінця. А потім все ж вистрибує і рятують його дивом, завдяки кульці з водою, яку на щастя дала одна пасажирка, з якою він потім одружився. Може здатися, що воно не цікаве, так, як я описую, але ні - доволі непогана динамічна оповідка. Мене трошки розсмішив фінал про те, що це історія рівня "як я зустрів вашу бабусю", але не те що то щось псує.
Світлана Тараторіна - "Персто 2035"
Я очікувала більше химерності від цієї авторки (і добре, що цієї химерності не було). Тут все просто: є ГГ, він типова офісна криса, але йому видають в якості премії супер-пупер автівку з ШІ, заснованому на його особистості. Спочатку в ГГ все чудово, соціальний статус росте, але потім оточення трошки втрачає до нього інтерес, життя не сильно міняється на краще, він починає сперечатися з автівкою, в автівки з'являються суіцидальні схильності. І в кінці ми дізнаємося, що це власне експеримент був і шукали спеціально такого як ГГ: найбільш типового нудного сірого працівника. Але не розрахували, що ШІ може підчепити ментальні проблеми. Мені подобається, що персонаж відчувається дуже справжнім і подобається, що вся історія виглядає закінченою думкою.
Олена Красносельська - "Що в імені твоєму"
Мене в цій історії здивувало, що там, де люди подорожують в космос і переходить до зміни зовнішності по типу "пофарбуватися цілком всією шкірою в зелений" - наступне покоління вже починає дражнити когось за спадкові риси. Може я надто хорошої думки про людей, але в цілому, коли щось набуває широкого розповсюдження - воно перестає привертати увагу вже... на постійній основі? Ну тобто візьміть субкультури 00-их, зараз людина в емо-стилі не викличе особливого ажіотажу серед підлітків, хоча основна мода давно спала. Проте гаразд, залишимо це як частиною сеттингу. Суть в тому, що герой збирається довести, що змінені клітини його шкіри краще підходять для того, щоб бути у відкритому космосі без скафандру й доводить. В цілому, в мене нема дорікань щодо емоційної складової: я дуже вірю в те, як ГГ реагував на неприйняття однолітками. Я не вірю в те, що воно було б, але в реакції ГГ вірю. І знову ж, мені подобається, що історія не виглядає якимось моментом з великої низки подій, а є чітко історією зі своїм початком і кінцем, який виглядає абсолютно конкретизованим фіналом.
На якомусь етапі вже підозрювала, що місцева агресивна фауна буде чимось сюжетно схожим на "Світ смерті" Гаррі Гаррісона, але ні. Агрессивна фауна іншої планети і є агресивна фауна. Вся історія побудована на тому, що одна дослідницька станція відрізана від іншої, а в них проблеми з генераторами і фацна їх просто пожере, якщо не домогтися допомоги. Тож герой збирає "вітрильник" з підручних матеріалів на антиграві і летить через море. Шляхом бореться з місцевою фауною, долітає. А потім летить назад, бо може і хоче довести, що може. І як раз стає місцевим Сантою, бо в кінці запрягає місцеву фауну в свої імпровізовані сані. Знов класична історія про підкорення нових світів і все таке, ГГ Чорнобай героїчний і винахідливий першопроходець, плюс історії - вона динамічна, проте трошки не для мене зараз, я думаю.
Макс Пшебильський - "Кулька на щастя"
І знову динамічна історія: спочатку здається, що треба рятувати потяг і пасажирів, але ні, треба рятувати всю інфраструктуру марсіанської колонії, бо потяг хакнули і гонять на повній швидкості до ретрансляційної станції! Допомогти може супер-айтівець, який зараз на борту. Тільки всіх пасажирів треба евакуювати, а він відмовляється евакуюватися до кінця. А потім все ж вистрибує і рятують його дивом, завдяки кульці з водою, яку на щастя дала одна пасажирка, з якою він потім одружився. Може здатися, що воно не цікаве, так, як я описую, але ні - доволі непогана динамічна оповідка. Мене трошки розсмішив фінал про те, що це історія рівня "як я зустрів вашу бабусю", але не те що то щось псує.
Світлана Тараторіна - "Персто 2035"
Я очікувала більше химерності від цієї авторки (і добре, що цієї химерності не було). Тут все просто: є ГГ, він типова офісна криса, але йому видають в якості премії супер-пупер автівку з ШІ, заснованому на його особистості. Спочатку в ГГ все чудово, соціальний статус росте, але потім оточення трошки втрачає до нього інтерес, життя не сильно міняється на краще, він починає сперечатися з автівкою, в автівки з'являються суіцидальні схильності. І в кінці ми дізнаємося, що це власне експеримент був і шукали спеціально такого як ГГ: найбільш типового нудного сірого працівника. Але не розрахували, що ШІ може підчепити ментальні проблеми. Мені подобається, що персонаж відчувається дуже справжнім і подобається, що вся історія виглядає закінченою думкою.
