🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
Канал Довженко-Центру, присвячений українському кіно (і не тільки)
Питання і пропозиції: pr@dovzhenkocentre.org
Питання і пропозиції: pr@dovzhenkocentre.org
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташуванняУкраїна
МоваІнша
Дата створення каналуЛют 07, 2025
Додано до TGlist
Вер 19, 2023Прикріплена група
Довженко-Центр : Dovzhenko Centre Chat
13
Підписників
3 856
24 год.00%Тиждень
70.2%Місяць
481.3%
Індекс цитування
0
Згадок0Репостів на каналах0Згадок на каналах0
Середнє охоплення 1 допису
591
12 год.509
47.1%24 год.591
18.8%48 год.5830%
Залученість (ER)
4.88%
Репостів6Коментарів0Реакцій26
Залученість за охопленням (ERR)
13.28%
24 год.
0.39%Тиждень
8.35%Місяць
20.25%
Охоплення 1 рекл. допису
446
1 год.00%1 – 4 год.00%4 - 24 год.00%
Всього дописів за 24 години
1
Динаміка
1
Рекорди
22.02.202523:59
3.9K
Підписників28.05.202423:59
100
Індекс цитування07.01.202523:59
4.3K
Охоплення 1 допису30.11.202423:59
559
Охоп рекл. допису19.01.202503:47
30.97%
ER07.01.202523:59
113.78%
ERR
14.02.202509:28
Тримайте❤️
05.02.202517:16
Танцювала риба з раком: цими вихідними в Довженко-Центрі відбудуться покази комедій
У програмі стрічки різних часів на різний смак: німа комедія з верблюдами у Києві, легендарний дует Штепселя і Тарапуньки шукає кохання в післявоєнній столиці, карколомна подорож козаків до Петербурга, пошук дівчини на межі сну, реальності і різних континентів.
Для дітей будь-якого віку, від 3 до 99 років — добірка класичної анімації із козаками, Капітошкою та іншими легендарними стрічками.
Розклад показів:
Субота, 8 лютого
12:00 – «Шкурник» (1929) Микола Шпиковський
15:00 – «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957) Юхим Березін, Юрій Тимошенко
18:00 – «Пропала грамота» (1972) Борис Івченко
Неділя, 9 лютого
12:00 – «Зима і казка», анімаційна добірка
15:00 – «Фучжоу» (1993) Михайло Іллєнко
Стрічки представлять кінознав(и)ці Довженко-Центру. Покази відбудуться за підтримки Goethe-Institut в Україні
У програмі стрічки різних часів на різний смак: німа комедія з верблюдами у Києві, легендарний дует Штепселя і Тарапуньки шукає кохання в післявоєнній столиці, карколомна подорож козаків до Петербурга, пошук дівчини на межі сну, реальності і різних континентів.
Для дітей будь-якого віку, від 3 до 99 років — добірка класичної анімації із козаками, Капітошкою та іншими легендарними стрічками.
Розклад показів:
Субота, 8 лютого
12:00 – «Шкурник» (1929) Микола Шпиковський
15:00 – «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957) Юхим Березін, Юрій Тимошенко
18:00 – «Пропала грамота» (1972) Борис Івченко
Неділя, 9 лютого
12:00 – «Зима і казка», анімаційна добірка
15:00 – «Фучжоу» (1993) Михайло Іллєнко
Стрічки представлять кінознав(и)ці Довженко-Центру. Покази відбудуться за підтримки Goethe-Institut в Україні
+1
25.02.202509:29
25 лютого 154 роки року тому народилася Леся Українку — легендарна письменниця, перекладачка, культурна та громадська діячка.
Відсьогодні дивіться на Довженко-Центр.Онлайн «Іду до тебе» (1971) Миколи Мащенка. Знятий до сторічного ювілею мисткині, цей фільм розклав мозакою різні етапи життя Лесі Українки, її творчості, боротьби і, зокрема, трагічного кохання до Сергія Мержинського.
Фільм став одним із найвідоміших у кар'єрі Миколи Мащенка, хронологічно третім сценарієм після «Криниці для спраглих» та «Камінного хреста» у кар'єрі Івана Драча, і операторським дебютом Олександра Ітигілова.
Аскетичний візуальний стиль, побудований здебільшого на крупних чорно-білих планах, деякі критики порівнювали з «Жанною Д’Арк» Карла Теодора Дрейера. Крім іншого, з нею «Іду до тебе» ріднять і чисельні християнські посилання, а також спроба увіковічити на екрані портретну іконічність героїні.
Сканування фільму відбулася в 2024 році за сприяння Миколайчук OPEN.
Дивіться за посиланням
Відсьогодні дивіться на Довженко-Центр.Онлайн «Іду до тебе» (1971) Миколи Мащенка. Знятий до сторічного ювілею мисткині, цей фільм розклав мозакою різні етапи життя Лесі Українки, її творчості, боротьби і, зокрема, трагічного кохання до Сергія Мержинського.
