Дарієн Кассель був приголомшливим.
З цифрами стародавньої епохи на кісточках пальців і смертоносним поглядом, який міг змусити дорослого чоловіка накласти в штани від страху, на ньому були написані всі проблеми. Але все це не завадило їй помітити, що він мав обличчя серцеїда: жорстка лінія щелепи, чуттєвий рот і очі такого яскравого сталевого кольору, що здавалося, вони світяться при певному освітленні.

А його голос... Боги. Вона навіть не збиралася починати розмову про його голос. Він був усім, що стверджували чутки, і навіть більше.

І він лякав її до смерті

Місто Богів і Монстрів

🇺🇦 Пара Варвара
🇺🇸 Barbarian's Mate

Події цього вечора, а також усе, що сталося з моменту викрадення Сабріни, почали вкладатися в голові. Сльози котилися по її обличчю, коли вона втупилася на тріску в підлозі.
Вона не знала, як довго Дарієн спостерігав за нею, коли він заговорив.

- Я чув, що є така штука, яка називається обійми, - він відкинув рушник, яким витирав руки. - Я не дуже люблю обійматися, але... це може допомогти.

Незважаючи на сльози, що котилися по її обличчю, Лорен розсміялася. Дарієн посміхнувся їй, такою ж мʼякою, як і його погляд посмішкою, і запрошувально простягнув руки.
Лорен піднялася на ноги, її коліна хиталися від слабкості іншого роду. Вона зробила крок уперед і потрапила в його сильні руки, а він ніжно прийняв її, як пелюстки квітки на заході сонця. Тепло його тіла розлилося по ній і дійшло до самого серця, миттєво заспокоївши її.
Їй знадобилося більше часу, щоб знайти місце для власних рук. Але нарешті вона обхопила його за спину і притулилася обличчям до його грудей.

-У тебе це добре виходить, - пробурмотіла вона, задихаючись від сміху. - Я маю на увазі, для того, кому не подобається обійматися.

-Ммм, - пробурмотів він на знак згоди, його рівне дихання скуйовдило її волосся. - Твоє серцебиття сповільнюється.

Вона не знала, скільки часу вони так
простояли. Можливо, це були секунди чи хвилини, але Лорен помітила, що її повіки зімкнулися. Коли він обійняв її, все навколо стало легше.
У його обіймах вона почувалася в безпеці, немов його сила утримувала разом її розбиті частинки. Звук рівного серцебиття Дарієна в її вусі був єдиним, що існувало протягом цих секунд чи хвилин, і вона зрозуміла, що не хоче рухатися.
Він так добре пахнув, що вона могла б вдихати його цілу вічність і не втомитися від цього. Її обличчя почервоніло від цієї думки, жар поширився до самих грудей, і реальність почала набувати обрисів.

🇺🇦 Темний Король
🇺🇸 Dark King

Пекло складалося зі зловісної темряви та таємниць — так само, як і чоловік перед нею.
— Я ненавиджу тебе, — прошипіла вона, коли чорні відростки магії, що повзли з його рук, обвили її зап'ястки та горло, вдавлюючи її в стіну лабіринту. Спокуслива енергія, яка завжди викликала мурашки на її шкірі, коли він був так близько, змусила її зціпити зуби, опираючись потягу, що повільно розливався по венах. Востаннє, коли його тіні стискали її подібним чином, між ними було набагато менше одягу.
Він рушив уперед, притискаючи її до стіни всім тілом.
— Любов. Ненависть. Одна пристрасть, різні назви, — сказав він. — І яка ж тонка між ними межа, чи не так?
— Ні, — прошипіла вона. — Для мене вона завжди буде кришталево чіткою: я тебе ненавиджу.
Він нахилився ближче, так що його губи майже торкнулися її вуха, і прошепотів:
— Доведи.

🇺🇦 Жорсткий Гравець
🇺🇸 Hard Hitter

БОНУСНИЙ РОЗДІЛ
Кітт. Кай - 42 розділ

Читати після ТРЕТЬОЇ книги "Безстрашнна"