Олена Красносельська - "Що в імені твоєму"
Мене в цій історії здивувало, що там, де люди подорожують в космос і переходить до зміни зовнішності по типу "пофарбуватися цілком всією шкірою в зелений" - наступне покоління вже починає дражнити когось за спадкові риси. Може я надто хорошої думки про людей, але в цілому, коли щось набуває широкого розповсюдження - воно перестає привертати увагу вже... на постійній основі? Ну тобто візьміть субкультури 00-их, зараз людина в емо-стилі не викличе особливого ажіотажу серед підлітків, хоча основна мода давно спала. Проте гаразд, залишимо це як частиною сеттингу. Суть в тому, що герой збирається довести, що змінені клітини його шкіри краще підходять для того, щоб бути у відкритому космосі без скафандру й доводить. В цілому, в мене нема дорікань щодо емоційної складової: я дуже вірю в те, як ГГ реагував на неприйняття однолітками. Я не вірю в те, що воно було б, але в реакції ГГ вірю. І знову ж, мені подобається, що історія не виглядає якимось моментом з великої низки подій, а є чітко історією зі своїм початком і кінцем, який виглядає абсолютно конкретизованим фіналом.
19.04.202519:53
Переслав з:
Творчий простір від Vellchat
06.04.202510:17
УКРАЇНІЗАТОР ДОПОВНЕНЬ THE SIMS 4: VINTAGE GLAMOUR, MOSCHINO ТА CRYSTAL CREATIONS від mariliuiw 💎
Елегантність, ретро-шик та дворецькі. Модні фотосесії, стильні луки та життя у ритмі модної індустрії. Унікальні кристали, власноруч створені прикраси та сяйво... багато сяйва. І все — українською!
Працює для всіх локалізацій.
➡️ завантажити
#mariliuiw #українізатор
Елегантність, ретро-шик та дворецькі. Модні фотосесії, стильні луки та життя у ритмі модної індустрії. Унікальні кристали, власноруч створені прикраси та сяйво... багато сяйва. І все — українською!
Працює для всіх локалізацій.
➡️ завантажити
#mariliuiw #українізатор
21.04.202513:48
#книги #серіали
Скажіть, тут є ті, хто читав серію "The Sword of Truth" Террі Гудкайнда чи\або дивився серіал Legend of the Seeker,чи я тут одна з такою травмою?
Якщо коротко: це така серія фентезі-книг з екранізацією 2008-2010 років, головний герой — героїчний і наївний Річард Сайфер (в книгах причому він напочатку ще наївніший ніж в серіалі) з провідника стає обраним воїном, який носить Меч Істини (магічну зброю, що реагує на емоції носія й взагалі-то так як реагує на гнів — потім робить носію гірше) і бореться за справедливість проти диктатури тирана, який прагне отримати всю древню магію і все таке. В світі своя магічна система двох порядків: емоційна (перший порядок) і раціональна (другий порядок), тиран на момент початку сюжету винищив майже всіх навчених чарівників другого порядку (магів і сестер світла) або переманив на свій бік, плюс розробив елітний підрозділ воїтельок (назвемо це так), який володіє інструментарієм на подавлення й обернення магії.
Ще в світі купа уточнень, додаткових сил, поворотів рівня того, хто кому родич і все таке. Звучить непогано, та й не просто так історія налічує 17 книг і дві сіквел-серії (по 4 і 5 наіменувань у кожній). Але десь тут треба попередити, що фансервіс починається десь з першого зіткнення Річарда і компанії із Морд-Сіт (отим спецпідрозділом воїтельок). Суть фансервісу може бути зрозуміла з опису: Морд-Сіт обирають з найдобріших дівчаток країни, навчають з дитинства через тортури: їх катують, а потім змушують катувати інших. Це ламає їхню волю і робить слухненими їх "господарю" — тобто нашому тирану-антагоністу. Вони носять зброю — посохи, які дотиком викликають жахливий біль, окрім цього катують чоловіків-магів усілякими методами, підкорюють волю, вимагають щоб їх називали "хазяйкою" і... коротше ви розумієте в яку сторону йде історія, так? Річард, звісно, потрапляє до них в полон, звісно не ламається, але красиво страждає на цілу шапку попереджень фанфіку з АО3.
Серіал взяв основу сюжету, але пішов розвиватися по-своєму, герої могли вбити Даркена Рала (тирана отого) десь на середині першого сезону, але треба було знімати ще півтора сезони. Взагалі серіал намагалися знімати з вертикальною структурою, хоча б в дусі "пригод тижня", але епічне фентезі на таке не дуже клеїться. Потім, коли розуміли, що можливо другий сезон вони не переживуть, вирішили напхати в нього всі субсюжети, які змогли. Вийшло... не дуже. Наступним дописом покладу трошки скрінів, щоб ви могли оцінити масштаби.
