У ДНІПРІ ПОПРОЩАЛИСЯ З ОЛЕКСІЄМ САВКЕВИЧЕМ
Сьогодні, 17 березня, в Музеї сучасної російсько-української війни вшанували теплими спогадами авдіївця, громадського діяча, волонтера, військовослужбовця ЗСУ, світлу благородну людину - Олексія Савкевича.
Зібрались всі, хто знав і любив Олексія, хто поважав і захоплювався ним, хто працював з ним багато років і лише кілька місяців, і встиг відчути ту величезну добру продуктивну енергію, яку він випромінював.
Це і молодь, яку Олексій дуже підтримував і надихав створювати власні музичні гурти і простори, і представники влади і громадських обʼєднань Авдіївки, і його співробітники з різних організацій, побратими і посестри, жителі Авдіївки, які знали Олексія і поважали за його добре серце і діяльність на благо інших, а також журналісти і члени громадської організації «Сила ідей», співзасновником якої він був.
На стіні Музею демонструвались кадри різних років життя Олексія, де він посміхається, робить якусь справу чи грає на гитарі: з волонтерами, з сім’єю, з авдіївськими підлітками…
Після декількох хвилин мовчання всі охочі підходили до мікрофону, де могли висловитись. Молоді люди з Авдіївки, які взяли слово першими, запамʼятали Олексія Савкевича життєрадісним, цілеспрямованим і вмотивованим. Зазначили, що для багатьох він став наставником і підтримкою на творчому шляху.
Начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш приїхав до Музею разом зі своїми заступниками і співробітниками, які разом з Олексієм доставляли гуманітарну допомогу в Авдіївку і до останнього вивозили людей. У своєму слові він подякував Олексію Савкевичу за всі його ідеї, які він втілив і які не встиг втілити в життя. «Світлішої людини, аніж він, я не знав. Він був і залишається тим, про кого кажуть «справжній». Назавжди в наших серцях», - зазначив очільник громади.
Попрощатися з Олексієм приїхали друзі, близькі люди, знайомі з різних куточків не лише України, а і Європи, зокрема із Франції, Німеччини, Польщі.
Натхненну промову про світло і благородну справу Олексія Савкевича виголосив військовий капелан, священник православної церкви України Дмитро Поворотний. Він прочитав молитву і підкреслив, що людина жива, доки про неї памʼятають.
Представники БФ «Карітас» та DRC (де перед службою у війську працював Олексій) також згадували авдіївця з теплом. Вони наголосили на щирості і відданості Олексія своєму рідному місту, на його доброті, якою неможливо було не заразитися, і особливо виділяли високий рівень його відповідальністі.
Директорка простору, де прощалися з авдіївцем, Анна Теряник розповіла, що нещодавно Олексій перевіз до Музею своє піаніно і деякі речі з Авдіївки: він планував разом із однодумцями цьогоріч провести на території цього закладу фестиваль. «Не такої зустрічі з тобою ми чекали, Олексію. Але частинка Авдіївки тепер житиме тут, в музеї», - із сумом зазначила Анна. І зауважила, що ми не маємо зневіритись, навпаки ми маємо продовжувати його справу і обов’язково провести відповідний фестиваль у памʼять про Олексія.
На столі, поруч з прахом і портретом нашого ідейника і захисника всі охочі залишили квіти. Окремо, поруч з лампадками, стояла корзина з квітами від військової частини, де він проходив службу, з промовистим написом: «Маестро - наш найкращий». Маестро - таким був позивний Олексія.

«Ми будемо сумувати за тобою, ти багато чому навчив нас..»
«Багато хто не знав, як виглядає українська Авдіївка. Він був її частиною»…
«Не встиг подякувати йому за можливість творчої реалізації, яку він подарував, ціную і поважаю його як людину. Треба зробити все, щоб його ідеї жили»…
«Герої не вмирають»…
Такі думки висловлювали присутні, прощаючись з Олексієм Савкевичем.
Вічна і світла пам’ять цій світлій людині… 🙏