Фільм став одним із найвідоміших у кар'єрі Миколи Мащенка, хронологічно третім сценарієм після «Криниці для спраглих» та «Камінного хреста» у кар'єрі Івана Драча, і операторським дебютом Олександра Ітигілова.
Аскетичний візуальний стиль, побудований здебільшого на крупних чорно-білих планах, деякі критики порівнювали з «Жанною Д’Арк» Карла Теодора Дрейера. Крім іншого, з нею «Іду до тебе» ріднять і чисельні християнські посилання, а також спроба увіковічити на екрані портретну іконічність героїні.
Сканування фільму відбулася в 2024 році за сприяння Миколайчук OPEN.
Дивіться за посиланням
18.02.202519:05
ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АНІМАЦІЇ
Довженко-Центр продовжує віднаходити та повертати українську кіноспадщину.
Нарешті знайдено український варіант анімаційного фільму «Сказання про Ігорів похід» 1972 року.
Згідно з архівними документами кіностудії «Київнаукфільм» існує три варіанти фільму: давньоруський, український і російський. Довгий час доступною була лише російська версія, фільмокопій якої очевидно виготовлено найбільше.
Український варіант знайшов і передав Довженко-Центру дослідник кіно Олег Оліфер.
«Сказання про Ігорів похід» — 25-хвилинний (що є рідкістю для української анімації того часу) фільм за мотивами «Слова о полку Ігоревім», однієї з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури.
Режисерка фільму Ніна Василенко — авторка низки знакових анімаційних робіт, серед яких «Веснянка» (1960), «Микита Кожум’яка» (1965), «Маруся Богуславка» (1966), «Музичні картинки» (1968) та інші. Саме вона у 1960-их поряд із Іриною Гурвич та Іполитом Лазарчуком відроджувала українську художню анімацію на кіностудії «Київнаукфільм» і закладала фундамент її школи.
За художнє оформлення «Сказання…» відповідав 29-річний Едуард Кирич. Він одним із перших на «Київнаукфільмі» почав використовувати в анімації українські народні мотиви («Чому у півня короткі штанці»). Едуард Кирич працював із Ніною Василенко над першою екранізацією «Енеїди» «Пригодами козака Енея» (1969), і разом із Володимиром Дахном створив «Як козаки у футбол грали» (1970).
Музику для фільму написав композитор Володимир Губа, а текст читав актор Костянтин Степанков.
З «Висновку сценарно-редакційної колегії Держкіно УРСР 1972 року на художній кольоровий мультиплікаційний фільм “Сказання про Ігорів похід” від 4 серпня 1972 року»:
«...головні поетичні монологи “Слова…”, що стали “хрестоматійними” (похід, зустріч братів, битва, плач Ярославни, “золоте слово” князя Святослава) знаходять яскраві образні втілення як у поліфонічному малюнку художника Е. Кирича, який походить від традиції книжкової мініатюри, фрескового та іконного живопису древньої Русі, так і у звучанні тексту, майстерно прочитаного К. Степанковим. Цікавими є окремі музичні теми (композитор В. Губа)».
Фільм буде оцифровано і згодом оприлюднено на нашому анімаційному ютуб-каналі.
Очікуючи оцифрування, ви можете переглянути інші роботи Ніни Василенко та Едуарда Кирича, відскановані у 2022-2023 роках
Довженко-Центр продовжує віднаходити та повертати українську кіноспадщину.
Нарешті знайдено український варіант анімаційного фільму «Сказання про Ігорів похід» 1972 року.
Згідно з архівними документами кіностудії «Київнаукфільм» існує три варіанти фільму: давньоруський, український і російський. Довгий час доступною була лише російська версія, фільмокопій якої очевидно виготовлено найбільше.
Український варіант знайшов і передав Довженко-Центру дослідник кіно Олег Оліфер.
«Сказання про Ігорів похід» — 25-хвилинний (що є рідкістю для української анімації того часу) фільм за мотивами «Слова о полку Ігоревім», однієї з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури.
Режисерка фільму Ніна Василенко — авторка низки знакових анімаційних робіт, серед яких «Веснянка» (1960), «Микита Кожум’яка» (1965), «Маруся Богуславка» (1966), «Музичні картинки» (1968) та інші. Саме вона у 1960-их поряд із Іриною Гурвич та Іполитом Лазарчуком відроджувала українську художню анімацію на кіностудії «Київнаукфільм» і закладала фундамент її школи.
За художнє оформлення «Сказання…» відповідав 29-річний Едуард Кирич. Він одним із перших на «Київнаукфільмі» почав використовувати в анімації українські народні мотиви («Чому у півня короткі штанці»). Едуард Кирич працював із Ніною Василенко над першою екранізацією «Енеїди» «Пригодами козака Енея» (1969), і разом із Володимиром Дахном створив «Як козаки у футбол грали» (1970).
Музику для фільму написав композитор Володимир Губа, а текст читав актор Костянтин Степанков.