Скажіть, тут є ті, хто читав серію "The Sword of Truth" Террі Гудкайнда чи\або дивився серіал Legend of the Seeker,
Якщо коротко: це така серія фентезі-книг з екранізацією 2008-2010 років, головний герой — героїчний і наївний Річард Сайфер (в книгах причому він напочатку ще наївніший ніж в серіалі) з провідника стає обраним воїном, який носить Меч Істини (магічну зброю, що реагує на емоції носія й взагалі-то так як реагує на гнів — потім робить носію гірше) і бореться за справедливість проти диктатури тирана, який прагне отримати всю древню магію і все таке. В світі своя магічна система двох порядків: емоційна (перший порядок) і раціональна (другий порядок), тиран на момент початку сюжету винищив майже всіх навчених чарівників другого порядку (магів і сестер світла) або переманив на свій бік, плюс розробив елітний підрозділ воїтельок (назвемо це так), який володіє інструментарієм на подавлення й обернення магії.
Ще в світі купа уточнень, додаткових сил, поворотів рівня того, хто кому родич і все таке. Звучить непогано, та й не просто так історія налічує 17 книг і дві сіквел-серії (по 4 і 5 наіменувань у кожній). Але десь тут треба попередити, що фансервіс починається десь з першого зіткнення Річарда і компанії із Морд-Сіт (отим спецпідрозділом воїтельок). Суть фансервісу може бути зрозуміла з опису: Морд-Сіт обирають з найдобріших дівчаток країни, навчають з дитинства через тортури: їх катують, а потім змушують катувати інших. Це ламає їхню волю і робить слухненими їх "господарю" — тобто нашому тирану-антагоністу. Вони носять зброю — посохи, які дотиком викликають жахливий біль, окрім цього катують чоловіків-магів усілякими методами, підкорюють волю, вимагають щоб їх називали "хазяйкою" і... коротше ви розумієте в яку сторону йде історія, так? Річард, звісно, потрапляє до них в полон, звісно не ламається, але красиво страждає на цілу шапку попереджень фанфіку з АО3.
Серіал взяв основу сюжету, але пішов розвиватися по-своєму, герої могли вбити Даркена Рала (тирана отого) десь на середині першого сезону, але треба було знімати ще півтора сезони. Взагалі серіал намагалися знімати з вертикальною структурою, хоча б в дусі "пригод тижня", але епічне фентезі на таке не дуже клеїться. Потім, коли розуміли, що можливо другий сезон вони не переживуть, вирішили напхати в нього всі субсюжети, які змогли. Вийшло... не дуже. Наступним дописом покладу трошки скрінів, щоб ви могли оцінити масштаби.
20.04.202510:00
#книги знаєте, в підлітковому віці я читало чимало оповідань Шеклі, але отут ті, які не читала. Так, я піддалася і взяла книгу з кешбеку.
19.04.202521:55
Ідея збірки: подорожі фантастичним транспортом. Не всі тексти відповідають ідеї "подорожі", але транспорт є усюди.
Олександра Усманова - "Дощове літо"
Я відчуваю в цієї історії вайб старої наукової фантастики. Тут і інші планети, і сум за якоюсь ідилічністю "колишньої Землі", і хлопчик, що його не сильно приймають однолітки й загалом йому цікавіші розповіді про минуле. Тож потім він втілює долю тим, що повертається в минуле і переживає всі ті пригоди, про які йому розповідалию І саме таке відчуття ретро-фантастики зберігається. Хоча не те, що для дорослих дуже заспокоююча думка: "Зате мій син проживе насичене життя", коли вони отут втратили сина.
Марія Карп'юк - "Доба пик"
Який же кошмар. Не в сенсі "який кошмарний світ, що прописали в історії", а скоріше "як добре, що це коротка оповідь". Летюча маршрутка майбутнього, водії яких нормально відносять, що пасажири попадали, в цьому мабйтньому всі засипане сміттям, з України всі тікають за кращим життям за кордон, бо тут все жахливо і всі. хто знав англійську мову не стали залишатися. Головна героїня товста, вона постійно це підкреслює і знову підкреслює, і знову. В маршрутці є пілгові місця для жінок і ЛГБТ, але ніхто не зізнається, бо тоді загальний осуд. А потім головну героїню граюує кишеньковий злодій, вона біжить за ним, зупиняє його, каже, що як відплата хай покличе її на побачення, але він відмовляється, і вона з горя записуюється на курси похудіння, які веде її мама.
Я просто прочитала і трошки сиділа після з лицем "шоб шо". Я не знаю, як для гумору не смішно, як для сатири - надто топорно, як для драми - написано в жанрі анекдотів у блозі. Але, певно, комусь колись дуже зайшло, тож це я чого не розумію.
Ігор Сілівра - "Навколо світу"
І тут у нас входить стімпанк. Історія зроблена в форматі щоденника подорожі над поверхнею планети на цапеліні. На іншу планету потрапили через портал, облітають її, знаходять аномалії, в тому числі загиблу колонію, яка не дочекалася зв'язку бо провалилася втемпоральну аномалію, ще є можливітсь провалитися вніший світ і один з колег - ми розуміємо за натяками - з того іншого світа. Ще є побочна лінія любові зі зв'язисткою, яку автор щоденника власне не бачив і побачить лише при поверненні. Тут теж є гумор формату: цапелін має номер ДП-7 і всі його звуть просто Дупа. Але через подачу це не особливо дратує й загалом історія викликала трохи більше мої персональної симпатії ніж попередня.
