Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Постісторичний avatar

Постісторичний

Перший історичний канал центристського характеру про Україну та Балкани 🇺🇦🇧🇦🇲🇰
The first historical centrist channel about Ukraine and Balkans 🇺🇦🇧🇦🇲🇰

@PostProponuykaBot
- пропозиція контенту
@gigaseal
- зв'язок
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікований
Довіреність
Не надійний
Розташування
МоваІнша
Дата створення каналуВер 03, 2023
Додано до TGlist
Квіт 15, 2024
Прикріплена група

Рекорди

14.03.202523:59
379Підписників
28.02.202523:59
400Індекс цитування
15.02.202523:59
1.1KОхоплення 1 допису
19.02.202521:07
266Охоп рекл. допису
15.01.202523:59
69.23%ER
15.02.202523:59
311.23%ERR

Розвиток

Підписників
Індекс цитування
Охоплення 1 допису
Охоп рекл. допису
ER
ERR
ЛИП '24ЖОВТ '24СІЧ '25КВІТ '25

Популярні публікації Постісторичний

Спочатку подумав, що це якийсь нахрюк, але знайшов те ж саме на одному з грецьких новинних сайтів.

🇺🇸 Виявляється, що Міністерство оборони США раніше видавало своїм військовослужбовцям один цікавий довідник про Македонію. Повна назва брошури звучить як «A Field-Ready Reference Publication, November 1999 DOD-2630-MK-00 MAKEDONIA – The Former Yugoslav Republic of Macedonia (FYROM)». На 22-й сторінці довідника була поміщена оця мапа, на якій Егейська і Пірінська Македонії позначені як окуповані території. Нещасні греки навіть звинуватили США в потаємних планах зробити Македонію «негрецькою» (під Македонією греки розуміють свою північну провінцію) і приєднати її до Республіки Македонії.

📝 Англомовна версія німецького «Deutsche Welle» також публікувала мапу «Сучасної Македонії», на якій були зображені усі землі географічного регіону Македонії. Мапу виставляли декілька разів: 4 та 27 лютого, і 12 червня 2018 року. Я глибоко не вникав в історію даного інциденту, але маю підозри, що останнє виставлення мапи було певною формою протесту проти підписання незаконного Преспанського договору, який задовольнив претензію Греції на назву Республіки Македонії. На публікацію «Deutsche Welle» греки зреагували не так агресивно, як на видання Міністерства оборони США, бо США все ж є головним союзником Греції, бо хто ж тоді рятуватиме греків у разі війни з Туреччиною?

🇲🇰 Навіщо така висока інстанція, як американське Міністерство оборони, видавало своїм бійцям мапу з територіями Соборної Македонії – достовірно невідомо. Кумедно, що згадка про Македонію навіть не як про політичний суб'єкт, а як про географічний регіон сильно дратує грецьке суспільство. Це багато говорить про їх відчуття відповідальності (точніше, її відсутність) за політику насильної еллінізації у XX столітті. Але не менш красномовним є цитування сайтом грецького націоналіста-расиста П. Яннопулоса (1870-1910), який вважав усі негрецькі народи «нижчими расами».

#македонці
#Балкани
#греки

Постісторичний | Пропозиція
☝️ Бошняцька пара в традиційному вбранні, Сараєво, 1880-ті роки.

#бошняки
#культура
#Балкани

Постісторичний | Пропозиція
Українці Слобожанщини не змішуються з москалями, 1774р.

Йоган Гюльденштедт (1745-1781) — російський мандрівник німецького походження, службовець Імператорської академії наук і мистецтв в Санкт-Петербурзі.

"Все вышеупомянутые (по Донцу) слободы принадлежат к Изюмской провинции и населены малороссиянами. <...> Между этими двумя сторонами постоянно ведутся сильные споры о границах; да и едва ли можно надеятся на слитие москалей с хохлами, как они в насмешку называют друг друга, т. е. русских с черкасами или руснаками".
24.03.202510:03
Будинок родини Кітаноскі – перлина на березі Охридського озера

📸 Як виявилось, серед світлин цього допису є фото будинку Кітаноскі – колись однієї із найзаможніших родин у селі Вевчани. Тут також є фото будинків, що належали іншим родинам, але про них поговоримо пізніше.

