minne sänger
22.04.202511:05
київська мова I
[зібрано з розрізнених реплік в ботанічному саду ім.Гришка]
вона ж оглядається
о боже
с детьми гуляют
будь ласка
саш вот он
у нього не виходить
тримай
просто я помню базу школы
я так и понял
сильно спекотно
пошли туда
тысяча за аренду
этого ещё не хватало
галя вы там останетесь без ужина вас сын попереджав
всьо хвате на нєрви
давай біля дерева
я ещё три могу открыть барбершопа но не десять
маньяк нападает сзади
будете спати разом з конями
ой какая женщина
ім'я і прізвище
кітик
пусть останется тайной
шо ты будешь насте сирень
конечно щас
если я чего-то захочу мне не нужно будет секатор
ты ветку не оторвешь она ну как ветка
вы сомневаетесь в моих способностях?
я знаю, что такое сирень
что это за деревья какие-то кусты
у тебя есть два варианта либо ты будешь со мной либо ты останешься ни с чем
в пустоту
девочки пойдем на розовую
сто процентов
мы просто кружок сделаем
привитий від всіх сволочєй
подивись як гарно
чернышка мы ушли
мы пошли там розы ничо интересного
папа написал
а ну тихенько
никак не могу красиву квіточку найти яку понюхать
ти вже нанюхався
амір
потім будеш шукати
вставай
ми щас в крым попадём
шо напряглась так
очканула?
там нєльзя било в ті часи
та і в ці нельзя
я сфотографирую и пришлю
в амстердам
[зібрано з розрізнених реплік в ботанічному саду ім.Гришка]
вона ж оглядається
о боже
с детьми гуляют
будь ласка
саш вот он
у нього не виходить
тримай
просто я помню базу школы
я так и понял
сильно спекотно
пошли туда
тысяча за аренду
этого ещё не хватало
галя вы там останетесь без ужина вас сын попереджав
всьо хвате на нєрви
давай біля дерева
я ещё три могу открыть барбершопа но не десять
маньяк нападает сзади
будете спати разом з конями
ой какая женщина
ім'я і прізвище
кітик
пусть останется тайной
шо ты будешь насте сирень
конечно щас
если я чего-то захочу мне не нужно будет секатор
ты ветку не оторвешь она ну как ветка
вы сомневаетесь в моих способностях?
я знаю, что такое сирень
что это за деревья какие-то кусты
у тебя есть два варианта либо ты будешь со мной либо ты останешься ни с чем
в пустоту
девочки пойдем на розовую
сто процентов
мы просто кружок сделаем
привитий від всіх сволочєй
подивись як гарно
чернышка мы ушли
мы пошли там розы ничо интересного
папа написал
а ну тихенько
никак не могу красиву квіточку найти яку понюхать
ти вже нанюхався
амір
потім будеш шукати
вставай
ми щас в крым попадём
шо напряглась так
очканула?
там нєльзя било в ті часи
та і в ці нельзя
я сфотографирую и пришлю
в амстердам
02.02.202520:15
25.9.24
структура думок розхитана
у ясні конструкції не складається
архітектор недоброчесний
я чую кожен звук ззовні всередині
я чую кожен звук ззовні всередині
я маю температуру 37.4
я маю палаючу голову буто образи тілу
я хворію у футболці з єнотом зі скляними очима (дивиться в небо),
яку вкрала у італійському секонді
хвороба просить з нею побути
персонаж тілу
персонаж пройде лише крізь прозоре тіло,
тож лежати,
прозоріти
я цього єнота вкрала за його очі
я більше нічого не крала у секондах
було просте завдання: написати три сторінки в блокноті не втікати від незручного не намагатися бути творчою
[ритм рве у кутку]
що означають квадратні дужечки?
я не знаю.
що з тобою сталося?
що з тобою стається? що з тобою станеться?
що якщо
я хвороба?