Тала Владимирова - "Усі люблять класику"
Ось тут як раз момент, коли "подорож" умовна. Бо в сюжеті конвент стародавніх способів переміщення, тут і поратльні установки, і транспортні засоби, і знадується, як минулого разу привели коня, а тут юнаки вирішили на роликах покататися, а переміг в конкурсі оригінальних засобів хлопець, що побіг своїми ногами. І "класика, всі люблять класику". В цілому простенька, живенька історія. В мене залишила абсолютно нейтральне відчуття.
Оксана Волчанова - "Абрикосове море"
А тут у нас вже фентезі. В сенсі, в якості транспорту виступає величезна летюча змія, що розмовляє. Події відбуваються на Землі, в Україні, орієнтовно в наш\близький до нашого час (трохи сумно, бо події близь Азовського моря), літо, сонце, абрикоси, туристи, неполиті помідори... Коротше, насправді дуже "ароматна" оповідь, з відчуттям оцього літнього розпеченого дня. Чисто по відчуттях - вона сподобалася більше за все, але мені дуже дивно було прочитати її в цій збірці, бо сильно вибивається з загального жанру.
Оле Ростокович - "Ранкова пригода космоскейтера"
Значить, космічна станція, далеке майбутнє, у кожної людини є "космоскейт" (хоча навіть в тексті вказано, що то візуально не дуже скейт) з вбудованим ШІ, який слідкує за режимом дня, спортивним навантаженням, виконаними справами тощо. Особливо у підлітків і дітей. Такий собі робо-саистент і нянька в одному лиці. ГГ підліток, який не прям сильно любить займатися, але тут хоче вразити новеньку дівчину, що тільки перебралася до них, в нього не дуже виходить в позитивному сенсі, але увагу привертає. Знову ж - максимально нейтральне відчуття. Не зачепила, але й не відштовхнула.
Олександра Усманова - "Дощове літо"
Я відчуваю в цієї історії вайб старої наукової фантастики. Тут і інші планети, і сум за якоюсь ідилічністю "колишньої Землі", і хлопчик, що його не сильно приймають однолітки й загалом йому цікавіші розповіді про минуле. Тож потім він втілює долю тим, що повертається в минуле і переживає всі ті пригоди, про які йому розповідалию І саме таке відчуття ретро-фантастики зберігається. Хоча не те, що для дорослих дуже заспокоююча думка: "Зате мій син проживе насичене життя", коли вони отут втратили сина.
Марія Карп'юк - "Доба пик"
Який же кошмар. Не в сенсі "який кошмарний світ, що прописали в історії", а скоріше "як добре, що це коротка оповідь". Летюча маршрутка майбутнього, водії яких нормально відносять, що пасажири попадали, в цьому мабйтньому всі засипане сміттям, з України всі тікають за кращим життям за кордон, бо тут все жахливо і всі. хто знав англійську мову не стали залишатися. Головна героїня товста, вона постійно це підкреслює і знову підкреслює, і знову. В маршрутці є пілгові місця для жінок і ЛГБТ, але ніхто не зізнається, бо тоді загальний осуд. А потім головну героїню граюує кишеньковий злодій, вона біжить за ним, зупиняє його, каже, що як відплата хай покличе її на побачення, але він відмовляється, і вона з горя записуюється на курси похудіння, які веде її мама.
Я просто прочитала і трошки сиділа після з лицем "шоб шо". Я не знаю, як для гумору не смішно, як для сатири - надто топорно, як для драми - написано в жанрі анекдотів у блозі. Але, певно, комусь колись дуже зайшло, тож це я чого не розумію.
Ігор Сілівра - "Навколо світу"
І тут у нас входить стімпанк. Історія зроблена в форматі щоденника подорожі над поверхнею планети на цапеліні. На іншу планету потрапили через портал, облітають її, знаходять аномалії, в тому числі загиблу колонію, яка не дочекалася зв'язку бо провалилася втемпоральну аномалію, ще є можливітсь провалитися вніший світ і один з колег - ми розуміємо за натяками - з того іншого світа. Ще є побочна лінія любові зі зв'язисткою, яку автор щоденника власне не бачив і побачить лише при поверненні. Тут теж є гумор формату: цапелін має номер ДП-7 і всі його звуть просто Дупа. Але через подачу це не особливо дратує й загалом історія викликала трохи більше мої персональної симпатії ніж попередня.
