Психологія
Психологічна підтримка
Психологія
23.04.202516:11
Мистецтво слухати: як дати співрозмовнику розкритися по-справжньому
Чи справді ви вмієте слухати? Не перебивати, не підганяти, не виправляти, а бути повністю залученим у розмову? Часто нам здається, що ми вже розуміємо, про що йдеться, і «домальовуємо» картину на свій розсуд. Але є спосіб слухати так, щоб побачити людину по-справжньому — такою, якою вона є.
Головне — дайте людині можливість договорити. Не поспішайте з висновками. Бо люди частіше за все виявляються глибшими та менш передбачуваними, ніж ми думаємо спершу.
Це вміння слухати без втручання, йдучи за думками іншої людини, називається феноменологічним слуханням. Воно передбачає відсутність оцінок, поспішних висновків і нав'язування власного бачення.
Що допомагає слухати по-справжньому:
🔸 Не перебивати, не завершувати за іншу людину її фрази.
🔸 Помічати, коли перестаєте слухати, і просто чекаєте моменту, щоб сказати своє.
🔸 Утримуватися від порад і виправлень.
🔸 Уявляти, що співрозмовник — це невідома книга, а ви її читач, а не редактор.
Таке слухання — не пасивність, а довіра. Це визнання того, що інша людина має право бути собою — без нашого втручання. Якщо дати їй цей простір, вона зможе по-справжньому розкритися.
Наберіться терпіння. Навчіться утримувати простір для чужої історії — і побачите: люди набагато цікавіші, глибші й неоднозначніші, ніж здаються на перший погляд.
Бо навіть той, хто говорить невпевнено чи плутано, висловлює щось важливе про себе. І тут виникає парадокс: чим менше ми втручаємося — тим більше людина розкривається.
Чи справді ви вмієте слухати? Не перебивати, не підганяти, не виправляти, а бути повністю залученим у розмову? Часто нам здається, що ми вже розуміємо, про що йдеться, і «домальовуємо» картину на свій розсуд. Але є спосіб слухати так, щоб побачити людину по-справжньому — такою, якою вона є.
Головне — дайте людині можливість договорити. Не поспішайте з висновками. Бо люди частіше за все виявляються глибшими та менш передбачуваними, ніж ми думаємо спершу.
Це вміння слухати без втручання, йдучи за думками іншої людини, називається феноменологічним слуханням. Воно передбачає відсутність оцінок, поспішних висновків і нав'язування власного бачення.
Що допомагає слухати по-справжньому:
🔸 Не перебивати, не завершувати за іншу людину її фрази.
🔸 Помічати, коли перестаєте слухати, і просто чекаєте моменту, щоб сказати своє.
🔸 Утримуватися від порад і виправлень.
🔸 Уявляти, що співрозмовник — це невідома книга, а ви її читач, а не редактор.
Таке слухання — не пасивність, а довіра. Це визнання того, що інша людина має право бути собою — без нашого втручання. Якщо дати їй цей простір, вона зможе по-справжньому розкритися.
Наберіться терпіння. Навчіться утримувати простір для чужої історії — і побачите: люди набагато цікавіші, глибші й неоднозначніші, ніж здаються на перший погляд.
Бо навіть той, хто говорить невпевнено чи плутано, висловлює щось важливе про себе. І тут виникає парадокс: чим менше ми втручаємося — тим більше людина розкривається.
09.04.202515:00
Чому любов не потрібно заслуговувати?
Ми всі прагнемо бути коханими, але не кожен вважає себе гідним цього почуття. Інколи люди намагаються завоювати любов через відповідність чужим стандартам, виконання ролі чи самопожертву. Але чи можна справді так заслужити любов?
Насправді любов не потребує зусиль чи досягнень. Нас люблять за наш унікальний внутрішній світ, за те, ким ми є.
Чому деякі люди хочуть завоювати любов?
Часто це пов'язано з дитячим досвідом, коли нас вчили, що любов потрібно "заробляти" — через оцінки, слухняність або намагання бути "хорошими". Це може перерости в переконання, що любов — це привілей, а не право.
У дорослому віці такі люди:
🔸 стають зручними, а не справжніми;
🔸 цінують не особистість партнера, а те, що він може їм дати;
🔸 постійно доводять свою цінність, задовільняючи чужі вимоги.
Все це через відсутність у дитячому віці безумовної любові від батьків. Але не потрібно плутати безумовну любов із вседозволеністю: у будь-яких стосунках важливі правила, взаємність, повага до себе та іншого.
Тому варто пам'ятати: любов не потрібно заслуговувати. Любов ми маємо право отримати тільки за те, що є.
Ми всі прагнемо бути коханими, але не кожен вважає себе гідним цього почуття. Інколи люди намагаються завоювати любов через відповідність чужим стандартам, виконання ролі чи самопожертву. Але чи можна справді так заслужити любов?
Насправді любов не потребує зусиль чи досягнень. Нас люблять за наш унікальний внутрішній світ, за те, ким ми є.
Чому деякі люди хочуть завоювати любов?
Часто це пов'язано з дитячим досвідом, коли нас вчили, що любов потрібно "заробляти" — через оцінки, слухняність або намагання бути "хорошими". Це може перерости в переконання, що любов — це привілей, а не право.
У дорослому віці такі люди:
🔸 стають зручними, а не справжніми;
🔸 цінують не особистість партнера, а те, що він може їм дати;
🔸 постійно доводять свою цінність, задовільняючи чужі вимоги.
Все це через відсутність у дитячому віці безумовної любові від батьків. Але не потрібно плутати безумовну любов із вседозволеністю: у будь-яких стосунках важливі правила, взаємність, повага до себе та іншого.
Тому варто пам'ятати: любов не потрібно заслуговувати. Любов ми маємо право отримати тільки за те, що є.
05.04.202508:54
Громадська організація «НОВІ УКРАЇНСЬКІ НАРАТИВИ» реалізує комунікаційну кампанію, “Нежіноча робота” , яка має на меті дослідити досвід жінок у стереотипно "чоловічих" професіях - в яких представництво жінок менше або існують гендерні бар’єри. Ми прагнемо зібрати історії викликів і досягнень, щоб донести суспільству важливий месідж: професіоналізм не має статі.
📢 ГО «Нові Українські Наративи» запрошує долучитися до анонімного опитування: https://bit.ly/43Aii2e
🗓 До 14 квітня 2025 року.
Деякі історії, за згодою, будуть опубліковані, аби показати: жінки можуть усе і мають право самі обирати своє місце.
🙌 Поширте серед знайомих, які працюють там, де мало жінок. Зробімо їх та їхні проблеми і успіхи видимими!
📣 Кампанія “Нежіноча робота” реалізується у межах ініціативи «Рівність. Лідерство. Майбутнє».
Ініціатива впроваджується громадською організацією «Дівчата» в межах проєктів ООН Жінки:
– «Посилення жіночого лідерства для стійких і мирних суспільств» (фінансується урядом Данії);
– «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні» (фінансується урядом Швеції та втілюється у співпраці з Офісом Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також у партнерстві з Міністерством соціальної політики України).
💡 Фінансову підтримку ініціативі також надає Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
📢 ГО «Нові Українські Наративи» запрошує долучитися до анонімного опитування: https://bit.ly/43Aii2e
🗓 До 14 квітня 2025 року.
Деякі історії, за згодою, будуть опубліковані, аби показати: жінки можуть усе і мають право самі обирати своє місце.
🙌 Поширте серед знайомих, які працюють там, де мало жінок. Зробімо їх та їхні проблеми і успіхи видимими!
📣 Кампанія “
Ініціатива впроваджується громадською організацією «Дівчата» в межах проєктів ООН Жінки:
– «Посилення жіночого лідерства для стійких і мирних суспільств» (фінансується урядом Данії);
– «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні» (фінансується урядом Швеції та втілюється у співпраці з Офісом Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також у партнерстві з Міністерством соціальної політики України).
💡 Фінансову підтримку ініціативі також надає Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
27.03.202512:24
Громадська організація «Точка опори ЮА» разом зі студією онлайн-освіти EdEra створили безкоштовний онлайн-курс про інклюзивну психологічну допомогу «Змі(ц)нюй», який фокусується на потребах підлітків та молоді з вразливих груп та з урахуванням контексту війни.
Курс доступний за посиланням: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/6351
промоція
Курс доступний за посиланням: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/6351
промоція
13.03.202516:44
Нічого не робити і не відчувати провини: складно, але можливо
У наш час часто здається, що ми повинні постійно діяти. Проте бути продуктивними весь час — дуже складно. Але ще важче — дозволити собі не робити нічого і не винити себе за це.
Сучасний світ нав'язує нам ідею, що безперервна активність — це єдиний шлях до успіху. Через наші страхи, сумніви і переживання ми вважаємо, що відпочинок — це щось неправильне, а паузи — це втрачений час. Та насправді це далеко не так.
Чому нічого не робити так складно? Коли ми не зайняті чимось конкретним, відчуваємо невизначеність і тривогу. У такі моменти ми намагаємося заповнити порожнечу справами, щоб уникнути цих неприємних відчуттів. Однак насправді паузи можуть бути дуже корисними.
Продуктивність у паузах. Вміння просто бути, перебувати у пасивному стані — це важливий і корисний досвід. Тихі моменти відпочинку не лише дають нам фізичне відновлення, а й дозволяють знайти внутрішній баланс. Ми можемо бути залучені до життя не через дії, а через уяву, фантазії, мрії та сни. Ми можемо знайти нові шляхи: тим бездіяльність і продуктивна.
Не тисніть на себе. Не обов'язково намагатися робити усе й одразу. Якщо сьогодні не вистачає сил для великих змін чи досягнень, це нормально. Навіть якщо ви не встигаєте зробити все, це не означає, що ви не рухаєтеся вперед. Дозвольте собі бути в моменті, відчути свої емоції і просто бути.
Бездіяльність — це не лінь. Це про вміння приймати себе в будь-якому стані. Іноді життя потребує паузи, щоб ви могли почути свої внутрішні потреби і прийняти свої почуття без осуду. Дайте собі право бути в роздумах, апатії, мріях. Це дозволить вам стати сильнішими і більш усвідомленими у своїх діях.
У наш час часто здається, що ми повинні постійно діяти. Проте бути продуктивними весь час — дуже складно. Але ще важче — дозволити собі не робити нічого і не винити себе за це.