🔨 Будинок був зведений за кошти Андре Кітаноскі, який певний час працював за кордоном у місті Галац (Румунія). За зароблені у Румунії кошти А. Кітаноскі розпочав будівництво нового дому, яке тривало з 1904 по 1906 роки. Спершу у 1898 р. була придбана земельна ділянка, над якою згодом працювали 25 робітників. Коли у 1906 р. будівництво завершилось, новий триповерховий дім урочисто представили населенню на церемонії відкриття. В цей же рік родина переселилась до будинку.

🪨 Символічним стало те, що в якості будівельного матеріалу був використаний камінь від попереднього будинку родини Кітаноскі 1872 р., який знаходився над старим середнім каналом. У родині попередній будинок називали «Долні Кітаной», що можна перекласти як «Кітаноський низ» чи «Нижній будинок Кітаноскі».

🇲🇰 На всю нову споруду (будинок, подвір’я, господарські приміщення, сарай, башточку) використано близько 2,5 тис. кубічних метрів каменю. Це був перший цементований будинок на всьому північному узбережжю Охридського озера. Камінь обробляли майстри з регіону Дрімкол: тутешніх спеціалістів дуже цінували, тому їх робота оплачувалась золотом. Дерев'яні елементи будинку обробили майстри з Вевчан. Коли настав час облаштувати інтер'єр, у 1908 р. із Салонік (Солуні) були привезені дивани, крісла, дзеркало та пістолет у дерев’яному футлярі.

🔪 Також був споруджений дерев’яний міст, що з’єднував будинок із двором, подвір’ям та садом. Частина подвір’я була покрита черепицею, а в кінці двору знаходилась криниця, з якої постійно текла вода. Через неспокій у регіоні, який межував з ареалом розселення албанців, в будинку була влаштована сторожка, в якій дружина з дітьми могли сховатись від нападів албанських банд.

🇲🇰🇺🇦 Окрім усього, будинок Кітаноскі у Вевчанах має зв'язок з Україною. Так, ще під час зведення в присутності трьох священників у стіні будинку була вмурована одеська ікона Богородиці. В Одесі, до речі, родина Кітаноскі мала свій ресторанний бізнес, виручені заробітки з якого були використані для завершення будівництва особняка.

З 2011 р. влада Республіки Македонії внесла будинок у список пам'яток культури.

#македонці
#культура
#Балкани

Постісторичний | Пропозиція
🇩🇪 Трофейний радянський танк Т-34-76, який служив у панцер-гренадерські дивізії «Велика Німеччина» (Panzergrenadier-Division «Großdeutschland»). Десь на півдні України, 1944 рік.

#Новітня_історія_України
#Друга_світова_війна
#ХХ_століття

Постісторичний | Пропозиція
чия?😏

Авторство Віктора Цимбали

Вояк Армії УНР зробив блискучу мистецьку кар'єру у Аргентині та США. Ілюстрував сотні книг, мав безліч виставок. Він прожив непросте життя, був вимушений емігрувати під тиском більшовицької навали, але йому вдалося, одному із перших, через мистецтво розповісти світу про влаштований московським сталінським режимом Голодомор в Україні.

🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Шляхами Визвольної Боротьби
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
08.04.202509:03
🫡 Бошняцькі солдатки, озброєні старими югославськими автоматами М56, під час військових навчань поблизу Сараєва, 1994 рік.

#Югославські_війни
#бошняки
#Балкани

Постісторичний | Пропозиція
16.04.202513:04
🇩🇰 Юль Юст (1664-1715) – датський віце-адмірал, посланець Данії в Росії, а також автор «Записок», в яких, окрім усього іншого, детально змальовано побут і життя в Україні.