Тала Владимирова - "Усі люблять класику"
Ось тут як раз момент, коли "подорож" умовна. Бо в сюжеті конвент стародавніх способів переміщення, тут і поратльні установки, і транспортні засоби, і знадується, як минулого разу привели коня, а тут юнаки вирішили на роликах покататися, а переміг в конкурсі оригінальних засобів хлопець, що побіг своїми ногами. І "класика, всі люблять класику". В цілому простенька, живенька історія. В мене залишила абсолютно нейтральне відчуття.
Оксана Волчанова - "Абрикосове море"
А тут у нас вже фентезі. В сенсі, в якості транспорту виступає величезна летюча змія, що розмовляє. Події відбуваються на Землі, в Україні, орієнтовно в наш\близький до нашого час (трохи сумно, бо події близь Азовського моря), літо, сонце, абрикоси, туристи, неполиті помідори... Коротше, насправді дуже "ароматна" оповідь, з відчуттям оцього літнього розпеченого дня. Чисто по відчуттях - вона сподобалася більше за все, але мені дуже дивно було прочитати її в цій збірці, бо сильно вибивається з загального жанру.
Оле Ростокович - "Ранкова пригода космоскейтера"
Значить, космічна станція, далеке майбутнє, у кожної людини є "космоскейт" (хоча навіть в тексті вказано, що то візуально не дуже скейт) з вбудованим ШІ, який слідкує за режимом дня, спортивним навантаженням, виконаними справами тощо. Особливо у підлітків і дітей. Такий собі робо-саистент і нянька в одному лиці. ГГ підліток, який не прям сильно любить займатися, але тут хоче вразити новеньку дівчину, що тільки перебралася до них, в нього не дуже виходить в позитивному сенсі, але увагу привертає. Знову ж - максимально нейтральне відчуття. Не зачепила, але й не відштовхнула.
19.04.202516:39
Атмосфера вечора суботи. Насправді, я вирішила зробити хоч день перерви від роботи... Вийшло, що я насправді тепер не знаю, а за які плани хапатися. Краще б працювала 😅
Переслав з:Бурбелка | The Sims
БT
20.03.202500:41
🥀Новий епізод "Тіньовиру"
Олівія із Розмарі допомагають Ширлі прийти в себе після одного нічного жаху. Вони ходили до школи та шопінг, але одним п'ятничним вечором вони пішли в гості до родичів Ширлі...забула попередити — буде страшно!
https://youtu.be/mnaqDfxreIo?si=uPyNcBZAY56y0Ht3
Олівія із Розмарі допомагають Ширлі прийти в себе після одного нічного жаху. Вони ходили до школи та шопінг, але одним п'ятничним вечором вони пішли в гості до родичів Ширлі...забула попередити — буде страшно!
https://youtu.be/mnaqDfxreIo?si=uPyNcBZAY56y0Ht3
Переслав з:
C.U.L.T. | Virtus Femina
16.03.202518:45
Голоси Культу вторять одне одному, сплітаючись в один, спільний, сильний.
✦ До кінця набору учасниць у Virtus Femina залишилося 7 днів ✦
Встигніть подати заявку, щоб долучитися своїм текстом чи малюнком — ви потрібні нам, ви потрібні Культу.
Заповніть форму за посиланням — і ми будемо чекати вас у своїх обіймах.
✦ До кінця набору учасниць у Virtus Femina залишилося 7 днів ✦
Встигніть подати заявку, щоб долучитися своїм текстом чи малюнком — ви потрібні нам, ви потрібні Культу.
Заповніть форму за посиланням — і ми будемо чекати вас у своїх обіймах.
21.04.202508:53
Доречі! Окремо уточню про книги: я не маю жодних забобонів щодо вже кимось читаних книг. Мені головне, щоб всі сторінки були і текст читався. Якщо ви не збираєтеся щось перечитувати або хочете, щоб я страждала обов'язково щось прочитала і написала відгук і тому хочете віддати — я таке теж з радістю прийму 😅 необов'язково навіть, щоб це "щось" було з вішлісту.
19.04.202522:00
#книги
Тож висновок про"Кишеньковий мандруарій": дуже різнобарвна збірка й загальна тематика ніяк не звузила те, що в неї увійшло, бо тут повний жанровий салат. Деякі тексти мені сподобалися й хочеться почитати інші твори авторів, деякі викликали здивування і нерозуміння, а деякі — просто дуже "не моє".
Тож висновок про"Кишеньковий мандруарій": дуже різнобарвна збірка й загальна тематика ніяк не звузила те, що в неї увійшло, бо тут повний жанровий салат. Деякі тексти мені сподобалися й хочеться почитати інші твори авторів, деякі викликали здивування і нерозуміння, а деякі — просто дуже "не моє".
19.04.202521:55
Наталія Матолінець - "Відьомська виделка"
Під кінець знов фентезі, причому таке прям українське-українське. Карпатська відьма летить на виделці на шабаш, збивається, зустрічає якогось хлопця, в них пригоди з тим як вибираються з лісу, потім на ярмарку шукають її виделку, якою вона літає, а потім Яфина (відьма) ту виделку палить, бо хлопець її перетанцював і вона зла, а він каже до бабці дійдемо, може порадить як на шабаш вийти. Ну звісно головна відьма - то його бабка, в ньому самому відьмоська кров і дуже прям жирно натяк, що будуть потім разом. Написано дуже колоритно, цікаво й читається легко. Прям дуже позитивні враження.