Сучасний світ нав'язує нам ідею, що безперервна активність — це єдиний шлях до успіху. Через наші страхи, сумніви і переживання ми вважаємо, що відпочинок — це щось неправильне, а паузи — це втрачений час. Та насправді це далеко не так.
Чому нічого не робити так складно? Коли ми не зайняті чимось конкретним, відчуваємо невизначеність і тривогу. У такі моменти ми намагаємося заповнити порожнечу справами, щоб уникнути цих неприємних відчуттів. Однак насправді паузи можуть бути дуже корисними.
Продуктивність у паузах. Вміння просто бути, перебувати у пасивному стані — це важливий і корисний досвід. Тихі моменти відпочинку не лише дають нам фізичне відновлення, а й дозволяють знайти внутрішній баланс. Ми можемо бути залучені до життя не через дії, а через уяву, фантазії, мрії та сни. Ми можемо знайти нові шляхи: тим бездіяльність і продуктивна.
Не тисніть на себе. Не обов'язково намагатися робити усе й одразу. Якщо сьогодні не вистачає сил для великих змін чи досягнень, це нормально. Навіть якщо ви не встигаєте зробити все, це не означає, що ви не рухаєтеся вперед. Дозвольте собі бути в моменті, відчути свої емоції і просто бути.
Бездіяльність — це не лінь. Це про вміння приймати себе в будь-якому стані. Іноді життя потребує паузи, щоб ви могли почути свої внутрішні потреби і прийняти свої почуття без осуду. Дайте собі право бути в роздумах, апатії, мріях. Це дозволить вам стати сильнішими і більш усвідомленими у своїх діях.
03.03.202516:35
Міфи про турботу про себе: де правда, а де пастка?
У сучасному світі турбота про себе стала справжнім трендом. Ми чуємо, що треба "бути добрими до себе", "не перенапружуватися" і "слухати свої бажання". Але іноді під виглядом турботи про себе ховається лише миттєвий комфорт, а не дійсно підтримка власного благополуччя.
Міф 1. Турбота про себе – це робити тільки те, що приносить задоволення.
Реальна турбота про себе – це баланс між задоволенням і відповідальністю. Це означає не тільки дозволяти собі приємні дрібниці, а й робити те, що справді допомагає нам у довгостроковій перспективі.
🔹 Іноді піклування про себе – це змусити себе вийти на прогулянку, коли хочеться лежати в ліжку.
🔹 Це приготувати корисну їжу замість чергового фастфуду, хоч часу мало.
🔹 Це закінчити робочі справи, навіть коли хочеться їх відкласти, щоб не створювати додатковий стрес завтра.
Міф 2. Турбота про себе – це уникати всього, що викликає стрес.
Дискомфорт – це не завжди знак того, що ми робимо щось неправильне. Часто це сигнал росту. Якщо ми уникаємо складних розмов, змін або викликів, то, можливо, ми не піклуємося про себе, а просто тікаємо від проблем.
🔹 Сказати "ні" тому, що вас виснажує – це піклування про себе.
🔹 Піти від токсичних людей – це теж піклування про себе.
🔹 Прийняти складне рішення, яке зробить вас щасливішими в майбутньому, навіть якщо зараз страшно – це справжня турбота про себе.
Міф 3. Якщо мені не хочеться щось робити – значить, я не повинен.
Не завжди хочеться робити те, що корисне. Але навіть якщо ми не відчуваємо мотивації зараз, наші дії можуть її створити.
🔹 Не хочеться займатися спортом? Почніть хоча б із розминки – потім стане легше.
🔹 Лінь працювати над проєктом? Розділіть його на маленькі кроки та зробіть перший.
🔹 Важко прокидатися раніше? Почніть із 10-хвилинного ранкового ритуалу, який приносить вам задоволення.
Справжня турбота про себе – це не потурання слабкостям, а створення життя, в якому вам добре. Це означає навчитися розрізняти:
✅ коли потрібно дозволити собі відпочинок, а коли – зробити зусилля над собою;
✅ коли варто послухати свої бажання, а коли – свої довгострокові цілі;
✅ коли потрібно уникати стресу, а коли – зустріти його й використати для росту.
Бо істинна турбота про себе – не лише м'якість, а й сила.
У сучасному світі турбота про себе стала справжнім трендом. Ми чуємо, що треба "бути добрими до себе", "не перенапружуватися" і "слухати свої бажання". Але іноді під виглядом турботи про себе ховається лише миттєвий комфорт, а не дійсно підтримка власного благополуччя.
Міф 1. Турбота про себе – це робити тільки те, що приносить задоволення.
Реальна турбота про себе – це баланс між задоволенням і відповідальністю. Це означає не тільки дозволяти собі приємні дрібниці, а й робити те, що справді допомагає нам у довгостроковій перспективі.
🔹 Іноді піклування про себе – це змусити себе вийти на прогулянку, коли хочеться лежати в ліжку.
🔹 Це приготувати корисну їжу замість чергового фастфуду, хоч часу мало.
🔹 Це закінчити робочі справи, навіть коли хочеться їх відкласти, щоб не створювати додатковий стрес завтра.
Міф 2. Турбота про себе – це уникати всього, що викликає стрес.
Дискомфорт – це не завжди знак того, що ми робимо щось неправильне. Часто це сигнал росту. Якщо ми уникаємо складних розмов, змін або викликів, то, можливо, ми не піклуємося про себе, а просто тікаємо від проблем.
🔹 Сказати "ні" тому, що вас виснажує – це піклування про себе.
🔹 Піти від токсичних людей – це теж піклування про себе.
🔹 Прийняти складне рішення, яке зробить вас щасливішими в майбутньому, навіть якщо зараз страшно – це справжня турбота про себе.
Міф 3. Якщо мені не хочеться щось робити – значить, я не повинен.
Не завжди хочеться робити те, що корисне. Але навіть якщо ми не відчуваємо мотивації зараз, наші дії можуть її створити.
🔹 Не хочеться займатися спортом? Почніть хоча б із розминки – потім стане легше.
🔹 Лінь працювати над проєктом? Розділіть його на маленькі кроки та зробіть перший.
🔹 Важко прокидатися раніше? Почніть із 10-хвилинного ранкового ритуалу, який приносить вам задоволення.
Справжня турбота про себе – це не потурання слабкостям, а створення життя, в якому вам добре. Це означає навчитися розрізняти:
✅ коли потрібно дозволити собі відпочинок, а коли – зробити зусилля над собою;
✅ коли варто послухати свої бажання, а коли – свої довгострокові цілі;
✅ коли потрібно уникати стресу, а коли – зустріти його й використати для росту.
Бо істинна турбота про себе – не лише м'якість, а й сила.
21.04.202515:00
Контроль: де ми, а де — ілюзія впливу?
Буває так, що ти ніби все тримаєш у руках, а всередині — втома, тривога і відчуття, що все вислизає, як вода крізь пальці. Ми звикли вірити, що якщо достатньо зібратися, напружитись, усе прорахувати — життя піде за планом.
Але є речі, які нам просто не належать. І намагання контролювати їх перетворюється на боротьбу з вітром.
Що ми не можемо контролювати?
✅ Погоду, економіку, курс валют, політику
Ми не здатні вплинути на глобальні процеси, але часто витрачаємо на них безцінну внутрішню енергію.
✅ Поведінку інших людей: їхні емоції, рішення, минуле, почуття
Ми можемо бути поруч, можемо підтримати. І якщо ми намагаємося "врятувати" чи "перевиховати" — рано чи пізно стикаємося з розчаруванням.
✅ Стандарти краси, вікові зміни, генетику
Суспільство завжди матиме свої уявлення про "норму". Наше тіло змінюється, старіє, має свої межі. Ми не можемо змінити спадковість або зупинити час — і це нормально.
✅ Оцінки й очікування на роботі
Ми не можемо вплинути на думку керівника, замовника чи колеги. Навіть найкращі результати не завжди отримують заслужену оцінку.
А що ми можемо?
🔹 Планувати свій день, ставити цілі, розставляти пріоритети
Ми можемо вирішити, що для нас важливо саме сьогодні. Навіть одна впорядкована справа або чітке "ні" зайвому — вже акт самоповаги й керування простором життя.
🔹 Вибирати, з ким спілкуємось і на що витрачаємо енергію
Ми не зобов’язані тримати зв’язки, які нас виснажують. Свідомий вибір оточення — це турбота про себе. Бо з ким ми — тим і стаємо.
🔹 Формувати власні звички, обирати реакції, встановлювати внутрішні кордони
Навіть у хаосі ми можемо залишатися в контакті з собою. Замість автоматичних дій — усвідомленість. Замість догоджання — повага до своїх меж.
🔹 Регулювати витрати, шукати нові джерела доходу, розвивати фінансову грамотність
Ми не контролюємо ринок, але контролюємо власну стратегію. Маленькі кроки — заощадження, бюджет, нові навички — створюють відчуття стійкості навіть у турбулентні часи.
🔹 Турбуватися про своє тіло, відпочинок, харчування та психологічну гігієну
Здоров’я — це не лише про лікарів, а й про щоденні рішення: вчасно лягти спати, випити води, зупинитися, коли важко. Ми можемо бути для себе тим, хто підтримує і не вимагає бути ідеальними.
Отже, як розпізнати кордони впливу?
🔸 Ви маєте контроль — коли можете змінити ситуацію діями (наприклад, змінити ставлення до роботи, підвищити кваліфікацію або змінити сферу).
🔸 Ви не маєте контролю — коли чекаєте, що інша людина зміниться заради вас, або коли боретеся з реальністю (наприклад, через зміну курсу долара чи нові тарифи).
Цей поділ не про зневагу до труднощів, а про ясність. Усвідомлення, куди варто вкладати сили — а де їх, навпаки, потрібно берегти.
Піклуйтеся про себе. Адже коли ми виснажені — нам здається, що треба тримати ще міцніше. Але іноді найкраще, що ми можемо зробити — це відпочити. Сфокусуйтеся на тому, що залежить від вас. І дозвольте собі дихати легше.
Буває так, що ти ніби все тримаєш у руках, а всередині — втома, тривога і відчуття, що все вислизає, як вода крізь пальці. Ми звикли вірити, що якщо достатньо зібратися, напружитись, усе прорахувати — життя піде за планом.