📝 Дипломатична місія Ю. Юста в Росії почалась в 1709 році. Тоді ще будучи в званні командора, Ю. Юст отримав завдання розвідати, скільки у Росії залишилось ресурсів для продовження війни зі Швецією. «Записки» були частиною інструкцій, згідно з якими Ю. Юст був зобов'язаний фіксувати усе побачене на папері. Завдяки цьому до наших днів дійшло чимало цінних відомостей про Східну Європу.

🇺🇦 Автор доволі точно описав вбрання козацьких мужів та козацьких дружин, яке усе ще перебувало під значним польським впливом (в принципі не дивно, бо козацтво історично прагнуло до польських зразків життя, бо Польща була вікном до Європи). Окрім того, було наголошено на охайності та релігійності українського козацтва:

«16-го червня 1711. [...] В козацькій Україні благоденствують і усі живуть приспівуючи. Користуючись достатком в усьому, вони безмитно продають та купляють, промишляють і торгують усім, чим тільки можна, платячи лише щорічну невелику подать гетьману. [...] Козаки вдягаються як поляки, носять довгополі польські кафтани в пакидку, польські шаблі та польські шапки; до того ж подібно полякам підстригають собі волосся та високо його бриє колом. На відміну від росіян, всякий козак іде до церкви зі своїм молитовником. Вони в усіх відношеннях незрівнянно чистіші та охайніші за росіян. Козачки вдягаються у довгополі широкі кафтани, ходячи без рубах, а на голові носять великі шляпи, обтягнуті білим полотном, яке, опускаючись біля вух, охоплює підборіддя. Шляпи ці дещо нагадують круглі, загострені з обох сторін шкіперські шапки»


🇺🇦 Про міський побут українців з міста Кролевець (нині це Сумщина):

«17-го червня 1711. [...] Зробив ще 2,5 козацькі милі, ввечері досяг Кролевця. Це велике красиве місто, хоч й зі старими стінами, які завалилися. Стоїть воно посеред лісу: біля в'їзду, з тієї та іншої сторони, знаходяться два великих озера, багаті на рибу. Будинка у місті всюди красиві, міцно збудовані, охайні, і вулиці хороші: в Росії нічого подібного я ніде не бачив. Люди тут живуть в будинках, які трохи виступають на вулицю, як в Данії, а не на задньому дворі, як це повсюдно прийнято в Росії. [...] Хоч козаки, як і росіяни, сповідують грецьку віру, але дзвонять в колокола по-нашому, тоді як росіяни виключно тридзвонять»


🍞 Ю. Юст також зафіксував гостинність українського народу і його добрий звичай підносити хліб-сіль:

«18-го червня 1711. Змінивши в Кролевці коней, я проїхав дві милі та досяг великого села Лукнова. Його селяни вийшли до мене на зустріч, до мого екіпажу, та за звичаєм своєї країни піднесли мені хліб-сіль. Сіль була сварена у твердий круглий продовгуватий стовпчик»


Джерело: Ю. Щербачев. Записки Юста Юля, датского посланника при Петре Великом (1709-1711). Москва, 1900. С. 336-338

#ранньомодерні_часи
#ідентичність

Постісторичний | Пропозиція
07.04.202518:18
Рьокський рунічний камінь: витоки шведської словесності

Вашій увазі переклад та інтерпретація рунічного напису з так званого Рьокського рунічного каменю (початок ІХ століття, Швеція). Цей напис є найдовшим з-поміж нині відомих і являє собою один із найстарших зразків давньоскандинавської поезії. Поетичні прийоми, притаманні творчості пізніших скальдів (алітерація, кенінґи, дотримання розміру), наявні вже на тексті з Рьокського рунічного каменю.

Віталій Кривоніс.

Запрошуємо до читання!

https://drukarnia.com.ua/articles/rokskii-runichnii-kamin-vitoki-shvedskoyi-slovesnosti-xW97n
09.04.202517:01
🇺🇦 Старі світлини міста Суми, також орієнтовно початок XX століття.

#ХХ_століття
#культура

Постісторичний
| Пропозиція
25.03.202510:04
🇧🇦 Населення, архітектура і природа Боснії, 1910-ті роки.

#бошняки
#культура
#Балкани

Постісторичний | Пропозиція
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.