що якщо я маю крізь тебе проходити; що якщо ти маєш крізь мене проходити; що якщо ми оберемо акцентом проходити, а не маєш
[не існує ми]
хворобо,
я хвороба,
я побуду з тобою,
поки ти йдеш
структура думок розхитана
у ясні конструкції не складається
архітектор недоброчесний
я чую кожен звук ззовні всередині
я чую кожен звук ззовні всередині
я маю температуру 37.4
я маю палаючу голову буто образи тілу
я хворію у футболці з єнотом зі скляними очима (дивиться в небо),
яку вкрала у італійському секонді
хвороба просить з нею побути
персонаж тілу
персонаж пройде лише крізь прозоре тіло,
тож лежати,
прозоріти
я цього єнота вкрала за його очі
я більше нічого не крала у секондах
було просте завдання: написати три сторінки в блокноті не втікати від незручного не намагатися бути творчою
[ритм рве у кутку]
що означають квадратні дужечки?
я не знаю.
що з тобою сталося?
що з тобою стається? що з тобою станеться?
що якщо
я хвороба?
що якщо я маю крізь тебе проходити; що якщо ти маєш крізь мене проходити; що якщо ми оберемо акцентом проходити, а не маєш
[не існує ми]
хворобо,
я хвороба,
я побуду з тобою,
поки ти йдеш
14.01.202522:59
24.08.24
я не знаю, скільки разів він у тебе входив. весь цей час ви проходили один і той самий урок, а ти затикала пальцями вуха за першою партою і голосно вчилася чомусь іншому.
дивитися хмари крізь стелю. забитися у складки шкіри. бути в нігтях, кістках і волоссі; не бути в рідинах тіла
язиком їсти м'ясо, що забилося в зуба
мастурбувати на мертве
сухість, хто розлив мою сухість, заберіть мої слизові з собою
кут сміється
ми це сорок чотири рази повторювали
весь цей час один і той самий урок
весь цей час - один і той самий урок
я не знаю, скільки разів він у мене входив
я пройшла його наскрізь хрест-навхрест і оминула вихід
весь цей час - один і той самий
те, що є, те і є - і годі шукати іншого
знай аксіому як визнаю, стверджую як достовірне
твердження очевидної правди
знай свої зуби, зуби у тебе маленькі, а язик довгий
з таким язиком не можливо жити
кут сміється
він тебе хоче трахнути
вона тебе хоче вбити
нормальні людські бажання
я іду в кут, аби ми разом могли посміятися - і я сміюся, я вся червона, від сміху ріже живіт, від сміху рветься губа, від сміху я стаю китайською лялькою
тактак
вгорувниз
ляляля
від сміху до стелі тягнеться лінія епітелію, а там бог, жує
павутиння, наче попкорн
він єдиний, кого насправді цікавили мої очі;
пробач мені боже
кажу йому в трубочку з пальців
я не стану людиною
бог намотує павутиння на digitus anularis
(вау, латина)
і підіймає в сонце:
у тебя такие глаза. я таких никогда не видел. разворачивайся.
я не знаю, скільки разів він у тебе входив. весь цей час ви проходили один і той самий урок, а ти затикала пальцями вуха за першою партою і голосно вчилася чомусь іншому.
дивитися хмари крізь стелю. забитися у складки шкіри. бути в нігтях, кістках і волоссі; не бути в рідинах тіла
язиком їсти м'ясо, що забилося в зуба
мастурбувати на мертве
сухість, хто розлив мою сухість, заберіть мої слизові з собою
кут сміється
ми це сорок чотири рази повторювали
весь цей час один і той самий урок
весь цей час - один і той самий урок
я не знаю, скільки разів він у мене входив
я пройшла його наскрізь хрест-навхрест і оминула вихід
весь цей час - один і той самий
те, що є, те і є - і годі шукати іншого
знай аксіому як визнаю, стверджую як достовірне
твердження очевидної правди
знай свої зуби, зуби у тебе маленькі, а язик довгий
з таким язиком не можливо жити
кут сміється
він тебе хоче трахнути
вона тебе хоче вбити
нормальні людські бажання
я іду в кут, аби ми разом могли посміятися - і я сміюся, я вся червона, від сміху ріже живіт, від сміху рветься губа, від сміху я стаю китайською лялькою
тактак
вгорувниз
ляляля
від сміху до стелі тягнеться лінія епітелію, а там бог, жує
павутиння, наче попкорн
він єдиний, кого насправді цікавили мої очі;
пробач мені боже
кажу йому в трубочку з пальців
я не стану людиною
бог намотує павутиння на digitus anularis
(вау, латина)
і підіймає в сонце:
у тебя такие глаза. я таких никогда не видел. разворачивайся.
17.04.202509:28
стілець / попіл / папір
Сюзанно, не будь так жорстока!