Але є речі, які нам просто не належать. І намагання контролювати їх перетворюється на боротьбу з вітром.
Що ми не можемо контролювати?
✅ Погоду, економіку, курс валют, політику
Ми не здатні вплинути на глобальні процеси, але часто витрачаємо на них безцінну внутрішню енергію.
✅ Поведінку інших людей: їхні емоції, рішення, минуле, почуття
Ми можемо бути поруч, можемо підтримати. І якщо ми намагаємося "врятувати" чи "перевиховати" — рано чи пізно стикаємося з розчаруванням.
✅ Стандарти краси, вікові зміни, генетику
Суспільство завжди матиме свої уявлення про "норму". Наше тіло змінюється, старіє, має свої межі. Ми не можемо змінити спадковість або зупинити час — і це нормально.
✅ Оцінки й очікування на роботі
Ми не можемо вплинути на думку керівника, замовника чи колеги. Навіть найкращі результати не завжди отримують заслужену оцінку.
А що ми можемо?
🔹 Планувати свій день, ставити цілі, розставляти пріоритети
Ми можемо вирішити, що для нас важливо саме сьогодні. Навіть одна впорядкована справа або чітке "ні" зайвому — вже акт самоповаги й керування простором життя.
🔹 Вибирати, з ким спілкуємось і на що витрачаємо енергію
Ми не зобов’язані тримати зв’язки, які нас виснажують. Свідомий вибір оточення — це турбота про себе. Бо з ким ми — тим і стаємо.
🔹 Формувати власні звички, обирати реакції, встановлювати внутрішні кордони
Навіть у хаосі ми можемо залишатися в контакті з собою. Замість автоматичних дій — усвідомленість. Замість догоджання — повага до своїх меж.
🔹 Регулювати витрати, шукати нові джерела доходу, розвивати фінансову грамотність
Ми не контролюємо ринок, але контролюємо власну стратегію. Маленькі кроки — заощадження, бюджет, нові навички — створюють відчуття стійкості навіть у турбулентні часи.
🔹 Турбуватися про своє тіло, відпочинок, харчування та психологічну гігієну
Здоров’я — це не лише про лікарів, а й про щоденні рішення: вчасно лягти спати, випити води, зупинитися, коли важко. Ми можемо бути для себе тим, хто підтримує і не вимагає бути ідеальними.
Отже, як розпізнати кордони впливу?
🔸 Ви маєте контроль — коли можете змінити ситуацію діями (наприклад, змінити ставлення до роботи, підвищити кваліфікацію або змінити сферу).
🔸 Ви не маєте контролю — коли чекаєте, що інша людина зміниться заради вас, або коли боретеся з реальністю (наприклад, через зміну курсу долара чи нові тарифи).
Цей поділ не про зневагу до труднощів, а про ясність. Усвідомлення, куди варто вкладати сили — а де їх, навпаки, потрібно берегти.
Піклуйтеся про себе. Адже коли ми виснажені — нам здається, що треба тримати ще міцніше. Але іноді найкраще, що ми можемо зробити — це відпочити. Сфокусуйтеся на тому, що залежить від вас. І дозвольте собі дихати легше.
08.04.202515:00
Виробники натуральної свіжообсмаженої кави 25 Coffee Roasters дарують нашим підписникам 15% знижки на зернову каву (окрім дріпів, комбо та наборів).
Назва промокоду: PSY20
дійсний в онлайн-магазині https://25coffeeroasters.ua/
25 Coffee Roasters здатен створити справжнє диво в одній чашці ароматної кави.
Сайт https://25coffeeroasters.ua/ має функцію підбору ідеальної кави за вашими вподобаннями.
Завжди безкоштовний помел.
На сайті є Підвішена кава для ЗСУ, придбаючи яку, ви даруєте її захисникам.
Також, з кожної пачки кави лінійкие 25 Coffee Roasters, перераховують 25 грн на допомогу армії.
Також пропонуємо долучитися до телеграм каналу, де ви знайдете багато цікавої інформації про кавові тенденції та її приготування: https://t.me/coffeeroasters25ua
Назва промокоду: PSY20
дійсний в онлайн-магазині https://25coffeeroasters.ua/
25 Coffee Roasters здатен створити справжнє диво в одній чашці ароматної кави.
Сайт https://25coffeeroasters.ua/ має функцію підбору ідеальної кави за вашими вподобаннями.
Завжди безкоштовний помел.
На сайті є Підвішена кава для ЗСУ, придбаючи яку, ви даруєте її захисникам.
Також, з кожної пачки кави лінійкие 25 Coffee Roasters, перераховують 25 грн на допомогу армії.
Також пропонуємо долучитися до телеграм каналу, де ви знайдете багато цікавої інформації про кавові тенденції та її приготування: https://t.me/coffeeroasters25ua
03.04.202511:37
Дитина постійно щось вигадує? Дамо її фантазії правильний напрямок! 👩🎨
Відкрито реєстрацію на БЕЗКОШТОВНИЙ марафон для дитини «Ресторан Красті Крабс у Чорному морі»: https://bit.ly/3E5oVze
За 3 дні дитина випробує себе:
📌 в ролі дизайнера: створить урочистий макет та логотип власного ресторану
📌 в ролі ресторатора: продумає концепцію закладу, складе меню
📌 в ролі бізнесмена: розрахує стартовий капітал для відкриття закладу
🎁 І, звісно, подарунки! Серед них – книги із захоплюючим сюжетом та бокси з корисною доглядовою косметикою для дітей! ✨
📅 Дата: 8.04-10.04
💰 Вартість: БЕЗКОШТОВНО!
Це справжня подорож у світ дизайну, де дитина зможе творити, фантазувати та розвивати свої таланти!
Бронюйте безкоштовне місце просто зараз: https://bit.ly/3E5oVze
промоція
Відкрито реєстрацію на БЕЗКОШТОВНИЙ марафон для дитини «Ресторан Красті Крабс у Чорному морі»: https://bit.ly/3E5oVze
За 3 дні дитина випробує себе:
📌 в ролі дизайнера: створить урочистий макет та логотип власного ресторану
📌 в ролі ресторатора: продумає концепцію закладу, складе меню
📌 в ролі бізнесмена: розрахує стартовий капітал для відкриття закладу
🎁 І, звісно, подарунки! Серед них – книги із захоплюючим сюжетом та бокси з корисною доглядовою косметикою для дітей! ✨
📅 Дата: 8.04-10.04
💰 Вартість: БЕЗКОШТОВНО!
Це справжня подорож у світ дизайну, де дитина зможе творити, фантазувати та розвивати свої таланти!
Бронюйте безкоштовне місце просто зараз: https://bit.ly/3E5oVze
промоція
26.03.202516:00
Почуття сорому: зрозуміти і подолати
Ми відчуваємо сором, коли вважаємо, що зробили щось "неправильно" або не відповідаємо вимогам, які ставимо до себе чи які ставлять до нас інші.
Насправді, це важлива емоція, яка впливає на наше самовідчуття та взаємодію з оточенням, вона допомагає нам адаптуватися до соціальних вимог і бути частиною колективу. Проте часто сором – це глибоке емоційне переживання, яке негативно впливає на наше самовідчуття.
Чому ми відчуваємо сором:
1. Соціальні норми. У кожному суспільстві є свої правила поведінки, а їхнє порушення призводить до відчуття незручності та сорому.
2. Власні стандарти. Ми маємо уявлення про те, якими повинні бути в певних ситуаціях, і коли не досягаємо цих стандартів, відчуваємо розчарування та сором.
3. Дитячі травми. Критика від батьків у дитинстві може негативно вплинути на самооцінку та стати причиною почуття сорому в дорослому віці.
Що ж робити з цим неприємним почуттям?
🔸 Усвідомте, що сором – природна емоція. Не треба намагатися придушити це почуття або звинувачувати себе за нього. Подумайте, що саме її викликало та чи є для цього об'єктивні причини.
🔸 Запитайте себе, чому саме ви відчуваєте сором: через соціальні норми, ваші власні стандарти чи осуд з боку інших людей? Відповіді на ці запитання покажуть, чи є для сорому реальна причина або це лише внутрішня напруга.
🔸 Поговоріть із кимось. Розмова з близькою людиною, якій ви довіряєте, може допомогти подивитися на ситуацію під іншим кутом. Коли ви проговорите проблему, то зрозумієте, що не самотні. А робота із психотерапевтом допоможе позбутися негативних переконань, що викликають сором.
Ми відчуваємо сором, коли вважаємо, що зробили щось "неправильно" або не відповідаємо вимогам, які ставимо до себе чи які ставлять до нас інші.
Насправді, це важлива емоція, яка впливає на наше самовідчуття та взаємодію з оточенням, вона допомагає нам адаптуватися до соціальних вимог і бути частиною колективу. Проте часто сором – це глибоке емоційне переживання, яке негативно впливає на наше самовідчуття.
Чому ми відчуваємо сором:
1. Соціальні норми. У кожному суспільстві є свої правила поведінки, а їхнє порушення призводить до відчуття незручності та сорому.
2. Власні стандарти. Ми маємо уявлення про те, якими повинні бути в певних ситуаціях, і коли не досягаємо цих стандартів, відчуваємо розчарування та сором.
3. Дитячі травми. Критика від батьків у дитинстві може негативно вплинути на самооцінку та стати причиною почуття сорому в дорослому віці.
Що ж робити з цим неприємним почуттям?
🔸 Усвідомте, що сором – природна емоція. Не треба намагатися придушити це почуття або звинувачувати себе за нього. Подумайте, що саме її викликало та чи є для цього об'єктивні причини.
🔸 Запитайте себе, чому саме ви відчуваєте сором: через соціальні норми, ваші власні стандарти чи осуд з боку інших людей? Відповіді на ці запитання покажуть, чи є для сорому реальна причина або це лише внутрішня напруга.
🔸 Поговоріть із кимось. Розмова з близькою людиною, якій ви довіряєте, може допомогти подивитися на ситуацію під іншим кутом. Коли ви проговорите проблему, то зрозумієте, що не самотні. А робота із психотерапевтом допоможе позбутися негативних переконань, що викликають сором.
10.03.202516:20
Фантазії про інших: загроза стосункам?