Ярина Каторож - "Ринвар"
Це фентезі про духів Львову. Точніше, про духів явищ: про дух річки Полтви (і її проблеми з тим, що ріку закрили в тоннель), ринваря, дахівницю і дерев'янка. Не дуже пояснено, як ті духи з'являються, явно через те, що люди вважають, наче вони ж, бо та ж дух Полтви з'явилася, коли будували місто. Але на них впливають зміни, проте вказано не в негативному ключі, а з ідеєю, що треба змінюватися. Де ж транспорт? А духи будують човника для Полтвяниці і пливуть на ньому із ній. Легеньке оповідання, сповнене любов'ю до Львову.
#книги
Під кінець знов фентезі, причому таке прям українське-українське. Карпатська відьма летить на виделці на шабаш, збивається, зустрічає якогось хлопця, в них пригоди з тим як вибираються з лісу, потім на ярмарку шукають її виделку, якою вона літає, а потім Яфина (відьма) ту виделку палить, бо хлопець її перетанцював і вона зла, а він каже до бабці дійдемо, може порадить як на шабаш вийти. Ну звісно головна відьма - то його бабка, в ньому самому відьмоська кров і дуже прям жирно натяк, що будуть потім разом. Написано дуже колоритно, цікаво й читається легко. Прям дуже позитивні враження.
Ярина Каторож - "Ринвар"
Це фентезі про духів Львову. Точніше, про духів явищ: про дух річки Полтви (і її проблеми з тим, що ріку закрили в тоннель), ринваря, дахівницю і дерев'янка. Не дуже пояснено, як ті духи з'являються, явно через те, що люди вважають, наче вони ж, бо та ж дух Полтви з'явилася, коли будували місто. Але на них впливають зміни, проте вказано не в негативному ключі, а з ідеєю, що треба змінюватися. Де ж транспорт? А духи будують човника для Полтвяниці і пливуть на ньому із ній. Легеньке оповідання, сповнене любов'ю до Львову.
#книги
19.04.202511:31
Отримала кітик в розіграші від Магмельки за коментар під відео 🫶 дякую! Обожнюю наше ком'юніті ❤️
17.03.202519:58
11.03.202519:41
Розповім, що виклала три історії на Аркуш.
Все конкурсні твори, бо, схоже, я знов в тій точці життя, коли можу писати тільки на конкурси.
Мрія про зорі (кіберпанк, соціальна фантастика)
Поразка (фантастика, кіберпанк), 12+
Митець (постап, жахи, бодігорор), 18+
Все конкурсні твори, бо, схоже, я знов в тій точці життя, коли можу писати тільки на конкурси.
Мрія про зорі (кіберпанк, соціальна фантастика)
Після п’яти років космічної місії екіпаж «Етера» повертається додому. Для них пройшло лише п'ять років, але для Землі минуло цілих шістдесят. Світ, який вони знали, вже не існує — тепер ним правлять могутні корпорації, а люди не уявляють свого життя без кіберімплантів. Мрії про космос і міжзоряні подорожі залишилися в минулому. Тепер для екіпажу «Етера» постає питання: чи знайдеться їм місце у цьому новому світі?
Поразка (фантастика, кіберпанк), 12+
Як зберегти себе, коли моє тіло більше не моє?
Митець (постап, жахи, бодігорор), 18+
У світі, де панує вічна зима і законом є віра в жорстоку Богиню-матір, Горимир творить мистецтво — таке ж спотворене, як і світ навколо.
21.04.202508:35
Через півмісяця (8 травня) в мене День народження. Буду щаслива привітанням і тому, що ви задонатите на будь-який перевірений збір (бо перемога — моє найбільше бажання загалом).
Але, якщо вам захочеться подарувати щось ще, то:
Вішліст загальний: https://www.wishlistr.com/vanikis/
Вішліст книг: https://readeat.com/dreambooks/kotiachi-pobazhanky
Ще можете додатися в друзі на Steam і подарувати щось зі списку бажанок там: https://steamcommunity.com/id/Kisassi/
Але, якщо вам захочеться подарувати щось ще, то:
Вішліст загальний: https://www.wishlistr.com/vanikis/
Вішліст книг: https://readeat.com/dreambooks/kotiachi-pobazhanky
Ще можете додатися в друзі на Steam і подарувати щось зі списку бажанок там: https://steamcommunity.com/id/Kisassi/
19.04.202521:55
Владислав Івченко - "Ворота"
От знаєте жанр виробничого роману радянських часів, з оцими всіма планерками, підкилимовими конфліктами й гризнею, але є один персонаж, котрий дійсно ІДЕЙНИЙ. От тут буквально воно. Бо лише один герой хоче використати портал для наукових цілей, а всі інші - розібрати на металобрухт. А дівчина героя не хоче з ним будувати цивілізацію в ролі Еви на невідомій планеті, тож втікає, коли чує ідею. Мені здається малося на увазі, що ми мали б її засуджувати, як читачі, але я от дуже розумію сумнівність такої ідеї. Історія мені скоріше не сподобалася, але то чисто через жанрову складову й подачу.