Відкрий свої двері людині що голодає і спрагне
Не будь так жорстока, Сюзанно!
Катастрофа за катастрофою
Чи були вогні?
маю двох синів
найстарший збирає горіхи
після писань поезій
горіхи з підлоги
він один з них
грецький
нюс
It's seriously ill
Oh dear!
стілець стіл ліжко
попіл
папір
неназвана птаха збирає спалене пір'я
конструює скелет з порожнечі сажі
сажа аморфний вуглець
сажа має глибокий чорний колір (може мати теплий відтінок)
використовується з доісторичних часів, 4000 років тому в Єгипті та Китаї його змішували зі смолами, та отримували чорнило.
сажа лампова кіптява
вітрувіанська людина
три дерева рембрандта
примхи гойі
сон розуму народжує чудовиськ
Немає потреби попереджати публіку, не зовсім неосвічену в мистецтві, що в жодній з композицій цієї серії художник не мав на увазі висміяти недоліки якої-небудь конкретної особи. Воістину, таланту було б занадто тісно в рамках такого завдання, і засоби, якими послуговуються наслідувальні мистецтва для створення досконалих творів, було б застосовано неналежно.
Живопис (як і поезія) вибирає з універсального те, що він вважає найбільш підходящим для своїх цілей, з'єднує в одній вигаданій подобі риси та обставини, які природа розподілила між багатьма, і з їх вправного поєднання виходить те видатне наслідування (натурі), за яке хорошого майстра проголошують творцем, а не безвільним копіювальником.
сон розуму народжує чудовиськ
вони говорять „так“ і простягають руку першому зустрічному
у нього догорає дім
і він співає колискову
німецькою
чорна як сажа ніч до третього коліна
тихо у вухо тихо
долає сон
усі
ніхто ніколи нас не бачив
я маю двох синів
молодший аж до смерті
непомазаний
вже час
Los Caprichos - дивацтва, примхи.
Серія офортів Франсиско Гойї.
Продається на вулиці Десенганьо, будинок 1, в парфумерної крамниці, за ціною 320 реалів за серію з 80 естампів.
сьогодні він знову не розмовляє
він не вітається з жодним батьком
він збирає горіхи
після писань поезії
їх вона і принесла
і понесла
жахливу
її
beloved be the unknown man and his wife
мій любий друже з ліктями, шиєю і очима
спи на спині
рви у дощ
не давай свого пальця хапати дверній коробці
не пітній від болю і сорому
дай потримати катетер
не віддавай
beloved be the ones who sit down
він сидить де сидить
подивіться на нього
подивіться, як він сидить
де сидить
кататонік у білому
що може прийти і забрати його з собою в любов?
а що тоді зможе?
допоможіть йому
і принесіть горіхи
у нього ломка
за розкладом
ломки горіхів
з пакетиком в церкві
з хустинкою у руці
з кров'ю
він витирає очі
розмазує на потилиці
слухає головний орган
церкви
а треба дивитися
одночасно
на всі вершини трикутника
вітражів
вітражі пропонують колір
він не бере
розмазує
вільною та нечутливою ділянкою шкіри, що нею матір переносить дитя, тримаючи поміж зубів
Також під час процесу спарювання кіт стискає загривок кішки своїми зубами, аби втримувати самку малорухливою.
У традиційній японській культурі потилиця (відома японською як unaji 項) була одною з небагатьох ділянок жіночого тіла (разом з обличчям і руками), яку не закривали одягом. Жіноча потилиця сильно приваблювала багатьох японських чоловіків.
галерея:
кішка тримає кошеня за загривок
потилиця гейші
потилиця лисого чоловіка
він розглядає їх як відвідувач
браво мертві жінки!
плаче у чорній
у білій спить
Чи були вогні?
Чи були вогні?
о мій кататонік
допоможіть йому
він сидить де сидить
Сюзанно, не будь так жорстока!
Відкрий свої двері людині що голодає і спрагне
Не будь так жорстока, Сюзанно!
Катастрофа за катастрофою
Чи були вогні?
маю двох синів
найстарший збирає горіхи
після писань поезій
горіхи з підлоги
він один з них
грецький
нюс
It's seriously ill
Oh dear!