Сексуальні фантазії – це ментальні образи, думки або сценарії еротичного змісту, які виникають у свідомості людини. Вони є природною частиною людської психіки, й можуть з’являтися навіть у людей, які перебувають у тривалих та гармонійних стосунках. Але чи є вони невинною грою уяви, чи приховують потенційну загрозу?
Чому виникають сексуальні фантазії про інших?
🔹Пошук новизни. Наш мозок природно тягнеться до нового, постійно шукає свіжі стимули, що збуджують цікавість і підтримують інтерес. У цьому контексті сексуальні фантазії можуть слугувати способом урізноманітнити інтимні переживання та підтримувати пристрасть у довготривалих стосунках.
🔹Дослідження власної сексуальності. Фантазії – це безпечний спосіб пізнавати власні бажання, не переходячи до реальних дій. Через них ми можемо усвідомити, що нас приваблює, які сценарії чи динаміки збуджують, навіть якщо в реальному житті ми не хотіли б їх втілювати.
🔹Зовнішній вплив. Фільми, серіали, соцмережі демонструють образи привабливих, пристрасних, "ідеальних" коханців, що підсвідомо впливають на наші фантазії. Це не означає, що партнер не подобається – просто мозок обробляє отриману інформацію й може використовувати її як "сировину" для уявних сценаріїв.
🔹Потреба у певних відчуттях. Фантазії можуть сигналізувати про приховані бажання – не завжди сексуальні, а й емоційні: відчуття уваги, влади, свободи чи безпеки.
🔹Механізм подолання стресу. Це свого роду емоційна втеча, яка не завжди пов’язана з реальними бажаннями, спосіб тимчасово відключитися від рутинних турбот.
Чи свідчать фантазії про проблеми у стосунках?
Фантазії – це частина внутрішнього світу, а не обов’язково сигнал незадоволеності. Якщо ж вони стають способом уникати близькості з партнером або витісняють реальний сексуальний контакт – вони стають проблемою, яку варто обговорити.
Чи варто говорити про свої фантазії з партнером?
Тут усе залежить від рівня довіри в парі. Відкрита розмова може допомогти краще зрозуміти одне одного, урізноманітнити інтимне життя, якщо обом цікаво експериментувати, й посилити емоційну близькість.
Але важливо розповісти про них так, щоб партнер не відчув загрози чи тиску. Якщо ви знаєте, що така розмова може викликати ревнощі чи невпевненість, подумайте, чи вона насправді потрібна.
Як реагувати, якщо ви дізналися про фантазії коханої людини?
✅ Не панікувати – фантазії не дорівнюють зраді.
✅ Не порівнювати себе з вигаданими образами.
✅ Визначити свої межі – чи комфортно вам чути такі зізнання?
Фантазії – це нормальна частина людської психіки. Вони не означають нестачу любові чи зраду, якщо не впливають на довіру та близькість у парі. Важливо розуміти, що ми всі люди, і мозок часом створює несподівані сценарії – але те, як ми з ними поводимося, набагато важливіше за сам факт їхнього існування.
Сексуальні фантазії – це ментальні образи, думки або сценарії еротичного змісту, які виникають у свідомості людини. Вони є природною частиною людської психіки, й можуть з’являтися навіть у людей, які перебувають у тривалих та гармонійних стосунках. Але чи є вони невинною грою уяви, чи приховують потенційну загрозу?
Чому виникають сексуальні фантазії про інших?
🔹Пошук новизни. Наш мозок природно тягнеться до нового, постійно шукає свіжі стимули, що збуджують цікавість і підтримують інтерес. У цьому контексті сексуальні фантазії можуть слугувати способом урізноманітнити інтимні переживання та підтримувати пристрасть у довготривалих стосунках.
🔹Дослідження власної сексуальності. Фантазії – це безпечний спосіб пізнавати власні бажання, не переходячи до реальних дій. Через них ми можемо усвідомити, що нас приваблює, які сценарії чи динаміки збуджують, навіть якщо в реальному житті ми не хотіли б їх втілювати.
🔹Зовнішній вплив. Фільми, серіали, соцмережі демонструють образи привабливих, пристрасних, "ідеальних" коханців, що підсвідомо впливають на наші фантазії. Це не означає, що партнер не подобається – просто мозок обробляє отриману інформацію й може використовувати її як "сировину" для уявних сценаріїв.
🔹Потреба у певних відчуттях. Фантазії можуть сигналізувати про приховані бажання – не завжди сексуальні, а й емоційні: відчуття уваги, влади, свободи чи безпеки.
🔹Механізм подолання стресу. Це свого роду емоційна втеча, яка не завжди пов’язана з реальними бажаннями, спосіб тимчасово відключитися від рутинних турбот.
Чи свідчать фантазії про проблеми у стосунках?
Фантазії – це частина внутрішнього світу, а не обов’язково сигнал незадоволеності. Якщо ж вони стають способом уникати близькості з партнером або витісняють реальний сексуальний контакт – вони стають проблемою, яку варто обговорити.
Чи варто говорити про свої фантазії з партнером?
Тут усе залежить від рівня довіри в парі. Відкрита розмова може допомогти краще зрозуміти одне одного, урізноманітнити інтимне життя, якщо обом цікаво експериментувати, й посилити емоційну близькість.
Але важливо розповісти про них так, щоб партнер не відчув загрози чи тиску. Якщо ви знаєте, що така розмова може викликати ревнощі чи невпевненість, подумайте, чи вона насправді потрібна.
Як реагувати, якщо ви дізналися про фантазії коханої людини?
✅ Не панікувати – фантазії не дорівнюють зраді.
✅ Не порівнювати себе з вигаданими образами.
✅ Визначити свої межі – чи комфортно вам чути такі зізнання?
Фантазії – це нормальна частина людської психіки. Вони не означають нестачу любові чи зраду, якщо не впливають на довіру та близькість у парі. Важливо розуміти, що ми всі люди, і мозок часом створює несподівані сценарії – але те, як ми з ними поводимося, набагато важливіше за сам факт їхнього існування.
02.03.202513:54
До дня психологічного здоров’я підлітків психолог Тетяна Онищенко та бренд доглядової косметики teens only підготували фрази, які допоможуть батькам підтримати своїх дітей! 💬
Ось кілька фраз, які можуть стати заміною застарілим і незрозумілим виразам, що не завжди допомагають, а інколи навіть шкодять ➡️
❤️ «Я розумію твої емоції і готовий/ готова вислухати, щоб зрозуміти, що тебе турбує»
💔замість: «Не переживай, все буде добре»
❤️«Твоя думка важлива для мене, давай разом подумаємо, як це можна реалізувати без шкоди»
💔замість: «Не роби цього!»
❤️«Я бачу, що ти вкладаєш зусилля, і це вже великий крок вперед»
💔замість: «Чому ти недостатньо стараєшся?!»
❤️«Я поважаю твою свободу вибору, але давай обговоримо, які можуть бути наслідки цього рішення»
💔замість: «Ні, бо я так сказала!»
❤️«Я завжди готовий/готова вислухати і підтримати, якщо тобі буде потрібно»
💔замість: «Я не хочу цього навіть чути!»
❤️«Я розумію, що ти хочеш діяти самостійно, і поважаю твою незалежність. Якщо тобі потрібна
допомога — я завжди тут»
💔замість: «Ти замалий для цього!»
❤️«Ти не зобов'язаний бути ідеальним, мені важливо, щоб ти був/була собою»
💔замість: «Чому ти не можеш бути, як усі?»
❤️«Ми можемо разом розібратися, як вирішити цю ситуацію, якщо ти хочеш моєї допомоги»
💔замість: «Я знаю, як тобі буде краще!»
🔑 Чому ці фрази важливі?
Психологічне здоров’я підлітка потребує турботи, розуміння та підтримки. Ваша здатність чути, підтримувати і пропонувати допомогу зміцнює впевненість у собі та емоційну стійкість підлітків.
Більше про підтримку підлітків на кожному етапі дорослішання тут: https://www.instagram.com/teensonly.care
Ось кілька фраз, які можуть стати заміною застарілим і незрозумілим виразам, що не завжди допомагають, а інколи навіть шкодять ➡️
❤️ «Я розумію твої емоції і готовий/ готова вислухати, щоб зрозуміти, що тебе турбує»
💔замість: «Не переживай, все буде добре»
❤️«Твоя думка важлива для мене, давай разом подумаємо, як це можна реалізувати без шкоди»
💔замість: «Не роби цього!»
❤️«Я бачу, що ти вкладаєш зусилля, і це вже великий крок вперед»
💔замість: «Чому ти недостатньо стараєшся?!»
❤️«Я поважаю твою свободу вибору, але давай обговоримо, які можуть бути наслідки цього рішення»
💔замість: «Ні, бо я так сказала!»
❤️«Я завжди готовий/готова вислухати і підтримати, якщо тобі буде потрібно»
💔замість: «Я не хочу цього навіть чути!»
❤️«Я розумію, що ти хочеш діяти самостійно, і поважаю твою незалежність. Якщо тобі потрібна
допомога — я завжди тут»
💔замість: «Ти замалий для цього!»
❤️«Ти не зобов'язаний бути ідеальним, мені важливо, щоб ти був/була собою»
💔замість: «Чому ти не можеш бути, як усі?»
❤️«Ми можемо разом розібратися, як вирішити цю ситуацію, якщо ти хочеш моєї допомоги»
💔замість: «Я знаю, як тобі буде краще!»
🔑 Чому ці фрази важливі?
Психологічне здоров’я підлітка потребує турботи, розуміння та підтримки. Ваша здатність чути, підтримувати і пропонувати допомогу зміцнює впевненість у собі та емоційну стійкість підлітків.
Більше про підтримку підлітків на кожному етапі дорослішання тут: https://www.instagram.com/teensonly.care
16.04.202515:00
Знайти щастя в недосконалості
Ми часто чекаємо, що щастя прийде з новим домом, коханням чи ідеальною роботою. Але якщо щастя завжди в майбутньому, йому не знайдеться місця в теперішньому. Після досягнення мети радість швидко минає, і ми повертаємося до буденності. Тому щастя — це не фініш, а шлях. Це про відчуття в моменті: ранкова кава, свіже повітря, ніжний погляд. Уміння помічати дрібниці робить щастя доступним.
