страшно середньовічне
дрібнички із середніх віків.
чатик живе тут: @talking_medieval
особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
чатик живе тут: @talking_medieval
особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташуванняУкраїна
МоваІнша
Дата створення каналуСіч 28, 2025
Додано до TGlist
Черв 15, 2023Прикріплена група
розмови про середньовічне
168
10.04.202507:38
вовчик бавиться з акантами на маргінесі часослова 1450-х років.
(я вам іще не розказувала, але в мене тут днями з'явилися молоді коти, двоє, які досліджують світ / роблять шкоду з майже таким самим зосередженим виразом писків, як у цього вовчика. чарівні, одне слово).
#маргіналії
(я вам іще не розказувала, але в мене тут днями з'явилися молоді коти, двоє, які досліджують світ / роблять шкоду з майже таким самим зосередженим виразом писків, як у цього вовчика. чарівні, одне слово).
#маргіналії
+6
16.03.202509:02
звірі світять хвостиками на маргінесах часослова хуани і кастильської (bl, add. ms 18852).
#маргіналії #бестіарії
#маргіналії #бестіарії
02.04.202508:02
сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна» — сова з часослова 1470-х років, яка до аж такого лайна була не готова.
#совоньки
#совоньки
07.04.202507:54
зустріч зайчика з песиком на маргінесі створеного наприкінці xv століття рукопису про святого шарлеманя.
#песики #маргіналії
#песики #маргіналії
08.04.202508:06
адам і єва з рукопису 1480-х років намагаються нагодувати змію фруктами, бо щось вона від авітамінозу вже аж лущитися почала.
#райськанасолода #голілюди
#райськанасолода #голілюди
03.04.202508:06
янгольське таксі везе на небо марію магдалину, покровительку неголених ніг неголеного всього.
(праве крило диптиха із гданської церкви, створеного в 1430-х роках).
#добребутисвятим
(праве крило диптиха із гданської церкви, створеного в 1430-х роках).
#добребутисвятим
25.03.202508:47
ісус навчає біса жонглювати на мініатюрі з нідерландського часослова кінця xv століття. з виразів облич можна припустити, що прогрес у них сьогодні такий собі.
#біси #новозавітне
#біси #новозавітне
09.04.202507:22
у беліала гарнесенькі чобітки, і по соломонові видно, що він теж любить, коли ноги вбрані в крапочку, але чи допоможе спільність стилю знайти спільну мову? (спойлер: нє).
рукопис 1461 року, із якого походить ця ілюстрація, дійшов до нас під назвою «litigatio christi cum belial», яка не зовсім правдива, бо з христом у ньому судиться не беліал, а люципер; беліал тут тільки представляє люципера в суді, як і мойсей (отой рогатий) — христа. але представники, звісно, мусять купу всього залагоджувати й отримують найбільше екранного часу, тому трактат, який яків терамський написав 1381 року, з беліалом асоціюється насамперед. (1912 року вийшла стаття про бамберзького друкаря альбрехта пфістера, у якій так і написано, що той надрукував німецькомовну біблію і німецькомовного беліала).
автор трактату був єпископом і юристом, тож судову тяганину теологічних сутностей, мабуть, описав переконливо (є припущення, що це взагалі міг бути грайливий посібник із канонічного права) — але про це нічого не скажу, бо сучасних перекладів не зустрічала, а моєї латини не старчить на читання сканів інкунабули, не те що рукопису. у кожному разі, у манускрипті 280 сторінок, і хай він і не такий компактний, як сучасні друковані книжки, яковові терамському точно було де розігнатися.
текст розповідає, як люципер обурився, що ісус зійшов у пекло і вивів звідти всі душі, то вирішив із ним позиватися. бог і диявол обоє послали на землю своїх представників, а за суддю обрали соломона, бо в того вже була й репутація сильно мудрого, й історія справедливо розсуджених справ. соломон постановив, що христос був у повному праві забрати душі з пекла, тож суд для люципера скінчився нічим, але той подав апеляцію — і процес таки перезапустили. за другим разом сили пекельні трохи змінили стратегію й покликали представниками недавно померлого імператора октавіана августа і пророка єремію; небесний бік репрезентували арістотель і пророк ісая. і справді допомогло: соломон, хоч і знову не визнав претензій люципера на всіх людей, що сиділи у відхлані від початку часів до передвеликодньої суботи, усе-таки розсудив, що пекло має повне право на душі (а після страшного суду — ще й тіла) грішників. і навіть записав вердикт на цидулі, з якою втішені біси повернулися додому.
по-перше, тільки щойно я зрозуміла, що це навіть більш-менш хронологічно доречна історія — великдень же ж скоро.
по-друге, якщо вам кортить почитати щось про середньовічні судові процеси за участі пекельних сил, але ви так само не годні розбиратися з латиною, раджу «armed in her fashion» кейт гартфілд — босхіанський роман про повернення мертвих і спадкове право в європі xiv століття (у британії книжка виходила під назвою «the chatelain»).
по-третє, попри свою, на перший погляд, ортодоксійність, «беліал» потрапив до індексу заборонених книжок (не питайте, за що, — детального пояснення мені не трапилося).
по-четверте, ілюстрації з цього рукопису заслуговують розглядання (моя улюблена — та, на якій мудрий біс в окулярах перечитує фінальний вирок і всі тішаться; там, здається, аж феєрверки хтось запускає на тлі), то підвантажу їх наступним дописом.