стілець стіл ліжко
попіл
папір
неназвана птаха збирає спалене пір'я
конструює скелет з порожнечі сажі
сажа аморфний вуглець
сажа має глибокий чорний колір (може мати теплий відтінок)
використовується з доісторичних часів, 4000 років тому в Єгипті та Китаї його змішували зі смолами, та отримували чорнило.
сажа лампова кіптява
вітрувіанська людина
три дерева рембрандта
примхи гойі
сон розуму народжує чудовиськ
Немає потреби попереджати публіку, не зовсім неосвічену в мистецтві, що в жодній з композицій цієї серії художник не мав на увазі висміяти недоліки якої-небудь конкретної особи. Воістину, таланту було б занадто тісно в рамках такого завдання, і засоби, якими послуговуються наслідувальні мистецтва для створення досконалих творів, було б застосовано неналежно.
Живопис (як і поезія) вибирає з універсального те, що він вважає найбільш підходящим для своїх цілей, з'єднує в одній вигаданій подобі риси та обставини, які природа розподілила між багатьма, і з їх вправного поєднання виходить те видатне наслідування (натурі), за яке хорошого майстра проголошують творцем, а не безвільним копіювальником.
сон розуму народжує чудовиськ
вони говорять „так“ і простягають руку першому зустрічному
у нього догорає дім
і він співає колискову
німецькою
чорна як сажа ніч до третього коліна
тихо у вухо тихо
долає сон
усі
ніхто ніколи нас не бачив
я маю двох синів
молодший аж до смерті
непомазаний
вже час
Los Caprichos - дивацтва, примхи.
Серія офортів Франсиско Гойї.
Продається на вулиці Десенганьо, будинок 1, в парфумерної крамниці, за ціною 320 реалів за серію з 80 естампів.
сьогодні він знову не розмовляє
він не вітається з жодним батьком
він збирає горіхи
після писань поезії
їх вона і принесла
і понесла
жахливу
її
beloved be the unknown man and his wife
мій любий друже з ліктями, шиєю і очима
спи на спині
рви у дощ
не давай свого пальця хапати дверній коробці
не пітній від болю і сорому
дай потримати катетер
не віддавай
beloved be the ones who sit down
він сидить де сидить
подивіться на нього
подивіться, як він сидить
де сидить
кататонік у білому
що може прийти і забрати його з собою в любов?
а що тоді зможе?
допоможіть йому
і принесіть горіхи
у нього ломка
за розкладом
ломки горіхів
з пакетиком в церкві
з хустинкою у руці
з кров'ю
він витирає очі
розмазує на потилиці
слухає головний орган
церкви
а треба дивитися
одночасно
на всі вершини трикутника
вітражів
вітражі пропонують колір
він не бере
розмазує
вільною та нечутливою ділянкою шкіри, що нею матір переносить дитя, тримаючи поміж зубів
Також під час процесу спарювання кіт стискає загривок кішки своїми зубами, аби втримувати самку малорухливою.
У традиційній японській культурі потилиця (відома японською як unaji 項) була одною з небагатьох ділянок жіночого тіла (разом з обличчям і руками), яку не закривали одягом. Жіноча потилиця сильно приваблювала багатьох японських чоловіків.
галерея:
кішка тримає кошеня за загривок
потилиця гейші
потилиця лисого чоловіка
він розглядає їх як відвідувач
браво мертві жінки!
плаче у чорній
у білій спить
Чи були вогні?
Чи були вогні?