Щастя — це не ідеал
Ми звикли вважати, що щастя — це гармонія, успіх, відсутність розчарувань. Але від життя не варто чекати, що воно стане безболісним, що в ньому не буде місця страху чи смутку. Тому очікування абсолютного щастя робить нас тільки нещаснішими. Ми або розчаровуємось у собі, або намагаємось ігнорувати реальність, яка не відповідає цим ідеальним образам.
Потрібно мати сміливість адекватно оцінювати реальність, сприймати життя разом з усіма його недосконалостями.
Щастя як внутрішня робота
У реальному житті одночасно існують суперечливі емоції: любов і ненависть, вдячність та образа. Якщо ми не приймаємо їх, то або живемо в ілюзії, витісняючи "погане", або зациклюємося на негативі.
Щастя — це не стан безтурботності, а здатність бачити всю палітру життя і не руйнуватися від цього. Як не варто знецінювати стосунки, життєві ситуації через їхню недосконалість, так само варто прийняти факт, що щастя існує поряд із труднощами.
Тож навчіться бачити як світло, так і тіні в кожному моменті. Прийнявши складність життя, можна знайти щастя, яке витримає будь-які труднощі й залишиться навіть у найтемніші моменти.
Ми часто чекаємо, що щастя прийде з новим домом, коханням чи ідеальною роботою. Але якщо щастя завжди в майбутньому, йому не знайдеться місця в теперішньому. Після досягнення мети радість швидко минає, і ми повертаємося до буденності. Тому щастя — це не фініш, а шлях. Це про відчуття в моменті: ранкова кава, свіже повітря, ніжний погляд. Уміння помічати дрібниці робить щастя доступним.
Щастя — це не ідеал
Ми звикли вважати, що щастя — це гармонія, успіх, відсутність розчарувань. Але від життя не варто чекати, що воно стане безболісним, що в ньому не буде місця страху чи смутку. Тому очікування абсолютного щастя робить нас тільки нещаснішими. Ми або розчаровуємось у собі, або намагаємось ігнорувати реальність, яка не відповідає цим ідеальним образам.
Потрібно мати сміливість адекватно оцінювати реальність, сприймати життя разом з усіма його недосконалостями.
Щастя як внутрішня робота
У реальному житті одночасно існують суперечливі емоції: любов і ненависть, вдячність та образа. Якщо ми не приймаємо їх, то або живемо в ілюзії, витісняючи "погане", або зациклюємося на негативі.
Щастя — це не стан безтурботності, а здатність бачити всю палітру життя і не руйнуватися від цього. Як не варто знецінювати стосунки, життєві ситуації через їхню недосконалість, так само варто прийняти факт, що щастя існує поряд із труднощами.
Тож навчіться бачити як світло, так і тіні в кожному моменті. Прийнявши складність життя, можна знайти щастя, яке витримає будь-які труднощі й залишиться навіть у найтемніші моменти.
07.04.202515:00
Незламний дух: як виховати силу волі
Сила волі – це не просто гарна фраза з мотиваційних пабліків. Це внутрішній стержень, який дозволяє нам не здаватися, навіть коли все навколо кричить: "Зупинись!" Це ресурс, який допомагає нам протистояти спокусам, долати труднощі та тримати курс на довгострокову ціль, навіть коли хочеться все кинути.
Що впливає на силу волі?
1. Рівень енергії та втома. Сила волі працює як м’яз. Якщо її надмірно використовувати, вона виснажується. Саме тому після безсонної ночі або складного дня людина може втратити контроль над собою.
2. Емоційний стан. Під впливом стресу або сильних емоцій ми частіше втрачаємо здатність до стриманості.
3. Звички. Дії, які стали звичними, вже не потребують сили волі — ми виконуємо їх автоматично, економлячи ресурс. Це одна з причин, чому формування здорових звичок настільки важливе.
4. Мотивація та сенс. Коли людина має чітке розуміння, навіщо вона щось робить, сила волі активується легше. Сенс заряджає волю.
Як "прокачати" силу волі?
🔹Починайте з дрібниць. Встали на 5 хвилин раніше? Не перевірили телефон після пробудження? Це вже тренування волі.
🔹Медитуйте: дослідження показують, що медитація покращує здатність до самоконтролю.
🔹Плануйте: якщо є структура, то мозку легше не "спотикатися" і не витрачати енергію на вибір.
Чи може сила волі закінчитися?
Так. Уявімо людину, яка кожен день змушує себе вставати, працювати, відмовляти собі в усьому, і робить це без перерви. Без відпочинку, без підтримки, без емоційного відновлення. Зовні це виглядає як сильна особистість. Насправді ж це прямий шлях до:
✅ емоційного вигорання
✅ хронічної втоми
✅ втрати мотивації
✅ апатії або депресії
Сила волі — це значущий інструмент, але людина потребує балансу: між зусиллям і відпочинком, між дисципліною і самоспівчуттям. Великі цілі не досягаються через примус — вони народжуються з поєднання внутрішньої сили й турботи про себе.
Сила волі – це не просто гарна фраза з мотиваційних пабліків. Це внутрішній стержень, який дозволяє нам не здаватися, навіть коли все навколо кричить: "Зупинись!" Це ресурс, який допомагає нам протистояти спокусам, долати труднощі та тримати курс на довгострокову ціль, навіть коли хочеться все кинути.
Що впливає на силу волі?
1. Рівень енергії та втома. Сила волі працює як м’яз. Якщо її надмірно використовувати, вона виснажується. Саме тому після безсонної ночі або складного дня людина може втратити контроль над собою.
2. Емоційний стан. Під впливом стресу або сильних емоцій ми частіше втрачаємо здатність до стриманості.
3. Звички. Дії, які стали звичними, вже не потребують сили волі — ми виконуємо їх автоматично, економлячи ресурс. Це одна з причин, чому формування здорових звичок настільки важливе.
4. Мотивація та сенс. Коли людина має чітке розуміння, навіщо вона щось робить, сила волі активується легше. Сенс заряджає волю.
Як "прокачати" силу волі?
🔹Починайте з дрібниць. Встали на 5 хвилин раніше? Не перевірили телефон після пробудження? Це вже тренування волі.
🔹Медитуйте: дослідження показують, що медитація покращує здатність до самоконтролю.
🔹Плануйте: якщо є структура, то мозку легше не "спотикатися" і не витрачати енергію на вибір.
Чи може сила волі закінчитися?
Так. Уявімо людину, яка кожен день змушує себе вставати, працювати, відмовляти собі в усьому, і робить це без перерви. Без відпочинку, без підтримки, без емоційного відновлення. Зовні це виглядає як сильна особистість. Насправді ж це прямий шлях до:
✅ емоційного вигорання
✅ хронічної втоми
✅ втрати мотивації
✅ апатії або депресії
Сила волі — це значущий інструмент, але людина потребує балансу: між зусиллям і відпочинком, між дисципліною і самоспівчуттям. Великі цілі не досягаються через примус — вони народжуються з поєднання внутрішньої сили й турботи про себе.
02.04.202515:00
Додумування за інших: пастка розуму, що руйнує довіру
Чи бувало у вас таке: хтось не відповів на повідомлення, і ви вже уявляєте найгірші сценарії? «Він образився», «Їй нецікаво», «Я зробив щось не так»… Мозок не любить прогалини і завжди намагається їх заповнити. Коли ми не маємо повної інформації, ми автоматично придумуємо власні пояснення. Проблема в тому, що вони часто базуються не на фактах, а на наших страхах, тривогах і минулому досвіді.
Чому це небезпечно?
1. Викликає зайву тривогу – ми переживаємо за те, чого насправді може й не бути.
2. Руйнує впевненість у собі – якщо ми звикли думати, що нас ігнорують або не цінують, це підриває нашу самооцінку.
3. Псує стосунки – ми реагуємо не на реальність, а на власні припущення, які можуть бути хибними.
Як перестати додумувати?
🔹Помічайте свої тригери
Додумування часто виникає через наші власні страхи: страх бути відкинутим, неоціненим, покинутим. Запитайте себе: «Що саме мене так зачепило?»
🔹Тренуйте усвідомлення
Помічайте свої думки та емоції, перш ніж робити висновки. Можна вести щоденник або практикувати майндфулнес.
🔹Виробляйте толерантність до невизначеності
Не все в житті має миттєві відповіді. Навчіться приймати невідомість без тривожних фантазій.
🔹Дозвольте іншим бути складними
У людей можуть бути сотні причин поводитися так чи інакше, і більшість із них взагалі не стосуються вас. Інколи вони просто втомлені, зайняті або переживають щось своє.
🔹Запитуйте прямо замість того, щоб гадати
Додумування – це звичка, яку можна змінити. Навчіться сприймати невідомість не як загрозу. А ще – більше говоріть про свої почуття. Бо правда завжди легша за здогадки, що точать ізсередини.
Чи бувало у вас таке: хтось не відповів на повідомлення, і ви вже уявляєте найгірші сценарії? «Він образився», «Їй нецікаво», «Я зробив щось не так»… Мозок не любить прогалини і завжди намагається їх заповнити. Коли ми не маємо повної інформації, ми автоматично придумуємо власні пояснення. Проблема в тому, що вони часто базуються не на фактах, а на наших страхах, тривогах і минулому досвіді.
Чому це небезпечно?
1. Викликає зайву тривогу – ми переживаємо за те, чого насправді може й не бути.
2. Руйнує впевненість у собі – якщо ми звикли думати, що нас ігнорують або не цінують, це підриває нашу самооцінку.
3. Псує стосунки – ми реагуємо не на реальність, а на власні припущення, які можуть бути хибними.
Як перестати додумувати?
🔹Помічайте свої тригери
Додумування часто виникає через наші власні страхи: страх бути відкинутим, неоціненим, покинутим. Запитайте себе: «Що саме мене так зачепило?»
🔹Тренуйте усвідомлення
Помічайте свої думки та емоції, перш ніж робити висновки. Можна вести щоденник або практикувати майндфулнес.
🔹Виробляйте толерантність до невизначеності
Не все в житті має миттєві відповіді. Навчіться приймати невідомість без тривожних фантазій.
🔹Дозвольте іншим бути складними
У людей можуть бути сотні причин поводитися так чи інакше, і більшість із них взагалі не стосуються вас. Інколи вони просто втомлені, зайняті або переживають щось своє.
🔹Запитуйте прямо замість того, щоб гадати
Додумування – це звичка, яку можна змінити. Навчіться сприймати невідомість не як загрозу. А ще – більше говоріть про свої почуття. Бо правда завжди легша за здогадки, що точать ізсередини.