З «Висновку сценарно-редакційної колегії Держкіно УРСР 1972 року на художній кольоровий мультиплікаційний фільм “Сказання про Ігорів похід” від 4 серпня 1972 року»:
«...головні поетичні монологи “Слова…”, що стали “хрестоматійними” (похід, зустріч братів, битва, плач Ярославни, “золоте слово” князя Святослава) знаходять яскраві образні втілення як у поліфонічному малюнку художника Е. Кирича, який походить від традиції книжкової мініатюри, фрескового та іконного живопису древньої Русі, так і у звучанні тексту, майстерно прочитаного К. Степанковим. Цікавими є окремі музичні теми (композитор В. Губа)».
Фільм буде оцифровано і згодом оприлюднено на нашому анімаційному ютуб-каналі.
Очікуючи оцифрування, ви можете переглянути інші роботи Ніни Василенко та Едуарда Кирича, відскановані у 2022-2023 роках
22.02.202518:40
Сьогодні 78 років виповнюється Юрію Гармашу — живому класику й одному з найяскравіших представників багатої української операторської кіношколи.
Найбільше Юрія Гармаша знають за «Вавілоном ХХ» і «Такою пізньою, такою теплою осінню» Івана Миколайчука, а цьогоріч усе частіше згадують про «Сьомий маршрут» Михайла Іллєнка.
Утім, творчість Юрія Гармаша включає в себе багато неочевидних і несподіваних красивих відкриттів.
Одним із таких минулого року стала «Руда фея» (1987) Володимира Коваленка — прекрасна постпоетична картина про ініціації, розриви і прощання з минулим.
Дивіться фільм за посиланням
Найбільше Юрія Гармаша знають за «Вавілоном ХХ» і «Такою пізньою, такою теплою осінню» Івана Миколайчука, а цьогоріч усе частіше згадують про «Сьомий маршрут» Михайла Іллєнка.
Утім, творчість Юрія Гармаша включає в себе багато неочевидних і несподіваних красивих відкриттів.
Одним із таких минулого року стала «Руда фея» (1987) Володимира Коваленка — прекрасна постпоетична картина про ініціації, розриви і прощання з минулим.
Дивіться фільм за посиланням
21.02.202518:36
Зимова критика комедійної класики на сторінках журналу «Перець», № 2, 1978 рік
19.02.202511:00
Реклама телевізора «Славутич Ц-202», на екрані якого можна побачити «Сказання про Ігорів похід».
Журнал «Новини кіноекрана», №7, 1983 рік
Журнал «Новини кіноекрана», №7, 1983 рік
Переслав з:
Цукр
19.02.202516:25
🎬 Порівнював персонажів своїх фільмів з бронзою, мармуром і порцеляною
Скульптор і режисер із Сумщини Іван Кавалерідзе створював фільми, які одні вважали невдалим експериментом, а інші — новим рівнем розвитку кіномистецтва. Його кінострічки критикували за надмірний символізм і націоналізм, забороняли показувати в кінотеатрах.
Разом з Довженко Центр.Онлайн розповідаємо про фільми, які принесли Івану Кавалерідзе радість і водночас «прокаженність».
Скульптор і режисер із Сумщини Іван Кавалерідзе створював фільми, які одні вважали невдалим експериментом, а інші — новим рівнем розвитку кіномистецтва. Його кінострічки критикували за надмірний символізм і націоналізм, забороняли показувати в кінотеатрах.
Разом з Довженко Центр.Онлайн розповідаємо про фільми, які принесли Івану Кавалерідзе радість і водночас «прокаженність».
13.02.202520:21
Івана Кавалерідзе радянські кінокритики ставили в один ряд із Довженком, Пудовкіним та Ейзенштейном.
Про нього казали, що чи не вперше поєднав такі напозір різні кіно та скульптуру, згодом став першопроходцем кіноопер; був авангардистом, а своїми найкращими фільмами міг би підважити канонічну «першість» Олександра Довженка.
Визнаний скульптор, що виявився надзвичайно талановитим кінорежисером, а втім, сьогодні зайняв несправедливо аутсайдерську позицію в народній пам'яті.
Пропонуємо до перегляду спеціальну колекцію нашого онлайн-кінотеатру «Іван Кавалерідзе. Основи», що допоможе вам познайомитися з ранніми й найкращими творами непересічного українського митця
Про нього казали, що чи не вперше поєднав такі напозір різні кіно та скульптуру, згодом став першопроходцем кіноопер; був авангардистом, а своїми найкращими фільмами міг би підважити канонічну «першість» Олександра Довженка.
Визнаний скульптор, що виявився надзвичайно талановитим кінорежисером, а втім, сьогодні зайняв несправедливо аутсайдерську позицію в народній пам'яті.
Пропонуємо до перегляду спеціальну колекцію нашого онлайн-кінотеатру «Іван Кавалерідзе. Основи», що допоможе вам познайомитися з ранніми й найкращими творами непересічного українського митця
Історія змін каналу
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.