#біси
рукопис 1461 року, із якого походить ця ілюстрація, дійшов до нас під назвою «litigatio christi cum belial», яка не зовсім правдива, бо з христом у ньому судиться не беліал, а люципер; беліал тут тільки представляє люципера в суді, як і мойсей (отой рогатий) — христа. але представники, звісно, мусять купу всього залагоджувати й отримують найбільше екранного часу, тому трактат, який яків терамський написав 1381 року, з беліалом асоціюється насамперед. (1912 року вийшла стаття про бамберзького друкаря альбрехта пфістера, у якій так і написано, що той надрукував німецькомовну біблію і німецькомовного беліала).
автор трактату був єпископом і юристом, тож судову тяганину теологічних сутностей, мабуть, описав переконливо (є припущення, що це взагалі міг бути грайливий посібник із канонічного права) — але про це нічого не скажу, бо сучасних перекладів не зустрічала, а моєї латини не старчить на читання сканів інкунабули, не те що рукопису. у кожному разі, у манускрипті 280 сторінок, і хай він і не такий компактний, як сучасні друковані книжки, яковові терамському точно було де розігнатися.
текст розповідає, як люципер обурився, що ісус зійшов у пекло і вивів звідти всі душі, то вирішив із ним позиватися. бог і диявол обоє послали на землю своїх представників, а за суддю обрали соломона, бо в того вже була й репутація сильно мудрого, й історія справедливо розсуджених справ. соломон постановив, що христос був у повному праві забрати душі з пекла, тож суд для люципера скінчився нічим, але той подав апеляцію — і процес таки перезапустили. за другим разом сили пекельні трохи змінили стратегію й покликали представниками недавно померлого імператора октавіана августа і пророка єремію; небесний бік репрезентували арістотель і пророк ісая. і справді допомогло: соломон, хоч і знову не визнав претензій люципера на всіх людей, що сиділи у відхлані від початку часів до передвеликодньої суботи, усе-таки розсудив, що пекло має повне право на душі (а після страшного суду — ще й тіла) грішників. і навіть записав вердикт на цидулі, з якою втішені біси повернулися додому.
по-перше, тільки щойно я зрозуміла, що це навіть більш-менш хронологічно доречна історія — великдень же ж скоро.
по-друге, якщо вам кортить почитати щось про середньовічні судові процеси за участі пекельних сил, але ви так само не годні розбиратися з латиною, раджу «armed in her fashion» кейт гартфілд — босхіанський роман про повернення мертвих і спадкове право в європі xiv століття (у британії книжка виходила під назвою «the chatelain»).
по-третє, попри свою, на перший погляд, ортодоксійність, «беліал» потрапив до індексу заборонених книжок (не питайте, за що, — детального пояснення мені не трапилося).
по-четверте, ілюстрації з цього рукопису заслуговують розглядання (моя улюблена — та, на якій мудрий біс в окулярах перечитує фінальний вирок і всі тішаться; там, здається, аж феєрверки хтось запускає на тлі), то підвантажу їх наступним дописом.
#біси
13.03.202508:32
переслідувачі з псалтиря 1260-х років вирішили розіпнути апостола андрія на хресті, але нестандартному, тож тепер мусять вигадувати, як побороти силу тяжіння.
(андрія зазвичай і справді зображають із хрестом, але х-подібним — на отаку горизонтальну інтерпретацію я натрапила вперше).
#тяжкобутисвятим
(андрія зазвичай і справді зображають із хрестом, але х-подібним — на отаку горизонтальну інтерпретацію я натрапила вперше).
#тяжкобутисвятим
14.03.202508:44
а яка апокаліптична бестія цієї п'ятниці ви?
мініатюра з коментованої книги одкровення, переписаної на межі хіі і хііі століть.
#апокаліпсис
мініатюра з коментованої книги одкровення, переписаної на межі хіі і хііі століть.
#апокаліпсис
+6
06.04.202508:13
пів ставка кольорових рибок (і пастух із песиком за компанію) в ініціалах рукопису із хі століття.
#гарнібукви
#гарнібукви
29.03.202508:44
романтична сцена зі вгодованим котиком (і ногами) на маргінесі англійського псалтиря хііі століття.
#котики #бабевини #закоханілюди
#котики #бабевини #закоханілюди
+2
12.03.202508:43
химери й зоомузичний супровід між рядками часослова жанни д'ерве (f. 21v–22r), виготовленого в 1320-х роках.
на перший погляд це скромний рукопис: ні тобі позолоти, ні барвистих мініатюр. зате між рядками на кожній сторінці живуть химери — стримані, майже однотонні, але страшенно експресивні (і всі різні). і ці оздоби вражають іще сильніше, якщо врахувати, що висота книжечки — 9 сантиметрів.
#манюнє
на перший погляд це скромний рукопис: ні тобі позолоти, ні барвистих мініатюр. зате між рядками на кожній сторінці живуть химери — стримані, майже однотонні, але страшенно експресивні (і всі різні). і ці оздоби вражають іще сильніше, якщо врахувати, що висота книжечки — 9 сантиметрів.
#манюнє
15.03.202509:05
напрочуд сатироподібний звір саламандра насолоджується суботньою ванною в рукописі іх століття.
#бестіарії
#бестіарії
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.