25.03.202516:00
Чому так страшно закінчувати?
Взаємини, проєкт, робота чи навіть цілий життєвий етап – усе має початок і завершення. Ми легко говоримо, що все почалося, але сказати, що все скінчено, значно важче. Навіть коли йдеться про щось болісне чи складне, що ми самі прагнули завершити.
Слово "кінець" звучить надто остаточно, а разом із ним підіймається хвиля тривог:
🔹 Страх втрати – стосунків, можливостей, статусу, звичного життя.
🔹 Страх невизначеності – що буде далі, якщо ми відпустимо минуле?
🔹 Страх порожнечі – якщо щось закінчиться, що заповнить цю прогалину?
🔹 Страх втрати ідентичності – ким я буду без цього проєкту, партнера, ролі?
🔹 Страх втрати контролю – бо завершення не завжди відбувається за нашим сценарієм.
Але якщо боятися завершень, то неможливо почати щось нове.
Як легше приймати завершення?
1. Сприймайте кінець не як катастрофу, а як частину процесу
Якби не закінчувалися ночі, не наставали б нові дні. Закінчення не означає, що все було марним – воно просто завершує один цикл, відкриваючи місце для нового.
2. Дозвольте собі прожити емоції
Завершення викликають сум, тривогу, іноді навіть злість. Це нормально. Не потрібно тікати від цих почуттів – визнайте їх, проживіть і відпустіть.
3. Визначте, що саме вас лякає
Що насправді вас тривожить у цьому завершенні? Страх самотності? Невпевненість у майбутньому? Втрата сенсу? Коли страх стає конкретним, із ним легше працювати.
4. Фокусуйтеся на тому, що ви забираєте з цього досвіду
Замість "Усе втрачено" спробуйте "Що я отримав(-ла) з цього періоду?" Навіть болючі завершення залишають цінний досвід, нові знання, внутрішнє зростання.
5. Створіть новий початок
Завершення створюють простір для нового. Щоб не застрягати в порожнечі, подумайте: що далі? Чим би ви хотіли його наповнити?
Кінець може бути болючим. Але це не крапка у вашому житті, а кома. За кожним завершенням відкривається щось нове. І замість страху можна дозволити собі цікавість: що чекає попереду?
Взаємини, проєкт, робота чи навіть цілий життєвий етап – усе має початок і завершення. Ми легко говоримо, що все почалося, але сказати, що все скінчено, значно важче. Навіть коли йдеться про щось болісне чи складне, що ми самі прагнули завершити.
Слово "кінець" звучить надто остаточно, а разом із ним підіймається хвиля тривог:
🔹 Страх втрати – стосунків, можливостей, статусу, звичного життя.
🔹 Страх невизначеності – що буде далі, якщо ми відпустимо минуле?
🔹 Страх порожнечі – якщо щось закінчиться, що заповнить цю прогалину?
🔹 Страх втрати ідентичності – ким я буду без цього проєкту, партнера, ролі?
🔹 Страх втрати контролю – бо завершення не завжди відбувається за нашим сценарієм.
Але якщо боятися завершень, то неможливо почати щось нове.
Як легше приймати завершення?
1. Сприймайте кінець не як катастрофу, а як частину процесу
Якби не закінчувалися ночі, не наставали б нові дні. Закінчення не означає, що все було марним – воно просто завершує один цикл, відкриваючи місце для нового.
2. Дозвольте собі прожити емоції
Завершення викликають сум, тривогу, іноді навіть злість. Це нормально. Не потрібно тікати від цих почуттів – визнайте їх, проживіть і відпустіть.
3. Визначте, що саме вас лякає
Що насправді вас тривожить у цьому завершенні? Страх самотності? Невпевненість у майбутньому? Втрата сенсу? Коли страх стає конкретним, із ним легше працювати.
4. Фокусуйтеся на тому, що ви забираєте з цього досвіду
Замість "Усе втрачено" спробуйте "Що я отримав(-ла) з цього періоду?" Навіть болючі завершення залишають цінний досвід, нові знання, внутрішнє зростання.
5. Створіть новий початок
Завершення створюють простір для нового. Щоб не застрягати в порожнечі, подумайте: що далі? Чим би ви хотіли його наповнити?
Кінець може бути болючим. Але це не крапка у вашому житті, а кома. За кожним завершенням відкривається щось нове. І замість страху можна дозволити собі цікавість: що чекає попереду?
05.03.202516:15
Токсична позитивність: коли "все буде добре" не допомагає
Чи було у вас таке, що ви ділилися своїми переживаннями, а у відповідь чули: "Та не переймайся, все налагодиться!", "Усміхнись, це дрібниці!" або "Будь вдячним за те, що маєш!"?
Здавалося б, ці слова мають підбадьорити, але насправді вони знецінюють ваші емоції. Так виглядає "токсична позитивність": вона створює ілюзію, що будь-який смуток чи розчарування — це "неправильні" почуття. Вона змушує нас придушувати емоції замість того, щоб проживати їх, що в результаті лише посилює стрес.
Як підтримати себе та інших екологічно?
🔸 Визнання почуттів. Замість "Усе буде добре" краще сказати: "Я бачу, що тобі складно. Як я можу допомогти?".
🔸 Баланс емоцій. Позитив має бути щирим. Якщо ви сумуєте, дозвольте собі це, без почуття провини.
🔸 Прийняття. Гнів, розчарування чи смуток — це нормально. Головне не ховати їх, а розуміти, що вони тимчасові.
🔸 Рух уперед. Дайте собі час прожити емоції, але не дозволяйте їм поглинути вас надовго.
🔸 Реальна підтримка. Замість штучного оптимізму краще зосередитися на пошуку рішень і підтримці з боку близьких.
Якщо відчуваєте, що впоратися самостійно важко, зверніться до психотерапевта або просто поділіться переживаннями з другом — це полегшить емоційний стан.
Чи було у вас таке, що ви ділилися своїми переживаннями, а у відповідь чули: "Та не переймайся, все налагодиться!", "Усміхнись, це дрібниці!" або "Будь вдячним за те, що маєш!"?
Здавалося б, ці слова мають підбадьорити, але насправді вони знецінюють ваші емоції. Так виглядає "токсична позитивність": вона створює ілюзію, що будь-який смуток чи розчарування — це "неправильні" почуття. Вона змушує нас придушувати емоції замість того, щоб проживати їх, що в результаті лише посилює стрес.
Як підтримати себе та інших екологічно?
🔸 Визнання почуттів. Замість "Усе буде добре" краще сказати: "Я бачу, що тобі складно. Як я можу допомогти?".
🔸 Баланс емоцій. Позитив має бути щирим. Якщо ви сумуєте, дозвольте собі це, без почуття провини.
🔸 Прийняття. Гнів, розчарування чи смуток — це нормально. Головне не ховати їх, а розуміти, що вони тимчасові.
🔸 Рух уперед. Дайте собі час прожити емоції, але не дозволяйте їм поглинути вас надовго.
🔸 Реальна підтримка. Замість штучного оптимізму краще зосередитися на пошуку рішень і підтримці з боку близьких.
Якщо відчуваєте, що впоратися самостійно важко, зверніться до психотерапевта або просто поділіться переживаннями з другом — це полегшить емоційний стан.
27.02.202511:27
Ваша дитина відчуває напругу, не завжди може висловити емоції словами? Є чудовий спосіб допомогти їй відновити внутрішній баланс 😌
🎨 Арттерапія (10–13 років) – малюємо, творимо, досліджуємо свої емоції через мистецтво.
старт – 4 березня | 7 занять | 2 рази на тиждень
🤸 Тілесна терапія (13–17 років) – вчимося чути своє тіло, розпізнавати його сигнали та знаходити внутрішню рівновагу.
старт – 5 березня | 7 занять | 2 рази на тиждень
Курси проводить досвідчена арттерапевтка, яка допоможе підліткам виразити емоції без слів та знайти підтримку🤍 Реєстрація безкоштовна, місць обмаль.
Дбаймо про емоційне здоров’я наших дітей разом 🫂
_____
💜 Сайт, де всі події — безкоштовні
🧡 Інстаграм з цікавими анонсами
💚 Адреса: вул Ігорівська 1/8
🎨 Арттерапія (10–13 років) – малюємо, творимо, досліджуємо свої емоції через мистецтво.
старт – 4 березня | 7 занять | 2 рази на тиждень
🤸 Тілесна терапія (13–17 років) – вчимося чути своє тіло, розпізнавати його сигнали та знаходити внутрішню рівновагу.
старт – 5 березня | 7 занять | 2 рази на тиждень
Курси проводить досвідчена арттерапевтка, яка допоможе підліткам виразити емоції без слів та знайти підтримку🤍 Реєстрація безкоштовна, місць обмаль.
Дбаймо про емоційне здоров’я наших дітей разом 🫂
_____
💜 Сайт, де всі події — безкоштовні
🧡 Інстаграм з цікавими анонсами
💚 Адреса: вул Ігорівська 1/8
14.04.202515:00
Нічні кошмари: що ховається в темряві сновидінь?
Вам знайоме відчуття тривоги після сну, коли серце б’ється швидше, а з голови ніяк не йде тривожний образ? Це — нічний кошмар, форма сновидіння, яка може лякати, але водночас нести важливу інформацію про ваш внутрішній стан.
Що таке нічні кошмари?
Це емоційно насичені сни з негативним змістом, що часто змушують людину прокинутися. Вони можуть супроводжуватись страхом, соромом, відчаєм або почуттям загрози. Нічні страхіття зазвичай проявляються під час фази швидкого сну.
Чому ми їх бачимо?
Причини можуть бути різними:
✅ Стрес і тривога — надмірне психоемоційне навантаження часто виливається в кошмари.
✅ Психологічні травми — підсвідомість "перемелює" важкі події, намагаючись знайти вихід.
✅ Перевтома або недосипання — мозок працює нерівномірно, що може спотворювати сни.
✅ Деякі ліки або хвороби впливають на хімічні процеси в мозку.
Про що вони говорять?
Кошмари — це, по суті, сигнали. Вони можуть вказувати на нерозв’язані емоційні конфлікти, стрес або навіть бути способом підсвідомості "проговорити" те, що ігнорується вдень. Наприклад:
🔹 Сни про падіння можуть свідчити про відчуття втрати контролю.