о мій кататонік
допоможіть йому
він сидить де сидить
22.01.202521:55
13.01.202518:34
17.9.24
у мене теж напевно думок нема, або я їх уникаю, бо не знаю, як їх писати, тож я пишу ніщо. я пишу ніщо, ніщо пише мене, ми обмінюємося листуванням;
я постійно забуваю відповідати,
але я про тебе згадую
усі мої порожні листи
паперу містять твоє ім'я
:ніщо
(я сплю прямо навпроти стінки із пліснявою, вона спить з-під шпалер, і ми майже не розмовляємо)
варто було б боятися свого дихання
у мене теж напевно думок нема, або я їх уникаю, бо не знаю, як їх писати, тож я пишу ніщо. я пишу ніщо, ніщо пише мене, ми обмінюємося листуванням;
я постійно забуваю відповідати,
але я про тебе згадую
усі мої порожні листи
паперу містять твоє ім'я
:ніщо
(я сплю прямо навпроти стінки із пліснявою, вона спить з-під шпалер, і ми майже не розмовляємо)
варто було б боятися свого дихання
25.03.202519:11
сьогодні я вкрала про те що молюся за твою печінку
а вчора я вкрала погляд на те як перекинулася автівка
цей діалог між кінцевими "і" не був наперед продуманий
але він вже відбувся
фактично
він (сусід на балконі) відбувся (сумний урочистий вечір)
я пасуватиму тобі краще за твій костюмчик, адже
мої кінцівки можна зв'язати, спуститися в землю, даже
лизнути трохи ядро
клітинне
пульпозне
субталамічне
хвостате
червоне
ядро одинокого шляху
(щось на дві тисячі двадцять другому)
костюмчик порветься
(погроза)
я - ні
(обіцянка)
я - так
(обіцянка)
(погроза)
а вчора я вкрала погляд на те як перекинулася автівка
цей діалог між кінцевими "і" не був наперед продуманий
але він вже відбувся
фактично
він (сусід на балконі) відбувся (сумний урочистий вечір)
я пасуватиму тобі краще за твій костюмчик, адже
мої кінцівки можна зв'язати, спуститися в землю, даже
лизнути трохи ядро
клітинне
пульпозне
субталамічне
хвостате
червоне
ядро одинокого шляху
(щось на дві тисячі двадцять другому)
костюмчик порветься
(погроза)
я - ні
(обіцянка)
я - так
(обіцянка)
(погроза)
16.01.202518:47
блять????????
12.01.202521:01
20.08.24
я сплю у позі повішеного, я чекаю свого народження
я починаю записи будь-чого і розпливаюся в творчість [це не комплімент]
у болоті вода ще тече,
а в мені стоїть
всі, хто граються зі словами, рано чи пізно приходять погратись зі мною
коли ліпиш з піску, усе розсипається
думаєш: з моїми пальцями щось не так. мої пальці надто гарячі, надто сухі, надто вишкрябують очі
ти, далеч з очима пальців,
ти
а на кримському пляжі мене закопали у твої пальці, і це останнє, коли я була щасливою
[це неправда, це конструкція для краси]
коли ліпиш з піску без води, усе
ти, далеч з очима пальців,
ти
ти додаєш воду в каву ти миєш посуд ти дивишся фільм 23:40 як це зроблено 23:42 що буде далі 23:43 у тебе такі ж квітчасті сидіння на кухні ти ставиш хрест на укусі комара під колінкою ти дивишся на літери дивишся на кінчик ручки ти перекреслюєш те що назвав помилкою ти дивишся на лінії руки яка має свою свідомість ти дивишся на тіло яке має свою свідомість ти злущуєш шкіру думаєш що це сонце ти рахуєш прочитані сторінки ти вдягаєш шкарпетки ти пишеш список продуктів ти облизуєш пальці ти проводиш пальцями уздовж голені ти відчуваєш не свою руку потім не свою голень ти чуєш птаху і думаєш хто вона ти читаєш передсмертні записи рюноске акутагави
ти чистиш апельсин
ти дивишся в небо думаєш я так рідко дивлюся в небо небо уже іде ти дістаєш бруд з-під нігтя хто там ти нюхаєш нігті згадуєш слово аутофагія ти дивишся на штрихкоди у магазині думаєш я так рідко дивлюсь на штрихкоди ти дивишся в одну точку
вона обіймає тебе за плечі
ти бачиш її крізь пальці, підлогу, землю
ти даєш їй ім'я, якого вона не має
я сплю у позі повішеного, я чекаю свого народження
я починаю записи будь-чого і розпливаюся в творчість [це не комплімент]
у болоті вода ще тече,
а в мені стоїть
всі, хто граються зі словами, рано чи пізно приходять погратись зі мною
коли ліпиш з піску, усе розсипається
думаєш: з моїми пальцями щось не так. мої пальці надто гарячі, надто сухі, надто вишкрябують очі
ти, далеч з очима пальців,
ти
а на кримському пляжі мене закопали у твої пальці, і це останнє, коли я була щасливою
[це неправда, це конструкція для краси]
коли ліпиш з піску без води, усе
ти, далеч з очима пальців,
ти
ти додаєш воду в каву ти миєш посуд ти дивишся фільм 23:40 як це зроблено 23:42 що буде далі 23:43 у тебе такі ж квітчасті сидіння на кухні ти ставиш хрест на укусі комара під колінкою ти дивишся на літери дивишся на кінчик ручки ти перекреслюєш те що назвав помилкою ти дивишся на лінії руки яка має свою свідомість ти дивишся на тіло яке має свою свідомість ти злущуєш шкіру думаєш що це сонце ти рахуєш прочитані сторінки ти вдягаєш шкарпетки ти пишеш список продуктів ти облизуєш пальці ти проводиш пальцями уздовж голені ти відчуваєш не свою руку потім не свою голень ти чуєш птаху і думаєш хто вона ти читаєш передсмертні записи рюноске акутагави
ти чистиш апельсин
ти дивишся в небо думаєш я так рідко дивлюся в небо небо уже іде ти дістаєш бруд з-під нігтя хто там ти нюхаєш нігті згадуєш слово аутофагія ти дивишся на штрихкоди у магазині думаєш я так рідко дивлюсь на штрихкоди ти дивишся в одну точку
вона обіймає тебе за плечі
ти бачиш її крізь пальці, підлогу, землю
ти даєш їй ім'я, якого вона не має
03.03.202522:12
карта міра очко
15.01.202522:19
22.9.24
згадати про прості речі.