Наталка Ліщинська - "Porro Motus"
Черговий "фантастичний транспорт" - це паром в потойбіччя. Таг, це магічний реалізм з ідеєю: якщо хтось помирає, не виконавши чогось важливого\не маючи нікого близького - в нього нема білетика на паром, а якщо є - на паром зійти не хочуть, бо не можуть кинути близьких. Тож це низка маленьких історій про людей, які одне одного знаходять. Оці от "добрі історії", які мають тронути душу й викликати сльози замилування. Мені на якомусь етапі таке стає нудним, бо є відчуття, що я схожий сюжет бачили дуже багато разів: в текстовому форматі, в форматі театральних постановок, в форматі фільмів і серіалів. Просто... надто часто попадалася ідея про незавершені справи за життя, хоча деталі різні, але намагаються усі зачепити тим самим. І це... просто відчуття, що я не бачу нічого нового чи просто не виходить дійсно написати щось нове. А, коли читач таке відразу відчуває, важче емоційно на нього впливати.
Олег Сілін - "Повітруля"
Насправді, чимось схоже на "Ранкову пригоду космоскейтера", бо тут також транспортний засіб з ШІ + підліток, ризиковані трюкі, оце все, проте тут загальна історія складніше, це не просто момент з життя. Головна героїня лізе в будинок, який колись належав її родині, щоб витягти свій ховер. По ходу справи з'ясовується, що будинок в її батьків купив тип, що підставив батька, що дівчина в підлітковому віці звикала до життя в іншій країні, коли з України вони переїхали до Канади, видно, як формувався зв'язок з "Беккою" - ховером. І звісно під кінець вона ще й знаходить в будинку папери, які можуть допомогти насолити партнеру батька. Динамічно, прикольно, і побудовано так, що хочеться читати.
Сергій Пильтяй - "Демон почекає"
Ще один екшн і космофантастика: тут вам й ідея боротьби корпорацій за розробку астероїдів, й дружба між людиною та роботом, й навіть якась інтрига. Головний герой летить на човнику, який має викупити, розвідувати астероїд, біля нього стикається ще з парочкою таких саме (правда вони з різних планет), поки він вирішує методом перегонів на ракетних ранцях з чуваком з Європи, чий астероїд, його робот (у мене питання чого фембот, чи є мейлботи, проте облишимо) зламує систему і взнає, що чувак з Європи покрав данні в марсіанської корпорації, ГГ виводят з ладу ранець і бот його рятує. Потім на перемовинах за продаж інфи підпалюють схеми боту але ГГ рятується і потім на гроші вирішує не викупати човник, а ремонтувати бота. Коротше: цікаво, динамічно, купа подій.
Марина Смагіна - "На денці пляшки"
А тепер час казки! Фантастичний транспорт - то пляшка із джинном, власне вся історія розповідь про те, як створили пляшку, як чаклун наклав заклинання, ув'язнив джинна, джинн плавав світом в пляшці й виконував бажання, а потім новий власник хотів сну і заснув в пляшці сам і тепер питає, де він, бо ж умовний слухач випустив його. Дуже красиво написане, дуже відповідає обраній стилістиці. Дуже дивно читати одразу після космоекшену.
От знаєте жанр виробничого роману радянських часів, з оцими всіма планерками, підкилимовими конфліктами й гризнею, але є один персонаж, котрий дійсно ІДЕЙНИЙ. От тут буквально воно. Бо лише один герой хоче використати портал для наукових цілей, а всі інші - розібрати на металобрухт. А дівчина героя не хоче з ним будувати цивілізацію в ролі Еви на невідомій планеті, тож втікає, коли чує ідею. Мені здається малося на увазі, що ми мали б її засуджувати, як читачі, але я от дуже розумію сумнівність такої ідеї. Історія мені скоріше не сподобалася, але то чисто через жанрову складову й подачу.
Наталка Ліщинська - "Porro Motus"
Черговий "фантастичний транспорт" - це паром в потойбіччя. Таг, це магічний реалізм з ідеєю: якщо хтось помирає, не виконавши чогось важливого\не маючи нікого близького - в нього нема білетика на паром, а якщо є - на паром зійти не хочуть, бо не можуть кинути близьких. Тож це низка маленьких історій про людей, які одне одного знаходять. Оці от "добрі історії", які мають тронути душу й викликати сльози замилування. Мені на якомусь етапі таке стає нудним, бо є відчуття, що я схожий сюжет бачили дуже багато разів: в текстовому форматі, в форматі театральних постановок, в форматі фільмів і серіалів. Просто... надто часто попадалася ідея про незавершені справи за життя, хоча деталі різні, але намагаються усі зачепити тим самим. І це... просто відчуття, що я не бачу нічого нового чи просто не виходить дійсно написати щось нове. А, коли читач таке відразу відчуває, важче емоційно на нього впливати.