🔹 Переслідування — про уникнення складної ситуації.
🔹 Замкнений простір — почуття обмеженості чи емоційного тиску.
Що допоможе впоратися з регулярними нічними кошмарами?
1. Ведіть щоденник снів. Після пробудження спробуйте записати не лише сюжет сну, а й те, що ви відчували під час нього та після. Так ви зможете помітити повторювані теми та краще зрозуміти, що саме ваша психіка намагається опрацювати.
2. Підготуйтеся до сну. Намагайтеся уникати екранів за годину до сну, лягайте й прокидайтеся в один і той самий час, створіть для себе ритуал вечірнього заспокоєння — наприклад, теплий чай, читання чи дихальні вправи. Це допоможе нервовій системі перейти в стан відпочинку.
3. Опрацьовуйте денний стрес. Накопичені емоції знаходять вихід уві сні, тому важливо не накопичувати їх. Допомогти можуть тілесні практики (йога, масаж), щирі розмови з близькими або робота із психологом.
4. Звертайтеся по допомогу. Якщо кошмари стають частими, емоційно виснажують або впливають на якість життя — це привід звернутися до фахівця. Іноді за сновидіннями ховаються глибші процеси, зокрема посттравматичний стресовий розлад чи тривожні стани.
Пам’ятайте, що хоча страшний сон — не реальність, але це дзеркало вашого внутрішнього світу. І кожен кошмар можна перетворити на підказку до глибшого розуміння себе та зцілення.
Вам знайоме відчуття тривоги після сну, коли серце б’ється швидше, а з голови ніяк не йде тривожний образ? Це — нічний кошмар, форма сновидіння, яка може лякати, але водночас нести важливу інформацію про ваш внутрішній стан.
Що таке нічні кошмари?
Це емоційно насичені сни з негативним змістом, що часто змушують людину прокинутися. Вони можуть супроводжуватись страхом, соромом, відчаєм або почуттям загрози. Нічні страхіття зазвичай проявляються під час фази швидкого сну.
Чому ми їх бачимо?
Причини можуть бути різними:
✅ Стрес і тривога — надмірне психоемоційне навантаження часто виливається в кошмари.
✅ Психологічні травми — підсвідомість "перемелює" важкі події, намагаючись знайти вихід.
✅ Перевтома або недосипання — мозок працює нерівномірно, що може спотворювати сни.
✅ Деякі ліки або хвороби впливають на хімічні процеси в мозку.
Про що вони говорять?
Кошмари — це, по суті, сигнали. Вони можуть вказувати на нерозв’язані емоційні конфлікти, стрес або навіть бути способом підсвідомості "проговорити" те, що ігнорується вдень. Наприклад:
🔹 Сни про падіння можуть свідчити про відчуття втрати контролю.
🔹 Переслідування — про уникнення складної ситуації.
🔹 Замкнений простір — почуття обмеженості чи емоційного тиску.
Що допоможе впоратися з регулярними нічними кошмарами?
1. Ведіть щоденник снів. Після пробудження спробуйте записати не лише сюжет сну, а й те, що ви відчували під час нього та після. Так ви зможете помітити повторювані теми та краще зрозуміти, що саме ваша психіка намагається опрацювати.
2. Підготуйтеся до сну. Намагайтеся уникати екранів за годину до сну, лягайте й прокидайтеся в один і той самий час, створіть для себе ритуал вечірнього заспокоєння — наприклад, теплий чай, читання чи дихальні вправи. Це допоможе нервовій системі перейти в стан відпочинку.
3. Опрацьовуйте денний стрес. Накопичені емоції знаходять вихід уві сні, тому важливо не накопичувати їх. Допомогти можуть тілесні практики (йога, масаж), щирі розмови з близькими або робота із психологом.
4. Звертайтеся по допомогу. Якщо кошмари стають частими, емоційно виснажують або впливають на якість життя — це привід звернутися до фахівця. Іноді за сновидіннями ховаються глибші процеси, зокрема посттравматичний стресовий розлад чи тривожні стани.
Пам’ятайте, що хоча страшний сон — не реальність, але це дзеркало вашого внутрішнього світу. І кожен кошмар можна перетворити на підказку до глибшого розуміння себе та зцілення.
05.04.202513:05
Чому чоловік не хоче другу дитину?
Іноді чоловік, навіть люблячий та турботливий батько, може не хотіти другу дитину. Давайте розберемося, чому так відбувається.
🔸 Роль батька: чоловічий погляд. На відміну від жінок, які легко можуть знайти своє призначення в материнстві, роль батька не завжди "вбудована" в чоловічу психіку з дитинства. Згадайте дитячі ігри: дівчатка грають в "дочки-матері", хлопчики – у "стрілялки" або "гонки". Тому вже в дорослому віці чоловіки не одразу включають функцію турботливого батька.
🔸 Батьківство – усвідомлений вибір. Для жінки материнська роль закладена у психіку з дитинства, плюс їй допомагають гормони під час вагітності та пологів. Але чоловік стає батьком шляхом свідомого вибору, коли усвідомлює відповідальність за нову маленьку людину. Тому татусям складніше адаптуватися до нової ролі, ніж мамам.
🔸 Подвійний тягар. Чоловік повинен поєднувати роль батька та чоловіка, забезпечуючи сім'ю. Соціальні очікування не змінюються: після безсонних ночей батько мусить йти на роботу.
🔸 Особисті страхи. Враховуйте те, що партнер може мати негативний досвід із дитинства (наприклад поява молодшого брата / молодшої сестри, з чим пов'язані важкі емоції). А можливо, чоловік виріс у бідній родині, і тепер він хоче мати змогу забезпечити своїй дитині найкраще майбутнє, а тому вибирає дати це одній, бо ділити на двох буде вже набагато складніше.
Прийняти рішення про другу дитину – непросто, але важливо відкрито обговорювати свої почуття та страхи з партнером, щоб знайти спільне рішення.
Джерело: психологиня О.Корбут
Іноді чоловік, навіть люблячий та турботливий батько, може не хотіти другу дитину. Давайте розберемося, чому так відбувається.
🔸 Роль батька: чоловічий погляд. На відміну від жінок, які легко можуть знайти своє призначення в материнстві, роль батька не завжди "вбудована" в чоловічу психіку з дитинства. Згадайте дитячі ігри: дівчатка грають в "дочки-матері", хлопчики – у "стрілялки" або "гонки". Тому вже в дорослому віці чоловіки не одразу включають функцію турботливого батька.
🔸 Батьківство – усвідомлений вибір. Для жінки материнська роль закладена у психіку з дитинства, плюс їй допомагають гормони під час вагітності та пологів. Але чоловік стає батьком шляхом свідомого вибору, коли усвідомлює відповідальність за нову маленьку людину. Тому татусям складніше адаптуватися до нової ролі, ніж мамам.
🔸 Подвійний тягар. Чоловік повинен поєднувати роль батька та чоловіка, забезпечуючи сім'ю. Соціальні очікування не змінюються: після безсонних ночей батько мусить йти на роботу.
🔸 Особисті страхи. Враховуйте те, що партнер може мати негативний досвід із дитинства (наприклад поява молодшого брата / молодшої сестри, з чим пов'язані важкі емоції). А можливо, чоловік виріс у бідній родині, і тепер він хоче мати змогу забезпечити своїй дитині найкраще майбутнє, а тому вибирає дати це одній, бо ділити на двох буде вже набагато складніше.
Прийняти рішення про другу дитину – непросто, але важливо відкрито обговорювати свої почуття та страхи з партнером, щоб знайти спільне рішення.
Джерело: психологиня О.Корбут
Переслав з:
Вчителі_інфо
31.03.202511:36
Онлайн-вебінари до Всесвітнього дня поширення інформації про аутизм
Протягом чотирьох днів, з 1 по 4 квітня 2025 року серія вебінарів «Аутизм: як діяти» від провідних фахівців, які ділитимуться своїми знаннями, досвідом та практичними рекомендаціями щодо підтримки людей з РАС.
Кому буде корисно:
- Батькам дітей та підлітків з РАС та ООП-
- Психологам і психотерапевтам
- Корекційним педагогам та дефектологам
- Вчителям інклюзивних класів
- Фахівцям, які працюють з дітьми з особливими потребами
- Усім, хто цікавиться питаннями підтримки осіб з РАС
Формат: онлайн
Участь безоплатна
Реєстрація за посиланням:
https://forms.gle/RHXTcYNaNMvXQv368
Протягом чотирьох днів, з 1 по 4 квітня 2025 року серія вебінарів «Аутизм: як діяти» від провідних фахівців, які ділитимуться своїми знаннями, досвідом та практичними рекомендаціями щодо підтримки людей з РАС.
Кому буде корисно:
- Батькам дітей та підлітків з РАС та ООП-
- Психологам і психотерапевтам
- Корекційним педагогам та дефектологам
- Вчителям інклюзивних класів
- Фахівцям, які працюють з дітьми з особливими потребами
- Усім, хто цікавиться питаннями підтримки осіб з РАС
Формат: онлайн
Участь безоплатна
Реєстрація за посиланням:
https://forms.gle/RHXTcYNaNMvXQv368
17.03.202516:00
7 правил конструктивної сварки
Конфлікти – невід'ємна частина будь-яких взаємин, чи то дружба, сім'я, чи романтичні стосунки. Відсутність сварок може свідчити про те, що ви не ділитеся своїми справжніми почуттями або уникаєте близькості. Але важливо, щоб сварки були конструктивними, а не руйнівними.
Як же сваритися так, щоб це сприяло розвитку стосунків? Ось 7 простих, але важливих правил:
1. Фокус на головному.
Не дозволяйте одній сварці перерости в перелік всіх образ і невдоволень. Зосередьтеся на конкретній проблемі, яка виникла зараз.
2. Конкретика замість узагальнень.
Уникайте фраз на кшталт «ти завжди» або «ти ніколи». Вони лише підсилюють конфлікт. Говоріть про конкретні випадки та дії, які вас засмутили.
3. Повага до особистості.
Не переходьте на особисті образи та приниження. Критикуйте дії, а не людину. Висловлюйте свої почуття, не звинувачуючи партнера.
4. «Я-повідомлення» – ключ до порозуміння.
Замість «ти мене дратуєш» скажіть «я відчуваю роздратування, коли...». Такий спосіб дозволяє висловити свої емоції, не звинувачуючи іншу людину.