у холодильнику вже другий тиждень лежить апельсин і чекає, коли я на нього помедитую. наша зустріч відбудеться на території шкіри.
перед сном був blue velvet. на головного героя просто неможливо дивитися.
[я чіпляюся в голові за форму, а не за зміст, бо зміст утік ще в часи постмодерну, заповідав за ним не іти; мої думки оминають сенси - можливо тому мої слова не мають більше що мені сказати]
я сплю прямо навпроти стіни із зідраними шпалерами. я продовжую дихати пліснявою.
я не хочу казати "я" і хочу казати "ти", ніби це щось змінить.
але хіба форма не може впливати на зміст?
хіба форма не може впливати на зміст?
тіло зайняте тим, що виводить з себе хворобу й токсини, а я зайнята афористичними висловами, я катаю думку підлогою, аби роздивитися, що до неї прилипне.
що залишилося?
стрічки утоми
дві картинки з метеликами
одна з птахами
лі краснер
ікона
все у моїй кімнаті з'явилося не через мене
навіть я у себе прийшла пізніше, ніж народилася
тож якщо ти усюди писатимеш "ти" замість "я",
хіба форма не може впливати на зміст?
душа витікає крізь формочку
ти відчуваєш у тілі небо
у тебе лущиться шкіра
ти дихаєш шкірою іншого
формальдегідом
важкими металами
дрібнодисперсним пилом
усе в цій кімнаті з'явилося через тебе
ти відчуваєш спину як її відсутність
ти забуваєш про існування суглобів, коли вони не у русі
ти намагаєшся упіймати щось і розтягнути щось
відтворити
затиснутим кулаком
зіпсутою голкою патефону
якщо часто повторювати слово, не звертаючи на нього уваги, втратиться сенс
[повисне на люстрі]
якщо потім відчути цю втрату, почнеш повторювати в судомах
сенс злякається і піде далеко в кістковий мозок. зуб сховається вглиб десни, аби захистити себе від карієсу
(caries - гниття)
так із "ти"
так із "я"
"ми" роз'єднує
"ми" прямує до розкладання
"ви" натякає на удавання на публіку
ти: думаєш нащо дивитися на особові займенники
коли можна на головного героя
blue velvet
я: утік в часи постмодерну
за мною не йди
згадати про прості речі.
у холодильнику вже другий тиждень лежить апельсин і чекає, коли я на нього помедитую. наша зустріч відбудеться на території шкіри.
перед сном був blue velvet. на головного героя просто неможливо дивитися.
[я чіпляюся в голові за форму, а не за зміст, бо зміст утік ще в часи постмодерну, заповідав за ним не іти; мої думки оминають сенси - можливо тому мої слова не мають більше що мені сказати]
я сплю прямо навпроти стіни із зідраними шпалерами. я продовжую дихати пліснявою.
я не хочу казати "я" і хочу казати "ти", ніби це щось змінить.
але хіба форма не може впливати на зміст?
хіба форма не може впливати на зміст?