Олег Сілін - "Повітруля"
Насправді, чимось схоже на "Ранкову пригоду космоскейтера", бо тут також транспортний засіб з ШІ + підліток, ризиковані трюкі, оце все, проте тут загальна історія складніше, це не просто момент з життя. Головна героїня лізе в будинок, який колись належав її родині, щоб витягти свій ховер. По ходу справи з'ясовується, що будинок в її батьків купив тип, що підставив батька, що дівчина в підлітковому віці звикала до життя в іншій країні, коли з України вони переїхали до Канади, видно, як формувався зв'язок з "Беккою" - ховером. І звісно під кінець вона ще й знаходить в будинку папери, які можуть допомогти насолити партнеру батька. Динамічно, прикольно, і побудовано так, що хочеться читати.
Сергій Пильтяй - "Демон почекає"
Ще один екшн і космофантастика: тут вам й ідея боротьби корпорацій за розробку астероїдів, й дружба між людиною та роботом, й навіть якась інтрига. Головний герой летить на човнику, який має викупити, розвідувати астероїд, біля нього стикається ще з парочкою таких саме (правда вони з різних планет), поки він вирішує методом перегонів на ракетних ранцях з чуваком з Європи, чий астероїд, його робот (у мене питання чого фембот, чи є мейлботи, проте облишимо) зламує систему і взнає, що чувак з Європи покрав данні в марсіанської корпорації, ГГ виводят з ладу ранець і бот його рятує. Потім на перемовинах за продаж інфи підпалюють схеми боту але ГГ рятується і потім на гроші вирішує не викупати човник, а ремонтувати бота. Коротше: цікаво, динамічно, купа подій.
Марина Смагіна - "На денці пляшки"
А тепер час казки! Фантастичний транспорт - то пляшка із джинном, власне вся історія розповідь про те, як створили пляшку, як чаклун наклав заклинання, ув'язнив джинна, джинн плавав світом в пляшці й виконував бажання, а потім новий власник хотів сну і заснув в пляшці сам і тепер питає, де він, бо ж умовний слухач випустив його. Дуже красиво написане, дуже відповідає обраній стилістиці. Дуже дивно читати одразу після космоекшену.
19.04.202521:47
Колись, дуже давно (точно більше року), я почала читати "Кишеньковий мандруарій" - збірку фантастичних оповідей, укладену Зоряною Фортецею.
Я люблю антології загалом, але в мене періоди читання і не читання дуже рандомні. Я, нарешті, дочитала всю збірку, тож вирішила дати коротенькі відгуки.
Щоб не повторити ситуацію зі "Сказаннями Сапфо" (я досі не дописала відгуки на всі тексти з тої збірки) - я напишу на всі одночасно.
Якщо ви знаєте авторів чи автори, не дай Небо, самі це побачать — дуже вибачаюся, якщо скажу щось погане про ваш текст.
#книги
Я люблю антології загалом, але в мене періоди читання і не читання дуже рандомні. Я, нарешті, дочитала всю збірку, тож вирішила дати коротенькі відгуки.
Щоб не повторити ситуацію зі "Сказаннями Сапфо" (я досі не дописала відгуки на всі тексти з тої збірки) - я напишу на всі одночасно.
Якщо ви знаєте авторів чи автори, не дай Небо, самі це побачать — дуже вибачаюся, якщо скажу щось погане про ваш текст.
#книги
Переслав з:
Mal'oviy
18.04.202514:28
Відправна точка - Земля! Ми вирушаємо у подорож у далекий-далекий космос!
Саме так, офіційно стартує робота над нашим новим великим проєктом під назвою "Чумацький шлях. Космічна одіссея".
Нашу подорож відкриває набір письменників та ворлдбілдерів. Запрошуємо усіх бажаючих!
Щоб дізнатися усі деталі та подати заявку, перейдіть до гугл форми https://forms.gle/zyink7UjLuLbKH5z9.
Саме так, офіційно стартує робота над нашим новим великим проєктом під назвою "Чумацький шлях. Космічна одіссея".
Нашу подорож відкриває набір письменників та ворлдбілдерів. Запрошуємо усіх бажаючих!
Щоб дізнатися усі деталі та подати заявку, перейдіть до гугл форми https://forms.gle/zyink7UjLuLbKH5z9.
17.03.202519:09
"90 причин (не)вступати до УМА", додаток до Делюкс-видання Української Магічної Академії
"Коловертії — найкращі помічники. Для викладачів, що хочуть вас відрахувати."
11.03.202506:20
Взагалі оцей варіант видання Хронік Амберу зараз весь на непоганих знижках на сайті НК Богдан. Тож, якщо десь в серії чогось не вистачає – можна взяти з економією.
Показано 1 - 24 із 40
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.