Час від часу я шукаю сенс.
Часто важко осягнути, чого ж хоче Господь. Куди веде Дух Святий? І часто сенс туманний. Проте завжди, через серпанок ясніються принципи.
Навіть, якщо збиваєшся зі шляху. Загублений чи зляканий. Завжди важливі принципи! Принципи вірності, та відданості Богу!
Бож сенс не в комфорті.
Не в нагородах і не в заслуженому спокої.
Сенс — у вірності.
Вірності Христу.
Християнин живе не для того, щоб виживати, губитись серед пошуку комфорту —
а щоб бути світлом для світу.
Бути сіллю землі.
Бути тим, хто стоїть, коли всі падають.
Тож якщо не бачите сенсу в моменті, якщо не бачите куди рухатись - завжди залишатись принциповими!
Давид будучи помазаним чекав близько 15 років до становлення царем. Роки які він переховувався. Роки, які він проводив в підпіллі. Але надіявся на Бога. І був принциповим у вірі! Скоріш за все, він бувало впадав у смуток. Але принциповість спасла його. І Господь дарував царство, тоді, коли це було згідно задуму Божого.
Тож будьмо принципові, навіть коли не бачимо, куди ж веде нас шлях!
«Будь вірний до смерті — і дам тобі вінець життя»
Господь дивиться на нас! Хіба цього замало для подвигів?