тіло зайняте тим, що виводить з себе хворобу й токсини, а я зайнята афористичними висловами, я катаю думку підлогою, аби роздивитися, що до неї прилипне.
що залишилося?
стрічки утоми
дві картинки з метеликами
одна з птахами
лі краснер
ікона
все у моїй кімнаті з'явилося не через мене
навіть я у себе прийшла пізніше, ніж народилася
тож якщо ти усюди писатимеш "ти" замість "я",
хіба форма не може впливати на зміст?
душа витікає крізь формочку
ти відчуваєш у тілі небо
у тебе лущиться шкіра
ти дихаєш шкірою іншого
формальдегідом
важкими металами
дрібнодисперсним пилом
усе в цій кімнаті з'явилося через тебе
ти відчуваєш спину як її відсутність
ти забуваєш про існування суглобів, коли вони не у русі
ти намагаєшся упіймати щось і розтягнути щось
відтворити
затиснутим кулаком
зіпсутою голкою патефону
якщо часто повторювати слово, не звертаючи на нього уваги, втратиться сенс
[повисне на люстрі]
якщо потім відчути цю втрату, почнеш повторювати в судомах
сенс злякається і піде далеко в кістковий мозок. зуб сховається вглиб десни, аби захистити себе від карієсу
(caries - гниття)
так із "ти"
так із "я"
"ми" роз'єднує
"ми" прямує до розкладання
"ви" натякає на удавання на публіку
ти: думаєш нащо дивитися на особові займенники
коли можна на головного героя
blue velvet
я: утік в часи постмодерну
за мною не йди
10.01.202520:15
22.08.24
тобі не здається, що воєначальник є тіньовим душпастирем світу?
[це не мої слова, це мені наснилося]
в мені завжди болить, коли думаю "це не для мене. це не мені. це не моє", але певно, що так і є - все.
якщо думати довше, ніж спалах думки, нічого мені не належить.
що ж, це просте бажання дрібниць, які я так люблю.
у мене багато слова завжди для людини, яка помре.
я йшла до лісу разом з дощем, і земля голосно тріснула під ногою; я поспішала дістатися, я забула іти.
я не знаю, як писати про такі речі. я не хочу нічого красивого. краса там вже є без мене - як її не заплямувати своїми виборами літер і проміжків і розділових знаків?
я розтрощила равлика. він був дуже великий. він переходив дорогу в лісі і любив воду; він не вмів думати і нічого не вмів. коли я його розтрощила,
[я йду до лісу і сподіваюсь хоча би 30 секунд своєї уваги втримати на воді 30 секунд бути равликом і не думати вода світло вода вода темно 30 секунд бути людиною яка думає бути равликом і не думати потім побачити лісових лягушок; прощавай. вибач]
його тіло і дім стали лежати: в тому ж напрямку, у якому рухалися. панцир майже зберіг спіраль. тіло втратило упізнаваність.
коли дім перестав бути домом: коли тріснув панцир чи коли равлик під ним помер?
тобі не здається, що воєначальник є тіньовим душпастирем світу?
[це не мої слова, це мені наснилося]
в мені завжди болить, коли думаю "це не для мене. це не мені. це не моє", але певно, що так і є - все.
якщо думати довше, ніж спалах думки, нічого мені не належить.
що ж, це просте бажання дрібниць, які я так люблю.
у мене багато слова завжди для людини, яка помре.
я йшла до лісу разом з дощем, і земля голосно тріснула під ногою; я поспішала дістатися, я забула іти.
я не знаю, як писати про такі речі. я не хочу нічого красивого. краса там вже є без мене - як її не заплямувати своїми виборами літер і проміжків і розділових знаків?
я розтрощила равлика. він був дуже великий. він переходив дорогу в лісі і любив воду; він не вмів думати і нічого не вмів. коли я його розтрощила,
[я йду до лісу і сподіваюсь хоча би 30 секунд своєї уваги втримати на воді 30 секунд бути равликом і не думати вода світло вода вода темно 30 секунд бути людиною яка думає бути равликом і не думати потім побачити лісових лягушок; прощавай. вибач]
його тіло і дім стали лежати: в тому ж напрямку, у якому рухалися. панцир майже зберіг спіраль. тіло втратило упізнаваність.
коли дім перестав бути домом: коли тріснув панцир чи коли равлик під ним помер?
Показано 1 - 12 із 12
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.