5. Чітке формулювання потреб.
Не чекайте, що ваш партнер здогадається, чого ви хочете. Висловлюйте свої потреби чітко та конкретно. Наприклад, «мені б хотілося, щоб ми більше часу проводили разом».
6. Тайм-аут – не слабкість, а мудрість.
Якщо емоції зашкалюють, зробіть паузу. Відійдіть, заспокойтеся, а потім поверніться до розмови. Це допоможе уникнути необдуманих слів та дій.
7. Вміння слухати – запорука порозуміння.
Не лише говоріть, а й слухайте. Спробуйте зрозуміти погляд вашого партнера. Ставте запитання, уточнюйте, покажіть, що ви дійсно чуєте.
Пам'ятайте, сварки – це не кінець світу. Важливо не накопичувати образи, а відкрито говорити про свої почуття, слухати партнера та шукати спільні рішення. Дотримуючись цих простих правил, ви зможете не лише ефективно вирішувати конфлікти, а й робити свої стосунки міцнішими.
Конфлікти – невід'ємна частина будь-яких взаємин, чи то дружба, сім'я, чи романтичні стосунки. Відсутність сварок може свідчити про те, що ви не ділитеся своїми справжніми почуттями або уникаєте близькості. Але важливо, щоб сварки були конструктивними, а не руйнівними.
Як же сваритися так, щоб це сприяло розвитку стосунків? Ось 7 простих, але важливих правил:
1. Фокус на головному.
Не дозволяйте одній сварці перерости в перелік всіх образ і невдоволень. Зосередьтеся на конкретній проблемі, яка виникла зараз.
2. Конкретика замість узагальнень.
Уникайте фраз на кшталт «ти завжди» або «ти ніколи». Вони лише підсилюють конфлікт. Говоріть про конкретні випадки та дії, які вас засмутили.
3. Повага до особистості.
Не переходьте на особисті образи та приниження. Критикуйте дії, а не людину. Висловлюйте свої почуття, не звинувачуючи партнера.
4. «Я-повідомлення» – ключ до порозуміння.
Замість «ти мене дратуєш» скажіть «я відчуваю роздратування, коли...». Такий спосіб дозволяє висловити свої емоції, не звинувачуючи іншу людину.
5. Чітке формулювання потреб.
Не чекайте, що ваш партнер здогадається, чого ви хочете. Висловлюйте свої потреби чітко та конкретно. Наприклад, «мені б хотілося, щоб ми більше часу проводили разом».
6. Тайм-аут – не слабкість, а мудрість.
Якщо емоції зашкалюють, зробіть паузу. Відійдіть, заспокойтеся, а потім поверніться до розмови. Це допоможе уникнути необдуманих слів та дій.
7. Вміння слухати – запорука порозуміння.
Не лише говоріть, а й слухайте. Спробуйте зрозуміти погляд вашого партнера. Ставте запитання, уточнюйте, покажіть, що ви дійсно чуєте.
Пам'ятайте, сварки – це не кінець світу. Важливо не накопичувати образи, а відкрито говорити про свої почуття, слухати партнера та шукати спільні рішення. Дотримуючись цих простих правил, ви зможете не лише ефективно вирішувати конфлікти, а й робити свої стосунки міцнішими.
05.03.202507:51
❗️ Безоплатний 8-денний тест-драйв IT професій
▪️ Для бажаючих працювати онлайн і заробляти в $;
▪️ Для тих, хто давно хотів працювати в IT, але не обрав для себе напрям
Тривалість — 8 днів. Заняття проходять вечорами.
На тест-драйві ви спробуєте себе в ролях:
▫️ вебдизайнера,
▫️ розробника,
▫️ дата-аналітика,
▫️ проджекта,
▫️ тестувальника.
✅ Програма розрахована на новачків. У вільний час ви дивитесь короткі лекції та робите цікаві завдання, які перевіряє ментор. Почни новий рік правильно!
Після реєстрації приємний бонус: Штучний інтелект в IT. Як використовувати AI у 5 ключових ІТ-професіях?.
🔥 Реєструйтесь за посиланням: https://i.goit.global/RogQk
Промоція
▪️ Для бажаючих працювати онлайн і заробляти в $;
▪️ Для тих, хто давно хотів працювати в IT, але не обрав для себе напрям
Тривалість — 8 днів. Заняття проходять вечорами.
На тест-драйві ви спробуєте себе в ролях:
▫️ вебдизайнера,
▫️ розробника,
▫️ дата-аналітика,
▫️ проджекта,
▫️ тестувальника.
✅ Програма розрахована на новачків. У вільний час ви дивитесь короткі лекції та робите цікаві завдання, які перевіряє ментор. Почни новий рік правильно!
Після реєстрації приємний бонус: Штучний інтелект в IT. Як використовувати AI у 5 ключових ІТ-професіях?.
🔥 Реєструйтесь за посиланням: https://i.goit.global/RogQk
Промоція
26.02.202516:33
Опанувати страх: найпоширеніші способи
Страх — це необхідна емоція, яка протягом еволюції допомагала людям виживати. Проте, іноді страх може бути ірраціональним або ж набувати таких масштабів, що заважає жити повноцінним життям.
Як опанувати страх? Існує багато способів, ось деякі з них:
🔸 Визнання страху. Перший крок до подолання страху — це його визнання. Страху не потрібно соромитися або приховувати його. Чесно визнайте, хоча б перед собою, що ви боїтеся. Це допоможе вам почати працювати з емоцією.
🔸 Доведення страшних думок до абсурду. Якщо ваш страх базується на перебільшених або нереалістичних думках, спробуйте довести їх до крайності. Наприклад, ви боїтеся провалу під час публічного виступу. Уявіть, що ви забули всі слова чи почали говорити нісенітниці. Програвання такого сценарію допомагає зняти напругу й зрозуміти, що ваші побоювання не є настільки критичними.
🔸 Аналіз реальності загрози. Можливо, ви боїтеся того, що насправді не є насправді небезпечним. Запитайте себе: "Чи дійсно мій страх має підґрунтя, чи це просто уява?" Наприклад, ви боїтеся потрапити в авіакатастрофу, проте за статистикою літаки є одним із найбезпечніших видів транспорту.
🔸 Поступова експозиція (зустріч зі страхом). Якщо ваш страх має конкретний об'єкт (наприклад, це павуки чи висота), найкращий спосіб його подолати — поступово до нього звикати. Спочатку просто дивіться на картинки або відео, потім наближайтеся до джерела страху в реальному житті. Ваш мозок поступово адаптується, і страх слабшатиме.
🔸 Обговорення страху з людьми, які не бояться. Люди, які не бояться того ж, що й ви, можуть під час розмови поділитися своїм досвідом подолання страху і дати вам цінні поради. Наприклад, якщо ви боїтеся води, поговоріть із плавцями або дайверами — їхній спокій і впевненість можуть надихнути вас подолати свій страх.
🔸 “Жахіття за розкладом”. Цей метод дозволяє контролювати свої страхи. Виділіть 10-15 хвилин на день для того, щоб свідомо намалювати собі найгірші сценарії розвитку подій. Але після цього припиняйте тривожитися до наступного відведеного часу. Так ви навчитеся не дозволяти страху домінувати над вами протягом усього дня.
Пам’ятайте, що страх проявляється не тільки в думках, а й у тілі: пришвидшується пульс, стискається у грудях, напружуються м’язи. Подолати ці прояви допоможуть дихальні техніки, медитація чи спорт. Фізичне розслаблення допомагає зменшити емоційний вплив страху. Якщо ж страх є надмірним, зверніться по допомогу до психотерапевта.
Страх — це необхідна емоція, яка протягом еволюції допомагала людям виживати. Проте, іноді страх може бути ірраціональним або ж набувати таких масштабів, що заважає жити повноцінним життям.
Як опанувати страх? Існує багато способів, ось деякі з них:
🔸 Визнання страху. Перший крок до подолання страху — це його визнання. Страху не потрібно соромитися або приховувати його. Чесно визнайте, хоча б перед собою, що ви боїтеся. Це допоможе вам почати працювати з емоцією.
🔸 Доведення страшних думок до абсурду. Якщо ваш страх базується на перебільшених або нереалістичних думках, спробуйте довести їх до крайності. Наприклад, ви боїтеся провалу під час публічного виступу. Уявіть, що ви забули всі слова чи почали говорити нісенітниці. Програвання такого сценарію допомагає зняти напругу й зрозуміти, що ваші побоювання не є настільки критичними.
🔸 Аналіз реальності загрози. Можливо, ви боїтеся того, що насправді не є насправді небезпечним. Запитайте себе: "Чи дійсно мій страх має підґрунтя, чи це просто уява?" Наприклад, ви боїтеся потрапити в авіакатастрофу, проте за статистикою літаки є одним із найбезпечніших видів транспорту.
🔸 Поступова експозиція (зустріч зі страхом). Якщо ваш страх має конкретний об'єкт (наприклад, це павуки чи висота), найкращий спосіб його подолати — поступово до нього звикати. Спочатку просто дивіться на картинки або відео, потім наближайтеся до джерела страху в реальному житті. Ваш мозок поступово адаптується, і страх слабшатиме.
🔸 Обговорення страху з людьми, які не бояться. Люди, які не бояться того ж, що й ви, можуть під час розмови поділитися своїм досвідом подолання страху і дати вам цінні поради. Наприклад, якщо ви боїтеся води, поговоріть із плавцями або дайверами — їхній спокій і впевненість можуть надихнути вас подолати свій страх.
🔸 “Жахіття за розкладом”. Цей метод дозволяє контролювати свої страхи. Виділіть 10-15 хвилин на день для того, щоб свідомо намалювати собі найгірші сценарії розвитку подій. Але після цього припиняйте тривожитися до наступного відведеного часу. Так ви навчитеся не дозволяти страху домінувати над вами протягом усього дня.
Пам’ятайте, що страх проявляється не тільки в думках, а й у тілі: пришвидшується пульс, стискається у грудях, напружуються м’язи. Подолати ці прояви допоможуть дихальні техніки, медитація чи спорт. Фізичне розслаблення допомагає зменшити емоційний вплив страху. Якщо ж страх є надмірним, зверніться по допомогу до психотерапевта.
Показано 1 - 24 із 1233
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.